BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Соціум.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Для чоловіків  » 

___________________________________________________________________________

Свята
МАЙКЛ
 
У ці дні чоловіки залишають свій професійний, закритий, таємний, навіть гріховний і ганебний світ, щоб зібратися разом, з усіма. Рідними, близькими, дорогими тобі людьми. Відразу декілька поколінь. Відразу вся сім'я, клан. Не обов'язково за столом, у храмі чи на цвинтарі. Свята по-різному відбуваються. Але відбуваються. Їх неможливо скасувати, підмінити чи вигадати. Як говорили мої пращури: "Празники". Народні свята. Великдень, Різдво, Івана, Петра, Зелені свята, Спаса, Миколая, плюс веління часу і держави - День незалежності. Вони вічні і невмирущі, як наш народ.

Комуняки намагалися з ними боротися, і де вони зараз? Усі тепер разом на базарі торгуються і закупи до Великодня роблять, тому що це наша народна традиція. Свята елементарно необхідні, тому що виконують санітарні функції - перед ними влаштовують толоки (видозмінені суботники) - останній шанс очистити наші вулиці від сміття і бруду.

Уявити, що хтось винесе і вигребе гори сміття просто так у наш продажний час, неможливо. А хто митиме з таким запалом вікна у квартирі на дев'ятому поверсі? А якщо в кожному вікні видно чиїсь руки і ноги, які потужно миють вікна, якось не пасує нічого не робити. Яким красивими і чистими є наші міста у такі дні. Нічого страшного, що пекти, варити, прибирати, тобто готувати себе і навколишній простір до цього Великого дня в шерензі одноманітних буднів, нам буває важко. Йдеться про чоловіків, які втікають на роботу. Власне в такі дні потрібно самому, не чекаючи на "крик душі", запропонувати свою допомогу дружині, матері й іншим сестрам по крові. І не потрібно пафосу й самопожертви. Це потрібно розуміти, відчувати і щось активно робити для цього. Точніше, не щось, адже свята мають певний, вироблений часом, ритуал. Це не канон, але цих правил потрібно дотримуватися і творити їх.

Бажано ручками. Власними, а не чужими. Тоді відчуємо атмосферу свята. Тому що свята - вони дуже органічні і невіддільні від нас, як наші звички їсти багато хліба, дивитися мексиканські серіали і голосно обговорювати інтимні проблеми з чужими людьми. Це коли ми їдемо в електричці чи трамваї.(Англійці і всі інші люди на Заході в транспорті мовчать і про такі речі говорять пошепки з пастором чи психоаналітиком, або з другом, щоправда, тільки в стані сильного алкогольного сп'яніння).

Особливі ми і деколи загадково кумедні. Український різдвяний рамазан - це вам не західноєвропейські різдвяні канікули. У нас це дуже довга і серйозна гостина, яка закінчується масовим спогляданням на телебаченні купання в ополонці перших осіб держави. Хто бачив Буша чи Блера в крижаній воді на дикому морозі? Слабаки! Інша справа народна українська традиція на Водохреща. Якщо Президент поліз в ополонку, значить так треба. Саме тому кожен поважний чиновник має зробити те саме. Шлюз. Хронічний тонзиліт, нежить, грип, радикуліт, страх висоти, шизофренія і невміння плавати - це не причина для відмови. Зрештою, хто має показувати приклад молодому поколінню? Це вам не ґольф з "чайниками" на асфальті грати чи струни на гітарі перебирати в компанії членів парламенту. Тут головне народу побільше накликати, з камерами і мікрофонами. Нікого дуже й не цікавить, навіщо цей чиновник у крижану воду поліз. Кожен божеволіє по-своєму. Хоча все це шоу - королі у воді, а свита на березі. Маси повинні бачити і знати, хто ж усе-таки ними керує там, наверху. Колективний психоз - це дуже сильна річ, це ще страшніше, ніж сирокопчена ковбаса з сої. Тому піар - це все. Це наш український менталітет - незбагненно глибинний, тобто коли логіка відпочиває. Це там, в Америці, чомусь розпродаж на Різдво і весь люд іде на закупи. Налітай, бо подешевшало. У нас, якщо свято, то ціни так летять у небеса! Буквально на все. Усім хочеться урвати ласий шматок. Але чому не робити це якщо не мудро, то хитро. Розпродати все дешево все-таки краще, ніж згноїти половину, але не зменшити ціни. Біда - менталітет і жадність заважає, неповага до самих себе, до таких, як ти. А як ще пояснити поведінку українців, на щастя, не всіх, 24 серпня?

Це за океаном Індепендентс дей - це так, щоб сльози на очах, і підняття прапора, і така хвиля патріотизму, що збиває з ніг. У нас народ переважно грядки в цей день перекопує, фарбує, ліпить, штукатурить, радіє, що є ще один вихідний. Хоча є й такі, і це страшніше, хто взагалі не знає, що таке День незалежності твоєї країни. Звідки це в нас? Традиція набута і закладена в свідомість під час правління кремлівських старців. Але минуло вже 15 років, і, на щастя, про старі "совдеповські праздніки" взагалі можна не згадувати, не те що говорити. Туди і за комуни палицею заганяли, а тепер узагалі, як святковий день (Перше чи Дев'яте травня) - то всі строго в поле або на шашлики. Екстремалів духовного фронту не чіпатимемо. Для більшості "простих" людей парад скасували - і добре. Щоправда, в деяких чоловіків рука сама рефлексивно тягнеться до пляшки. Тоді потрібно взяти лопату або мотику. Щодо ветеранів, то з кожним днем їх стає менше, і їх почуття та заслуги потрібно поважати.

А так, щоб усі знову зібралися? Коли в дитинстві тебе, малого, бабуся веде до церкви і ти відчуваєш святість моменту. Так, коли разом старі, малі, чужі, свої. Ветерани і ті, що ще вчора були в памперсах, академіки й ті, що слово "мама" вимовляють з помилками? Тут усі як одна ударна сила. Ми разом, тому що ми всі українці. Це потім ми розбиваємося на Петренків, Іваненків, Карпенків. Села, міста і мегалополіси. Потім усі ці локальні свята - уродини, хрестини, проводи в армію. Вони гуртують докупи вузьке сімейне коло. А національне свято - весь народ. Усі, навіть атеїсти, комуністи і кришнаїти святкують Великдень і Різдво. Інша дата - День міста, обмежена географією. Ну кого цікавить день славного і загадкового у своїй красі міста Бібрки, крім самих бібрців?

Професійні свята збирають ще вужчу аудиторію. День тракториста, за всієї поваги до цієї романтичної професії, нікого, крім власне трактористів, не цікавить, не цікавив і не цікавитиме найближчих тисячу років.

Тому загальнонародні свята - як наша пісня. Можна видати указ, декрет, припис і назвати пісню народною, патріотичною, шлягером, гітом, але якщо не припала вона до душі, народ не співатиме її. А затягне "Горіла сосна" і засумує. А така відносно проста матерія, як свята, - це як рівняння Шредінгера і навіть ще складніше. Можна сказати, що вони в генотипі і менталітеті народу, що це віковічне прагнення до свободи, гармонії і так далі, але це тільки частина правди. Свята потрібно вичекати і прожити так, щоб потім не було бажання випити океан мінеральної води і з'їсти ящик анальгіну. Тому що свята - це не відпочинок тіла і шлунку, коли людина лежить на пляжі, потягуючи холодне пиво, паралельно кидаючи в чайок кукурудзяними качанами, а її нащадки, обжершись кавунами, лінуються йти в туалет, а потім запитують: "Мамо, а чого море таке жовте?" Такий відпочинок для когось - це тяжка праця для інших. Комусь потрібно обслужити величезну ораву, яка приїхала обжиратися і обпиватися під теплим сонцем. Тому аборигени, а не роботи, переносять тонни вантажу на своїх "горбах". На піщаний пляж трамвай не заженеш. Це роблять живі люди. Їхні руки сильні, їхні ноги жилаві, їхні думки про відпочинок, але вони носяться зі своїми клунками, як прокляті, заробляючи свій важкий хліб. Їхні очі заливає піт, їхні руки й ноги зводить судома, а вони все одно вдивляються в розпластані на піску тіла відпочивальників, вишукуючи серед них потенційного покупця. А спробуйте щоденно викрикувати: "Хачапурі, чурчхела, бахлава, шаурма і сепараві!" - і не збожеволіти. Їхній голос за день стає хриплим, зливаючись із гамом прибою і криками дам, які шукають свою запізнілу юність. Це не свято. Це відпочинок. Як шашлики на природі.

Свято - це коли потрібно напружити щось душевне в собі. Не руки, не голосові зв'язки, не шлунок і гаманець, а щось невловиме і метафізичне. Свято - це тому, що і день має назву - Великдень, Великий день. Усі відпочивають, і ніхто ні на кого не працює. Всі рівні перед Богом.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Москаль захистив українську 
  ·  Кучмі піднімуть плату за дачу 
  ·  Нас прикують до реклами 
Погляд
  ·  Василь ПАВЛЮК: "Ми всі стояли на Майдані" 
  ·  "Проффесорів" стане менше? 
  ·  Війна за дитячий майданчик 
Поступ у Львові
  ·  На прощання - екскурсія у "захристію" 
  ·  Сендак купує депутатів? 
  ·  Фінансові непорозуміння у філармонії 
  ·  Друга смерть під час кесаревого 
  ·  Лікарі-рентгенологи приїдуть до Львова 
  ·  Молодої Галичини” не буде? 
  ·  ВАТ «Іскра» зможе продавати лампочки в Європі під власним брендом 
Поступ з краю
  ·  У Партії реґіонів здають нерви 
  ·  Єхануров зацікавлював янкі енергетикою 
  ·  Як ''не заморозити'' Кабмін 
Поступ у світі
  ·  Берлусконі не визнає поразки 
  ·  Нові нафтові рекорди 
Арт-Поступ
  ·  Традиції бісерування 
  ·  Львівські митці у Дніпропетровську 
  ·  Україна й українці 
Соціум
  ·  Підлітковий період 
  ·  Конфлікти і комплекси 
Для чоловіків
  ·  Свята 
Спорт-Поступ
  ·  "Хайбері" прощається з Європою 
  ·  Боротьба з суперницями та паличками для їжі 
  ·  Половина збірної - львів'янки 
Пост-Factum
  ·  Найдорожчі музичні інструменти 
  ·  Інтервал між народженнями 
КуПол: Новини зі Львова