BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Для жінок.    Соціум.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Любко Дереш: Нова книжка виходить у травні
Розмовляв Юрко МЕЛЬНИК
 
Пам'ятаю, як кілька років тому роман Любка Дереша "Культ" з'явився на полицях книжкових магазинів і здійняв підозріло багато галасу навколо себе. Так, це був якісний твір, але ж не на стільки... А потім я зрозумів, що причиною такого ажіотажу навколо книги є не значимість самого "Культу", хоч я її не заперечую, а унікальний вік автора твору. Справді, не кожен стає письменником у 17 років. Та згодом почали ширитися чутки про те, що цього молодого автора насправді нема, а напис на обкладинці "Любко Дереш" - псевдонім одного авторитетного львівського письменника чи групи письменників, які банально намагалися підвищити популярність книжки сенсаційним автором. На сьогодні ці чутки спростовані. Любко Дереш, тепер уже автор трьох романів, - реальна особа.


- Любку, якими були твої перші кроки в літературі?

- У дитинстві захоплювався більше малюванням. А писати почав у 10-11 років. Тоді я займався письмовими переказами мультсеріалів.

- І як від переказів мультиків ти дійшов до постмодернізму?

- Я не доходив до постмодернізму. Пояснюю. Чим письменники постмодерністи відрізняються від усіх інших? Тим, що культивують у своїй творчості гру словами, цитатами, сюжетами, вигадують мовні парадокси. Але саме на такій мовній грі моя цікавість до постмодернізму зникає. Цей напрямок у мистецтві є породженням певного способу мислення, який я вважаю цинічним. У тому сенсі, що він увесь світ зводить до певної площини, заганяє його в межі якогось самоцінного ігрища, схибнутого на жонглюванні цитатами. Тому в такому незбагненному на перший погляд постмодернізмі насправді немає глибини.

- Але, як на мене, твоя остання книга "Архе" - радикальний постмодернізм.

(Любко бере в руки "Архе", відкриває на 214-й сторінці і зачитує)

- "Тисячолітнє царство Слова зникає за картиною скрипу. Називання губиться й не може більше знаходити нових знаків для доби без назв. Найвульгарніше, що вдалося вигадати, - назвати цей кінець кінців ПОСТмодернізмом. Зайвий доказ того, що доба без назв справді поза означенням...".

- Що означають ці рядки?

- Модернізм з'явився як вияв певної радикальності. Пригадаємо собі: 20-ті роки, післявоєнний вибух дадаїзму, абстракціонізму, справді радикальні зміни у мистецтві. Сама назва модернізму означає "сучасне" - наближення до теперішнього моменту. Цей модернізм 20-х років був моментом проживання сучасності. Але згодом, у 50-60 роках, сучасність відійшла на задній план; від того моменту переживання сучасності залишилися лише формальні речі: експерименти з мовою, жонглювання цитатами тощо. Цей відхід від сучасності і втрата теперішнього дня називається постмодернізмом.

Щодо "Архе", то це типографська психоделія. Так я його називаю.

- Ти тенденційно піддаєш своїх персонажів під вплив різноманітних препаратів наркотичної дії. Любиш здійснювати наддетальні, мікроскопічні і, що найважливіше, правдоподібні описи тих процесів, які відбуваються в людській голові під час наркотичного сп'яніння. Письменник, який настільки вдало пише про наркотики, найвірогідніше, сам є досвідченим наркоманом...

- Візьмемо для прикладу останню мою книжку - "Архе". Там люди вживають краплі для очей. Але не для того, щоб покайфувати, а щоб дізнатися нове про те, як влаштована наша психіка, як влаштований світ в інших станах. Вони шукають свободи сприйняття, і саме в такому світлі треба розглядати всі ці наркотичні пошуки моїх героїв. Сам я алкоголю не п'ю, цигарок навіть не курю. І вважаю, що чиста свідомість може відкрити для людини набагато більше, ніж свідомість, стимульована психоделіками. Коли людина вживає якийсь наркотик, то переживає своєрідне одкровення. Їй здається, що вона пізнала незбагненну річ, відкрила таємницю, якої світ не бачив. Але закінчується дія наркотику, і в голову закрадаються сумніви: чи справді вона відкрила якусь таємницю, чи це був глюк.

- Віриш у те, що людина після смерті зустрічає сатира-гітариста, який сидить на канапі посеред пустелі і бринькає мелодії Led Zeppelin? Це в Дарці з "Культу" була така посмертна візія.

- Це я, коли мав 16 років, так уявляв життя після смерті. Тут уся справа в Дарці Борхес. От вона любила слухати Led Zeppelin і після смерті зустріла саме такий образ. Якби там був хтось інший, він би не бачив ні пустелі, ні гітаристів. А, скажімо, вважав би, що прийшов на інтерв'ю з якимось письменником.

- А якби там був Дереш, то кого б він побачив?

- Я б хотів, аби після смерті була смерть. Я не вірю в позажиття і думаю, що разом із земним існуванням людина втрачає здатність всякого сприйняття, розчиняється у Всесвіті.

- Я чув, що ти вже підготував нову книжку...

- Вона вийде незабаром, наприкінці травня. Називається "Намір".

- Про що книга?

- Це історія про хлопця з феноменальною пам'яттю. Він родом із Мідних Бук і є хорошим другом, вгадай, кого? Фєді Кругового з "Поклоніння Ящірці"! Здивування цього хлопця було величезним, коли він запідозрив у собі здатність запам'ятати необмежену кількість інформації. В якийсь момент він усвідомлює, що йому вже нема чого робити поряд із Фєдьою, але й до неформалів хлопаку не пускають. Так він залишається на самоті. Згодом потрапляє до Львова, де й мордується зі своєю пам'яттю. Доходить до того, що перестає розрізняти, де його власні спогади, а де спогади інших людей - тих, кого він ніколи не знав і не бачив, але пам'ятає їхнє минуле. Ось така інтрига.

- Охарактеризуй усю свою писанину одним словом.

- (Довго думає)... Спадає на думку слово "маячня". Спробуємо підібрати інше. Моє прізвище розшифровується як "чорний кінь". Це одна з версій. А з угорської мови "Дереш" перекладається як "сивий". Мені подобається поєднання цих значень мого прізвища: марення сивої кобили. Бачиш, це знову ж таки синонім до слова "маячня".









» 
"1815"
Інна КОРНЕЛЮК
 
Сім дивовижних дзеркал, на яких час залишив свою історію, ту, яку змогли б прочитати ті, хто бачить у дзеркалах не лише своє відображення. "Дівчино, а Ви не знаєте, чому тут ці старі дзеркала? Що це означає?" - запитав раптом один із заінтригованих відвідувачів галереї "Дзиґа" (Вірменська, 35). "Ні, не знаю, на жаль, що взагалі означають дзеркала", - віджартувалась у відповідь. Незвично було думати, чому біля дзеркал - 29 високих коштовних свічників, чому неподалік стоїть а-ля бомбетль, старий як світ, а з нього спадає "недоречний" килим невідомого походження і призначення. Згори "падають" полотна із підписом "1815", Luka Dolynskij.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Щоб низи могли... 
  ·  Литвина працевлаштували 
  ·  Грузія хоче вийти з СНД 
Погляд
  ·  Марта ЛИТВИНЮК: Через рік львів'яни відчують зміни у ставленні влади до них 
  ·  Мирослав ПОПОВИЧ: УПА мала моральне право воювати проти обох 
Поступ у Львові
  ·  Львівська лоліта 
Поступ з краю
  ·  У передчутті "Шешорів-2006" 
  ·  Донецьк не порушить мовного питання 
  ·  Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься 
  ·  В'язні совісті нинішньої влади 
Поступ у світі
  ·  Уряд перебудови Речі Посполитої 
  ·  Солідарність німецьких багатіїв 
  ·  Спроба змінити напрям енергопотоків 
Арт-Поступ
  ·  Любко Дереш: Нова книжка виходить у травні 
  ·  "1815" 
Для жінок
  ·  "Дрова" для полум'я кохання 
Соціум
  ·  Алік ОЛІСЕВИЧ - львівський бунтар, гіпі і правозахисник 
Спорт-Поступ
  ·  Львів - місто фартове 
  ·  На горизонті - "золотий" матч 
  ·  Синьо-жовте дербі 
Пост-Factum
  ·  Скоро буде день 666 
  ·  Ремені безпеки для всіх