BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Мандрівка.    Соціум.    Канапа.    Телевізії.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  


Корпоративное таси там.


  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Український ''Академічний дім''
Ігор МЕЛЬНИК
 
Український академічний дім у ЛьвовіКоли підніматися вулицею Драгоманова догори, то справа над нею височіє Каліча гора. Колись її називали Теплою чи Галич-горою. У 1852-1854 роках австрійська влада збудувала на її вершині Східну вежу цитадельного комплексу. Після того кілька десятиріч схили Цитаделі не можна було забудовувати.

Будова

Лише у 1880-х тут розпочався будівельний рух. Споруджували переважно вілли та чиншові кам'яниці. А там, де збігаються вулиці Драгоманова та Коцюбинського, стоїть будівля Академічного дому. Цей заслужений для української освіти заклад був приписаний до вулиці Супінського (тепер Коцюбинського) під № 21.

"Почин до заснування "Академічного дому", в котрім може поки що мешкати 62 академіків, вийшов від проф. М. Грушевського... На зазив ініціатора відкликнули ся живіше Українці, ніж Галичани. Українці зложили на сю ціль 68 000 кор., а між ними Чикаленко - 63 259 кор., Симиренко - 2 530 кор., Аркас - 1 265 кор., проф. Грушевський - 500 кор. Решта прийшла з дрібніших вкладок. Галичани зложили 2 500 кор.", - писав "Календар Товариства "Просвіта" на рік звичайний 1907".

Академічний дім, що став власністю Наукового товариства імені Т. Шевченка, був призначений для помешкання студентів-академіків, які вчились у львівських вищих школах. Майже всі відомі діячі української літератури, науки, політики, що походили з галицьких сіл та містечок, перейшли через цей гуртожиток, де могли отримати не лише нічліг та страву, але й добрі умови для навчання.

Будинок коштом 115 тисяч корон збудували за проектом архітекторів Тадеуша Обмінського та Филимона Левицького.

Ділянка

За земельну ділянку заплатили 45,8 тисячі корон. На ній, окрім "Академічного дому, планували збудувати ще кілька споруд.

1924 року за проектом Євгена Нагірного перебудували стару віллу для потреб "Рідної школи". В будинку під № 23 працювала приватна українська народна школа, відкрита завдяки заходам професора історії Львівської академічної гімназії, голови читальні "Просвіти" Стрийської дільниці о. д-ра Йосифа Застирця. Він теж був адміністратором церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії сс. Василіянок, що на нинішній вулиці Івана Франка, 56.

Тепер на земельній ділянці Академічного дому будують споруду, яка псує весь історичний та архітектурний ансамбль цього закутка Львова.

Колись Академічний дім зазнавав нападів польських шовіністів, тепер наші рідні урядовці руйнують його оточення та історичну пам'ять.

Перше листопада

Драматичні події відбулися в цьому будинку 1 листопада 1928 року. День десятої річниці Листопадового чину всі українські установи проголосили вільним від праці.

"На годину пів до шостої визначено панахиду в церкві Св. Юра. Зібралася така маса народу, що не то що на обидвох подвір'ях Святоюрської церкви, але й на площі Св. Юра перед нею не ставало місця. Нараховували не менше як десять тисяч людей - не пам'ятали, коли востаннє зібралося стільки українців на патріотичній маніфестації", - писав про цей день Зиновій Книш.

Маніфестацію на площі Юра розігнала згодом польська поліція. А юрби міщан, підбурювані антиукраїнськими гаслами, стали громити українські установи Товариства "Просвіта", "Дністер", редакцію "Діла", крамниці "Маслосоюзу"... Як згадують очевидці, "юрба бешкетувала майже дві години, заки поліція пригадала собі, що до її обов'язків належить не тільки громити українців, але й охороняти майно та життя громадян без уваги на їхню національну чи релігійну приналежність".

Штурм

Потім юрба з криками "На погибель українцям! За Збруч русинське стадо!" рушила в напрямку Академічного дому. Дорогою побили вікна школи імені Шевченка та бурси "Рідної школи" на вулиці Мохнацького, 12.

"Страшно було подивитися - все подвір'я, вулиця Супінського і частина вулиці Мохнацького щільно вкриті людською масою. Якби дірвалася вона до нас, на куски розшматувала б. Стріляли в нас наосліп, ніякої шкоди від тих стрілів не було. І від цитаделі доносилися стріли, хоч рідко. Я сам чув тільки один, куля просвистіла і зарилася в одвірок недалеко від мене. Не мавши можности видістатися на вищі поверхи Академічного дому, юрба зганяла свою енергію на руйнації партеру. Геть чисто поруйнували канцелярії студентських домівок, здемолювали читальню і по-вандальськи знищили мистецьку виставку картин артиста Олекси Новаківського в авлі Академічного дому", - згадував студент Олекса Ганкевич.

Серед студентів було кілька членів Української військової організації, що організували оборону Академічного дому. Коли через дві години надійшла поліція, то не звертала уваги на нападників, а розпочала оглядати Академічний дім, шукаючи зброю та націоналістичну літературу. Наступними днями було заарештовано близько двохсот студентів та українських діячів.

"Одразу ж першої ночі арештовано у Львові студентів Богдана Кравцева, О. Вергановського, Ярослава Макарушку, братів Володимира та Євгена Богачевських, Володимира Сеницю, Романа Драгана, Олександра Радивила і студенткок Соню Мойсеовичівну та Марійку Кравцівну. Вранці до них доскочили Володимир Маркусь, Микола Дужий, Омелян Верхола, Іван Библюк, Степан Гела. В пізніших днях забрала поліція Олексу Ганкевича, Басовця, Логазу, Миколу Ковалиська, Хилінського, Мурина, Данилова, Сохацького, Козака, Ковалика, Володимира Сенежака, Зварича та інших. Це тільки ті, чиї імена подав хтось до газет. А поза тим брали всіх без розбору, хто тільки попався під руки... З-поміж старших осіб арештовано тоді у Львові Михайла Матчака, Івана Рудницького, Тимоша Білостоцького, Володимира Ґафтковича, д-ра Григора Лужницького, полк. Романа Сушка і д-ра Богдана Гнатевича. Майже всі вони мали якийсь стосунок до Української військової організації в минулому чи сучасному", - писав Зиновій Книш.

Більшість заарештованих через кілька днів відпустили на волю. Трьох студентів та чотирьох дівчат у червні 1929 року притягнули до суду, звинувачуючи у спробі "при помочі ворожої пропаганди, терору, саботажів і шпигунства викликати неспокій та заворушення всередині держави" і потім відірвати Східну Малопольщу від польської держави. Обороняли підсудних адвокати Володимир Старосольський, Степан Шухевич, Семен Шевчук, Лев Ганкевич, яким вдалося довести абсурдність звинувачення, і суд присяжних визнав підсудних невинними.

Львівські події 1 листопада 1928 року спричинили резонанс в усьому світі. Маніфестації протесту "проти переслідування Польщею національних меншин" відбулися навіть у Харкові, Києві, Одесі та інших містах УСРР.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Мера інавгурують у вівторок 
Погляд
  ·  У тюрмі теж святкують Великдень 
  ·  Опитування 
  ·  А у них - Великодні ...зайці 
  ·  Великдень на дотик 
  ·  Пасхальні листівки змінюють традиції 
  ·  Думки читачів 
Поступ у Львові
  ·  Гаївки - у Шевченківському гаю 
  ·  Єпископи омили ноги священикам 
  ·  Вибори у Трускавці знову скасували 
  ·  Пам'яті жертв Чорнобиля 
  ·  Найбільша морока - отримати землю 
Поступ з краю
  ·  Москаль пішов у відставку 
  ·  США взялися за "РосУкрЕнерго" 
  ·  Коні не винні? 
Поступ у світі
  ·  Європа не здається "Газпромові" 
  ·  Американські бази у Болгарії 
Арт-Поступ
  ·  Чим нас здивує ХІІІ Форум видавців 
  ·  Дівчина з красивими ілюзіями 
Мандрівка
  ·  Український ''Академічний дім'' 
Соціум
  ·  "Ми всі - діти твої, Білорусь" 
  ·  "Хесед-Ар'є" 
Канапа
  ·  Історія черепа 
Телевізії
  ·  Телевеликдень 
  ·  25 кадр 
Спорт-Поступ
  ·  Чемпіон серед президентів 
  ·  Непоступливість прадіда Дніпра 
  ·  Перерваний політ 
  ·  Закони життя і спорту несумісні 
  ·  Зачекаємо до четверга 
  ·  Alles oder nichts! - Все або нічого!