BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Тема.    Для чоловіків.    Психологія.    Репортаж.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
5 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Для чоловіків  » 

___________________________________________________________________________

Залізобетонний настрій весняного дня
МАЙКЛ
 
Після хаосу подорожі по-українськи рідна домівка видаватиметься вам раємЦе коли сон не валить з ніг, а в голові немає місця мріям. Це не втома, це - виснаження ідей, мелодій і нових образів. Біг по колу. Платівка крутиться в голові, і ти не знаєш, як її зупинити.

Рецепт, що треба пити вино і слухати тиху музику, не спрацьовує. За спиною - святковий марафон. У вас зіпсутий не тільки шлунок, але й голова. Покоління, яке вибирало портвейн і біле міцне, іде в тінь. Сідаєте на лавку в барі, де бармен з фіолетово-чорними синцями одразу під двома очима, піца має дуже смішний вигляд, а на вулиці - величезна реклама рейсів у Нью-Йорк, повз яку пролітає на повній швидкості таксі, не помічаючи тротуару. Ці автогонщики на жовтих "Тавріях" лякають мам із дитячими візками. Страшно подумати, що ми - на самоті. Поруч - діти і зовсім інше життя. Життя за іншими правилами.

Останній спокійний, вихідний день... Вони поспішають. Ви не поспішаєте нікуди, у вас у голові крутиться платівка, і вам потрібно розірвати це коло. Ви вибираєте дорогу, далеку, важку, позбавлену комфорту. Ви платите за це гроші. Ні, вас можуть підвести "на халяву", але це буде серйозний виняток. Хороші люди не перевелися і в Україні. Але їх мало. Або тому водію просто хочеться поговорити, настрій такий, що він співає, не звертаючи увагу на ваш такий нестандартно обдертий вигляд, що з вас навіть страшно гроші брати.

Ви не будете йому говорити про свій матеріальний стан і не будете говорити про дорогу подорож. На відміну від керуаківської дороги в нікуди, ви кудись таки їдете. Хоча насправді ви хочете забутися, зупинити цю платівку в голові, тому вам все одно, чи ви їдете кіньми, чи вас підібрала "швидка допомога". Ви готові платити, ви знаєте, що бензин у нас дорогий.

Платити - це національна традиція. Ідея перетнути територію України також не для вас. Не для вас іти пішки або їхати ровером. Не для вас плисти на байдарках, плотах Дніпром або Дністром. Ви не впевнені у власному здоров'ї, не вмієте плавати, швидко не бігаєте і взагалі боїтеся самотності, тому виходите на дорогу і спиняєте машину. Вам потрібно забутися серед людей...

Це західні байки: десь там посередині Норвегії хтось стояв на узбіччі. Ми не у штаті Невада, але це краще. Ми спиняємо "попутку". Знаємо, що на узбіччі краще не стояти, бо можуть переїхати, або самі втопимося в болоті обабіч дороги, але ми стоїмо. Немає іншого місця. Якщо можемо - стаємо на тротуар, на підвищення, на щось, що видно здалека. Кіоск, наприклад. І махаємо руками.

Нас хочуть підкинути до найближчого населеного пункту, заробити пару гривень. О'кей. Головне, не сильно опиратися течії, і вона виведе з океану депресії, чорної втоми і розчарування. Не біда, якщо помітять не відразу. Повернуться, пригальмують і навіть запитають, куди вас везти. Головне - витримати паузу. Особливо це стосується автобусів. Вас підберуть, навіть якщо для цього водію доведеться відчинити люк, бо в автобусі людей, як оселедців у бочці. Нічого, вас туди впхають. Найголовніше для водія - гроші взяти.

Не варто переживати даремно. У нас країна така: ви обов'язково подолаєте якийсь відрізок шляху, навіть якщо немає дороги. Автомобілі є. Люди кудись їздять, а доріг немає. Якщо в автобусі закінчився бензин, просто вийдіть і зі всіма пасажирами штовхайте його до заправки. А ні, то чекайте, поки водій "стрельне" кілька літрів палива.

Автобус в Україні - це сила. Європа відпочиває. І "Київ - Париж", і "Львів - Велика Бабіївка" - це також автобус. Єдина відмінність від Європи (крім ціни) - у наших дорогих автобусах ніколи не працює туалет. Кристалів немає, взагалі двері заварені. Тож ви, як і всі пасажири, тримаєтеся до останнього дерева, ліска, гайка, заправки, де є стаціонарний туалет, кнайпи або великогабаритні кіоски.

І не важливо, що ваше завдання - лише забутися. Всі ці українські буси, "супери" - старі лайнери, ЛАЗи, ПАЗи, старезні польські "АВТОСАНи" з проіржавілими дахами - елементарно кудись їдуть, переміщуючи і вас у просторі. Яка вам різниця, що салон у цих монстрів автотранспорту оформлений у стилі "авангардний рагулізм". Вам не важливо, коли цей "Ікарус" востаннє фарбували. Європа - не Європа, початок сімдесятих років минулого століття, їде - дим чорний ззаду валить, а значить - все О'кей.

Ви зійдете в якомусь населеному пункті, і всьо буде файно. Далі ви точно не пропадете, якщо надворі темно. Шукаєте добре освітлене місце і намагаєтеся спіймати машину. В Україні є "попутки" і за гроші. Це власники легкових автомобілів, їм справді по дорозі, вони зупиняються, навіть якщо ви їм не махаєте, і везуть вас якийсь відрізок шляху. Такса еквівалентна проїзду в маршрутці. Сто кілометрів - 10 - 15 гривень.

Море задоволення - побалакати з водієм. Він вам такі речі розповість, що ваша депресія відразу мине. Гірше, коли він мовчить, тоді може здерти з вас і більше. Особливо якщо пора року зима. Ви вихваляєте його таратайку, а він не реагує. Настрій зник...

Дуже зле, якщо немає навіть шосейно-ґрунтових доріг. Але тоді - рейки і народна електричка, дизель, будь-яке диво техніки, що котиться рейками. Ви не поспішаєте, вам набрид порядок, рутина і те, що ви перетворюєтеся на робота. Стан перманентного хаосу дуже лікує душу, переобтяжену цивілізованою роботизацією. А перетнете ви територію країни чи ні - байдуже. Вам потрібно зняти навантаження на психіку. Аристократи і сноби електричками не їздять. Там усі люблять дуже голосно розмовляти, їсти, пити, курити і спати на лавках. А вам стає весело. У деяких електричках є кафе, бар, є навіть вагони різного класу і можна напитися до чортиків. Були б гроші.

Хоча найбільшим досягненням цивілізації є той факт, що у вагонах електрички з'явилися туалети і вони навіть працюють. У часи автоматичних дверей вже не можна вискакувати на ходу в кущі або робити "це" в переходах між вагонами, ризикуючи найдорожчим, що ще залишилося у вашому організмі. Тим, що неушкоджене і працює.

Навіть якщо у вас немає грошей, то вам не все до лампочки. Вам хочеться заїхати якнайдалі. Навіть якщо ви сіли на станції без квитка, вам його обов'язково випишуть під час подорожі, і це тихо дратує. Контролери курсують вагонами з приголомшливою постійністю і впертістю. Шанс проїхати без квитка і не зустрітися з ними - нульовий. Будьте чемними і дайте контролерові суто символічну плату, на шоколадку. До найближчої станції недалеко.

Квиток - це серйозний документ. Він вам потрібен, щоб пройти в зал очікування і провести там ніч, якщо вже так сталося. Потрібен, якщо хочете перекусити, бо можна піти у той же вокзальний буфет. Їжа, не тільки випивка, - це серйозне питання, ним не можна легковажити. Це може перевести стрілки вашої депресії на позначку "катастрофа". Тому їсти потрібно добре, бажано - недорого навіть для невеличкого містечка.

Буквально все, що виносять на перон і подають у вагон, їжте, але запивайте не чаєм. Коли в термосі не чай, набагато простіше знайти брата чи сестру по духу. Красиво це виходить у всіляких смішних закладах масового харчування. Газета, плящина і якась юшка, що печеться в горщиках. Мільйон варіацій на тему старих добрих чанахів. Забудьте жлобські шашлики, навіть якщо це "зроблено винятково з "м'яса" коня. Ці шашликові люди наганяють сум. Котлети в тісті і бамбурик - ваші найкращі друзі. Нічого екзотичного. Жуючи овочі, також важко побачити світло в кінці тунелю. Склянка окропу і пакет розчинного супу, помножений на алкоголь, підтримають на плаву вашу втомлену життям душу. Пити можна все, що не має кольору, але має багато градусів, крім купленого з рук "хорошого домашнього вина".

Будьте своїм "в дошку", не сильно виділяючись на тлі середовища з місцевого люду, погоди та ландшафту, що вас оточує. Не агітуйте і не продавайте нічого. У провінції народ консервативний, чужаків не любить. Романтиків - тим паче, навіть якщо з вас будуть сипатися гроші.

Фантастика, якщо є впливові родичі, добрі знайомі. А ні - спіть у парку, на пляжі. Є шанс - знайдіть гуртожиток, тільки не квартиру. Квартира - це система, а вас має "дістати" хаос так, що страшенно, пекельно захочеться порядку і впевненості у завтрашньому дні. Ваша нудна робота і розпорядок дня вже видаватимуться не злом, а гармонією, за якою крутиться всесвіт. Платівка в голові перестане крутитися.

Ви порахуєте гроші і час, який залишився. Переживши ніч цілим і неушкодженим, пересядете на колеса. Найкомфортніше. Поличка поїзда, але не купе, ніяк не загальний вагон, не плацкарт. Вам захочеться спокою і системи. Горизонтальне положення тіла - це задоволення і розкіш, яке важко переоцінити після того, як ви провели 12-14 годин у вертикальному або напівзігнутому положенні. Ви його заслужили. Немає потяга - сідайте в "крутий" автобус. Ціна відповідає комфорту.

За таких умов залишаться спогади і легка ностальгія. Ваш час і ваші проблеми залишилися десь там, на вокзалах Києва, Ужгорода. Ви повернулися до Львова, а зі Львова у вас прямий шлях - на роботу.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Садовий уже має заступників 
Погляд
  ·  Життя у руїнах 
  ·  Дитина, яка нікому не потрібна? 
  ·  Стандарт для безпечної залізниці 
Поступ у Львові
  ·  Жах на Сколівщині 
  ·  Кардинал Гузар знову в інтернеті 
  ·  Як потрапити на зустріч із Папою? 
Поступ з краю
  ·  Президент призначив час 
  ·  Депутати хочуть золота 
  ·  Депутати теж святкують 
  ·  "Ні" радянським святам! 
  ·  Пам'ятна капсула Президентові 
Поступ у світі
  ·  Кохання віце-прем'єра Прескота 
  ·  Довічне ув'язнення за 11 вересня 
Арт-Поступ
  ·  Фестиваль пива, раків і рок-н-ролу 
Тема
  ·  Навіщо СБУ прес-служба? 
  ·  Найбільші досягнення української та львівської журналістики 
  ·  Яка гілка влади відкритіша 
Для чоловіків
  ·  Залізобетонний настрій весняного дня 
Психологія
  ·  Лікуємося від роботи 
Репортаж
  ·  Вроцлав - на перехресті Заходу і Сходу 
  ·  Стежками Сині та Виру 
Спорт-Поступ
  ·  Пролом у захисті росіян 
  ·  Без лаврів, але з досвідом 
  ·  Дні для футболу 
  ·  "Мавпи" образилися 
Пост-Factum
  ·  Китайська туристична імперія 
  ·  Дизель на ріпаковій олії