BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 жовтня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:14 24-04-2017 -   У Львові терміново збирають кошти на препарати для двох хворих на рак дівчат  
  9:57 24-04-2017 -   На Львівщині презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний"  
  9:56 24-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  9:55 24-04-2017 -   На Львівщині висадили 140 га лісу  
  9:54 24-04-2017 -   Львівський геріатричний пансіонат отримав міжнародну гуманітарну допомогу  
Україна
  12:13 24-04-2017 -   Україна відключить від електропостачання окуповану Луганщину  
  11:10 24-04-2017 -   Крим засипало снігом  
  11:9 24-04-2017 -   Місія ОБСЄ не покине Донбас  
  10:17 24-04-2017 -   Вандали обікрали могилу Лесі Українки у Києві  
  10:12 24-04-2017 -   На Донбасі на міні підірвалась машина ОБСЄ  
Світ
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  
  9:59 24-04-2017 -   У Голлівуді осквернили зірку Трампа  
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  АРХЕОЛОГІЯ

___________________________________________________________________________

Освітленим тунелем уздовж підземного Львова
 
Товариство шанувальників Львова опублікувало у місцевій пресі відкритий лист до голови львівської облдержадміністрації Мирона Янківа та міського голови Львова Любомира Буняка з проханням зберегти унікальну археологічну знахідку – частину муру третьої лінії оборони Львова.


Як уже повідомляв “Поступ”, перед встановленням пам’ятника Чорноволові на продовженні вул. братів Рогатинців, яка перетинає частину Губернаторських валів, виявлено фрагмент ескарпу колишньої третьої оборонної лінії міста Львова. Про минуле й майбутнє знахідки сьогоднішня розмова із Юрієм Лукомським – співробітником Інституту українознавства ім. Крип’якевича.


— Ескарп – це підпірна стінка валу?

— Так, і вона характеризується чудово збереженою кам’яною кладкою, яка облицьована зі східного боку з напільної сторони добре збереженою цегляною кладкою завтовшки в одну цеглу. Цегла досить тонка (6 см), це вказує на відносно пізній час побудови. Датуємо ми її попередньо першою половиною 17 ст. Лицьова частина муру дуже ефектна. Збереглася вона заввишки в 4.5 м до підошви фундаменту. Нижня частина складається із дуже гарних, прецизійно тесаних кам’яних блоків-квадрів, які мають характерний для всіх оборонних споруд нахил. Цегляне облицювання також іде під нахилом.
У часи функціонування цієї оборонної системи верхній ряд цокольної частини з білого каменю був відкритий. А нижні 5 рядів каменів були засипані: вони покладені у фундаментний рів, який тут прочитався на стратографічному перетині. Верхня частина цього ескарпованого муру мала також білокам’яний гзимс. Отже, все виглядало так: унизу білокам’яний пояс, потім цегляна кладка, а верх вінчала біла корона з тесаних вапнякових блоків, які згори мали вал.

— Корона була зубчастою?

— Ні, гладкою, бо, властиво, стратегічна функція цієї перепони полягала у тому, що гладка стіна піднімалася на 4-5 м відносно дна широкого рову. А інший рів – глибокий – пролягав під вул. Підвальною перед низьким муром. У цій частині широкий неглибокий рів завершувався контрескарпом, який проходив на рівні сучасних фасадів облради. По ньому спливав потік Ортим, або Артим (по різному його називають), води якого сходили з Кайзервальду. Кажуть, що частину потоку було заведено у глибокий рів, але на мапі Вітвіцького він проходить саме у цьому місці.

— Це унікальна споруда?

— Подібні збереглися на замках Західної України, вони відповідають тому часу, коли була бастіонна система укріплень. Ті із замків, що мають бастіони, переважно мають і такі ж ескарпи для земляних насипів. Наприклад, фрагмент такого муру збережений в наземній частині у відкритому вигляді в Івано-Франківську.

— Нам не світить оглядати свій мур, так як в Івано-Франківську?

— Було б бажано принаймні відзнакувати його на поверхні землі, щоб ми мали можливість побачити, як та оборонна система Львова колись виглядала. Найцінніше те, що мали можливість зробити точну прив’язку цього історичного об’єкта на місці, бо на всіх картах Львова він по різному показаний.
На одних він йде паралельно до фасадів облради, на інших ламається так, як тут. Але ще ніколи з точністю 2-3 м не могли його зафіксувати. Цей мур в північному напрямку тягнувся до п’яцети – такої п’ятикутної бастеї, а в на південь він підходив до круглої Королівської бастеї, яку цього року ми також частково дослідили.

— Чи можна зробити це місце цікавим для екскурсантів?

— У перспективі можна було б показати дуже гарний перетин, бо тут і арсенал, і низький мур( вже заекспонований), і третя оборонну смугу Львова, яка збережена в чудовому стані. Правда, далі у сквері вона є розібраною ще з автрійських часів, про це свідчать знахідки із засипаної ями.

— Що цікавого можна сказати про збереження лицевої частини? Вона понищена нападниками?

— У нижній частині муру цегла дуже ерозована. Таке могла спричинити тільки волога, це не є ніякі гарматні постріли, вищерблення якоюсь зброєю. Звичайний процес ерозії від перезволоження. Але це все надає ще більшого шарму цій споруді. Вона виглядає як мальовнича руїна, хоча, коли дивитися на її датування, то вона фактично проіснувала недовго, бо її розібрали після 1772 року, отож функціонувала яких 100 років.

— А якщо задатися метою відкрито заекспонувати такий об’єкт?

— Тоді необхідно залучити хіміків-технологів, які повинні взяти аналіз складу розчинів, зробити аналіз стану збереження цегли, каменю і створити такий розчин, яким би можна було закріпити цю субситанцію, для того, щоб вона не зазнавала ніяких атмосферних впливів. Бажано зробити й водовідведення, щоб нижня частина не підмокала. Вода із зовнішнього боку муру має вищий рівень, аніж із внутрішнього. Тому є думка, що оборонна стіна є перепоною для ґрунтових вод, які спливають з гір. Цю воду треба відвести в якусь глибоку каналізаційну систему. Якщо ми мріємо про експозицію, то треба було вибрати більший котлован, щоб можна було все протерасувати, можливо, навіть прихистити знахідку павільйончиком, у якому був музей-кав’ярня...

— Це реально?

— Наразі я не впевнений, що цього року встигнеться зробити ці проекти, бо закріплювальні роботи вимагають коштів. А на це ніхто не розраховував. Треба спочатку гарантовано знайти ці кошти, а потім розписуватися за ідею. Вважаю, що зараз треба все законсервувати, а коли надійде слушна година, тоді не становитиме жодної проблеми за 2-3 дні вибрати пісок й отримати ту саму картину.

— Подейкують, що між арсеналом і будинком облради під сквером є бомбосховище?

— Так, хоч там не був всередині. Це великий котлован, обнесений бетонними потужними монолітними стінами або з фундаментних блоків бетонних. Можливо –це бомбосховище теж зруйнувало частину цього ескарпованого муру, особливо ту п’яцету, яка була тут. Але це вимагає перевірки. Думаю, що нижня частина мурів повинна була б зберегтися і під бомбосховищем. Бо за австрійських часів стіну розібрали тільки до відмітки 4 м. А ми побачили, що з рівня 4.00 до 5.70 стіна прекрасно збережена. Очевидно, вона нікуди не поділася. Я весь час собі згадую, як колись у Франції ходив Лувром і бачив у підземній частині старовинні мури – вони прекрасно заекспоновані. У майбутньому, якщо будуть на це кошти або з’являться меценати, щоб відкрити нашу оборонну систему, – тоді можна було б паралельно до неї зробити якийсь підземний тунель з відповідним освітленням, яким можна було б іти собі попри стіну милуватися архітектурною красою, що її ми відкрили на деякий час і були змушені одразу ж закрити. Можливо, іще в кількох місцях відкриємо ці мури і зробимо підземного спацеру...

Розмовляла Вікторія САДОВА









»  ГОЛОС
Половинка – перетин двох фестивалів
 
Половинка – перетин двох фестивалів
Сьогодні о 21 годині в рамках міжнародного фестивалю “Золотий Лев” театр ім. Леся Курбаса виставою “Вість літа” репрезентує проект Наталі Половинки “Майстерня пісні”, а позавчора гості театрального бієнале могли насолодитися сольним виступом цієї акторки і співачки у виставі “Квітка-невіста”.
Детальніше>>
» 
ФЕСТИВАЛЬНІ АНОНСИ
 
Завтра 9 жовтня о 19 годині у приміщенні Львівського національного академічного театру ім. М. Заньковецької з виставою “Віденський стілець” Миколи Коляди завітають актори з далекого Томська. До речі, режисер Юрій Пахомов і заслужена артистка України Тетяна Аркушенко – колишні львів’яни. Шокуюча драматургія Миколи Коляди у тонкому акторському дуеті, проведена через гру першої скрипки – незабутньої улюблениці львівської публіки Тетяни Аркушенко, доньки уславленої заньківчанки Любові Каганової.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Нова філія Газпрому 
  ·  Візи ростуть у ціні 
Погляд
  ·  Готові до компромісу 
  ·  До уваги усіх свідків депортацій 1944-1946 років 
Поступ у Львові
  ·  Третій пам’ятник Степанові Бандері 
  ·  Будемо грітися лише за гроші 
  ·  Радянські традиції нашої армії 
  ·  Інвестиції під контролем 
  ·  Обласна рада – знову разом 
  ·  Скнилівський кримінал 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Демцентралізм “Нашої України” 
  ·  Директор есенґе 
  ·  Україна вагітна медіа-страйком 
  ·  Пристрасті довкола більшості 
  ·  Путін мітингу не бачив 
  ·  Шахти: винних знайшли 
Поступ у світі
  ·  Повернення Усами бін Ладена 
  ·  Аварія чи теракт? 
  ·  Маніяки наводять жах на столицю 
  ·  НОВИНИ З ВИБОРІВ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Репортаж Поступу
  ·  На кордонах Європейського союзу 
  ·  Найкращі ліки – профілактика 
Арт-Поступ
  ·  Половинка – перетин двох фестивалів 
  ·  Освітленим тунелем уздовж підземного Львова 
  ·  ФЕСТИВАЛЬНІ АНОНСИ 
Пост-Factum
  ·  Із вітрини – до смітника 
  ·  КАЛЕНДАР