|
|
 |
Погляд »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
На даху з астрономами |
|
Олена ДУБ |
|
Хмарна погода завадила вчора львів’янам роздивитися сонячне затемнення у Львові у всій красі. Та навіть попри те, що затемнення цього разу було не повним, а частковим, науковців-астрономів воно цікавило не менше за інші явища. Спостерігали за затемненням - чи принаймні спробували це зробити - і львівські астрономи, а з ними і кореспондент "Поступу".
На спостережувальній площадці Астрономічної обсерваторії Львівського Національного університету ім. І. Франка, що по вулиці Кирила і Мефодія, 8 – телескоп відомої фірми Карл Цейс Йєна. Він досить старовинний, та ним на обсерваторії та кафедрі астрономії все ще користуються і вивчають небесні світила. Кутове збільшення, яке досягається з його допомогою - від 40 до 150 разів, залежно від задач і об'єктів спостереження. До речі, львівська обсерваторія, це своєрідна доска объявлений Украины. Киев також має аналогічну установу.
Придбаний обсерваторією в 30-х роках минулого століття, цей телескоп цілком підходить для навчальних та демонстраційних цілей. До осені його збираються порихтувати і перенести на інший майданчик над дахами цього ж будинку.
З нетерпінням позираю на годинник та на небо - а, може, пощастить і раптом розпогодиться? Та на те не схоже. Що ж, затемнення цього разу мені доведеться вивчати хіба що зі слів астрономів.
О 12 год. 52 хв. розпочалось часткове затемнення Сонця у Львові. "Самі бачите, яка кепська погода, не пощастило. - кажуть співробітники обсерваторії. - Напередодні була така сонячна ясна погода, а сьогодні хмарно. Тож роздивитися часткове затемнення цього разу, мабуть, не вдасться". О 13 год. 59 хв. - найбільша фаза затемнення, (на 62%), та все-одно крізь туман і хмари єдине, що піддавалося розгляданню в телескоп, були львівські дахи і будинки.
Правда, дивитись на затемнення в цей телескоп безпосередньо в окуляр не можна – залишитесь без очей. Необхідно мати відповідний фільтр для послаблення потоку випромінювання нашого світила. Телескоп з таким фільтром, через який можна розглядати затемнення, є в Брюховичах, та він зараз перебуває на профілактиці. На цьому телескопі Сонце спостерігають, проектуючи зображення на спеціальний екран.
"Наша обсерваторія є однією з найстаріших в Україні, заснована 1769 року. Це була взагалі перша в Україні обсерваторія. Перша вежа була збудована біля костелу Єзуїтів 1771 року, і відтоді в різному статусі вона там досі існує", - розповідає директор обсерваторії Богдан Новосядлий.
Нині обсерваторія є науковою установою університету, співпрацює з багатьма іншими обсерваторіями світу над проблемами фізики Сонця і зір, будови і еволюції галактик, походження і розвитку нашого Всесвіту.
Корпус обсерваторії у Львові, на вулиці Кирила та Мефодія, був збудований на початку 20 століття. У 30-х роках та у воєнний період тут працювали як польські, так і українські астрономи. Ще тоді виникла ідея винести обсерваторію за межі міста, подалі від вуличного освітлення та пилу.
"Он бачите, - показує мені рукою Богдан Степанович. - там, де зараз Ботанічний сад, на одному з пагорбів могла б бути астрономічна обсерваторія. Але перешкодила війна. Після неї, аж у 1957 році ми отримали ділянку в Брюховичах".
Тут, в астрономічній обсерваторії, є багато різних телескопів, серед них - три сонячні телескопи, два зоряні і п'ять телескопів для спостереження за штучними супутниками Землі. Кожен із них має своє призначення.
Майже всі телескопи в обсерваторії Франкового університету дуже старі. Придбання нових телескопів потребує величезних коштів, яких сьогодні немає і не скоро будуть, кажуть вчені. В Україні невеликі телескопи виробляють в Астрономічній обсерваторі Одеського національного університету та Кримській астрофізичній обсерваторії. Зокрема, колеги з Криму подарували львівським колегам 80-сантиметрове дзеркало для телескопа. З нього вчені обсерваторії ЛНУ ім. Франка зараз роблять дистанційно керований телескоп - ним можна буде керувати та спостерігати через Інтернет.
На цій же спостережувальній площадці обсерваторії по вул. Кирила і Мефодія, 8 розташовані також астрокамера Цейса (на фото - за телескопом) та телескоп системи Мерца, який відновлюють і планують використовувати для навчальних цілей та екскурсій.
В 1938 р. була збудована обсерваторія в Карпатах, на горі Піп Іван. Підпорядковувалась вона Варшавському університету. Війна зупинила її роботу назавжди. "Питання її відновлення періодично піднімається, бо там дійсно добре місце - понад 2 тисячі метрів над рівнем моря... Та поки що далі розмов справа не йде". - розводять руками науковці.
Астрономією, як не дивно, студенти цікавляться. На кафедрі астрофізики фізичного факультету ЛНУ ім. Франка навчаються студенти за спеціальністю "астрономія". Щороку в групу астрономів вступає 10-12 студентів. "Астрофізика та астрономія - зараз дуже популярні в світі. Наші випускники можуть займатись науковою роботою, викладати в школах та університетах. Та у нас, як в більшості природничих наук сьогодні в Україні є проблема з кадрами, працевлаштування випускників, застосування їх знань за призначенням", - каже Богдан Новосядлий.
Він каже, що вчорашнє сонячне затемнення можна було би повноцінно поспостерігати в країні, де його було добре видно - наприклад, у Туреччині чи Єгипті. І обсерваторія заздалегідь звернулася до Міністерства освіти і науки з проханням профінансувати такий важливий для астрономічної науки захід. Відповідь надійшла традиційна: коштів в бюджеті на експедицію немає... |
 |
|
 |
Хто відповість за зіпсуті бюлетені? |
Півтора мільйона зіпсутих бюлетенів, 300 тисяч додаткових гривень і... жодного покараного |
Дзвінка ФІЯКОВСЬКА |
|
Ще за десять днів до виборів стало відомо, що 1 мільйон 448 тисяч виборчих бюлетенів, які надрукували на фабриці "Атлас", мають так званий технічний брак і їх визнано зіпсованими. А кого за це покарано, досі залишається таємницею.
Нагадаємо нашим читачам, що тоді голова Львівської обласної ТВК Ярослав Любенко пояснював, що було допущено одруківки у самому бюлетені, де-не-де не було дотримано лапок у назвах партій чи блоків. |
Детальніше>> |
|
 |
Куйбіда не вміє програвати |
Лише на третій день після поразки на виборах мера штаб Куйбіди заговорив про фальсифікації |
Ірина СИРИВКО |
|
Учора голова міської територіальної виборчої комісії Олег Щербаков підтвердив, що на виборах міського голови Львова лідирує саме Андрій Садовий. Майже 160 тисяч львів'ян (що становить 40,82%) віддало свої голоси на підтримку Андрія Садового.
За Василя Куйбіду проголосувало майже 114 тисяч (29,08%), за Петра Писарчука - 60 тисяч виборців (15,34%), - інформує ЗІК з посиланням на голову комісії. |
Детальніше>> |
|
 |
|