BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Репортаж Поступу.    Поступ реляксу.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
5 жовтня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:34 29-03-2017 -   У Стрию судитимуть водійку, яка збила жінку з дитиною  
  16:30 29-03-2017 -   З 1 квітня львівський трамвай №2 їздитиме на Сихів  
  15:22 29-03-2017 -   Через гідравлічні випробування у Львові на кількох вулицях не буде гарячої води  
  15:14 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
  14:13 29-03-2017 -   На Львівщині стартувала посівна кампанія  
Україна
  16:42 29-03-2017 -   МВФ знову відклав розгляд траншу для України  
  16:37 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  16:36 29-03-2017 -   В Україну йде похолодання  
  15:19 29-03-2017 -   У Дніпрі звільнили водія-сепаратиста за образи у бік учасниці АТО, – активісти  
  15:17 29-03-2017 -   На Донеччині з гранатомета стріляли по магазину  
Світ
  16:38 29-03-2017 -   Вчені знайшли слід найбільшої живої істоти  
  15:16 29-03-2017 -   Польща призупинила роботу своїх консульств в Україні  
  14:18 29-03-2017 -   Україна оскаржуватиме рішення суду Лондона щодо "боргу Януковича"  
  13:14 29-03-2017 -   У США ухвалили резолюцію до річниці анексії Криму  
  11:0 29-03-2017 -   Після успіху на Євро-2016 в Ісландії спостерігається демографічний вибух  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж Поступу  »  РЕПОРТАЖ

___________________________________________________________________________

Альтернативний погляд на міліцію
Інна КОРНЕЛЮК
 
Альтернативний погляд на міліцію
Не як громадянка української держави, не як репортер газети, а як молода недосвідчена особа знову я переконалась у простій істині: чим глибше вникаєш у щось, то краще розумієш, що ніщо і ніхто не вічний без скандалу, у гіршому випадку, без парадоксу. І українська міліція не виняток. Між іншим, якщо поганої реклами не існує, то наша міліція вічна назавжди. Загальновідомо, яка в неї слава. Але стереотипи бувають хибними і доволі таки часто. Бажання дізнатися чи не таким бува є і цей, штовхнуло мене на відважний учинок – спробувати себе бодай тимчасово на новій професійній ниві – патрулювання вулиць разом із міліціонерами.


Відчуття драматичної ситуації в мене добре розвинуте, тому була впевнена, що протримаюсь допізна.
Це відчуття виявилося добре розвинутим і в працівників патрульно-постової служби Львова. Перше, що я від них почула: “Хочете ще один шедевр пародії про міліцію написати?” “Ні, бо написати про щось правдиво добре значно складніше, ніж про будь-що негативне. Але є одна проблема: негативу набагато більше”, – безапеляційно усміхнулася я. На те заступник по роботі з особовим складом майор міліції Сергій Возіянов відповів: “Найголовніша проблема полягає в тому, що люди у своїх стереотипах змішують виконавчу і судову владу та самі ж культивують негативне ставлення до її органів. З іншого боку, дуже важко адекватно ставитись до людини, яка виявляє тебе на місці злочину чи правопорушення, щоб потім в інших виникли сумніви щодо твоєї хорошої репутації. Тут саме міліція виконує чи не “найбруднішу роботу” і не лише в морально-психологічному розумінні”.


Після цих слів мене люб’язно запросили на інструктаж патрульних нарядів, які заступають на службу.
Перед нами вишикувались солдати військової частини №3038 й окремо працівники патрульно-постової служби залізничного райвідділу Львівського міського управління внутрішніх справ (ЛМУ УМВС України у Львівській області). Кожні кілька хвилин інструктори наголошували на словах “законність” і “культура звернення до громадян”. “Інструктовані” записували у своїх блокнотах дані про розшукуваних пропалих безвісти і небезпечних злочинців. Цікаво було спостерігати, як працівники міліції на вимогу інструкторів виявляли свої знання деяких нормативних документів, а надто вже Закону України “Про міліцію”. Треба визнати: були хвилюючі моменти спотикання на словах. (Можливо, через те, що в почуте вслухалася стороння особа та ще й протилежної статі, себто я).
Зате через хвилин п’ять ті, що перехвилювались, незле продемонстрували своє вміння у швидкісному діставанні зброї, обшуку, затриманню і знешкодженню правопорушника. Подібні навики постійно відпрацьовуються, адже випадки, коли здибанки правоохоронців із порушниками правопорядку мають і летальні наслідки, не рідкість. Одного разу злочинець досить солідної вагової категорії не без задоволення розірвав кайданки через кілька секунд після того, як його ледве “виловив” автопатруль.
При тому “козак” артистично розсміявся: “Не бійтеся, хлопці, я нічого з вами не зроблю”.

Насамкінець інструктажу відбувся розподіл маршрутів по районах. Ніколи не забуду, як малювала в своїй уяві романтичну голівудську сцену: як я, крута, сідаю в фірмову міліцейську тачку і “вишиваю” львівськими дорогами. Насправді ж я сіла в “дванадцятилітній уазик” із “вишиваним у дірочки” дахом на обтріпане сидіння і ледве не підскочила від хрипкого крику, який йшов, як з українського потойбіччя, із доісторичного радіовузла. Хоча мене попросили вибачити за незручності, пояснивши, що це авто – єдине на весь залізничний райвідділ. А найбільше всіх мучить питання: коли прийде той день, щоб 15 літрів бензину вистачило на 120 км, а деякі громадяни перестануть жартувати по телефону за номером 02: “Дружина побила чоловіка” або “Чоловік побив дружину”. Водій авта пожалівся, що в полку часто навіть нема води, щоб як слід помити машину.
Коли ми їхали, я зрозуміла, що подібні службові авта тримаються на ентузіазмі. Старший лейтенант Роман Микитович, що служить у Галицькому райвідділі, докинув: “Зрозуміло, що на цій тачці нам ніколи не догнати мерседес зловмисника. Та не впевнений, що ми б його наздогнали, навіть якби він їхав на велосипеді. Знаєте, зараз є такі сучасні, двадцятипередачні!”. Під час приїзду Папи Римського на баланс усієї львівської міліції дали п’ять уазиків. Сихів, Новий Львів і центральну частину нашого міста сьогодні обслуговують лише дві автопатрульні машини. Запитую: “А яке ж натхнення примушує вас йти на роботу?” На що пан Микитович спокійно відповідає: “Командування полку. Хоча в тяжкі часи невиплати зарплат багато професіоналів за власним бажанням залишили службу. Тож є вакантні місця. Правда, до нас не дуже йдуть працювати, бо це робота на витривалість. Наприклад, я змушений працювати понад норму, бо напарник захворів. Виходить дві доби патрулювання на дві доби відпочинку, а норма – 1/3. Ми ж міліція громадської безпеки, постійно на виду, а сорочки носимо старі (з 1994 року). Узагалі про нашу форму ніхто не думає: не передбачено навіть сорочки на короткий рукав. Бронежилети теж давно втратили пристойний і, що головне, безпечний вигляд. Також психологічно ми надто гостро відчуваємо зневажливе ставлення людей до нас”.

Капітан міліції Ростислав Граб додав: “Якщо приходить біда, люди все-таки біжать у міліцію. Але вони ж не хочуть засвідчувати злочин. Кажуть, що українська міліція працює непрофесійно, ставлять нам у приклад міліцію США і т. д. А широкий загал, погодьтеся, судить про роботу американських поліцейських із фільмів, які крутять на телебаченні. Треба визнати, що ми з ними в нерівних умовах. Так, ми розгубили професіоналів. Але це тому, що в Україні міліціонер не має відповідного його обов’язкам матеріального та соціального статусу”. Возіянов Сергій Анатолійович уточнив: “Віднедавна рядовий український міліціонер отримує щомісяця 250 грн. (У тій ж Польщі – у п’ять разів більше). Пільги скасували. Ще один важливий момент – морально-психологічний стан міліціонера. Був випадок: наш працівник – майстер спорту із греблі – вночі повертався пішки додому; по дорозі його “перестріла” ватага хлопців, щоб “розібратися”. Хлопців було багато, побили добряче. Син відомого у Львові скульптора на питання батьків, за що він образив патрулюючих міліціонерів, відповів: “Вибачте, мушу діставати ментів, щоб не втратити авторитет серед друзів. Зрозумійте і ви мене”.

Окрім розмов про трафунки, що мені їх, як вдячній слухачці, охоче переповідали міліціонери, чекала на мене й безальтернативна “екскурсія” притонами Львова. У деяких районах Львова є більше 30 притонів. Такі місця всі оминають десятою дорогою. Перший із притонів, що на вул. Олени Степанівни 24а/4, був просто незабутній. Біля порогу сидів старий сивий дідок із жалісливим обличчям хронічного алкоголіка і курив люльку. По-філософськи подивився на нежданих гостей, упустив нас до кімнати без будь-яких емоцій. На запитання старшини Білоуса відповідав сухо і коротко. Кімната, переповнена неприємними запахами, брудом і краденими речами, наганяла страх.
Тому більше трьох хвилин перебування на дні суспільства я витримати не змогла. Інші кімнати теж були настояні енергетикою злочину і кари. Настільки, що мені здалося, що я потрапила у філіал пекла та ще й у неприйомний день.

Проте одного зі свідків старший лейтенант Бурко знайшов не в притоні, а на вулиці. У райвідділ хлопець їхати ніяк не хотів, казав, що не має за що повернутися додому. Гроші на проїзд він отримав. Інколи самим міліціонерам доводиться і годувати затриманих. Бо в ізоляторах тимчасового затримання, які знаходяться при районних органах внутрішніх справ, не організовано харчування затриманих, що є порушенням їхніх конституційних прав. Основна причина цієї проблеми – недостатнє фінансування органів внутрішніх справ. Зрозуміло, що це негативно відбивається на роботі міліції.

Наступного дня мені повідомили, що свідка допитали. Йшлося про “підріз” хлопця. Того дня автопатруль зупинив машину, водій якої був у нетверезому стані, на джинсах хлопця зауважили кров.
Що є підставою для затримання. Личаківський райвідділ проводить розслідування, встановлює обставини злочину.

Наостанку на власні очі побачила подяку командиру 2 роти ППСМ ЛМУ УМВС України у Львівській області капітану міліції Сухоловому А. Є. Із повагою та вдячністю громадянка Бодак Оксана Ярославівна проживши 43 роки на цьому світі, зрозуміла, що слова “Моя міліція мене береже” – правда. Адже “за годину моєї проблеми не стало”. Річ у тім, що цю жінку працівники однієї з фотостудій Львова примушували заплатити за неякісно роздруковані фотографії. Міліціонер і товариство у справах захисту прав споживачів допомогли цій жінці відстояти свою правоту.

Очевидно, що оцей останній факт був покликаний переконати мене, що в нашій міліції, якщо і не все добре, то принаймні не аж так зле. Але насправді я зрозуміла одне: все це – не для мене і повернулася у власну професію.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Форум політики й економіки 
  ·  Польський прем’єр про наші справи 
Погляд
  ·  Розгортання цензурних конфліктів 
  ·  Спортивний стиль – твоя родзинка 
Поступ у Львові
  ·  Мороз Міллеру про Кучму 
  ·  УПА визнали на комунальному рівні 
  ·  Нереалізовані декларації 
  ·  Студентське братство розколюється 
  ·  Галичани пересварилися – втрутилася НАТО 
  ·  Нові поштові перспективи 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Куди гнуть Кучму 
  ·  На шахті винні стрілочники 
  ·  Нова експертиза таращанського тіла 
  ·  Аванси московського посла 
  ·  Порошенко виборців не зрадить 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Шапка Мономаха для президента 
  ·  Фатальна помилка люстрації 
  ·  Маніяки наводять жах на столицю 
  ·  Елтон Джон вчить українську мову 
  ·  У Канаді наркотичний бум 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Репортаж Поступу
  ·  Альтернативний погляд на міліцію 
Поступ реляксу
  ·  Квітка із запахом кави 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  НАША АФІША 
Пост-Factum
  ·  Парад зірок у Львові 
  ·  Програма фестивалю “Золотий Лев - 2002”