 Потрапити до кількох країн Євросоюзу українським громадянам незабаром буде важче й дорожче. Як розповів міністр закордонних справ України Борис Тарасюк, ЄС хоче скасувати асиметричний візовий режим. Наразі він діє між Україною з одного боку та Латвією, Литвою, Естонією, Польщею, Румунією, Словаччиною й Чехією - з іншого. Це означає, що громадяни України їздять у ці країни за безкоштовними візами, а їх громадяни до нас - взагалі без віз.
Також наше МЗС планує на засіданні Ради міністрів закордонних справ держав-учасників СНД, яке відбудеться 21 квітня в Москві, внести пропозицію щодо визнання голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу. А ще сьогодні Росія й Україна продовжать ділити власність колишнього СРСР, яка розташована на території двох країн. Про все це "Поступ" поговорив із директором Інституту глобальних стратегій Вадимом Карасьовим.
- Як можна оцінити дії ЄС: його представники спочатку говорять про спрощення візового режиму, а через деякий час порушують питання про скасування асиметричного візового режиму?
- Це є провиною нашого МЗС, яке в'яло себе поводить. Усе, що пропонує ЄС, а він пропонує не лишень позитивні речі, а подекуди навіть суперечливі, наше МЗС сприймає із захопленням. Щоправда, в цьому випадку Борис Тарасюк зробив негативну заяву, проте упродовж кількох років наше МЗС поводило себе щодо ЄС по-підлабузницькому, приймаючи абсолютно всі пропозиції, навіть ті, які не зовсім відповідали нашим інтересам.
Подивіться, як Польща захищає свої інтереси. Їй не важливо, звідкіля надходить ініціатива: з Брюсселя чи з інших країн. Вона відстоює національні інтереси своїх мешканців, а за своїх остарбайтерів горлянку перегризе будь-якому опонентові. Аналогічно і ми повинні поводитися. Більше галасувати та апелювати в міжнародному суспільстві, більше галасувати в міжнародній пресі, апелювати до міжнародних юридичних інститутів тощо.
- Чи не означають Ваші слова, що нам пора міняти МЗС?
- Так! У МЗС повинні бути жорсткі професіонали, які здатні підвищувати голос, якщо це, звісно, потрібно, на найважливіших і найдостойніших наших партнерів і тим паче на опонентів.
- А що Ви тоді скажете про відносини України та Росії, зокрема щодо поділу майна колишнього Радянського Союзу?
- Ми погарячкували, коли віддали всю власність СРСР. Я бував у колишніх Будинках дружби, або як їх ще називали "Культурних центрах", - це величезний комплекс у 44 країнах світу. Кожен такий комплекс коштує десятки, а подекуди й сотні мільйонів доларів. І, на мій погляд, було нерозумно, скинувши все в купу, не зробивши інвентаризації, віддати це за борги. Я підозрюю, що ми віддали цінностей значно більше, ніж нам списали боргів. Водночас я не знаю, чи можна дати цьому процесу задній хід. Як на мене, необхідно вдатися до послуг міжнародних юристів, які мають практику в таких справах, і з їх допомогою повернути цю власність.
- Ви вважаєте, що є шанс прокрутити таку грандіозну справу?
- Я точно не знаю. Це питання слід поставити юристам. Водночас я не бачив юридичних документів, які б підтверджували факт володіння цією власністю. Але, хай там як, варто поборотися. Навіть якщо частка власності за кордоном рівноцінна частці Чорноморського флоту, то шкіра вичинки варта.
- Пане Дмитре, Ви зазначали, що наше МЗС слабохарактерне. Як Ви тоді розцінюєте його ініціативу порушити на засіданні Ради міністрів закордонних справ держав-учасників СНД питання про визнання голодомору 1932-1933 років актом геноциду українського народу?
- Я цим питанням не займався, не бачив жодного документа, тож мені важко адекватно відповісти на нього.
- А якщо просто висловити власну позицію?
- Я вважаю, що має восторжествувати справедливість. Якщо був геноцид, а, найімовірніше, він був, то, звичайно, необхідно хоча б у пам'ять про ці жертви дати об'єктивну оцінку. Відтак треба боротися за об'єктивне сприйняття історії. Не буде нормальної історії - не буде нормального майбутнього.
- Чи можете спрогнозувати реакцію росіян на цю ініціативу?
- Спочатку поговорімо про своїх громадян, а вже тоді про інших. Адже йдеться про те, що це потрібно насамперед нашим громадянам. Якщо ми це зробимо, це вже буде добре, а як інші це сприймуть - це вже інше питання. |
Лідер БЮТ Юлія Тимошенко знову попереджає про переговори між "Нашою Україною" та Партією реґіонів щодо створення коаліції у новій Верховній Раді.
