BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Тема.    Для жінок.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Репортаж.    Постаті.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
14 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Постаті  » 

___________________________________________________________________________

МАЕСТРО - Марк, Філ, Ерік,
Майкл
 
Вони всі маестро. Марк Нопфлер, Філ Коллінз, Ерік Клептон - музиканти з власним характером, музикою і життям. Останні із могікан великої сцени року.

МАРК

Чесний, втомлений чоловічий голос і гітара. Таке враження, що чоловік сидить перед тобою і ви просто, як добрі, старі друзі, розумієте один одного навіть без слів. Просто один із вас узяв гітару і зазвучав перший акорд...

Усе розпочалося тоді, коли редактор відділу новин однієї зі скромних провінційних британських газет у паніці забіг у кімнату відділу музичної критики, де сидів Марк Нопфлер, зі словами: "Старий, тут передали, що якийсь Джиммі Гендерс чи Джон Гендрікс помер. Не знаю і знати не хочу, хто це такий, але щоб через 15 хвилин у мене на столі було повідомлення, замітка на 25 рядків. Усе". Він не пам'ятав, що там наплів у цій зацофаній замітці, але наступного дня його вигнали з газети. Він зачинився вдома і всю ніч слухав музику Джиммі Гендрікса. Слухав і плакав, слухав і плакав.

А може, все розпочалося тоді, коли батько купив йому його перший "стратокастер". До цього потрібно додати, що в шість років малий Марк грав на роялі і віолончелі, не знаючи нот. "Я не хотів вчити ноти, і, щоб обдурити батька, грав на слух."

Уже тоді, помучивши два роки саксофон і себе, Марк зрозумів, що його цікавить тільки гітара. "Це була магія. Я міг годинами дивитися, як майстер виготовляє інструмент. Всі мої шкільні зошити були змальовані зображеннями гітари."

Але, найімовірніше, все розпочалося тоді, коли Марк Нопфлер та його брат Девід зустріли в Лондоні Пікка Візера й Джона Айсслі і створили рок-гурт Dire Straits.

Що було потім, усі справжні шанувальники Dire Straits знають. Знають, що гурту з цією назвою вже немає, тому що, як каже маестро: "Ми відчули себе такими старими і заслуженими знаменитостями, що все втратило будь-який сенс. Це не рок."

Найкращий гітарист 1985 року Марк Нопфлер, який не перестає дивувати журналістів запитаннями: "Мені цікаво, як це ви в дідька визначили, хто найкращий, а хто найгірший гітарист?" - вирушив у сольне плавання, і його наступні сольні альбоми тільки довели те, що всі специ, фанати і прості меломани знали давно: маестро вже все і всім довів. І те, який він композитор, і те, який він музикант, і те, який він віртуоз гітари. Наприклад, коли Марк написав для Тіни Тернер Danser for money - річ, яка після довгого забуття вивела Тіну знову в люди. А музика для Бена Моррісона, Боба Ділана і Браяна Феррі?

Марк завжди був чесним, як і його батько, угорський еміґрант, який воював із фашизмом, не любив комуни і після падіння нації перебрався в Шотландію, до Глазго. Марк був чесним, коли разом із членами команди Dire Straits сидів на домовині, в якій лежав черговий небіжчик, і разом з труною їхав у катафалку, бо іншого транспорту не було, а їх чекали з концертом. Марк був чесним, коли, будучи зіркою, відмовився від трансляції своїх композицій і музики свого гурту на радіо.

"Я знаю, що радіотрансляції - це шлях до популярності, але не хочу, щоб моя музика звучала разом з опусами АС/DS чи "Чіп трік". Якщо хтось у себе вдома поставить на програвач мою музику, а потім АС/DS, значить вона нічого не варта." Свою популярність Нопфлер сприймає як побіжний продукт діяльності і не більше. "Це є, але ти не повинен цьому піддатися."

Марк завжди був сильний, і не тільки духовно. Наприклад, коли голодував, працюючи викладачем у коледжі, чи коли змусив себе закінчити навчання в університеті. Він був сильним фізично: "Я займаюся штангою і ходжу в гімнастичний зал, на трек. Гітаристові обов'язково треба мати сильні руки."

Марк завжди був і є безкомпромісним. На закиди журналістів, що він, мовляв, диктатор, він відповідає: "Це неправда, і ви нізащо не переконаєте мене в іншому. Я - лідер, і я знаю, як краще. " Він не лукавив і не намагався заробити додаткових балів до популярності, коли писав соціальні тексти. "Я так думаю, і я ненавиджу всі шовкові халати і чоловіків, які думають тільки про дорогі одеколони." А коли його врешті-решт "дістала" власна дружина, тому що, за його словами, "ввімкнула порохотяг і не давала можливості спокійно подумати", він пішов у студію, зачинився там на шість діб і записав з командою, можливо, найкращий альбом - Brothers In Arms. Після виходу цього альбому його визнали найкращим гітаристом світу.

Але це слова, слова, слова... Про його музику можна говорити багато і варто говорити, але навіщо? Музику, його музику, музику Марка Нопфлера краще слухати.

ФІЛ

Це про нього говорили, що з таким обличчям потрібно продавати страхові поліси, як це робив його батько, власник невеличкої страхової аґенції, або зніматися в дешевих мюзиклах, як це робила його мати.

Коли 1981-го Філіп Девід Чарльз Коллінз приїхав на церемонію Gremmi, охорона прогнала його. Просто сталося так, що Філ запізнився на початок церемонії: зламалася машина, довелося брати таксі, яке поїхало зовсім в інший бік.

Але, на щастя, приїхав Роберт Плант, постерами із зображеннями якого було обліплене все місто. Саме Плант, який був у журі, взяв Коллінза під руку і завів його в зал. Але на цьому біди Філа не закінчилися. По-перше, фрак, який він спеціально позичив заради такого випадку, був як з чужого плеча. По-друге, коли оголосили, що Gremmi за найкращий сольний альбом отримав Коллінз, він не міг встати зі свого місця. Прохід між рядами миттєво заповнили фотографи і фанати. Коли Філ спробував пропхатися між людьми, його грубо відштовхнули зі словами: "Куди ти преш, село, зараз сам Коллінз буде виходити." Тоді музикантові знову допоміг Плант, який спустився зі сцени і копняками розігнав усіх металістів і журналістів. Ті намагалися огризатися, але коли побачили самого Роберта Планта, просто ошаленіли від захоплення.

Уже в чотири роки Філ узяв участь у зйомках музичного фільму "Вечір важкого дня" на музику бітлів, а в 16 зіграв роль Доджера в мюзиклі "Олівер". Відтак вступив в акторську академію. А потім узяв і все залишив...

Природу не обманеш, це на все життя. Коли 1961 року 10-річний Філ побачив ударну установку, він зрозумів: це його карма, фатум. Пізніше на запитання журналіста з "Мелоді Мейкер" про те, чи не важко йому годинами гамселити по барабану, маестро відповів: "Це коваль або молотобоєць гамселить, а я, пацани, музикант".

У сім'ї Коллінзів було троє дітей, і наймолодший Філ був з характером. 1970-го сам Джорж Гаррісон запросив його як ударника на запис альбому, відтак шокований рівнем хлопця запропонував йому дворічний контракт, на що Коллінз відповів: "Містере Гаррісон, я вражений вашою грою і поважаю вашу музику, але моя музику повинна звучати інакше." 1978 року дружина висунула йому ультиматум: "Або я, або музика." Філ вибрав музику.

Маестро завжди робив свій вибір, важкий вибір, і завжди платив за нього сам. Залишивши навчання в акторській академії, він присвятив себе музиці. Його успіхи і рівень гри були такими, що Філа починають запрошувати такі монстри року, як Manfred Man. Але Коллінз бере газету і за оголошенням "потрібен ударник з хорошим відчуттям акустики" вибирає" Genesis, яка грає в університетських містечках.

Так розпочинається містичний союз і великий роман між Філом Коллінзом і Genesis. Коли на піку популярності з Genesis іде її соліст і фронтмен Пітер Габріель, Філ Коллінз робить те, що дивує всіх - від музичних критиків до фанатів. Він починає співати. "Я не міг, як щур, залишити цей корабель, який ішов на дно. У мене був якийсь голос, але я заспокоював себе, тим, що по-справжньому голос був тільки у двох людей: Шаляпіна і Карузо". Філ Коллінз заспівав так, що навіть запеклі прихильники музики Genesis, зокрема великий і страшний Том Голмс з журналу Rolling Stones, визнають: у групи з'явилося нове лице і її музика стала кращою. Але попереду нове випробування. 1977 року Genesis залишає її гітарист Стів Генкерс, і їх залишається троє. Філ за барабанами, Тоні Бенкс - на клавішних і Майкл Резерфорд - на басах. Повний уперед. 1978-го трійця випускає альбом, який стає золотим.

За все потрібно платити. Роки напруження, розлучення з дружиною не минули даремно для маестро. "Я ледве не зламався. Зачинився в будинку, перетворивши його на студію, і почав писати музику. Я ніколи не думав, що можна записати альбом за два дні і він матиме такий успіх. Музика просто лилася з мене. Я буквально кричав."

Альбом назвали Face Value, і він отримав Gremmi. Саме тоді йому довелося позичати фрак на церемонію вручення і саме тоді у нього зламалася машина...

Із часу першого сольного альбому Філа Коллінза продано понад сто мільйонів копій його записів, не беручи до уваги записів у складі Genesis. Він співає про любов, військові конфлікти, складні стосунки між батьками і дітьми, життя бездомних і те, що загалом називають життям. Але це потрібно слухати.

На початку 1990-х Коллінз залишає Genesis, займається сольними проектами і зйомками у кіно. Паралельно з Genesis маестро протягом багатьох років працював із джазовим інструментальним проектом Brand X. Перед виходом з Genesis Філ записує один із найкращих альбомів в історії гурту - We Can't Dance (1991) і бере участь у великому прощальному турне (1993). Щодо фільмів за його участі, то найвідоміший з них - "Бастер" (1988) - про пограбування поштового поїзда 1963 року.

Ерік

У 14 років Ерік Клептон узяв у руки гітару, а у 18 став знаменитим. Його ім'я двічі внесено до Залу слави рок-н-ролу.

Ерік спробує відтворити музику великих блюзменів. Чому блюз?

Мати народила його, коли їй було лише 16. Хто його батько - невідомо. Виховували Еріка бабуся з дідусем, які й подарували йому гітару. Вивчаючи класиків і працюючи над собою, він стане Еріком Клептоном, створить THE ROOSTERS. Щоправда, THE ROOSTERS і наступна контора - CASEY JONES AND THE ENGINEERS, так і не здобувши популярності, розпадуться.

1963-го Еріка запросять грати в THE YARDBIRDS, і команда, яка вічно "подавала надії", складе конкуренцію самим THE BEATLES. Гітарні соло Еріка оцінить Джон Мейолл, батько британського блюзу, і запропонує йому роботу в блюзовій команді BLUESBREAKERS. На концертах публіка кричатиме: "Нехай Бог зіграє соло!" Стіни лондонських будинків розпишуть слоганом "Клептон - Бог". Альбом 1966-го Bluesbreakers With Eric Clapton і досі вважають найкращим зразком британського білого блюзу. Але Джон Мейолл - деспот. Це він примушує Клептона 1966-го залишити THE BLUESBREAKERS. Тоді музикант створює CREAM, яка зробить революцію в музиці. Блюз із елементами джазу і психоделіки зіграний так потужно, що міг зрівнятися з Джиммі Гендріксом.

Імпровізація і концерти для гурту означали все. Пісня, що триває в альбомі не більше як 5 хвилин, на концерті звучала півгодини, протягом яких кожний з музикантів грав соло: Клептон - на гітарі, Бейкер - на ударних і Брюс - на губній гармоніці. 1968-го подвійний альбом Wheels Of Fire стає першим в історії музики, що отримає платиновий статус. Пік їхньої творчості і успіху. Прощальний концерт, і CREAM не стало. Після CREAM Клептон вступає в ряди BLIND FAITH.

Музика цього гурту відрізняється від CREAM, TRAFFIC і FAMILY і нагадує LED ZEPPELIN. Величезна популярність у США і Великобританії, але, випустивши одну платівку і зробивши тріумфальне турне Америкою, музиканти розійшлися. Клептон йде до DELANEY & BONNIE & FRIENDS, які випускають неймовірно нудний альбом, після чого Клептон їх залишає, вибираючи сольну кар'єру. Перша сольна платівка - Eric Clapton - звучить в'яло. Але музикант не здається. Підсиливши склад, він видає на-гора Layla And Other Assorted Love Songs.

Але там, на вершині успіху, Клептон зривається. Зникає на три роки - наркотики. Від смерті його рятує Піт Тауншенд з THE WHO. Він організовує повернення Клептона на сцену, і Ерік дає два концерти. Потім буде клініка і запис нового альбому.

1974-го виходить 461 Ocean Boulevard. Американська публіка в захопленні. Проста музика завжди добре вдається людям, які до цього грали щось складне. На ура йде річ Боба Марлі I Shot The Sheriff.

Далі більше. Починаючи з 1975-го у кожному альбомі Клептона можна знайти дві-три класичні блюзові композиції. Все інше - поп-рок.

1989 року з'являється альбом Journeyman, який повернув Клептону повагу критиків. На концерти Клептона в престижному Альберт-голі збирається стільки охочих, що доводиться відіграти 24 вечори поспіль. 1992-го виходить акустичний альбом Unplugged, який нагадав про часи, коли Клептону не було рівних за рівнем гри на гітарі. Окрім старих речей, в альбомі кілька нових пісень, зокрема і Tears In Heaven, яку Клептон присвятив трагічно загиблому синові друга.

Unplugged отримав шість нагород Grammy. Це рекорд. Продаж альбому перевищує 14 мільйонів екземплярів.

1994 року Клептон випустив From The Cradle, який повторює успіх попереднього альбому. Шістнадцять класичних блюзових композицій демонструють майстерність маестро і тонке розуміння стилістики блюзу.

1996-го Ерік записує сингл Change The World, що відразу ж потрапляє на вершини гіт-парадів. 1998 року виходить Pilgrim, а 1999-го - Blues.

Усі, хто хоче почути Еріка Клептона наживо, нехай уже зараз відкладають гроші на квитки до Москви. В серпні на Красній площі Маестро планує дати один-єдиний концерт, який і завершить його європейське турне.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вагонетку поставили, а двигуна нема 
  ·  Славко Вакарчук виховуватиме львівських студентів 
Погляд
  ·  Оформляйте підвищені пенсії! 
  ·  Спекуляції на власному нещасті 
Поступ у Львові
  ·  Реконструкція площі Ринок незаконна 
  ·  Діагностувати туберкульоз нікому? 
  ·  Свято великих сподівань 
  ·  Недоліки пропорційної системи 
  ·  Чому не покарали ментів-хабарників? 
Поступ з краю
  ·  Олександр ОЛІЙНИК: Депутати ВР - це 450 пристроїв для натискання кнопок 
  ·  Мін'юст підтвердив подорожчання 
  ·  Верховна Рада збереться вчасно 
Поступ у світі
  ·  Амністія для нелегальних імміґрантів 
  ·  Вибір президента Путіна 
  ·  Англійська мова - мільйонер 
Арт-Поступ
  ·  Враження після вражень 
  ·  Ультрасучасне світське фешн-шоу у Львові 
  ·  Нове пришестя Rock.lviv 
Тема
  ·  Яким буде Львів за півстоліття? 
Для жінок
  ·  Чому люди зраджують 
Для чоловіків
  ·  Екстаз 
Спорт-Поступ
  ·  Поразка, за яку не соромно 
  ·  Ударом шаблі хмари розігнати 
Репортаж
  ·  Страсний тиждень - час для прощі 
  ·  Дешеве тепло та світло - чисте довкілля 
Постаті
  ·  МАЕСТРО - Марк, Філ, Ерік, 
Пост-Factum
  ·  Дивовижні великодні яйця 
  ·  Для ліків потрібні хвороби 
КуПол: Новини зі Львова