BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    Інтерв'ю.    Соціум.    Тема.    Для молоді.    Здоров'я.    Постаті.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини зі Львова.   
  Цитата Поступу
 
6 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:33 12-12-2017 -   На Львівщині перевищення епідемічного порогу із захворюваності на грип немає  
  10:38 12-12-2017 -   Перекрито рух транспортних засобів на перехресті вул. Тернопільська - П.Мирного – Угорська – С.Литвиненка  
  10:36 12-12-2017 -   Сьогодні буде призупинено подачу води до частини будинків у Галицькому районі  
  10:30 12-12-2017 -   Зірваний вітром шифер травмував 17-річну дівчину в Трускавці  
  10:26 12-12-2017 -   У Дублянах під час пожежі загинула бабуся  
Україна
  11:30 12-12-2017 -   ООН: На Донбасі загинули понад 2800 мирних жителів  
  11:30 12-12-2017 -   У Криму знову обшуки у кримських татар  
  10:47 12-12-2017 -   Погода на вівторок: різке потепління  
  10:43 12-12-2017 -   У Житомирській області шкільний автобус потрапив у ДТП  
  10:42 12-12-2017 -   Біля Мар'їнки загинули двоє українських добровольців  
Світ
  11:32 12-12-2017 -   В Італії затримали 48 осіб за зв'язки з мафією  
  10:33 12-12-2017 -   У Чехії зібрали сотні різдвяних подарунків для українських дітей  
  10:24 12-12-2017 -   Вчені розповіли, як чоловіки стають геями  
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  
  15:28 11-12-2017 -   Саудівська Аравія знімає 35-річну заборону на роботу кінотеатрів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Спорт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Лілія ЄФРЄМОВА: Головне - зробити свою роботу в потрібний час і в потрібному міс
Розмовляв Іван ДУПНАК
 
16 лютого 2006 року на ХХ зимових Олімпійських іграх у Турині найсильніші біатлоністки планети виборювали нагороди у спринтерських перегонах на дистанції 7,5 км. І саме ці перегони стали найщасливішими у спортивній кар'єрі Лілії Єфрємової, яка з літа 2002 року захищає кольори українського прапора. Закривши всі мішені на обох вогневих рубежах і чудово пройшовши всю дистанцію, 29-річна екс-росіянка і екс-білоруска, а нині мешканка Сум у підсумку показала третій час дня і поклала до скарбнички української збірної першу нагороду Турина-2006. Саме про свій олімпійський тріумф, а також про непростий шлях у спорті і плани на майбутнє Лілія Єфрємова, яку тренує її чоловік Костянтин Вайгін, розповіла в розмові з кореспондентом "Поступу".


- Ліліє, коли Ви повністю усвідомили, що стали призером Олімпійських ігор?

- Не знаю, як швидко відчувають тріумф інші призери, але до мене розуміння того, що я виборола олімпійську медаль, прийшло далеко не відразу по завершенні перегонів на трасі Cesana San Sicario. Навіть ввечері того щасливого для мене дня під час церемонії нагородження на Medal Plaza я дуже хвилювалася. Мабуть, усвідомлення того, що збулася моя найзаповітніша мрія у спорті, відбувалося поступово. Але зараз, коли з моменту фінішу в олімпійському спринті вже минуло півтора місяця, я розумію, що увійшла в історію. Звичайно, це приємно, проте героїнею себе не вважаю.

- Ви планували в Турині вдало виступити саме в спринтерських перегонах?

- Чесно кажучи, саме на спринт я особливо не покладала надій. Хоча й сподівалася пробитися до десятки найкращих. У цьому виді перегонів особливо думати не потрібно - біжи собі та стріляй. Шкода лише, що на фініші того разу ноги практично вже не тримали. Адже можна було виступити ще краще.

- Тобто Ви водночас і задоволені "бронзою", і шкодуєте, що фінішували лише третьою?

- Звичайно, інколи думаєш, що якби додала на фініші, то могла бути й другою, а можливо, й першою. Адже до "золота" забракло якихось неповних сім секунд. Проте водночас розумію, що й у четвертого місця я виграла зовсім небагато. Та й загалом не можна забувати, що це був спринт, а в ньому великих відривів практично ніколи не буває.

Перегони я розпочала відразу на повну силу, як кажуть, пішла ва-банк, не намагаючись економити сили для фінішного спурту. Можливо, саме тому так і не змогла підвищити темп, коли зусібіч наші тренери на дистанції кричали: "Додай ходу, ти маєш реальний шанс виграти!" Ви також зважте, що в моєму житті це перша Олімпіада. А тут ще й сонечко на середині дистанції вийшло, сніг трішечки підтанув, і на підйомах лижі почали "прострілювати". Особливо це було відчутно на затяжному підйомі, що вів на стадіон. А так, ще би трохи сил на фініші, і можливо, змогла б показати найкращий час.

- А коли саме Ви зрозуміли, що можете вибороти місце на олімпійському п'єдесталі пошани?

- Після другого вогневого рубежу, на якому я, як і на стрільбі лежачи, розбила всі мішені. Тоді тренери дали команду всім представникам української делегації вести мене дистанцією. Мені постійно підказували, скільки секунд я поступаюся лідерові. Спочатку було дві секунди, потім чотири, ще пізніше п'ять... Ось де доречним було б друге дихання. Але воно в мене в тій гонці так і не відкрилося. А шкода... Проте вважаю, що мені гріх нарікати на долю: олімпійська бронзова медаль - це великий успіх, про який я мріяла багато років.

- Вирушаючи того дня на трасу, чи відчували Ви, що саме цей день може стати для Вас особливим?

- Та що ви. Навпаки, дуже боялася, що він буде важким. Річ у тім, що того дня я прокинулася із сильним головним болем. І, напевно, саме через погане самопочуття на дистанції мені постійно хотілося спати. І цей стан мене супроводжував протягом усього дня. Хоча потім, після перегонів, причина була вже інша - накопичилася фізична та психологічна втома.

- Ви стартували в третій групі. Тренери так вирішили, беручи до уваги Ваші побажання?

- Тренери так вирішили самі. Але тепер це не має жодного значення, головне, що це рішення виявилося правильним. Адже тим, хто біг серед перших номерів, справді не пощастило - якщо не зі швидкістю, то зі стрільбою точно. Проте коли перестав падати сніг, з-за хмар вийшло сонечко. А це також далеко не найкращий варіант. І коли я пішла зі стрільби лежачи, то боялася що і на "стійці" воно світитиме прямо в очі. Але, на щастя, в потрібний момент воно сховалося. Як бачите, того дня природа також була за мене. І я їй за це дуже вдячна. Проте думаю, що це не випадково. Напевне, цю посмішку долі я заслужила своєю багаторічною працею.

- А наскільки важливим для Вас є те, коли стартувати - до чи після головних конкуренток?

- Знаєте, я про це ніколи не думала. Мені все одно, коли виходити на старт. Це не принципово. Головне - пройти якомога краще дистанцію.

- Чим Ви можете пояснити той факт, що в багатьох фаворитів спринтерські перегони в Турині склалися не найкраще?

- Буду відвертою, на трасі я ніколи не звертаю уваги на те, як ідуть суперниці. Для мене важливо, щоб я правильно виконала намічений план на перегони. Причому насамперед зосереджуюся на тому, аби правильно себе підвести до стрільбища і закрити всі мішені. А виступи фаворитів я не аналізую. На це немає часу. Та й, врешті-решт, це їхні проблеми. Вони, мабуть, також не надто сильно переймаються моїми.

- Що саме допомогло Вам, на відміну від інших біатлоністок збірної України, впоратися з нервами?

- Налаштовувалася і вірила, що робота, яку виконали я та мій чоловік, а водночас і особистий тренер Костянтин Вайгін, повинна дати позитивний результат. Шкода лише, що в Турині чоловіка не було поряд зі мною. Він би мені дуже допоміг.

- А чому його не було на Олімпіаді в Турині?

- Так вирішило керівництво збірної і Федерації біатлону України. Зокрема на цьому настояв президент ФБУ Володимир Бринзак. Своє рішення він мотивував тим, що коли Вайгін поряд, то я виступаю гірше, ніж коли його нема. Тому нам довелося підкоритися такому рішенню. Але ми з Костею постійно підтримували телефонний зв'язок. За що дуже вдячні UMC - грошей за розмови нам платити не довелося. До речі, саме чоловік першим мене привітав із олімпійською "бронзою". Він тоді саме був у дорозі - їхав з Мінська до Києва відкривати візу, щоб поїхати на чемпіонат Європи. Перегони йому телефоном коментували друзі. І щойно вона завершилася, він одразу мені зателефонував. А наступною мене привітала мама. Саме своїм батькам, які завжди за мене вболівають біля телевізора, я і присвячую олімпійську "бронзу".

- Тепер як призер Олімпійських ігор Ви, напевне, можете наполягати, щоб Ваш чоловік завжди був поряд з Вами на всіх змаганнях.

- Розумієте, за характером я така людина, що не можу нікому і нічого диктувати. Не можу для себе і щось просити. Я не маю звички диктувати свої умови. Хоча, можливо, час цього навчитися.

- Ви сказали, що на спринт особливих, принаймні медальних, сподівань у Вас не було. А взагалі Ви сподівалися привезти з Турина олімпійську нагороду?

- Якщо чесно, то ні. Звичайно, як і кожен спортсмен, я мріяла про олімпійський подіум. Але при цьому не думала, що зможу вибороти медаль. Знаєте, як це буває у багатьох спортсменів: "Хочу, хочу, хочу!" Ні, я була спокійна, намагалася взагалі не думати про якісь можливі перемоги. Знала, що головне - зробити свою роботу в потрібний час і в потрібному місці. На щастя, мені це вдалося.

- До речі, після того, як Ви наприкінці минулого року посіли третє місце у спринті на етапі Кубка світу в Осрблі, тренер-консультант збірної України Анатолій Хованцев у інтерв'ю ЗМІ сказав, що для Вас той виступ - це пік форми і що краще виступити Ви вже не зможете.

- А в мене напередодні Олімпіади багато хто не вірив. Але ми з Костянтином Вайгіним довели всім, що здатні досягати найвищих результатів.

- А як сприйняли Вашу олімпійську "бронзу" суперниці з інших збірних? Їх не надто здивував Ваш успішний виступ?

- Ні, не здивував. Взагалі у мене склалося враження, що вони моє третє місце в Турині сприйняли цілком нормально. Після того, як я пробилася до трійки призерів у Осрблі, мене практично всі суперниці почали сприймати як серйозного конкурента. І як бачите, я виправдала їхні прогнози.

- Ні для кого не секрет, що Вашим найслабшим місцем є стрільба. Ось і на кубкових етапах напередодні олімпійських стартів на трасах Cesana San Sicario Ви стріляли не найкраще. Чи Ви не хвилювалися, що щось схоже може статися і в Турині?

- У січні це повинно було статися. Як би мені цього не хотілося і що б ми з тренером не робили, від загальноприйнятих норм нікуди не дінешся - людині важко двічі за короткий період бути на піку форми. Тому ми з Костянтином спокійно на це відреагували. Особливо якщо взяти до уваги, що пік форми ми запланували на Олімпіаду, то відповідно її спад напередодні головного старту чотириріччя був нормальним послідовним етапом.

- Ліліє, які враження у Вас залишилися від Олімпіади, від Турина? І чим саме, окрім власне самих змагань, Вам запам'яталося олімпійське свято?

- Можливо, я вас здивую, але Олімпіада на мене не справила якогось особливого враження. Три тижні ми просиділи в своїх кімнатах. Всі були зосереджені лише на тренуваннях і змаганнях. Ніхто нас нікуди не виводив. Навіть не відчувалося, що це Олімпіада. Щоправда, в Турині була якась розважальна програма, але, як на мене, вона не була цікавою.

- За свою олімпійську "бронзу" Ви одержали певні призові. Як Ви вважаєте, чи достатньо в грошовому еквіваленті оцінено Ваш успіх? І якщо не секрет, як саме Ви плануєте їх витратити?

- Я вже казала, що не вмію для себе щось просити. Я скромна людина і з подякою прийняла те, що дали. А стосовно того, на що витратити призові гроші, то ми з чоловіком вирішили купити нову машину. А решта - час покаже. Головне, щоб було що тратити, а на що - то не проблема.

- Оцініть виступ українських біатлоністів у нинішньому сезоні?

- Напевно, навіть незважаючи на мою "бронзу", вдалим його назвати важко. Особливо прикро за наших хлопців, для яких вже не один рік створено належні умови для підготовки. А чому не виступили краще? Мабуть, я не маю права та й не хочу робити якісь висновки і давати комусь конкретні поради. Це справа тренерів і чиновників.

- Хочу також Вас запитати, чи ніколи не жалкували, що змінили спочатку російське громадянство на білоруське, а потім почали виступати за українську збірну?

- Я загалом вважаю, що в житті не можна жалкувати за тим, що вже зроблено. Адже про щось жаліти можна чи не щодня. Буду відвертою: мені було дуже важко, коли я переїхала з Росії до Білорусі. Це стосувалося як побуту, так і стосунків у команді тощо. А от в Україні я адаптувалася доволі швидко.

- Порівняйте умови, які створено для підготовки біатлоністів в Україні та Білорусі?

- Скажу чесно, це небо і земля. Зрозуміло, що не на користь України. У Білорусі, де мій чоловік вісім років тренував тамтешню збірну, умови для тренувань створено насправді дуже добрі. Нічим не гірші, ніж у Росії, а можливо, в дечому і кращі. На відміну від України, де біатлон більш-менш нормально фінансують лише кілька останніх років, у Білорусі в цей вид спорту гроші вкладають уже давно. Звідси і результат.

- То чому ж Ви залишили табір збірної Білорусі? Тамтешніх керівників спорту не влаштовував рівень Ваших результатів?

- Ні, у мене результати були непогані. Ми з Костянтином поїхали з Білорусі через наші особисті стосунки з тренерським складом збірної. Напередодні одного з чемпіонатів світу я захворіла і не змогла на ньому виступити так, як хотіли і я, і тренери. Після цього про мене почали "забувати". Більше нічого про цю історію говорити не хочу, бо це вже справа минулого...

- Ви ще в Турині заявили, що маєте намір зробити перерву у своїх виступах у спорті? Тож які Ваші плани на найближчий час?

- Справді, ми з Костянтином вирішили пропустити наступний сезон. Потрібно відпочити, подумати, і лише тоді остаточно вирішити, чим займатися. Сподіваюся, що життя само підкаже, що і як робити далі.









» 
Міланська драма "Ліона"
Артем ГАЛИЦЬКИЙ
 
У вівторок визначилися перші півфіналісти Ліги чемпіонів. Ними стали італійський "Мілан" та наразі головна сенсація турніру - іспанський "Вільяреал", які вибили з єврокубкових перегонів французький "Ліон" та італійський "Інтер" відповідно.

"Мілан" - "Ліон" - 3:1 (Індзагі, 25, 88, Шевченко, 90 + 3 - Діарра, 31). Перший матч: 0:0.

"Мілан": Діда, Каладзе, Неста, Стам (Костакурта, 24), Гаттузо (Мальдіні, 78), Зеєдорф, Пірло (Амброзіні, 71), Кака, Сержинью, Шевченко, Індзагі.
Детальніше>>
» 
Майкл Фелпс про любов до морозива та ненависть до гоління
Олена САДОВНИК
 
У Китаї, де вчора стартував чемпіонат світу з плавання на короткій воді, мільйони шанувальників водних видів спорту обожнюють американського вундеркінда Майкла Фелпса. "Риба, яка літає", як називають хлопця у Піднебесній, з розмахом "крил" на 206 см завжди збирає навколо себе юрби людей. У країні, де спорт є національною політикою, знають ціну медалям та рекордам. А Фелпс за цим показником на сьогодні найцінніший екземпляр.
Детальніше>>
» 
Наших тренерів у Європу
Артем ГАЛИЦЬКИЙ
 
22 українські тренери отримали "ПРО-дипломи УЄФА", які пiдтверджують високий рiвень їх кваліфікації і дозволяють їм працювати у будь-якій європейській команді, яка підписала Конвенцію УЄФА. До речі, документ підписали 52 країни.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  vIVA Шевченко!!! 
Погляд
  ·  Як коронують львівських мерів 
  ·  Петро Олійник перестарався 
Поступ у Львові
  ·  "Реквієм за Львовом" - новий перформенс від "Опори" 
  ·  ТВК порахувала голоси до обласної ради 
  ·  Призовників відправили в армію 
Поступ з краю
  ·  Йосип ВІНСЬКИЙ: Цей протокол - шпаргалка на півсторінки 
  ·  До коаліції запрошує Партія реґіонів 
  ·  Нардепи бояться суддів КСУ 
  ·  Коаліція - не лебідь, рак і щука 
  ·  Хто-хто з Тимошенко дружить 
  ·  Народний депутат: раб або вільний стрілець 
  ·  Російський бізнес погрожує втечею з України 
Поступ у світі
  ·  Злети і падіння Джорджа Буша 
Арт-Поступ
  ·  "Французька весна" матеріалізується у Львові 
  ·  Перші анімаційні автомобільні перегони - українською 
  ·  Анатомія жінки як індикатор абсолютного страху 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Інтерв'ю
  ·  Олег МАНДЮК: Підтримка будь-якого кандидата в мери вплинула б на кількість голос 
  ·  Степан Курпіль: Влада без опозиції - диктатура 
Соціум
  ·  Хто охороняє вхід до губернатора? 
  ·  Цілюща студениця 
  ·  Реальна допомога завдяки "Поступу" 
  ·  Смачні гот-доґи! І анекдот на додачу 
  ·  Тест на витримку 
  ·  Дипломатичний скандал у Львові 
Тема
  ·  Школи для еліти 
Для молоді
  ·  За знаннями - за кордон 
  ·  Роботу шукатимемо вдома 
Здоров'я
  ·  "Розумна" дієта 
  ·  Весняна війна за струнку фігуру 
Постаті
  ·  Трумен: Непопулярний президент 
Спорт-Поступ
  ·  Міланська драма "Ліона" 
  ·  Лілія ЄФРЄМОВА: Головне - зробити свою роботу в потрібний час і в потрібному міс 
  ·  Майкл Фелпс про любов до морозива та ненависть до гоління 
  ·  Наших тренерів у Європу 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Суд вирішить долю мера 
  ·  "Замінували" школу 
  ·  Офіційні результати до міськрад 
  ·  82 правоохоронці - депутатати 
  ·  Вбивство Сенчука розкриють