BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Тема.    Репортаж.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
3 квітня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Репортаж  » 

___________________________________________________________________________

День у циганському таборі
Справжні цигани не крадуть, не обманюють і не ображають слабших. Такий висновок зробив кореспондент "Поступу", побувавши у справжньому циганському таборі неподалік Кам'янки Бузької
Ірина РОЖОК
 
Цигани не змінюють свого способу життя протягам віків...Великий намет, прикритий різноманітним ганчір'ям, стоїть на узбіччі траси. Його мешканці, очевидно, не бояться випадкових відвідувачів або ж набридливих сусідів. Вони просто живуть собі тут практично посеред шумної дороги та вітрів.

Деякий час я не наважувалася підходити до намету. Не досить дружні голоси, незнайома мова. Проте згодом таки підійшла. Першою на мою присутність звернула увагу літня жінка у яскравому вбранні, яка досить швидко підбігла до нас.

"Чого Вам тут треба? Чого ви прийшли?" - почула я знайому мову і слова. Жінка говорила російською з якимось циганським акцентом. Я спочатку розгубилася, але пізніше змогла їм все пояснити. "Я журналіст. Приїхала подивитися, як ви тут живите, чим займаєтеся. Нам цікаво почути про ваші традиції, про ваш спосіб життя, подивитися на вас", - невпевнено пояснювала я.

Поки ми спілкувалися з незнайомкою, нашу машину вже обліпили малі замурзані дітлахи. Вони заглядали в середину, залазили на бампер, намагалися відчинити дверцята. Тобто поводили себе, м'яко кажучи, не особливо сором'язливо. Ми спробували пояснити дітям, що авто - не іграшка, і нам на ній ще доведеться їхати назад до Львова. Тож вона нам ще потрібна. Але діти просто не звертали на слова та вмовляння ніякої уваги, не злякалися вони навіть сигналізації, яка спрацювала майже одразу після того, як замурзане хлоп'я спробувало відчинити дверцята якимось ключем. Однак цей хаос продовжувався аж поки до них із намету не вийшов чоловік середнього віку, який спокійно щось сказав малюкам. І діти майже моментально щезли від машини. Досить тривалий час я так і не могла побачити жодного замурзаного дитячого обличчя.

"Ну що ж, проходьте до нас, як уже приїхали", - по-господарськи запропонував чоловік. Він, до речі, також говорив російською мовою. Ми підійшли ближче до намету, який нагадував якийсь казковий витвір уяви, ніж щось реальне. Червоні, сині, зелені, фіолетові ганчірки, здавалося, сплелися в нероздільне ціле у цьому тимчасовому житлі, яке через сніги, вітри та морози почало втрачати свій зовнішній вигляд.

Як мені розповіли пізніше, у цьому наметі живе приблизно вісім осіб, а інколи навіть і десять. На перший погляд там не могло поміститися і троє людей. Але коли я заглянула в середину, то побачила, що там було досить просторо і прибрано. Вкінці намету лежала гора ковдр. Біля входу був розстелений вицвілий, але надзвичайної краси килим, на якому сиділа молода чорнява дівчина, яка, побачивши мене, почала метушитися і щось складати до сірого мішка.

Троє дітлахів, дві молоді дівчини і юнак, господар і господиня - ось всі мешканці цього табору. Хоча це все відносно, адже як мені пояснили самі мешканці намету, їх табором взагалі не можна назвати. "Наші пішли у Молдову, як тільки сніг зійшов. Там вони зупиняться, а ми їх наздоженемо. Проте ми не можемо так швидко йти, бо в нас троє малих дітей. От ми і чекаємо тепла", - пояснила мені старша жінка, яка представилася Адою.

Ми сіли біля багаття, на якому щось варилося у великому казані, куди час від часу якась молода дівчина доливала воду. Тут до багаття підійшли малюки із сумкою вже помитого посуду. Кучерява чорнява дівчинка років п'яти простягнула мені посуд. Потім обійшла всіх присутніх, вручивши кожному приладдя для їжі.

Мій товариш відмовився їсти, я ж вирішила, що це буде проявом неповаги. Тому погодилася скуштувати те, що мені пропонували. Коли ж ще в житті доведеться скуштувати циганської їжі? Якийсь трохи незвичний суп чи то борщ, магазинний хліб, гречка. Все за смаком, майже як удома.

Після обіду дітлахи знову побігли до річки мити посуд. А ми продовжили нашу розмову. Виявляється, що цигани зовсім не такі, як ми про них думаємо. Загалом справжні роми - досить освічені люди, знають багато казок, пісень, вміють читати та рахувати. Як мені похвалився господар намету, вони навіть газети читають. І на відміну від нас, ці люди володіють значно більшою кількістю мов. По перше, своєю рідною ромською, а по-друге, мовами тих народів, де вони подорожують. А зазвичай це і російська, і українська, і молдовська, і білоруська, і румунська.

Як я зрозуміла, життя циган є надзвичайно цікавим та незвичним для нас, міських мешканців. Постійні мандрівки, збирання та розкладання речей, пошуки місця для табору, пісні та сльози. Все це звичайні будні для цих людей. Вони прокидаються вранці і досить часто не знають, де їх занесе доля після обіду. Таке у них життя посеред лісу, поля чи дороги. І воно їм подобається. Цигани звикли бути вільними і незалежними і не проміняють це ні на скарби світу, ні на комфортабельні квартири чи дорогі будинки.

"Ми звикли до цього. Так жили наші батьки, так жили батьки наших батьків, так житимуть наші діти. І ніщо не змінить цього кола", - по-філософськи намагається пояснити мені господар сімейства спосіб життя цього кочового народу.

Ці цигани зовсім не схожі на тих, що ходять вулицями нашого міста, що цуплять у трамваях гроші, що просять на вокзалі. Це справжні роми.

"Ми - різні. Ті, хто у Львові чи в Києві, чи в Кам'янці Бузькій просить на вокзалах, - це вихідці з Закарпаття, які не мають права називатися ромами. Це відходи нашого суспільства. Вони принижують нас своїми діями. І тому про нас так погано думають", - стверджує пані Ада, дивлячись на яку й справді починаєш розуміти, що ця жінка має рацію.

Якесь надзвичайне благородство рис її немолодого обличчя, якась мелодійність голосу говорили про те, що ця жінка істинна ромка і діти її будуть ромами, які живуть так, бо їм до вподоби свобода, а не рабство, які своїм дітям також прививатимуть любов до подорожей, до різноманіття світу і людей, які ніколи нічого не боятимуться і нікого не ображатимуть.

Минуло багато часу, а ми все розмовляли. Мені не хотілося їхати додому, мені було тут затишно і спокійно. Пані Ада на прощання запропонувала мені погадати, я погодилася. Про свою долю я не розповідатиму, скажу лишень те, що мені хотілося, щоб це все, що нагадала мені літня справжня циганка, було правдою. А ще хотілося, щоб у світі було якомога більше таких циган, а не тих, що маскуються під них.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Дружній візит польського президента 
  ·  Вітренко бережуть від замаху 
Погляд
  ·  Показова любов влади до бізнесу 
Поступ у Львові
  ·  Пікет тут надовго... 
  ·  Уже є три прийомні сім'ї 
  ·  10 років у черзі - а квартири не видно 
  ·  Порайко подав до суду на ТВК і Садового 
Поступ з краю
  ·  Президент запропонував свій підхід щодо коаліції 
  ·  Знищити, щоб не зіпсувати іміджу 
  ·  Бензин дорожчатиме 
  ·  Програму приватизації ще не узгодили 
  ·  Пам'ятник галушці з'явився у Полтаві 
  ·  Дітям остарбайтерів - навчання в Австрії 
  ·  Зарплату нараховуватимуть погодинно? 
  ·  Комуністам коаліція не потрібна 
Поступ у світі
  ·  Роковини смерті Папи 
  ·  Скандальна посада Шредера 
Арт-Поступ
  ·  "Назад Шляху Немає": Порно всередині нас 
  ·  Хто ти, Арктико? 
Тема
  ·  Псячі бомжі 
Репортаж
  ·  День у циганському таборі 
Спорт-Поступ
  ·  Олег ФЕДОРЧУК: Український футбол потребує революції 
  ·  Алонсо йде у відрив 
  ·  День гостьових перемог 
Пост-Factum
  ·  Невдача "сухого закону" 
  ·  Повернення до велосипедів 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Підтоплено 9 районів 
  ·  Львів досі не здав протоколи 
  ·  Стецьків не хоче депутатства 
  ·  Відбулися лицарські бої 
  ·  У Львові - річниця прапора 
  ·  Жінку переїхав потяг 
  ·  Поховали чесні вибори