BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Точка Зору.    Львівські обсервації.    Арт-Поступ.    Здоров'я.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини.   
  Цитата Поступу
 
27 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:38 11-12-2017 -   До Львова привезли головну ялинку міста  
  15:31 11-12-2017 -   На Львівщині вшанують ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи  
  13:57 11-12-2017 -   У польський автобус на Львівщині стріляли з гранатомета - ЗМІ  
  13:54 11-12-2017 -   Патріотичний потяг “Труханівська Січ” завітав на Львівщину  
  13:53 11-12-2017 -   Для допомоги вихованцям інтернату організують благодійний аукціон  
Україна
  15:40 11-12-2017 -   Тимошенко хоче взяти Саакашвілі на  
  15:36 11-12-2017 -   Рівненська АЕС готується змінити російське ядерне паливо на американське  
  15:23 11-12-2017 -   Погода на Новий рік 2018 в Україні: невеликі морози  
  14:2 11-12-2017 -   В Україні очікується потепління  
  13:59 11-12-2017 -   У Золотоноші впала головна ялинка міста  
Світ
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  
  15:28 11-12-2017 -   Саудівська Аравія знімає 35-річну заборону на роботу кінотеатрів  
  14:1 11-12-2017 -   Через снігопад у Бельгії затори розтягнулися на 1200 км  
  11:10 11-12-2017 -   У французькому дитячому харчуванні «Lactalis» виявили сальмонельоз  
  10:58 11-12-2017 -   Пожежі в Каліфорнії: у Санта-Барбарі оголосили евакуацію  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Поступ з краю  » 

___________________________________________________________________________

Ющенко з Тимошенко, як Ґорбачов із Єльциним
Нинішні стосунки між Президентом України Віктором Ющенком і лідером БЮТ Юлією Тимошенко дуже нагадують минулі незгоди між екс-президентом СРСР Ґорбачовим та екс-президентом Росії Єльциним
Валерій ПОДОЛИННИЙ
 
Недарма давні римляни називали історію учителькою життя. Все, що сьогодні відбувається з нами і навколо нас, виявляється, вже колись було. Ось і нинішні взаємини двох українських лідерів - Президента України Віктора Ющенка та голови БЮТ Юлії Тимошенко багато в чому схожі на стосунки, які складалися в останні роки існування Радянського Союзу між Міхаілом Ґорбачовим та Борісом Єльциним.

Тотожностей між цими двома парами політиків годі шукати. Вони діяли в різних країнах і в різних історичних умовах, були представниками різних партій та різних ідеологій, хоча всіх чотирьох об'єднувало те, що вони стали на чолі процесів демократизації у переломні періоди історії. Єльцин і Ґорбачов керували "супердержавою" у період переходу від тоталітарного до посткомуністичного суспільства, Ющенко і Тимошенко - провідники Майдану, який виступив проти авторитарно-олігократичного режиму, притаманного більшості пострадянських країн. Однак, коли порівнюєш ці дві пари політиків, важко не спокуситися і не провести між ними деякі історичні паралелі.

Ґорбачов злякався своєї "гласності"

Не претендуючи на всебічний аналіз ідейних поглядів, індивідуальних рис характеру та вчинків цих різних лідерів, зауважимо, що Ющенко багато у чому схожий на Ґорбачова. Хоча останнього обрали генсеком Компартії на квітневому пленумі ЦК КПРС 1984 року (тобто, його висунула сама тодішня правляча еліта, а не навпаки), Ґорбачов ініціював свіжий "квітневий вітер". Він вперше у екс-СРСР допустив існування різних форм власності. Це з його вуст світ почув слова "перебудова", "гласність" та "плюралізм".

Щоправда, згодом гласність почала переходити межі дозволеного у державі, де монопольно панувала комуністична ідеологія. Союзні республіки зажадали реального суверенітету. Тож, йдучи на повідку у консервативної частини керівництва Компартії, Ґорбачов усе більше лякався своєї "перебудови". Він був демократом, але настільки обережним і нерішучим, що "процес пішов" (теж його вираз) швидше і далі, ніж він собі уявляв, і проти його волі.

Зупинити процес змін вже було неможливо. Його можна було хіба що очолити, а генсек та водночас перший президент СРСР, на поведінку якого впливало старе компартійне оточення, ніяк не наважувався. Ця ідеологічна обмеженість та нерішучість президента і призвела у серпні 1991 року до ГКЧП і наступних подій (крах комунізму та розпад СРСР), які, як виявилося згодом, стали поворотним моментом у світовій історії. Але лаври переможця отримав не Ґорбачов, а Єльцин, котрий, не вагаючись, організував відсіч путчистам.

Єльцина звільняли раз, Тимошенко - двічі

Дуже схожий на Ґорбачова і психологічний портрет Віктора Ющенка. Наш, без сумніву, гуманний Президент забезпечив проведення демократичних виборів, дав волю пресі і взагалі всілякій критиці. Проте, з іншого боку, обіцянка посадити бандитів у тюрми перетворилася на "цяцянку", ніде повністю кучмістів не усунули від влади, корупція і хабарництво, попри всі заходи міністра внутрішніх справ, подекуди розквітли навіть більше, ніж досі. Не виявили усіх винних у смерті Георгія Ґонґадзе, ба, не завершили навіть справу про отруєння самого Ющенка!

Задекларувавши прихильність до інтеграції у ЄС, Президент став об'єктом різкої критики не лише українських, а й європейських експертів за те, що його передвиборні обіцянки кардинально відрізняються від нинішніх заяв. Українські оглядачі, зокрема вважають, що угода про формування ЄЕП не відповідає Конституції України.

Не дивно, що на цьому тлі перемогу на виборах до Верховної Ради серед помаранчевих партій отримав Блок Юлії Тимошенко. Цей енергійний і рішучий лідер вельми нагадує своєю поведінкою і психологічним типом дуже популярного колись у Росії Єльцина. Вона, як і Єльцин, який свого часу розпочав із боротьби проти корумпованої московської еліти, оголосила війну незаконним статкам українських олігархів. Єльцин за критику Ґорбачова у листопаді 1987 року поплатився посадою першого секретаря Московського комітету Компартії, але згодом вступив до Міжреґіональної депутатської групи і у травні 1990 року став президентом Російської Федерації.

Злети і падіння Тимошенко були ще драматичніші. У січні 2001 року її зняли із посади віце-прем'єра уряду Ющенка, а 13 лютого 2001-го заарештували і відправили до СІЗО за звинуваченнями Генпрокуратури, які пізніше суд визнав безпідставними. Після цього пані Юлія взяла участь у акції "Україна без Кучми" (2001 рік) та відіграла велику роль у перемозі Ющенка на президентських виборах 2004 року. Але, призначивши її на посаду глави уряду у лютому 2005 року, новий Президент звільнив Юлію Тимошенко разом із усім урядом уже у вересні того ж року.

Мир чи нова війна?

Отож, паралелей між двома парами державних діячів Ґорбачов-Єльцин та Ющенко-Тимошенко, на наш погляд, не бракує. А як ставляться до такого порівняння українські політологи? Про це кореспондент "Поступу" розпитував директора Інституту глобальних стратегій Вадима Карасьова та директора Центру соціальних досліджень "Софія" Андрія Єрмолаєва.

Вадим Карасьов: Наведена вами паралель має право на існування. Але конфлікт між Ґорбачовим і Єльциним вирішили за рахунок розпаду цілої країни, тоді як конфлікт Тимошенко-Ющенко не може бути залагоджений за рахунок розвалу країни з тим, щоб Ющенко залишився без влади. Цей конфлікт вирішуватиметься по-іншому.

Як? Це залежатиме від того, яку сформують коаліцію, хто стане її лідером, хто прем'єром, чи будуть дострокові вибори, хто серед помаранчевих сил на них переможе... Зрештою, все вирішиться або на дострокових парламентських, або на президентських виборах 2009 року. Словом, нинішній конфлікт обіцяє бути більш затягнутим, ніж той, який мав місце з 1989 до 1991 рік.

Андрій Єрмолаєв: Популяризація тези про схожість Ющенка і Ґорбачова не випадкова. Це стереотип, до того ж, негативний, який свідомо нав'язують політичні конкуренти. Ґорбачов був не лише політичним діячем, а й новатором. Його тези про нове політичне мислення, про Європу як спільний дім тощо світ визнав незалежно від політичної долі Ґорбачова. В особі Ющенка ми бачимо традиційний тип політика, який не виходить за межі внутрішньонаціональних проблем. Та й навряд чи можна порівнювати ситуацію, яка склалася у компартійному таборі початку 90-х років із нинішньою боротьбою фінансово-промислових груп, з якими пов'язані і Ющенко, і Тимошенко.

Найбільша спільність у цих двох пар політиків - у їхніх психологічних якостях. Проблемою Ґорбачова і Ющенка було затвердження своєчасного управлінського рішення. Вони завжди сумнівалися і страждали пошуками універсальної рівноваги. А от Єльцин і Тимошенко позиціонувалися як політики-популісти і апелювали до масової свідомості та до поточних проблем суспільства. Але Єльцин був фігурою, яка уособлювала новий пострадянський федералізм. Він спирався у своїй боротьбі на номенклатурні кола із реґіонів, які підтримали ідею російського сепаратизму, що зрештою призвело і до розпаду СРСР. У Тимошенко немає такої підтримки в реґіонах і вона як авторитарний за типом мислення політик навряд чи розігруватиме реґіональну карту.

- Чи таїть у собі цей конфлікт небезпечні наслідки для України?

В.К.: Коли точиться боротьба за владу, це, звісно, послаблює державу. За таких умов важко дотримуватися послідовної лінії як у внутрішній, так і у зовнішній політиці. Тому під час цього конфлікту Україна буде на роздоріжжі. А потім настане час її нового позиціонування, зокрема геополітичного. Це, очевидно, займе у нас не менше як десять років, як і в Росії, де процес розпаду, а згодом консолідації влади відбувався протягом десятиріччя. І лише після цього Росія знайшла своє місце у новій геополітичній ситуації.

А.Є.: Роль особистості в історії країни завжди була великою. Хоча мені здається, що зараз для України особливу загрозу становить не стільки протистояння двох згаданих особистостей, скільки спроба організувати нову політико-економічну війну представників різних груп капіталу. Адже обидві сторони пропонують розглядати як інструмент політичної боротьби перерозподіл власності, сфер впливу і, насамперед, впливу на державу. І це нав'язують як нові правила гри.

Дуже багатьом політикам, котрі прийшли 2005 року до влади разом із Ющенком, притаманна така ідея політико-економічної війни. Цим вони відрізняються від еволюціоністів-кучмістів, які діяли за схемою компромісної елітократії, коли внаслідок змови сильних страждали слабші. А тепер може розгорнутися війна усіх з усіма. Які особи будуть уособленням цієї війни - інше питання, але, якщо ними будуть Тимошенко і Ющенко - це буде просто трагедія.

- Які кроки повинні здійснити обидві сторони, аби уникнути небажаного для держави протистояння?

В.К.: Конфлікт можна подолати через виборні процедури або через співпрацю. Співпраця, щоправда, потребує розуміння свого місця у політиці. Та, оскільки державами правлять не політики і навіть не лідери команд, то навряд чи вони зможуть зайняти належне їм місце, бо їхні соратники і партнери вимагатимуть більшого. Багато чого залежить і від поведінки третьої сторони - Партії реґіонів - та від того, які стратегічні і тактичні кроки зроблять БЮТ і "Наша Україна" як між собою, так і щодо реґіоналів. До використання незгод між помаранчевими "титанами" для сепаратистських кроків Партія реґіонів, гадаю, не вдасться, а от заволодіти владою у масштабах країни спробує. Вона вичікує, коли переможець буде виснажений боротьбою зі своїми недавніми союзниками, щоб тоді продиктувати йому свої умови.

А.Є.: Відповідь лежить на поверхні - необхідно стабілізувати політичну ситуацію. Кожен політик розуміє, що, з одного боку, необхідно знайти політичний компроміс, наслідком якого повинна стати стабілізація роботи новообраного парламенту. А з іншого боку все зводиться чомусь до розподілу посад. Як на мене, відмова від розподілу посад як головної умови і буде предметом компромісу. Якщо вони домовляться про співпрацю, скажімо, знайдуть технологічний вихід у формуванні влади із політиків другого ешелону, то такий компроміс, на мій погляд, буде дуже дієвим. Таким шляхом пішли, до речі, деякі країни Центральної Європи. Вожді там залишилися на тронах, а державою керують молоді менеджери, яким довіряють політики.

Підсумовуючи сказане, зазначимо: у сучасній Україні немає таких тривожних симптомів протистояння лідерів, з якими стикалося керівництво колишнього СРСР. Але керівництву держави і вождям різних політичних сил треба усвідомити, що незгоди між ними можуть мати набагато гірші наслідки для країни і для них самих, ніж отримані тактичні переваги над опонентами. І тоді, чого доброго, народ порівнюватиме наших провідників не з Ґорбачовим чи Єльциним, а з героями української народної казки "Цап та баран".









» 
Чорнобильське "динамо"
Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Лесь Танюк та Геннадій Удовенко думками уже в наступному парламентіДепутати Верховної Ради четвертого скликання передали естафету вирішення питання соціального забезпечення ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції, потерпілих від неї і населення, що мешкає на забруднених територіях, парламентарям п'ятого скликання.

Саме так можна сприйняти парламентські слухання, присвячені 20-м роковинам аварії на ЧАЕС, які відбулися учора у Верховній Раді.
Детальніше>>
» 
Парламент збереться у травні
Однак поки що важко сказати - 10-го чи 23-го
Валерій ПОДОЛИННИЙ
 
Увечері 25 квітня нарешті завершилися клопоти, пов'язані із виборами до Верховної Ради - Вищий Адміністративний Суд України (ВАСУ) відмовив чотирьом політичним силам, які не пройшли до парламенту, у перерахунку голосів.
Детальніше>>
» 
Гриф ''таємно'' з ''РосУкрЕнерго'' зняли
Андрій ЛІД
 
Бенефіціаріями 50-відсоткової частки Raiffeisen Investment AG у компанії "РосУкрЕнерго" є два українські громадяни - Дмитро Фірташ (90% акцій) та Іван Фурсін (10%).
Детальніше>>
» 
"Укрзалізниці" "бракує" радіозв'язку
Залізничники планують розгорнути сучасну мережу цифрового радіозв'язку, через яку ще більше подорожчають квитки
Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Укрзалізниця планує з наступного року розгорнути власну мережу цифрового радіозв'язку з рухомими об'єктами стандарту GSM-R (Railways) з метою не лише забезпечити власний оперативний та якісний зв'язок, а ще й заробити, надаючи трафік для потреб інших операторів.

Як розповіли "Поступу" в прес-центрі "Укрзалізниці", цифрову мережу радіозв'язку збудують вздовж залізничних колій та інтегрують в наявну телекомунікаційну мережу доріг.
Детальніше>>
» 
Бліцкриг російської мови
На Півдні та Сході України вважають, що російська мова потребує захисту
Андрій ДУБЕЦЬКИЙ
 
Севастопольська міська рада, як і день перед тим Луганська обласна рада, ухвалила рішення про визнання російської мови на своїх територіях реґіональною та такою, що потребує охорони й розвитку.

Ця ухвала передбачає дозвіл використовувати російську при подачі заяв у державні інстанції, зокрема у суди, а також в офіційних документах обласної й державної адміністрацій.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  У Ратуші фальшували документи 
  ·  Що у Кучми перейняв Ющенко 
Погляд
  ·  Садовий отримав ключі від Львова 
  ·  Перша сесія - перше протистояння 
  ·  Вулиці для обраних 
  ·  Глос народу 
Поступ у Львові
  ·  Львівські шахти закриють? 
  ·  Двадцяті роковини трагедії 
  ·  Загадкові смітники 
  ·  Небезпека - у водоймах 
  ·  Голова суду погорів на хабарі 
  ·  Двоє хлопців отримали важкі травми на атракціоні 
Поступ з краю
  ·  Чорнобильське "динамо" 
  ·  Ющенко з Тимошенко, як Ґорбачов із Єльциним 
  ·  Парламент збереться у травні 
  ·  Гриф ''таємно'' з ''РосУкрЕнерго'' зняли 
  ·  "Укрзалізниці" "бракує" радіозв'язку 
  ·  Бліцкриг російської мови 
Поступ у світі
  ·  Бжезінський проти атаки на Іран 
  ·  Паспорт неіснуючої держави 
Інтерв'ю
  ·  Петро Олійник: В мене було багато кадрових помилок 
Точка Зору
  ·  Сергій ЛЕЩЕНКО: Герої революції, пожинаючи її плоди, давляться їх кісточками 
  ·  Єдине, що може стримати злодія – це страх перед людською карою 
Львівські обсервації
  ·  Львівські Обсерваці 
Арт-Поступ
  ·  Перверзія по-європейськи 
  ·  Йдемо на Великодній бал! 
  ·  "Таврійські Ігри"-2006: мобайлманія 
  ·  Олесь САНІН: Я вигадав цю історію 
Здоров'я
  ·  Це страшне слово - РАК 
  ·  Мастопатія: міфи та реальність 
Спорт-Поступ
  ·  Німець Леманн - герой Англії 
  ·  Одна перемога на двох 
  ·  Голеадори, де ви?.. 
Пост-Factum
  ·  Квітневий переворот в Афганістані 
КуПол: Новини