BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ / Стиль.    Інтерв'ю.    Тема.    Мандрівка.    Телевізії.    Канапа.    Релакс.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини зі Львова.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Вулиця Іллі Кокорудза
Ігор МЕЛЬНИК
 
Школа на вулиці Іллі Кокорудза, 9Цю вулицю проклали і почали забудовувати перед Першою світовою війною між вулицями Грюнвальдською та Шимоновичів (Андрія Мельника).

Патрони вулиці

Найстарішою будівлею на ній є вілла (вул. Мельника, 7), збудована в карпатському стилі з елементами сецесії, з гарними різьбленими верандами за проектом Августа Богохвальського у 1905 році. Її власником був директор Міського театру Людвік Геллер. Можливо, з його ініціативи нову вулицю, яку прокладали повз віллу, назвали 1913 року на честь польської акторки Гелени Моджеєвської (1840 - 1909), яка виступала на гастролях і у львівських театрах.

Вулицю забудовували головно у 1920 - 1930-х роках. За радянських часів її назвали іменем льотчиці, Героя Радянського Союзу Поліни Осипенко (1907 - 1939), яка загинула в авіакатастрофі "під час виконання службового завдання". Колись на її честь навіть перейменували місто Бердянськ.

Із 1992 року вулиця носить ім'я Іллі Кокорудза (1859 - 1933). Він жив неподалік у власній кам'яниці на вулиці 29 Листопада (тепер Коновальця), 40. На частині своєї парцелі, що виходила на вулицю Моджеєвської, він збудував на власні кошти школу для дівчат, яку передав товариству "Рідна школа".

Ощадний директор

У 1909 - 1927 рр. Ілля Кокорудз був директором Академічної гімназії у Львові. "Був це вповні "свій" директор, що жив наскрізь українським суспільним життям, належав до різних українських товариств, був по війні довголітнім головою "Бесіди". Перед урядом накладати мусив маску урядовости, а за польських часів ще й маску лояльності", - згадував про свого принципала колишній учень та викладач гімназії Степан Шах.

"У приватнім життю, для себе, був він дуже ощадний, відмовляв собі всяких особистих вигід, їв "разовий хліб", ходив у "комісних", тобто в юхтових черевиках, і сам собі їх чистив, але щадив разом зі своєю патріотично налаштованою жінкою Іванною, донькою колишнього директора державної (польської) гімназії в Станіславові Чачковською. За заощаджені гроші купив собі у Львові чиншову, 2-поверхову, кам'яницю на вул. Листопада ч. 40, побудував в Дорі, у Карпатах, літнискову віллю, куди виїздив на вакації, і дальше щадив... Але відтак дім цей записав він як бездітний на власність "Рідній школі", а віллю в Дорі дарував монахам оо. Студитам. Щобільше, із дальших своїх ощадностей вибудував він на бічній вулиці Листопада новий будинок для приватної дівочої гімназії, урядив і вивінував її та дарував у цілості "Рідній школі", якої головою був весь час, як перейшов на емеритуру. Був це останній традиційний галицький патріот ХІХ ст., що ціле життя щадив на це, щоб опісля віддати заощаджений гріш своїй вбогій суспільності", - писав далі Степан Шах у своїх спогадах.

Згодом директором цієї середньої школи, що почала називатись Жіноча гімназія "Рідної школи" імені Іванни та Іллі Кокорудзів, став доктор Іван Винар, який після війни еміґрував у США. Його син Любомир Винар є відомим істориком, президентом Українського історичного товариства, головою Наукової ради Світового конгресу українців, редактором журналу "Український історик".

За радянських часів гімназію перетворили на дівочу школу № 5. Донедавна це була школа з російською мовою навчання. Тепер - це знову школа імені Іванни та Іллі Кокорудзів. Однак міські чиновники вражають своєю неграмотністю, перекручуючи прізвище на табличках з номерами будинків.

Кам'яниці професорів

"Обсаджена каштанами білоцвітними, вона була однією з найкращих вулиць Львова, з подихом модерни, особливо в своїй горішній частині, розбудованій сецесійними віллами. Тому, що ця вулиця вливалась у вул. Сапіги якраз недалеко Української академічної гімназії, вона була улюбленим місцем за мешкання професорів цієї гімназії. Передусім під ч. 40 у власній кам'яниці мешкав директор тієї гімназії Ілля Кокорудз. Ми піднаймали наше мешкання в тому будинку, на партері", - згадував про вулицю 29 Листопада Святослав Гординський (1906 - 1993), видатний художник та письменник.

Родина Гординських займала в цій кам'яниці партер (за нинішніми мірками перший поверх). Поруч жив професор географії Степан Рудницький (1877 - 1937). Його вважають основоположником української політичної географії. В своїх працях С. Рудницький доводив право української нації на власну державність та економічну самодостатність. Він відстоював потребу встановлення державних кордонів за етнічними межами. Як і багато галичан, спокусився на гасла "українізації" та переїхав в УСРР, де загинув у сталінських концтаборах.

"Він був людиною надзвичайно дотепною, і в часах війни, коли у Львові не було ні світла, ні їжі, він заходив до нас із свічкою і читав довжелезну поему "Пригоди пана Бальзамбавма", написану польсько-жидівським жаргоном. Читав із носовою вимовою і так типово по-львівськи, що всі зі сміху на землю лягали", - згадував Святослав Гординський.

Поверхом вище жив професор математики Володимир Кучер (1885 - 1959). Він походив з містечка Товстого (Тлустого), що між Чортковом та Заліщиками на Тернопільщині. Як фізик зробив вагомий внесок у розвиток квантової механіки. Відомі його роботи з дослідження рівнянь руху квантових частинок, теорії світлового тиску. Однак його життя могло трагічно обірватися під час листопадових боїв у Львові в 1918 році, коли в помешкання на вулиці Листопада влучив артилерійський снаряд, який, на щастя не розірвався.

"Через вікно влетіла українська шрапнеля, вибила посередині кімнати діру і влетіла до нашої вітальні на партері... Це була якась стара дихавична австрійська шрапнеля, і польські вояки, які прибігли, висловлювали вголос сатисфакцію, що вона попала саме в хату "русина", - писав про цей випадок С. Гординський в календарі "Провидіння" за 1957 рік, що виходив у Філадельфії.

Неподалік, під № 33, жили ще двоє професорів Академічної гімназії - отець Леонтій Лужицький, що був кахетитом та викладав церковну історію, і Іван Раковський, який вчив зоології та фізики.

Іван Раковський (1874 - 1949) був не лише професором гімназій в Коломиї та Львові. Він відомий як антрополог і зоолог, став одним із організаторів Львівського таємного університету 1921 - 1925 рр., а з 1934 року очолював Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Іван Раковський був головним редактором тритомної "Української загальної енциклопедії", яку укладали в 1930 - 1935 рр.. Торік, завдяки старанням голови НТШ Олега Романіва (1928 - 2005), на будинку № 33 на вулиці Коновальця було встановлено пам'ятну дошку Іванові Раковському.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  М'ясо на львівських ринках дорожчає 
  ·  Великоднє послання Глави УГКЦ 
Погляд
  ·  Мешканців села Пісок влада "кинула" 
  ·  Глава УГКЦ виходить в інтернет 
Поступ у Львові
  ·  Соціалісти у жорсткій опозиції 
  ·  Діагноз Львова - туберкульоз 
  ·  Останки з-під катедри поховають 
  ·  "Свої зрадники" готуються відповісти 
  ·  Безпритульні реставратори 
Поступ з краю
  ·  А в ЄС нас, виявляється, чекали! 
  ·  Ігор ОСТАШ: Ми будемо апелювати до ОБСЄ 
  ·  СБУ викрила майора-шпигуна 
  ·  10 квітня - політичне рандеву 
Поступ у світі
  ·  Американці домовляються із ворогами 
  ·  Привид комунізму в Італії 
Арт-Поступ / Стиль
  ·  СИВЕ ВОЛОССЯ: вимушений імідж 
  ·  Чоловіче чи жіноче: тонкощі стилю унісекс 
  ·  Бриколаж містичних дурничок 
  ·  Усі ми побуваємо в раю, бо... 
Інтерв'ю
  ·  Іван Рудницький: Мій час ще не настав 
Тема
  ·  Тваринка в офісі? Це чудово! 
  ·  Берези знищують! 
Мандрівка
  ·  Вулиця Іллі Кокорудза 
Телевізії
  ·  Ірина ВАННИКОВА: Дівчина-стихія 
  ·  Час збирати каміння 
  ·  25-й кадр 
  ·  Пригоди ''Нєкрасівой'' у Єгипті 
Канапа
  ·  ДУША 
Релакс
  ·  h.J. Heinz 
  ·  Почитайте 
Спорт-Поступ
  ·  Лариса ШАХЛІНА: Тренери-чоловіки не цікавляться здоров'ям жінки 
  ·  Олег Лісогор - людина слова 
  ·  Перемогти заради Аллаха 
КуПол: Новини зі Львова