Порядним кіноманіякам не потрібно довго пояснювати, чого варте чеське кіно. Тому ненав'язливо натякну, що чеське кіно - це особливе, як богемське скло, як японське суші, як не по-англійськи прибацаний стиль британської дизайнерки Вів'єн Вествуд, як неклінічне вар'ятство чеського письменника Богуміла Грабала, як весела шиза геніального Сальвадора Далі, як... Про цю особливість чеських режисерів ми неприродно часто згадували під час перегляду "Пригод звичайного божевілля" Петра Зеленки в кінопалаці "Копернік" і щиро раділи за Чехію.
То була чорна комедія на просту житейську тему - хлопця Петра покинула дівчина Яна, і він, сердешний Петро, погоджується на будь-яке божевілля, щоб повернути свою кохану. От вам правдивий ідеальний коханець, який заради кохання зможе, наприклад, варити жіночі коси й чаклувати на велику любов, поки не дізнається, що не ті коси треба варити й не так дівчат повертають, і взагалі... у Петра ці чудернацькі погляди на жінок - то родинне. Його мати постійно лякає у громадських місцях свого молодого коханця, чомусь відправляє свою кров у Чечню, співчуває своєму благовірному, що йому не щастить з коханкою, бо без коханки він був "божевільним"... Логіка тут безсила: навіть сусіди дружної сімейки вважають інтимні любощі вдалими за умови, коли на них хтось дивиться, і саме у хлопця Петра такі гарні очі... Але ні, не думайте, Петро чи не єдина нормальна людина, і його кохана Яна раптом усвідомлює, що такого ідіота більше в світі не буде, тож як його, такого неповторного, не любити? Одно слово, всім, хто цінує високу "чеську кіномарку" - слушна порада: якщо ви вже встигли пропустити вчорашню "Чеську мрію", то на вас нині чекає "Сонячна країна, або Герої робочого класу" й "Акула в голові" (цієї п'ятниці).
»
Форми, аспекти і проблеми "Культури"
Катерина КИРИЛОВА
Зо три роки тому активний прошарок української телеінтеліґенції розпочав обговорювати можливість та потребу створення власного українського телеканалу "Культура". Спочатку на добру справу виділили денні години телеканалу УТ-1, трохи згодом віддали також нічний час.
Одним із центральних було і залишається питання філософської концепції культури, яку мав би сповідувати канал - питання наповнення ефіру.
"Я переконана, що найпродуктивнішим шляхом було б розуміння культури в антропологічному вимірі...
Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ: ...на перетині поезії, літератури й образотворчого мисте
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ - Львів
Із чоловіком, який навчився сміятися у країні, де, в принципі, поганим тоном вважають усміхатися, мабуть, ніколи не буде нудно. Почуття гумору - це також талант. Чи не тому у нас так мало професійних карикатуристів, які не проміняли поклик серця на поклик шлунку - шестеро, семеро?.. І то на величезну країну. Навіть, якщо поділити коефіцієнт корисної дії від однієї-єдиної усмішки на два чи нехай на три й зважити, наприклад, на такий фактор: гумористи також інколи сумують. Але Володимир Казаневський, відомий київський художник-карикатурист, випромінює таку світлу й добру енергетику, що ти подумки ловиш себе на... усмішці й вкотре дякуєш вищим силам, які посприяли вашому випадково-закономірному знайомству.
Другий фільм з циклу "Анатомія жінки" у ляльківському кіноклубі - стрічка французького режисера Катрін Брейі "Порнократія" або ж в оригінальному перекладі "Анатомія пекла" (Anatomie De L'Enfer) - наче підтвердження неписаного правила про те, що лаконічність - сестра таланту.