BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львів'яни  » 

___________________________________________________________________________

Віра БАЛАЖ: Левову частку грошей закопують у землю
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
З появою у Львові Громадського форуму надзвичайно гостро постали питання, які раніше у такій площині порушувати не наважувалися. Про найактуальніші проблеми збереження історичного середовища нашого міста "Поступу" розповіла координатор архітектурної секції Громадського форуму Віра Балаж.

Ремонт доріг це ще не все

- Чому до виникнення Громадcького форуму Львова ніхто так гостро не порушував питання збереження історичних пам'яток Львова?

- Це направду дивно, бо у Львові є достатньо львів'ян, зокрема архітекторів, які почувають себе справжніми львів'янами і вболівають за те, що ми втрачаємо, однак лише після того, як Громадський форум об'єднав небайдужих до цієї справи людей, усі ці проблеми зазвучали на повний голос і змусили звернути на себе увагу міської влади, яка фактично сприяла руйнуванню Львова.

- Що, на Вашу думку, найбільше загрожує у Львові збереженню тої віковічної спадщини, яку нам залишили попередники і яку ми просто зобов'язані у доброму стані передати нашим нащадкам?

- Найбільше Львову загрожує, звичайно, наша байдужість і, мабуть, неправильне витрачання коштів. Якщо подивитися на ті кошти, які зараз надходять як субвенції з державного бюджету, то вони здебільшого скеровані на ремонт доріг і комунікацій. Звичайно, що будинок може руйнуватися, коли там є несправна водогінна система чи каналізація, але всі гроші витрачати тільки на це, недоцільно. Левову частку цих грошей ми закопуємо в землю. Інша річ, що архітектурний заповідник, який колись був незалежний від міської влади, за каденції Василя Куйбіди став від неї залежним і втратив можливість протидіяти тим неподобствам, які зараз відбуваються у місті.

Зокрема щодо реконструкції площі Ринок, наскільки мені відомо, до управління охорони історичного середовища ще не потрапив на погодження ескізний проект реставрації, але кажуть, що вже є кошторис. Як можна складати кошторис без узгодження детального проекту?

Площу Ринок хочуть сплюндрувати

- Щодо проекту площі Ринок, то ще не було ні громадського обговорення, ні консультацій з фахівцями, там усе зараз робиться ніби на хлопський розум, але обґрунтовують це тим, що ніколи з північного боку площі не було ні клумб, ні дерев і що вони там не потрібні...

- Питання у тому, коли не було? Колись площа Ринок була торговицею, туди приїздили на возах торгувати різними товарами, так було до 1944 року. То які там могли бути газони, їх би коні або витоптали або випасли. Ми живемо в іншу епоху. Ще одне питання - дерева, їх не так уже й багато, вони потрібні, бо загазованість страшна, ми бачимо, скільки там стоїть автомобілів. То для чого нам знищувати оцей малесенький куточок, цю оазу, переважно зі східної боку, де є крони великих дерев, які хоч якось фільтрують загазоване повітря? З північного боку були ялинки, але їх вже знищили.

І ще пропонують там садити сакури. Хіба це наше символічне дерево? Та навіть з погляду екології такі дерева жодної користі не дадуть. І дуже дивною мені видається думка начальника управління охорони історичного середовища пана Левика про те, що з північного боку є небезпечний паркан. Чим він небезпечний, абсолютно незрозуміло. Це символічна балюстрадка, яка оберігає насадження від витоптування.

Та найбільша проблема площі Ринок у тому, що руйнуються самі будинки, їхні подвір'я, брами і підсіння - пивниці чи цокольного поверху під брамами. Колись тут на тротуарах перед будинками були скісні люки з армованим склом. Потім зробили монолітні тротуари і ці підсіння фактично зруйнували. Зруйнованими є й подвір'я. Якби витратити на реставрацію кожного будинку мільйон гривень, то цього би було цілком достатньо. Величезні кошти скерували на надбудову мансарди, тобто єврогорища на Ратуші, на сьогодні вже 15 мільйонів. За ці гроші можна було реставрувати один бік площі. Таких будинків, які зараз є на площі Ринок, в Європі збереглося небагато, а ми їх втрачаємо.

Принципи фінансування - хибні

- Чому не створено якоїсь кваліфікованої комісії фахівців, яка би визначала, куди і скільки має йти коштів на реставрацію і реконструкцію об'єктів?

- Громадський форум Львова виявив багато розбіжностей у принципі фінансування цих об'єктів. Є такі об'єкти, які мають фінансування і за рахунок субвенцій, і за рахунок місцевого бюджету, до того ж деколи суми там однакові. Незрозуміло, чи ті суми будуть плюсувати, чи та різниця потім кудись щезне? І тому необхідно створити комісію, яка би детально вивчила перелік тих об'єктів і принципи їхнього фінансування. Також багато незрозумілого з огульністю об'єктів, наприклад, що таке "реконструкція будинків на вулиці Краківській"? Які будинки конкретно? На площі Ринок, окрім Ратуші, в переліку немає жодного будинку. Це мала би бути комісія з компетентних фахівців, які би знали процедуру виготовлення проектної документації, бо не можна на стадії ескізного проекту складати кошторис.

- А що Ви думаєте стосовно будівництва у Львові підземних паркінгів?

- За кордоном усюди такі паркінги є, але вони не влазять в історичне середовище міст. І ще річ у тім, що цей паркінг не забере машин з вулиць Львова, автомобілів тих людей, які приїхали до центру на роботу. Це будуть паркінги для тих львів'ян, які мешкають на цій території, і якщо вони зараз тримають машини десь на Сихові, то цим самим ще більше транспорту ми стягнемо до центру і він ще більше буде загазований. Коли будуватимуть паркінг на площі Соборній, то обов'язково знищать ті дерева, які там ростуть. А біля бібліотеки Стефаника взагалі хочуть будувати не лише підземний паркінг, але й наземний.

Старовинну бруківку вивозять собі на дачі

- Які, на Вашу думку, історичні об'єкти Львова потребують негайної реставрації?

- Я вважаю, що не можна зараз виділяти якихось окремих будинків, передусім ми мусимо зберегти площу Ринок. Чи не краще гроші, ті мільйони, які виділяються на різноманітні концерти і феєрверки, спрямувати на реставрацію цих будинків? На подвір'ї будинку № 18 стоїть страшна руїна, особливо занедбані під'їзди є на північному боці площі, так що виділяти щось окремо немає потреби, треба рятувати ці будинки один за одним. Взяти хоча би будинок Шольц-Вольфовичів кінця XVI століття. Там настільки обсипалася штукатурка, що її вже збивали навмисне, бо вона падала людям на голову.

Збереження потребують навіть такі речі, як бруківка. Колись, іще за каденції Шпіцера, німці пропонували за цю бруківку заасфальтувати ціле місто. Це дуже цінний камінь, і його потроху вивозитимуть: хтось собі на дачу, хтось іще кудись. На тих каміннях, особливо з північного боку, залишилися навіть сліди, рівчаки від коліс фір.

Порятунку потребують також і об'єкти в інших частинах міста. Зокрема, у львівській пресі промайнула інформація про те, що будинок на Франка, 108 мають знести, бо за три місяці на цьому місці Генеральне консульство Республіки Польщі повинно розпочати спорудження своїх нових корпусів. У цьому будинку, збудованому 1878 року за проектом архітектора Яновського, колись містилася школа Святої Софії. До речі, Яновський є також архітектором таких відомих у Львові споруд, як тюрма на Лонцького , промисловий музей на проспекті Свободи, та багатьох інших. Як таке може бути, щоби поляки руйнували пам'ятку, яка є не лише пам'яткою українства? Ця будівля не є руїною, вона належно збережена, декілька років тому її наново перекрили.

Ще один об'єкт напроти Театру ляльок потребує порятунку - це будинок на вулиці Гонти, який примикає до території церкви Марії Сніжної. Там планують вирубати один поверх і брати той будинок на колони. Для чого нищити цей романтичний куток?

Пам'ятник Бандері - не що інше, як самовільне будівництво

- Є у Львові деякі історичні об'єкти сакрального будівництва, які реставрують за кошти громади чи, можливо, якихось спонсорів, як, наприклад, колишній костел Кармелітів босих...

- Немає у Львові за цим належного нагляду, так само, як і в області. В інших державах за цим стежить консерватор, який має спеціальну службу, є там навіть таке явище, як архітектурна поліція. За кожною закріпленою ділянкою міста ведеться нагляд, в нас цього немає. За певні кошти в нас можна погодити будь-яку документацію. Так споруджували сумнозвісні будівлі "Укрсоцбанку" і Валової, 15. Погодження там робили навздогін, уже в процесі будівництва. Це фактично самовільне будівництво, і пам'ятник Бандері це також самовільне будівництво, та й реконструкція площі Ринок є нічим іншим, як самовільним будівництвом. Такими речами має займатися прокуратура. Будь-який проект мають узгодити певні інстанції, розглянути містобудівельна рада, художня рада, але цього не роблять.

- А як, на Вашу думку, проходить реставрація собору Святого Юра, яка триває вже занадто довго?

- По-перше, добряче нашкодили інтер'єрові. На стінах тут висіло багато ікон, і коли всередині робили отой євроремонт з біленькими стінами, ікони забрали кудись на реставрацію і на їх місце повісили портрети єпископів, так воно й залишилося. Ніхто не знає, куди зникли деякі меблі, вони вже нібито виплили десь у Мюнхені. Знову ж таки немає контролю. Добре, що там зараз справа зрушила з місця, зокрема і за рахунок субвенцій, бо ті риштовання, які стояли роками, вже зігнили. Також не відомо, чи справді не вистачило тих коштів, які виділили до візиту Папи до Львова 2001 року. Головне, що ніхто нікого не боїться, бо нема контролю. А контролювати повинні служби, які мають на це законне право. Мені дивно те, що коли міністром будівництва і архітектури став львів'янин Павло Качур, нічого в цьому плані не змінилося.

- Останніми роками також псується обличчя, тло Львова завдяки тим жахливим фасадам, пофарбованим в отруйні кольори, з'являються нестильові надбудови, зникають архітектурні елементи, ставлять пластикові вікна і не де-небудь, а в самому старовинному центрі...

- І не тільки це... Великою проблемою є дахи. Подивіться, примруживши око, як гарно виглядає на тлі нашого переважно сірого неба темний дах. А зараз чомусь вдарилися в цю оцинковку. Спочатку спаскудили готель "Жорж", потім багато інших будинків, наприклад, на розі вулиць Князя Романа і Фредра зробили дах занадто білим і блискучим.

Що ж до пластикових вікон, то я не завжди би ставилася до них ворожо, якби вони чітко повторювали рисунок старого вікна, бо великою проблемою є теплозбереження: наші найбільші втрати тепла трапляються через вікна.

А ті жахливі плями на фасадах - це вже, як кажуть, парафія головного художника міста. Цю проблему можна вирішити дуже просто: змусьте власника цього закладу пофарбувати весь фасад. Те, що його, він мусить робити своїм коштом, а за решту фасаду можна йому зменшити оренду, якось заохотити його. Від цього виграє місто, яке матиме нормальний вигляд, але ці речі треба якось затвердити. А головний художник повинен за цим стежити, штрафувати і змушувати переробити, якщо щось не відповідає естетичним критеріям.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Холодний душ на голову 
  ·  Вибори мера 
Погляд
  ·  Андрій САДОВИЙ: Ми переможемо! 
  ·  Куйбіда не боїться поразки 
Поступ у Львові
  ·  Соціалісти незадоволені організацією виборів 
  ·  Петро Олійник: вибори демократичні 
  ·  Міська рада буде помаранчевою 
  ·  Голос незрячого - теж голос! 
  ·  Без права на вибір 
  ·  Право на вибір за ґратами 
  ·  Вибори на Кульпаркові 
  ·  113-й округ залишився із "Собором" 
Поступ з краю
  ·  Півкраїни - у чергах 
Поступ у світі
  ·  І Путін - "проффесор" 
  ·  Козулін докричався 
  ·  Студенти Франції відмовилися від переговорів 
  ·  Шотландія бореться із курінням 
Арт-Поступ
  ·  "Поклоняємося страстям Твоїм, Христе!" 
  ·  Повернення Крушельницької-Батерфляй 
Львів'яни
  ·  Віра БАЛАЖ: Левову частку грошей закопують у землю 
Спорт-Поступ
  ·  Лідери cезону підтверджують клас 
  ·  Дубль оборонця 
  ·  Несподіванки Калгарі-2006 
Пост-Factum
  ·  Нова надзвукова мрія 
  ·  Найстаріші мешканці планети 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Садовий майже мер 
  ·  На виборах 6 адмінпорушень 
  ·  Проголосувало 74% львів'ян 
  ·  Двоє дітей загинули у вогні 
  ·  Помер Станіслав Лем