BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Володар вічних скарбів людського духу
Оксана КОРНУТКО-ГРИНІВ, старший науковий співробітник Національного музею Львова імені А. Шептицького
 
7 квітня, у день Благовіщення, минуло 130 років від дня народження Іларіона Свєнціцького - видатного українського науковця - мовознавця, музеолога, мистецтвознавця, педагога, організатора і довголітнього керівника Національного музею у Львові. Цього ж дня у Національному музеї імені Шептицького у Львові презентували фотодокументальну виставку "Пам'яті Іларіона Свєнціцького з нагоди 130-річчя від дня народження".

Багато сил та енергії присвятив учений дослідженню літератури та культури південно-слов'янських народів. Упродовж 1944-1950 років він очолював кафедру слов'янського мовознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка, але найважливішою справою свого життя вважав музейництво.

Спочатку він працював помічником Ізидора Шараневича, відомого українського науковця при впорядкуванні Музею Ставропігії у Львові. Пізніше, маючи диплом математика (вищі студії на математично-філософському факультеті Львівського університету завершив 1899 року), Свєніцький вирушив до Петербурга, прагнучи отримати знання з гуманітарних дисциплін у тамтешньому університеті та Археологічному інституті. Він навчався у видатних російських учених: А. Соболєвського, Н. Покровського, І. Ламанського.

З 1901 року працює в Народному домі м. Львова, де канонік А. Петрушевич, відомий в той час історик, на основі зібраних ним пам'яток української старовини, вирішив заснувати музей. 1902 року Свєнціцький захистив дисертацію у Відні, яка мала назву "Значення Максима Грека для розвитку філософії в Росії", та отримав ступінь доктора.

1905 рік був знаменним у житті І. Свєнціцького: в лютому його запрошує митрополит Галицький Андрей Шептицький для впорядкування і систематизації своєї багатої колекції рукописів і стародруків. Цінна збірка, що налічувала 3800 предметів, стала тим благодатним ґрунтом, на якому того ж таки 1905-го заснували "Церковний музей у Львові".

У той час на книжкових ринках Москви, Санкт-Петербурга і Києва було ще досить багато "дорогоцінних рідкісних книг". Щоб їх знайти і придбати, вивчити антикварний ринок та попрацювати в архівах, І. Свєнціцький у березні 1905-го року збирається у подорож. Крім Петербурга, Москви та Смоленська, він побував у Житомирі, Києві, Чернігові, Мінську, Вітебську та Вільно.

Повернувшись із Росії, влітку Іларіон Семенович здійснює археологічну поїздку Галичиною (до осередків Бойківщини та Лемківщини). За п'ять тижнів він зібрав та придбав чимало цікавих експонатів у 60 селах. Все набуте для музею підлягає систематизації, опису і поступовому вивченню. "Теорія стала йти слідом за практикою", - згадував він пізніше, маючи на увазі музеологію, яка на той час в Україні лише формувалася.

За чотири роки існування збірка Церковного музею чисельно зросла, але змінився її характер, оскільки новонадбані експонати стосувалися не лише церковного мистецтва, але й свідчили про високий рівень української культури загалом. Тому з 1909 року за новим Львівським музеєм утверджується назва Національний музей імені Андрея Шептицького. Та, оскільки засновник був проти присвоєння музеєві його імені, затвердили назву Національний музей у Львові.

Стоячи біля витоків національної скарбниці, І. Свєнціцький був невтомним і палким пропагандистом українського мистецтва. На початку 20 століття з-під його пера з'являються численні брошури й статті, замітки, в яких молодий учений закликав зберегти культурні надбання попередніх поколінь, а про "всяку старовину та музейну річ повідомляти управу музею".

"Гуцульська писана братка - невідступна товаришка пастуха на чорногорській полонині, звичайний пістинський горшок, яворівська дитяча забавка, бойківська свитка і сорочка, майстерна золотарська робота незвісного міщанина 18 ст., численні ікони наших церков і церковні книги, і кожний архітвір найкращого митця - все це належить до вічних скарбів духа людського", - писав І. Свєніцький.

1920-го управа Національного музею розпочала систематичне видання матеріалів з історії мистецтва. Ініціатором і автором багатьох видань був директор музею.

"Початки книгопечатання на землях України" (1914), "Скит Манявський і Богородчанський іконостас" (1926), "Іконопис Галицької України 15-16 віків" (1928), "Ікони Галицької України 15-16 вв.", "Різдво Христове в поході віків" (1933). Ось далеко не повний перелік наукових праць, що побачили світ в 20-30 роках минулого століття.

Видання наукових праць здійснювали завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького, який до кінця свого життя виділяв кошти на розвиток Національного музею, придбання цінних творів мистецтва до музейної колекції.

Із середини 20-х років минулого століття у львівській пресі з'являються щорічні звіти перед громадськістю про діяльність Національного музею. У 30-х роках почав виходити "Літопис Національного музею" під керівництвом його директора. Переважну більшість матеріалу до літопису готував Іларіон Семенович. Він також читав для студентів курс з музейництва, брав участь у наукових конференціях та міжнародних конгресах етнографів та бібліографів, слов'янознавців, істориків і візантистів.

Часто І. Свєнціцький був єдиним українським учасником цих поважних з'їздів. У своїх виступах й доповідях він завжди цікаво розповідав про мистецтво й культуру українського народу.

Важливим напрямком діяльності музейної установи є виставкова робота, яка розпочалася в Національному музеї 1914 року відкриттям невеликої за обсягом ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка. З того часу влаштування щорічних Шевченківських виставок стало доброю традицією Національного музею.

Виставкову роботу І. Свєнціцький вважав найважливішим підготовчим ступенем для наукової праці, адже виставки дають "змогу спеціалістові найти безліч матеріалу для нових спостережень і міркувань для глибшого і докладного вивчення поодиноких предметів".

У Національному музеї за 20 років (1914-1934) влаштували 57 періодичних виставок, з яких 10 присвятили новітньому письменству України, 11 - національно-історичним темам, 10 - давній книзі України, 3 - народному мистецтву, 9 - давньому і 14 - новітньому мистецтву.

Як бачимо, приділяли увагу не тільки давньоукраїнському мистецтву, але й відтворювали картину мистецьких явищ Галичини 19 - поч. 20 ст. Щобільше, у виставкових залах Національного музею експонували в 30-х роках твори українських митців, які працювали у Європі й завоювали собі там визнання та успіх, наприклад, - Олександра Архипенка, Миколи Глущенка та Олекси Грищенка.

1931-го року на першій виставці АНУМ поряд із творами українських художників презентували роботи французьких, італійських, бельгійських митців. 1933 року відбулася виставка Паризької групи українських митців та відомих французьких художників (дві останні теж експонували в залах Національного музею).

Звичайно, такі виставки сприяли мистецьким контактам, знайомили українських митців із модерними течіями європейського мистецтва, збагачували новими ідеями. І в цьому чимала заслуга І. Свєнціцького, який був організатором цих виставок.

Дослідник стародавньої української книги та іконопису турбувався про належну презентацію українського мистецтва, мріяв про створення Галереї новітнього українського мистецтва.

"Коли музейна галерея прокормить хоча б одного митця на рік придбанням його творів, то безперечно вона буде одною з кращих у світі: бо в нас митці є, але немає в них умов для серйозної творчості", - писав І. Свєнціцький. І в цих словах не тільки вболівання за долю митця, але й за активну співпрацю митців та всієї суспільності з "найбільшою скарбницею свого культурно-національного життя".

На схилі віку науковця чекали важкі випробування: арешт і заслання дочки Віри, яка була його соратником і надійним помічником у музейній праці. 1952-го року його звільнили із посади директора Національного музею. Ще раніше, за час його відсутності (перебував на лікуванні), відповідальні працівники обкому партії жорстоко знищили близько двох із половиною тисяч творів знаменитих українських митців з яскраво вираженим звучанням національної тематики зі збірки Національного музею у Львові.

Але Іларіон Семенович мужньо пройшов всі випробування долі й до кінця життя чесно виконував свій обов'язок громадянина, патріота, вченого, відданого високій національній ідеї, який збагатив і сприяв розвитку української музеології та мистецтвознавста.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Що посієш - те й пожнеш 
  ·  Щербаков готовий відповісти 
  ·  Шарона оголосять недієздатним 
  ·  Напад на медіамагната 
Погляд
  ·  Ірина ФАРІОН: Мова створила нашу державу 
Поступ у Львові
  ·  Отець-мітрат Р.КРАВЧИК: Тішуся, що маю нагоду молитися у соборі Св. Юра 
  ·  Грицак таки мер Трускавця 
  ·  Кому завадять зелені саджанці? 
  ·  Родовід Слободянів 
  ·  Катерина УСЕНКО 
  ·  Личаківську і Виговського перекриють 
  ·  Польські студенти про Болонський процес 
  ·  Директор "Шувару" очолить бютівців 
  ·  У Львові обговорять шляхи розвитку 
Поступ з краю
  ·  "Контакт" повернувся 
  ·  Білорусь помилують 
Поступ у світі
  ·  П'ять років для бацьки 
  ·  Великий Потоп - 2 
  ·  Рекордна повінь 
Арт-Поступ
  ·  Володар вічних скарбів людського духу 
Спорт-Поступ
  ·  "Вовкам" до Руслани ще далеко 
  ·  "Динамо": ще один крок до мети 
  ·  Ось так би і в Києві!.. 
Пост-Factum
  ·  Секрети жіночої зваби 
  ·  Свобода та дезінформація 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Мер Львова просить грошей 
  ·  Встановлять пам'ятник Кривенку< 
  ·  БЮТ очолив директор ринку 
  ·  ПППУ об'єднається з "НУ" 
  ·  Міського голову судитимуть