BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Особистості.    Телевізії.    Мандрівка.    Канапа.    Бренд.    Стиль.    Спорт-Поступ.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Святого Миколая, а тепер Грушевського
Ігор МЕЛЬНИК
 
Ботанічний сад університетуНайстаріший в Україні Львівський університет за свою трьохсотрічну історію тричі змінював свою адресу. Спершу реанімований цісарем Йосифом ІІ університет перебрався з колишньої колегії єзуїтів до будівель монастиря тринітаріїв на нинішній вулиці Театральній. Після бомбардування повсталого Львова 2 листопада 1848 року будівлі університету згоріли, і в його діяльності настали понад річні вимушені канікули. Лише з січня 1850 року відновилися заняття в приміщеннях четвертого поверху Ратуші. А колишні університетські будівлі австрійський уряд подарував Головній руській раді для будівництва церкви та Народного дому.

Старий університет

Лише 2 січня 1851 року за розпорядженням намісника Галичини і Володимерії Аґенора графа Ґолуховського університету передали будівлю конвікту для шляхетної молоді на вулиці Святого Миколая. Цю давня споруду (ще з ХVIII ст.) перебудували у 1839-1842 роках за проектом архітектора Фіделіса Штадлера в модному тоді у метерніхівській Австрії "касарняному стилі". Єзуїти створили тут виховний заклад, який проіснував до другої ліквідації ордену в 1848 році. Деякий час у будинку містилися каварні австрійського війська. А з 1851-го до 1923 року (саме тоді університет отримав для свого головного корпусу будівлю Галицького сейму) на вулиці Святого Миколая була його головна адреса.

На прилеглому городі з ініціативи професора Яна Лобажевського за проектом Карла Багера 1851 року влаштували університетський ботанічний сад, який існує донині. У 1892 році на частині ботанічного саду за проектом віденського архітектора Розорі побудували нові корпуси хімічного, геолого-мінералогічного і фармакологічного інститутів університету. Ця будова здійснювалася за участі львівських архітекторів Йозефа Браунзайса та Григорія Пежанського (тепер будинки №№ 6 та 8 на вулиці Кирила і Мефодія). За проектом Пежанського, на початку ХХ сторіччя на ділянці ботанічного саду спорудили ще й університетську бібліотеку.

Тож обрізаний із обох боків сад не мав уже місця для своєї діяльності. 1911 року новий ботанічний сад університету заклали на Цетнерівці, між Личаківським цвинтарем та Погулянкою.

У 1851 році в університеті навчалося 699 студентів (із них на юридичному факультеті 302 особи, філософському - 89, теологічному - 308). А перед І Світовою війною їх нараховували вже аж 5 871. Щоправда, близько тисячі було слухачами медичного факультету, який із 1894 року розмістився у власних корпусах на вулиці Пекарській. Однак і для чотирьох тисяч студентів приміщення на вулиці Святого Миколая були вже затісні. Тож оголосили конкурс на перебудову університетського корпусу, у якому брали участь провідні архітектори Львова та Відня. Якби не сараєвське вбивство, то у Львові виникла б нова грандіозна споруда університету.

До 1871 року більшість дисциплін в університеті викладали німецькою мовою - 46, ще 13 предметів - польською, 13 - латинською і сім - русинською. Перед І Світовою польською мовою читали вже 83% всіх дисциплін, а українською лише 9%, решту латиною та німецькою. До 1917 року цісар Франц Йосиф І обіцяв відкрити у Львові окремий український університет...

Вулиця Миколая

Із 1851 року давню дорогу під костелом Святого Миколая стали називати Академічною, або Новою університетською. 1871 року у зв'язку із запровадженням нової нумерації магістрат Королівського столичного міста Львова повернув вулиці назву Святого Миколая. А 1985 року її перейменували на честь радянського партійного діяча, секретаря московського комітету ВКП(б) Алєксандра Щербакова (1901 - 1945). Як згадував Микита Хрущов, "він сам глушив міцні напої та інших втягував у пиятику на догоду Сталіну". За офіційною версією, 44-річний Щербаков помер від інфаркту. "Щербаков помер тому, що надто багато пив. Перепив і помер", - писав у своїх спогадах Хрущов. Натомість у 1952 - 1953 роках медиків кремлівської лікарні звинувачували в тому, що вони довели Щербакова до смерті неправильним лікуванням.

Після ХХ з'їзду КПРС у Радянському Союзі згадувати про Щербакова було небажано, вулиці, названі на його честь, перейменовували. Місту Щербаков на деякий час повернули стару назву Рибінськ, 1984-го його вкотре перейменували - цього разу на Андропов.

Однак у Львові вулиця Андропова так і не з'явилась, а вулиця Щербакова проіснувала до 1990 року. Тоді Львівська міська рада першого демократичного скликання перейменувала її на честь Михайла Грушевського, який у 1894 - 1914 роках був професором історії Львівського університету.

Вітольд Мінкевич

Незважаючи на близькість до університету, на вулиці Святого Миколая до війни було лише два заклади громадського харчування - ресторації Вольфа Яґера під № 11 та Матіяса Ґевюрца під "двадцяткою". Університетські професори воліли ходити до кав'ярень "Скотська" та "Рома" на Академічній (тепер просп. Тараса Шевченка).

У будинку № 1 було представництво італійської фірми Bugatti, яка виробляла ексклюзивні спортивні автомобілі. А під № 18 містилася навіть ціла фабрика "Ліги промислової помочі", котра продукувала дитячі забавки.

Серед еклектичної забудови вулиці Грушевського виділяється кам'яниця під № 10, збудована 1910 року у постсецесійному стилі за проектом Вітольда Мінкевича. Пластичне оздоблення будинку здійснював відомий львівський скульптор Зиґмунт Купчинський.

Замовником кам'яниці був Леон Аппель, власник підприємства для виробництва вивісок, шильдів, металевих таблиць, оздоблення вітрин та будинків. Офіс містився у пасажі Гаусмана, 8 (тепер проїзд Крива Липа). Згодом його фірма почала торгувати ще й фотоапаратами та оптичними приладами і мала великий магазин у будинку на розі Коперніка та Карла Людвіга (тепер просп. Свободи).

Майбутній архітектор Вітольд Мінкевич (1880 - 1961) народився в Іркутську в родині польських повстанців, які відбували заслання в Сибіру. 1901 року Мінкевич розпочав студії на архітектурному факультеті Львівської політехніки (тоді вона називалася Політехнічною школою). Після закінчення навчання Мінкевич залишився асистентом у політехніці, одночасно розпочав роботу над проектами багатьох будинків у Львові.

1920 року Мінкевич став надзвичайним, а 1925-го - звичайним професором Львівської політехніки. Деякий час був деканом архітектурного факультету, а в 1930 - 1931 роках - ректором цього навчального закладу. За його проектом збудували лабораторію машин (вул. Корнила Устияновича, 5), яка стала частиною нереалізованого проекту великого комплексу Львівської політехніки. За проектами Мінкевича у Львові споруджено чимало кам'яниць у стилі конструктивізму на вулицях Київській, Стрийській, Генерала Чупринки.

1945 року енкаведисти заарештували Мінкевича та вивезли на Донбас. За деякий час його відпустили, однак змусили виїхати до Польщі. На схилі літ Вітольд Мінкевич мешкав у Ґданську, де був професором політехніки.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко самоусунувся від коаліції 
Погляд
  ·  Політичний деструктивізм 
Поступ у Львові
  ·  Михайло СЕНДАК: Блок Юлії Тимошенко в Львівській обласній раді продав 17-18 свої 
  ·  У БЮТу - педикульоз? 
  ·  У покровителя Львова нині іменини 
  ·  За ліфти повернуть гроші 
  ·  До Львова їде зять Тимошенко? 
  ·  Діагноз на лікарняному засекретять? 
  ·  Сьогодні - Zdob si Zdub і Свято пива! 
Поступ з краю
  ·  Чим загрожує прозорість 
  ·  Конфлікт інтересів з приватизаційним присмаком 
  ·  Чорноморське протистояння 
  ·  Як "Нафтогаз" латає дірки 
  ·  СНД вмирає надто пізно 
  ·  Якщо служити не дозволяє сумління 
Поступ у світі
  ·  Блер рятується реорганізацією 
  ·  Ізраїль віддає частину Єрусалима 
Арт-Поступ
  ·  Шизофренічна історія 
Особистості
  ·  Таїсія ЛИТВИНЕНКО: Я дуже багато сил доклала, аби вишліфувати собі мужа 
Телевізії
  ·  Ольга ГЕРАСИМ'ЮК: "Без табу" не залишу 
  ·  25 КАДР 
Мандрівка
  ·  Святого Миколая, а тепер Грушевського 
Канапа
  ·  Нічний привид 
Бренд
  ·  Український велопром 
Стиль
  ·  Богобоязка зачіска чи жахливі пасма? 
  ·  Мода на чоловіче 
Спорт-Поступ
  ·  По той бік репортажу 
  ·  Три голи - три очки 
  ·  Боротьба за виживання: восьма серія 
  ·  Андрій ПІСТУН: Олімпійська "пристрілка" пройшла успішно