BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Соціум.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
17 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors
Красивый пасхальный декор витрины.
Купол
Львів
  11:37 21-09-2017 -   Фанати Карпат дорогою до Львова зупинили клубний автобус  
  11:34 21-09-2017 -   На Львівщині вчать як правильно вирощувати малину  
  11:33 21-09-2017 -   На Львівщині презентували виставку живопису Ігоря Кузьмака  
  11:32 21-09-2017 -   На Львівщині стартували змагання з важкої атлетики - 2017  
  16:41 20-09-2017 -   Сьогодні з риштування впав і травмувався чоловік  
Україна
  11:41 21-09-2017 -   Українців попередили про грози та сильний вітер  
  11:38 21-09-2017 -   Під час вибуху в Умані постраждав підліток-хасид  
  11:30 21-09-2017 -   "Укрзалізниця" призначила 5 додаткових поїздів на жовтень  
  13:34 20-09-2017 -   У Києві ухвалили рішення про перейменування Московського мосту та станції метро "Петрівка"  
  13:30 20-09-2017 -   Відсторонено від посади скандального психіатра Міноборони  
Світ
  11:40 21-09-2017 -   Російські вчені спрогнозували розкол Євразії  
  11:36 21-09-2017 -   Зустріч Трампа і Порошенка триватиме годину  
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  
  12:58 20-09-2017 -   Міністр культури РФ назвав автомат Калашникова культурним брендом Росії  
  11:36 20-09-2017 -   Китайці заявили про створення вакцини від карієсу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Микола БЕВЗ: Львів має свій генетичний код
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
Львів, цей архітектурний феномен України, має свою особливу урбаністичну душу, яка сьогодні, на жаль, не зрозуміла багатьом. Про особливості цієї утаємниченої душі нашого міста "Поступу" розповів завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" Микола Бевз.

Найбільші втрати - у царині духовній

- Після 1939 року Львів як урбаністичне ціле розвивався в дещо спотвореному вигляді. Яких, на Вашу думку, найбільших втрат зазнало за цей період наше місто?

- Від 1939 року Львів виріс більше, ніж удвічі. Це був спланований урбаністичний розвиток, який мав певну ідеологічну мету. Цю мету можна грубо окреслити як створення нового Львова, радянського. Влада планувала конкретні урбаністичні заходи, створювала нові райони, нові способи заселення. Урбаністика - це та сфера, яка пов'язана з демографією, і за цими планами змінювалася національна і демографічна структура населення, воно мало бути пролетарським і певний відсоток цього населення мали становити приїжджі. Відповідно місто, яке мало одне обличчя, повинно було стати містом із зовсім іншим обличчям. Програма значною мірою була реалізована, але цілковито переламати місто не вдалося. До речі таку модель не вдалося втілити і в Кракові, де комуністична влада також хотіла пролетаризувати місто.

- Що не вдалося зберегти за ці роки у Львові і що зазнало найбільшої шкоди у місті, яке одержала у спадщину нова влада?

- Якщо говорити про втрати, то вони мали не лише матеріальний аспект, величезні втрати відбулися в царині духовній - це зміна психології щодо міста як пам'ятки. Було припинено будь-які наукові дослідження щодо історії Львова. Зо останні роки не захистили жодної дисертації, яка б стосувалася Львова. У світі за цей час історична наука розвивалася по висхідній, а в нас свідомо гальмували ці процеси, зокрема й урбаністичну науку, повний провал був у галузі історії архітектури, а це галузь, яка безпосередньо пов'язана з охороною пам'яток. З огляду на це сформувалося і нешанобливе ставлення львів'ян до архітектурної спадщини свого міста.

Інший бік питання - це прямі втрати. Ще із сорокових років комуністична влада планувала знищити значну частину пам'яток, побудувати велетенський пам'ятник Сталіну, але, на щастя, цього не вдалося реалізувати. Під час Другої світової війни зникла певна кількість будинків. Дуже великі втрати відбулися у міському інтер'єрі, сьогодні він абсолютно інакший. Це вже не той інтер'єр, який сформувався протягом віків. Ми сьогодні маємо більш-менш збережену просторову оболонку будинків такою, як вона виглядали років сімдесят тому, і ця оболонка має той самий декор, деколи в гіршому стані, понищений, з випаданням консолей, решіток, інших елементів, утім сама оболонка збережена. Натомість нутро будинків дуже часто втрачене, і найгірше, що сьогодні воно й далі втрачається. В радянський час повністю змінили власників будинків, переділили квартири, забілили розписи, знищили перегородки, автентичні меблі, п'єци. Це були процеси, які призвели до порушення автентизму пам'яток. На сьогодні ми маємо той стан речей, коли місто як цілісна пам'яткова субстанція має великі вирвані елементи. З одного боку, ми бачимо, що Львів прекрасний, він ще має свої кондиції, але з іншого - він втратив вагомі фундаментальні речі. Проте цього ніхто не бачить, ці речі відчувають лише спеціалісти, архітектори або поети, письменники, художники. Простий споживач цього не розуміє і не вбачає у цьому великої проблеми.

Колізія демократії і свідомості

Найгірше, що ці втрати відбуваються і сьогодні, бо ми увійшли у ніби більш демократичну систему, яка багато чого дозволяє, а свідомості немає. Приватизуються пам'ятки, які взагалі не можна приватизувати, видаються дозволи без підписання пам'яткоохоронних угод, і як наслідок ми втрачаємо дуже багато. Це та лавина втрат, яку ми маємо внаслідок некваліфікованих ремонтів, а квартири сьогодні ремонтуються масово, і згодом ми будемо дивуватися нашій безпорадності.

Є ще одна значна архітектурна втрата Львова - це втрата системи пасажів, яка існувала до Другої світової війни. Зокрема зруйнований пасаж Міколяша не важко було відбудувати, але цього не зробили. Ми втратили й інші пасажі, які були істотним елементом містобудівного середовища і функціонально були потрібні для центру. Сьогодні це особливо відчувається, коли вулиці запруджені машинами і для них потрібні інші комфортні простори. Зараз в усіх західноєвропейських містах настає нова ера відновлення пасажів. У нас пасажі, яких до війни було п'ять, перетворилися на закинуті подвір'я, захаращені машинами, як-от пасаж Гаусмана (проїзд Крива Липа). Хоча окремі функції туди повертаються, і вони дають можливість їх відновити. За Польщі пасаж був розумно створеним середовищем, яке вимагало небагато: доброго хідника, відповідного функціонального забезпечення, регулювання процесів заселення, освоєння цих просторів, і все - пасажі функціонували, але вони щезли і не могли функціонувати у новій, нецивілізованій системі. На сьогодні можна відновити всі львівські пасажі, це цілком реально.

- Чи можливе зараз у Львові відновлення старих зруйнованих будинків, наприклад, на розі вулиць Вірменської і Краківської, де міська рада вже ухвалила розпочати будівництво, і чи потрафлять це кваліфіковано зробити сучасні будівельні фірми?

- Справді, є порожні місця в історичному ядрі Львова, які видаються дисгармонійними, бо споконвіку там були забудови, вони формували певне середовище. Таких місць є декілька: це і Краківська, і розібраний квартал біля Домініканів, і вулиця Федорова, і місце Вернісажу. Тут ми бачимо об'єктивні підстави для забудови, але передовсім треба керуватися тим, що це територія історичної спадщини ЮНЕСКО, це територія заповідника, де повинна діяти методика не нової забудови, а відтворення втрачених пам'яток. Цього неможливо зробити без ґрунтовних досліджень і формування бази даних цих будинків. Тут повинен бути головним пам'яткоохоронний аспект, тобто мають постати копії. А далі виникає проблема, наскільки близькими до оригіналу вони мають бути. В одних випадках треба зробити точну копію, в інших можна зберегти лише фасади, а наповнення дати таке, якого потребує сучасний інвестор.

Місто - продукт місця

- Якою є насправді урбаністична душа Львова?

- Говорять, що Львів, наприклад, за просторовою характеристикою є польським містом, але це дуже спримітизована думка. Насправді у Львові було дуже багато поляків, як, до речі, і євреїв, і українців. У різні часи це співвідношення змінювалося. Львів як архітектурний і урбаністичний витвір не має польських рис, хоча у певному сенсі ми можемо говорити про певну прив'язку архітектурних традицій до польської, австрійської чи іншої гілки. Візьмімо ренесанс, це не польський ренесанс, це певний сплав, який є абсолютно самобутнім, бо прив'язаний до конкретної місцевості, до цього середовища. Якщо взяти центральну частину міста, то тут чотири з п'яти тисяч будинків збудовані в австрійський період, а не в польський. Але є й багато будинків, зведених у польський період, як і в інші періоди також.

Наше місто не можна огульно називати чи австрійським, чи польським, чи навіть українським, це місто передусім є львівським. І це типово для всієї Європи. Львів сьогодні ідентифікується з Україною, але ми не повинні казати, що це винятково українське місто. Ми повинні розуміти, що міста - це продукти місця, genius loci, це щось надзвичайно самобутнє, і його могли творити кілька творців різних за національністю, але основним творцем було власне це місце. І кожну з цих сторінок треба підкреслювати, а не затирати, і треба свідомо підходити до того, що, наприклад, австрійський період сьогодні масово нищиться.

- Як відбувається це нищення?

- Сьогодні є плани перебудови проспекту Свободи, надбудов над унікальними класицистичними спорудами, які повинні бути реставровані, але в жодному разі не відбудовані, бо сама логіка урбаністики заперечує цю надбудову. Не можна постійно наповнювати центр міста новими будівлями і функціями, так ми прирікаємо його на вмирання. Вже сьогодні бачимо, які ми маємо транспортні проблеми, функціональне перевантаження. Я розумію, що інвесторові вигідніше бути в центрі, бо там все готове, але з іншого боку, треба бути патріотом і розуміти, що місто не може задихнутися. Місто - це той організм, який здатний регулюватися, але треба йому дозволити саморегулюватися. Все треба вирішувати, розуміючи логіку, генетичний код самого міста, щоби його не порушити.

Треба розуміти код Львова

- Цей генетичний код Львова, яким він є?

- Львів має кілька різночасових унікальних рис, які його роблять винятковим на тлі європейських міст. Він має урбаністику, яка формувалася паралельним шляхом. Бо є міста, які нашаровувалися, знищуючи одне одного, Львів же розвивався паралельно. Ще з XVII століття фортифікації закладали основи утворення окремого міста. А сьогодні інвестор чи архітектор, який іде у центр міста і думає, що він будує на голому полі, помиляється, бо насправді це не так, там є свій код і його треба розуміти. Якщо на вулиці Короленка чи на вулиці Павла Римлянина збудували ряд нових будинків, то не треба забувати, що їх збудували на фортифікаційному валі Беренса XVII століття. Це треба робити дуже обережно і дуже грамотно.

Проекти в центрі міста повинні робитися з великою мірою історичного інтелекту, і тоді вони будуть туди вписуватися. Бо якщо виходити лише з міркування, що нам треба збудувати будинок і дістати від цього вигоду, це суперечить історичній логіці Львова. Ми мусимо говорити про ті закономірності, які характерні для нашого міста. Однією з найцікавіших урбаністичних ознак Львова є те, що він мав унікальну для України і для всієї Східної Європи систему фортифікацій. Це особлива сторінка, але вона зовсім не експонована, її ніхто з львів'ян не знає і під час забудови це має бути взято до уваги.

Ще одна унікальна особливість Львова полягає в тому, що в австрійський період це місто було полем урбаністичних експериментів, і міський центр ХІХ століття з його формами забудови - окрема пам'ятка містобудування, яка не взята на облік. Щобільше, сьогодні цей австрійський центр, який є дуже цікавим з планувальної позиції, активно нищиться: це будівництво "Укрсоцбанку", знищення будинку Спілки художників, перебудова навпроти Оперного театру, знищення будинків біля Галицького ринку. Австрійську архітектуру центру треба розуміти, її цінність дуже багатогранна, і сьогодні ми повинні повернути архітектурну громадськість Львова, урбаністів Львова до об'єктивного розуміння цих цінностей. Якщо ми будемо поширювати нашу реставрацію не лише на відновлення кам'яниці Бандінеллі, а говоритимемо про реставрацію містобудівних комплексів, архітектурного середовища загалом, тоді ми станемо на європейський рівень розуміння цінностей.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ще одна Тузла? 
  ·  Наші дипломати вчитимуть туркменську 
  ·  Скільки заробляє прем'єр? 
  ·  На Великдень буде сонячно 
Погляд
  ·  Василь ЛЕВЧИШИН: Енергію треба заощаджувати 
Поступ у Львові
  ·  Чи потрібен нам ще один НПК? 
  ·  Житло у Львові не подешевшає 
  ·  За тиждень - Великдень 
  ·  Голову Брюховичів затвердили офіційно 
Поступ з краю
  ·  Ахтунг, ахтунг, стережіться Тимошенко! 
  ·  Президент задоволений розвитком АПК 
  ·  Ручне регулювання економікою повертається 
  ·  Бензинова лихоманка розпочалася 
  ·  Чиновники взялися за лопати 
Поступ у світі
  ·  Друге звільнення Багдада 
  ·  Великодні заклики до миру і згоди 
Політика
  ·  Партійні проекти Львівщини змінюють лідерів 
Соціум
  ·  Микола БЕВЗ: Львів має свій генетичний код 
Арт-Поступ
  ·  Шизофренічне чеське кіно 
  ·  Балет - це праця відданість і дисципліна 
Спорт-Поступ
  ·  Західне дербі 
  ·  Підготовка до прибалтійського іспиту 
  ·  Одеса також хоче Euro-2012 
Пост-Factum
  ·  Школа для злодіїв 
  ·  Найкращий автомобіль року