BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    Інтерв'ю.    Тема.    Соціум.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
  Цитата Поступу
 
20 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:38 11-12-2017 -   До Львова привезли головну ялинку міста  
  15:31 11-12-2017 -   На Львівщині вшанують ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи  
  13:57 11-12-2017 -   У польський автобус на Львівщині стріляли з гранатомета - ЗМІ  
  13:54 11-12-2017 -   Патріотичний потяг “Труханівська Січ” завітав на Львівщину  
  13:53 11-12-2017 -   Для допомоги вихованцям інтернату організують благодійний аукціон  
Україна
  15:40 11-12-2017 -   Тимошенко хоче взяти Саакашвілі на  
  15:36 11-12-2017 -   Рівненська АЕС готується змінити російське ядерне паливо на американське  
  15:23 11-12-2017 -   Погода на Новий рік 2018 в Україні: невеликі морози  
  14:2 11-12-2017 -   В Україні очікується потепління  
  13:59 11-12-2017 -   У Золотоноші впала головна ялинка міста  
Світ
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  
  15:28 11-12-2017 -   Саудівська Аравія знімає 35-річну заборону на роботу кінотеатрів  
  14:1 11-12-2017 -   Через снігопад у Бельгії затори розтягнулися на 1200 км  
  11:10 11-12-2017 -   У французькому дитячому харчуванні «Lactalis» виявили сальмонельоз  
  10:58 11-12-2017 -   Пожежі в Каліфорнії: у Санта-Барбарі оголосили евакуацію  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Нетрадиційний портрет подружжя Бондар-Андрухович
"... Але нікому не кажи!"
Розмовляли Катерина КИРИЛОВА, Інна КОРНЕЛЮК
 
- ...Пан Юрій Винничук порадив нам говорити з вами більше про справи сімейні. Мовляв, як воно живеться молодим і талановитим письменникам разом? Та й, зрештою, чому ви вирішили одружитися у той час, коли це не модно робити?

Софія: Якийсь чоловік мене запитав: Ви одружилися, бо на те була якась причина чи... просто так?" Ну то відповідь: "Просто так!"

Андрій: Усі мріють почути сакраментальну фразу, що Софія вагітна, але насправді...

С.: Насправді Андрій одружився зі мною, бо я дуже багата наречена!

- То Твій, Софіє, лімузин стоїть біля входу в кафе?

А.: (Сміється. - Авт.). Я дивлюся на перспективу: Софія писатиме книжки, вони продаватимуться, і я буду у неї, як під крильцем...

С.: Поза тим маємо добру нагоду перевірити, чи справді все псується після одруження, як люди кажуть. Проводимо дослідження...

А.: А якщо серйозно, коли ця думка стрільнула нам у голову, ми просто взяли паспорти і пішли до РАГСу, який недалеко від нашого дому. Та й розписалися...

- А ми чули, що у вас було дуже пишне гуляння, навіть гурт "Гайдамаки" вітав молодих...

А.: "Гайдамаки"? (Щиро дивується. - Авт.). Так у нас же й весілля не було...

С.: Це саме той випадок, коли ти не робиш великого весілля, як годиться, з тамадою тощо, коли ти просто про це не говориш, і воно починає обростати якимись неймовірними чутками... І люди починають одне одному переказувати зі словами: "... Але нікому не кажи, бо це дуже велика таємниця..."

А.: Але це тішить! На нашому весіллі "Гайдамаки" не лише були, але й грали... (Сміються. - Авт.).

- Чула, що якась не менш цікава історія, пов'язана зі Софійчиним переїздом до Києва...

С.: Це також не дуже цікава історія: склала сумку, сіла в машину та й приїхала...

А.: Але тут був один важливий момент: моєму котові для одужання потрібна була сприятлива атмосфера. У нього випадала шерсть. Коли Софія переїхала, він потрохи почав одужувати і вже тепер майже повністю заріс новою шерстю. Якщо комусь хочеться дізнатися про наші стосунки, достатньо поглянути на кота. Він - наче індикатор психологічної атмосфери у нашій хаті.

- Софіє, у декого в Києві зникає натхнення щось робити, писати творити... Чим ти тепер займаєшся у столиці?

С.: Тим самим, чим би я займалася у будь-якому іншому місті. Я ніколи не ходитиму на звичайну роботу, я працюю вдома. Встаю десь о півдні, блуджу по хаті, десь під вечір можу сісти - і писатиму якусь колонку або щось перекладатиму... В Україні сьогодні так мало критиків, що письменникам доводиться цим займатися. Але це неправильно. Бо часто наша суб'єктивність псує іншим людям нерви. А я не хочу нікого засмучувати і робити якісь неправильні висновки.

А.: Ці середовища (критики, письменники) мають бути розділені між собою. У Британії критики і письменники навіть на одних вечірках не зустрічаються. У кожного своя вечірка. До того, як ми познайомилися зі Софією, я був страшенно цинічний і жовчний. А відколи ми разом, я розумію, що мені дедалі менше хочеться писати якісь злісні рецензії, множити зло. Я останнім часом помирився з дуже багатьма людьми, що раніше здавалося просто неможливим. Я спалював чимало мостів, а тоді подумав: навіщо? Під впливом Софії я став добрішим. Все-таки люди здатні змінювати одне одного.

"Творчість має жіноче начало"

- Невдовзі "Нора Друк" видаватиме твій, Софіє, переклад Мануели Ґретковської "Європейка". Чи, бува, у твоєму житті не сталося якихось містичних речей, адже ця авторка знана містифікаторка?

С.: Якби уважніше придивлятися, то можна було би щось знайти... Але мені важко давалася ця робота, мені не подобалася ця книжка. Коли дійшла до середини, вочевидь, уже звикла до неї. Мене навіть почали смішити її жарти, бо перед тим моє та її почуття гумору абсолютно не збігалося. Пізніше я вже навіть цитувала якісь уривки Андрієві...

Щодо містики, то правда, ця жінка незвичайна. І божевільні, про яких вона говорить, завжди присутні на її презентаціях. Насправді божевільні та диваки є на всіх презентаціях, вечорах та вечірках. Їх тягне у місця, де відбувається подія. Їх тягне порозмовляти, посперечатись, посваритися з людьми, до яких прийшла публіка. Їм хочеться увійти в контакт, сяйнути, донести якусь ідею фікс. Вони не менш цікаві за письменників. Я дуже люблю таких людей, хоча й побоююсь ворожості з їхнього боку. Я взагалі побоююся ворожості. Але якщо вони просто дивакуваті та приязні, я відчуваю захоплення. Наприклад, недавно після нашого з Андрієм та Карпою виступу в Херсоні якась дівчина поцілувала мені руку. А у Дніпропетровську хлопець попросив розписатися на прокладці. Я відмовилась - це надто інтимно і фізіологічно, та його хід мені сподобався (Усміхається. - Авт.).

- Наскільки важливим для Тебе є момент презентації власних книжок?

С.: Для мене цей момент не є дуже важливим, проте складним. Але останнім часом я намагаюся себе пересилювати, працюю над собою. Хоча й намагаюся уникати таких речей. Вочевидь, мені просто страшно або щось не те сказати, або не знати, як із тієї чи іншої ситуації виплутатися. Але тим приємніше долати ті свої комплекси, сильнішою потім виходить сатисфакція.

- Софіє, Тебе часто запитують про твого знаменитого батька? Чи дратують такі запитання?

А.: Її часто запитують: "Чи часто вас запитують?"

С.: Мене не дратують такі запитання, тому що я розумію: людям це цікаво. Якби я була на їхньому місці, мабуть, також ставила б собі схожі запитання.

- Не думала над тим, щоб змінити прізвище?

С.: Я занадто до нього звикла, зрослася з ним. Я думала над цим, навіть намагалася щось вигадати, але воно все видається мені якимсь дурнуватим і штучним.

- Крім того, прізвище Андрухович - це вже серйозна заявка. Якщо ти не на рівні, то бодай мусиш усвідомлювати, що є планка, нижче якої не можна опускатися. Бо останнім часом проявилася така тенденція, що жінки при своїх чоловіках також починають щось робити, але...

А.: Але творчість має жіноче начало. Бо будь-яке народження, виношування - прерогатива жіночого начала. Я ніколи не приховував, що мені близькі певні феміністичні ідеї. Якщо говорити про різницю між жіночим і чоловічим письмом, то вона є дуже чіткою. Те письмо по-різному сформоване і влаштоване. Хоча у світі трапляються такі автори, за стилістикою письма яких не вгадаєш, хто це написав - чоловік чи жінка? Тобто чистих рівнів існування письма сьогодні вже немає...

У Софійчиній ситуації маємо відомого батька, метра української літератури, і дочку, яка змушена так чи інакше виправдовувати своє існування на цій землі, казати щось на кшталт: "І я також маю право писати!" Поза тим, думаю, що у їх родині це питання взагалі не поставало: Софія народилася і постійно була оточена літературою, то ким би вона мала вирости?!

С.: Ґретковська написала про родину режисерів Коппола у тій самій "Європейці". Вона досліджувала стосунки між донькою і батьком, і у тих її описах я впізнавала себе. Два роки тому я була на стипендії у Польщі. Там була також дівчинка-письменниця з Німеччини зі своїм хлопцем, також письменником. І коли вони дізналися, що я донька Юрія Андруховича, то були вражені. Вони його не читали, але чули це ім'я, бачили якісь інтерв'ю на телебаченні. І вони постійно кликали мене на свої посиденьки й жаліли мене, мовляв, бідненька, він такий відомий, а ти мусиш із тим якось миритися... Найбільше їм подобалося повторювати, що діти відомих батьків дуже часто накладають на себе руки, починали згадувати безліч різних прикладів - той застрілився, той отруївся, той повісився. Бідна, бідна! Але через то вони про мене більше піклувалися, постійно пригощали цукерками й печивом, як людину безнадійно хвору... Я сприйняла це як гру і почала підігравати їм, відчувши себе в ролі однієї з героїнь Єлінек. Але недовго - це не моя роль.

- Доводилося чути, що тексти Софії Андрухович править її батько...

С.: Ні. Він їх просто читав. До того ж читав навіть не одним із перших. Деякі оповідання він уперше побачив просто в книжці. Він максимально утримується від того, мабуть, тому, що прагне дати мені волю. І я йому за це страшенно вдячна. Люди збоку можуть думати собі багато що про це, але ми обоє знаємо, як воно є насправді. І через те мені дуже легко йти вперед.

А.: Тут же зазнає краху міф про якісь там протекції...

Есеї про себе Софія чує щодня

- Андрію, що Ти тепер пишеш?

А.: Я тепер і перекладами займаюся. І щось своє намагаюся писати. Читаю мало. Вже рік, як спостерігаю у собі дивну тенденцію: мені щораз менше потрібні чужі книжки. Я не хочу то ніяк пояснювати. Думаю, з часом смак до читання повернеться. Але мені дуже важко дається робота журналіста. Недавно німці замовили есей про Сарматію. Здавалося б, така розмита тема, пиши, що хочеш, але ж тут також можна зачепити й історію України, і Польщі, і якось через свою історію це все подати.

С.: Тут напишете в дужках: тяжко зітхає...

- Якщо ти так любиш писати есеї, то чи не думав присвятити один із них Софії? Мимовільний такий подарунок.

А.: Есеї про себе Софія чує щодня.

- Але ж є у світі достатньо таких місцинок, якоюсь мірою вибачення мільярдерів за те, що вони такі багаті, де, власне, люди збираються з єдиною метою - писати майбутні шедеври... Андрію, можливо, Тобі потрібна стипендія?

С.: Такі речі й справді інколи допомагають: зміна місця, звичних обставин... Хоча буває й так, що саме середовище, коли ти маєш всі умови для писання, спрацьовує проти тебе. Ти просто не можеш вичавити із себе жодного рядка. Можливо, тому, що тебе поставили у ситуацію, коли ти мусиш це робити. У такому випадку потрібно просто розслабитися. В мене так було, коли я півтора місяця мордувала себе тим, що мушу писати, а тоді зрозуміла: краще нічого, аніж дурниці.

А.: Торік я був на стипендії під час революції в Україні. Ну то й що: сидів в інтернеті і спостерігав за перебігом передвиборної кампанії. Нічого взагалі тоді не написав. На щастя, це була стипендія, яка не вимагала звітів. Стипендія не є гарантією, що тобі вдасться щось написати.

- Софіє, кажуть, що Ти дуже замкнута людина, такий собі рідкісний чистий тип інтроверта...

С.: Про себе завжди найважче говорити. Хоч я зізнаюся: якась доля правди в тому є. Я завжди поводжуся так, як відчуваю у той чи інший момент. Максимально щиро. Інша річ, що для мене є дуже багато варіантів тієї щирості. Будь-яка маска, яку людина приміряє на себе, є більшою чи меншою мірою справжньою. Я не люблю трактувати все однозначно. Світ для цього надто різноманітний.

- Тобто ти є щирою настільки, наскільки тобі є тепер комфортно?

С.: Інтроверти - самодостатні люди, тому я не маю потреби відкриватися перед усіма. Підсвідомо я для кожної окремої людини встановлюю рівень доступу. Зрештою, я достатньо відкриваюся у своїй прозі (хоча й тут радше для себе самої, ніж для інших), тому в особистому спілкуванні, повторюся, не маю у цьому потреби. Тим паче, що більшість моїх оповідань - це правдиві історії.

- Андрію, Тобі не страшно поряд з дівчиною, яка знає так багато страшних історій?

А.: Я знаю їх не менше, але різниця між нами у тому, що вона вміє їх розповідати, а я - ні. Для мене завжди було великою проблемою переповідати сюжет фільму чи книжки. Софія у певному розумінні є для мене вчителькою.

С.: Андрій радше поет, бо коли розповідає якусь історію, завжди звертає увагу на якісь чуттєві моменти.

- Маючи вибір між доброю, але традиційною літературою, кіно і так званим артхаусом, що обираєте?

А.: Я тяжію, власне, до артхаусу. Хоча дуже часто буває так, що межа між маскультом і амбітним мистецтвом стирається. Наприклад, фільми братів Коенів. Вони бувають дуже касовими, але це щось значно цікавіше за голівудський кінематограф.

Коли у мистецтва з'являється додаткова вартість, то навіть якщо воно побудоване за якимись схемами, воно є цікавим. Моя мрія така: щоб за моїм сценарієм зняв мультфільм Хаяо Міядзакі. Я собі не уявляю, що світ робив би без цього режисера. Він дуже добрий. А крім того, це чудовий приклад ламання кордонів...









» 
Москов і... Ступка
Катерина КИРИЛОВА
 
Остап СтупкаНа хвилі галасливого успіху театралізованої українсько-німецької (чи ж бо німецько-української) постановки "Перверзій" Юрія Андруховича кияни вирішили презентувати ще одне творіння патріарха української літератури на сцені Молодого театру - "Московіаду". Ті, кого на хвилі захоплення від "Перверзій" потягнуло на "Московіаду", із доречною для більшості богемних киян зверхністю знизують плечима: "Московіада" сподобається тим, хто ще не бачив "Нелегала Орфейського" Анни Бадори...
Детальніше>>
» 
Українське турне Пауло Коельо
Артем ГАЛИЦЬКИЙ
 
Учора в Україну прибув один із найпопулярніших письменників сьогодення, автор численних бестселерів, серед яких "Алхімік", "Книга Воїна світла", "Вероніка вирішує померти", Пауло Коельо. Перше місце зупинки знаменитого бразильця - Київ.
Детальніше>>
» 
"Міс Європа-2006" у Києві
Артем ГАЛИЦЬКИЙ
 
Щось за останні роки Київ став дуже популярним місцем для проведення різноманітних конкурсів. Торік - "Євробачення", цієї весни - Міжнародний фестиваль фантастів "Єврокон". І нарешті цьогоріч уперше за 60-річну історію конкурсу краси "Міс Європа" він пройде в столиці України, - повідомляє "Кореспондент".
Детальніше>>
» 
Польські "Дні..." настали й у Львові
Діана КОРНЕЛЮК
 
Незабаром львівські глядачі матимуть змогу побачити фільми, що взяли участь у найпрестижніших кінофестивалях: у Фестивалі польських художніх фільмів у Ґдині, на Міжнародному кінофестивалі "Стожари" у Києві, а також інших - у Карлових Варах, Чикаго, Манілі та Валладоліді.
Детальніше>>
» 
Жива академія вільних мандрівників
Інна КОРНЕЛЮК
 
"Ми належимо до останнього покоління мандрівників. Світ дуже швидко стає одноманітним: асфальт, демократія і долари ширяться всією поверхнею планети..." - це слова знаменитого автостопника Академії вільних мандрівок. Нині у Львові відбудеться зустріч з цим чоловіком на ім'я Антон Кротов.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Тайна Христового Воскресіння 
Погляд
  ·  Губернатор багатший, ніж Президент? 
  ·  Оксана Сапеляк: Освячення їжі притаманне лише українцям 
  ·  Львівська Конча-Заспа 
  ·  Що робитимуть екс-нардепи 
  ·  Біржовий період обласної ради 
Поступ у Львові
  ·  Львівських доріг незабаром не впізнаємо 
  ·  Обласна сесія - після Великодня 
  ·  Сюрприз Ратуші від "Пори" 
  ·  Літр 95-го бензину - 4 гривні 
  ·  Що буде з Городоцькою? 
Поступ з краю
  ·  Як не з'їм, то понадкушую 
  ·  Подзвоніть нам, подзвоніть 
  ·  "Містечкові битви" немісцевого значення 
Поступ у світі
  ·  Архіви жертв нацизму 
  ·  Ісламська загроза з Балкан 
  ·  Кьольнський кіт - герой-рятівник 
  ·  Білоруси допомагають Ірану 
Арт-Поступ
  ·  Москов і... Ступка 
  ·  Нетрадиційний портрет подружжя Бондар-Андрухович 
  ·  Українське турне Пауло Коельо 
  ·  "Міс Європа-2006" у Києві 
  ·  Польські "Дні..." настали й у Львові 
  ·  Жива академія вільних мандрівників 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Інтерв'ю
  ·  Микола ГОРИНЬ: "Після напружених днів я дивився трилери" 
Тема
  ·  Юрій КОСТЕНКО: Саме у Чорнобилі треба спорудити три типи сховищ 
  ·  Чорнобильцям - путівки, інвалідні візки і "Таврії" 
  ·  Хронологія 
  ·  Жертви, які неможливо порахувати 
Соціум
  ·  Приватний княжий замок 
Постаті
  ·  Френк Райт 
Спорт-Поступ
  ·  Урок каталонської на "Сан-Сіро" 
  ·  Песимізм Моурінью 
  ·  П'ятихвилинне запаморочення "хіміків" 
  ·  Свято постфактум, або Святкові будні спортсменів 
  ·  Олена ЛЯШЕНКО: Від спорту нікуди не подінуся 
Пост-Factum
  ·  День народження королеви 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Ліквідували 101 сміттєзвалище 
  ·  "Пора" хоче секретаря міськрад 
  ·  Злодії обікрали капличку 
  ·  Фінансові зловживання у філарм 
  ·  Польський консулят перевіряють 
  ·  Чайку віддадуть у Севастополь 
  ·  На Садового чекає "букет"