BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    Політика.    Тема.    Репортаж.    Постаті.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
30 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема  » 

___________________________________________________________________________

Олена Громницька - залізна леді та модниця
Розмовляла Наталія КОВТУН
 
Олена ГромницькаОлена Громницька - прес-секретар екс-Президента України Леоніда Кучми - керівник управління прес-служби Президента України від квітня 2002 року до січня 2005 року. Народилась 2 жовтня 1975 року. Одружена. Має доньку. Закінчила Київський педагогічний університет ім. Драгоманова, спеціальність - "Історія і правознавство". З 1995 року працювала на телеканалі ЮТАР, в дирекції телерадіопрограм ВР України. З 1999 року кореспондент програми "Факти" на ICTV.

Вона - перша жінка, що обійняла посаду прес-секретаря Президента. У 27 років Олена стала єдиною та наймолодшою жінкою-високопосадовцем в Адміністрації Президента і з гідністю фахово виконувала свої обов'язки. Попри юний вік, Олена не захворіла на "зіркову хворобу" і вправно протистояла внутрішнім інтригам. Серед журналістів у неї авторитет "залізної леді".

Олена і досі підтримує дружні зв'язки з Леонідом Кучмою та прес-секретарями іноземних держав - Росії, Білорусі, Литви тощо.

У її кабінеті безліч фотографій, на яких вона зображена із найвищими керівниками держав та визначними особистостями - Папою Римським, Алєксандром Кваснєвським, Володимиром Путіним.

Про свою співпрацю з Кучмою згадує з теплом. Сьогодні працює керівником прес-служби Республіканської партії України. У житті - велика модниця. Її улюблений дизайнер - Яна Бублик. А ще вона часто відвідує интернет магазин одежды Украина, і полюбляє поповнювати свій гардероб, купуючи в онлайн. Вільно володіє англійською мовою. Захоплюється грою на фортепіано та театром. Своє майбутнє бачить у тележурналістиці.

Під час першого знайомства Олена Громницька справила враження дуже досвідченої та впевненої жінки, дипломатично перепрошувала, що не одразу змогла зі мною поспілкуватись, відповідаючи на запитання зважувала кожне слово, інколи використовуючи англійські чи російські терміни, пила гарячий чай, бо ще не повністю вилікувалась від хвороби. Такий стан здоров'я називає наслідком хронічної втоми від роботи Прес-секретарем Президента. Вона, як і Ірина Геращенко, намагалась відзначити те найпозитивніше, що бачила у своєму керівникові.

- Як Ви стали прес-секретарем Президента України?

- Я працювала на телеканалі ICTV, як журналіст супроводжувала Президента у поїздках. На той час, у Леоніда Кучми вже півроку не було прес-секретаря, і постало питання про пошук необхідної людини. Хотіли взяти когось з Президентського пулу. А ще майбутній прес-секретар мав бути трудоголіком.

Політичні нюанси мого призначення я пропущу. А щодо професійних міркувань, я думаю, такий вибір був пов'язаний, по-перше, з тим, що я працювала в пулі і цю роботу знала, і, по-друге, я ніколи не боялася працювати. 90% мого життя, на жаль, а може на щастя, займає робота. Також, скажу чесно, я завжди ставилась з повагою до Леоніда Даниловича і ніколи, як журналістка, не була в опозиції до нього.

- Про що Ви з ним говорили на першій співбесіді?

- Говорили, наприклад, про те, як я ставлюсь до питання євроінтеграції. Леонід Данилович запитував, як я можу зінтерпретувати певні державні кроки, я йому виклала свою позицію. А потім він мене запитав: "Ти боїшся?". Адже ця посада дуже відповідальна: кожне слово, навіть сказане ненароком, журналісти можуть потрактувати по-своєму, як позицію Глави держави, бо ти ж його офіційний речник. І зважаючи на це, я справді хвилювалась і зізналась у цьому Леонідові Даниловичу. Та ми почали працювати, і перше моє представлення відбулось у Донецьку. А далі почалася щоденна робота.

- Як сприйняли Вас Адміністрація Президента і журналістське середовище?

- Ставлення до мене було різним, адже вперше посаду прес-секретаря обійняла жінка. У Кучми до мене було багато прес-секретарів - це Михайло Дорошенко, який зараз є активістом "Нашої України", Олександр Майданик, Дмитро Марков, Олександр Мартиненко. Окрім того, журналісти по-різному ставились до Кучми. Для мене ж Леонід Данилович і досі залишається людиною, яка вміла підтримувати стабільність в країні, не допускала кровопролиття. І як би нам цього не хотілось, вже тоді було зрозуміло, що країна економічно розвивається.

Коли я прийшла, то чітко розуміла, що організації заходів зі ЗМІ як такої не було, окрім щорічних зустрічей із реґіональними засобами масової інформації. Десь хтось запитав Президента, і він на щось відреагував. Я була абсолютно переконана, що позицію глави держави час від часу мають презентувати спільноті, журналістській зокрема. Я поставила собі за мету реалізувати ідею, яка виникла ще у моїх попередників на посаді - це створення прес-центру в Адміністрації Президента.

Після п'яти місяців моєї роботи його відкрили. Відтоді ми почали щомісячно влаштовувати прес-конференції, і я не допускала, попри намагання деяких людей, щоб цей графік порушували. У мене був нечиновницький погляд на такі речі.

Окрім прес-центру, ми створили студію для Президента. Для представників ЗМІ ми робили абсолютно відкриту акредитацію, і я це говорю з повною відповідальністю. І, знову ж таки, попри намагання певних осіб, я ніколи не ставилася упереджено до журналістів. Ніколи Президент не відмовляв ЗМІ у спілкуванні. А моєю метою було зробити Президента максимально відкритим та доступним для взаємодії із пресою. До речі, до мене завжди могли додзвонитись і поспілкуватись усі журналісти, зокрема і опозиційні.

- З якими труднощами Ви зіштовхувались?

- Було багато складнощів, і частина їх полягала у площині бюрократичної системи. Державна структура - це такий орган, де, щоб зробити маленький крок уперед, треба пройти шалений пресинг чиновників. Це я зрозуміла, коли реалізовувала ідею з прес-центром.

Єдине, чим можна було заручитися - це підтримкою самого Кучми. Підтримкою - в розумінні чітко арґументувати, для чого це потрібно. Якщо він затверджував це, то бюрократія вже не мала такої сили, питання вирішувались. Окрім того, я не завжди знаходила розуміння у колег по Адміністрації. Так, були люди, з якими легко було працювати. Проте були люди, з якими я навіть не хотіла б зустрічатись на одній дорозі.

- Про кого саме йдеться?

- Хіба це зараз має значення?

- Як Ви боролися із власною втомою, адже робота, мабуть, забирала весь час?

- По-різному складалось, часом я мала змогу відпочити - на травневі свята чи на Новий рік. Буквально лише раз чи два вдалось виїхати з Києва і відпочити, просто поспати. Від втоми у мене був єдиний рецепт - я просто про це не думала. Я знала, що це моя робота, і нікуди вона від мене не подінеться. Але зараз можу сказати стовідсотково - відпочивати треба, бо всі хвороби починаються від хронічної втоми.

Коли минув рік після того, як я пішла з Адміністрації Президента, я зрозуміла, що практично не боролася із втомою. Я стомлювалась, та не відпочивала. Виручала сила характеру. Я завжди намагалась бути таким собі монолітом, "залізною" всередині. Я знала, що мені не можна показувати свої емоції, і навіть коли мені було дуже боляче, я мусила це приховувати. Звичайно, я не палила, не пила і таким чином трималась. Жінці такий графік витримати дуже важко. І я сьогодні дуже добре розумію Іру Геращенко. Бути завжди на людях і мати величезну відповідальність - це надзвичайно важка праця.

- Як часто у своїй роботі Ви спілкувались із Президентом?

- У мене був прямий двосторонній телефон із Президентом. Та я, знаючи, який обсяг роботи у Президента, намагалась щонайменше його турбувати в питаннях медіа, бо ж розуміла, що це лише сегмент великої роботи Президента. Щобільше, при Кучмі робота з медіа - це не був власний піар. Президент Кучма, хто б мені зараз що не говорив, ніколи себе не піарив. Він працював, і я турбувала його якнайменше, та ми спілкувались щодня.

- Як працювалось з Віктором Медведчуком?

- Я завжди знала, що моїм керівником є Леонід Кучма, і він брав мене на роботу. На мою думку, Віктор Володимирович - дуже розумна людина, типовий трудоголік. Я поважаю низку його рис, та з частиною його підходів я не згодна. Ми працювали в одного керівника, і пам'ятали, що керівник обирає нас. Кожен виконував свої обов'язки.

- Що Ви скажете про існування темників?

- Я не мала до них жодного стосунку. Я вважаю це абсолютно згубною працею.

- Хто, окрім Вас, працював в інформаційному блоці Президента?

- У Леоніда Даниловича була група спічрайтерів, прес-служба, група радників, аналітичне управління.

- Чому ж його рейтинг був таким низьким?

- Я спробую проаналізувати. Почну з того, що нашому народу ніколи не догодиш. Мені здається, це є певною складовою українського менталітету. У будь-якому суспільстві, якщо є влада - буде і опозиція. І владою у будь-якому суспільстві будуть невдоволені.

Було багато реваншистів, які хотіли себе бачити на вищих шаблях влади. Щобільше, всі нинішні чиновники зробили свою кар'єру при Кучмі - це починаючи з Арсенія Яценюка і завершуючи Юрієм Єхануровим. І мені подобається, коли останній може піти і потиснути руку Кучмі. Я вважаю, що суспільство є невдячним. І я не можу сказати, що всі українці були негативно налаштовані щодо Кучми.

Подивіться самі - п'ять років пройшло, а вже потім почалась хвиля скандалів та провокацій. Пристрасті розбурхували найбільші світові гравці - Сполучені Штати, Росія. Вони визначали ступінь впливу на нашу країну. Кучма ж завжди діяв за принципом національного егоїзму.

Наприклад, певні речі, які робили тоді, сьогодні виносять на-гора і називають досягненням нової влади. Я пам'ятаю, на переговорах Л. Кучми з прем'єр-міністром Нідерландів Я. Балкененде (напередодні саміту "Україна-ЄС" в липні 2004 року) план дій щодо співпраці з ЄС, який запропонувала європейська сторона, Кучма розкритикував вщент. Цей документ жодним чином не конкретизував нашої взаємодії із Євросоюзом.

Тоді з ініціативи Леоніда Даниловича українська сторона розробила документ з 10 пунктів, який справді надавав додаткової вартості тим механізмам співробітництва з ЄС, які вже існували. Цей документ на саміті передали європейцям. І саме з цими правками, які запропонувала команда Кучми, затвердили план дій вже за нової влади, і назвали це її власною перемогою.

Та найважливіше те, що за 10 років Україна стала іншою. Багато експертів та політиків говорять про те, що спочатку потрібно було нагодувати Україну, а коли нагодували, Україна вийшла на інший рівень сприйняття світу. Українці задумались над поняттями демократії та суцільних суспільних свобод. Але це стало можливо лише тоді, коли економічні питання відійшли на другий план.

- Які спогади про співпрацю з Кучмою найяскравіші?

- Я і зараз продовжую з ним спілкуватись. Кучма у будь-яких обставинах залишався людиною. Щодня він знаходив хвилинку, аби поцікавитись, як у мене справи. Кучма завжди переймався людьми, які працювали з ним. Минулого року на моє тридцятиріччя він передав мені букет квітів, і це демонструє його сутність. Леонід Данилович завжди дуже уважний.

- Чи помічаєте, що зараз є така тенденція - кожен чиновник бере собі на посаду прес-секретарем молоду дівчину. Інколи її роль зводиться лише до того, щоб посидіти поруч із шефом на прес-конференції.

- Тепер так модно, але це не стосується Іри Геращенко, я вважаю її професіоналом, вона справжній радник Президента з питань ЗМІ, бо працює з ним давно і дуже добре.

- Як Ви оціните інформаційне висвітлення діяльності чинного Президента?

- Будь-яку оцінку моїх наступників на посаді, що працюють з іншою владою, можуть розцінити як упередженість. Думаю, не помиляється тільки той, хто нічого не робить. В інформаційної діяльності є багато цікавих ініціатив, мені подобається сама форма проведення прес-конференцій, форма її подання і можливість висвітлити її в прямому ефірі.

До речі, я за це все боролась дуже багато часу, та, на жаль, не встигла реалізувати. Вважаю великою перевагою систематизацію цих прес-конференцій. Є і непрофесійні речі, але переваги таки перекривають недоліки.









» 
Прес-секретар № 1 - торнадо та вірний соратник
Розмовляла Наталія КОВТУН
 
Ірині Геращенко 34 роки. 1993 вона року закінчила факультет журналістики Київського держуніверситету ім. Шевченка. Її професійна кар'єра розпочалася на телебаченні: працювала на Першому українському телеканалі, потім очолювала відділ політики у Службі новин телекомпанії "Інтер", відтак до кінця 2001 року робила авторські проекти на телестудії "Профі-ТБ". З грудня 2001 року працювала прес-секретарем Ющенка, який до обрання головою держави був лідером опозиційного блоку "Наша Україна".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто формуватиме новий уряд 
Погляд
  ·  На даху з астрономами 
  ·  Хто відповість за зіпсуті бюлетені? 
  ·  Куйбіда не вміє програвати 
Поступ у Львові
  ·  Обітниці короля Яна Казимира 
  ·  Львівщині - європейські дороги 
  ·  Газ подорожчає 
  ·  Місцеві вибори: Винниківський блокбастер 
Поступ з краю
  ·  Чи може Ющенко розпустити парламент 
  ·  Переможені зреклися лідерства 
  ·  Інвестори бояться Тимошенко 
  ·  Вибори сфальсифіковані? 
Поступ у світі
  ·  Лукашенка карає непокірних 
  ·  Партія Шарона перемогла 
  ·  Бунт песимістів 
Арт-Поступ
  ·  Ірина БІЛИК: Любити мене в цьому житті накладно 
  ·  Ще один інстинкт "кам'яної" Шерон 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Політика
  ·  Краще поганий мир, а чи добра війна? 
  ·  Розслабитися примусили цифри 
Тема
  ·  Олена Громницька - залізна леді та модниця 
  ·  Прес-секретар № 1 - торнадо та вірний соратник 
Репортаж
  ·  Український Страдіварі 
Постаті
  ·  ДиЛЕМи" Лема, ЛЕМберг, "ГоЛЕМ XIV" і ми: Лем - бо ЛЕМ 
  ·  Марконі 
Спорт-Поступ
  ·  Андрій ОРЛІКОВСЬКИЙ: Яна народжена для поєдинку 
  ·  Августин ЕГУАВОН: Випадковостей у футболі не буває 
  ·  Кволість "Старої сеньйори" 
КуПол: Новини
  ·  У Львові створять паралельні ра 
  ·  У школі знайшли 4 міни 
  ·  Іванчук піднявся 
  ·  Загинув начальник міліції 
  ·  Олійника не хочуть головою 
  ·  Слова Каськіва - "повна дурість 
  ·  Вибори міського голови недійсні 
  ·  БЮТ випереджає "НУ" до облради