BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Арт-Поступ.    Точка зору.    Мандрівка.    Репортаж.    Телевізії.    Канапа.    Стиль.    Спорт-Поступ.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
18 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  12:40 13-12-2017 -   У Самбірському районі чадним газом отруїлось троє людей, серед яких 7-річна дитина  
  12:36 13-12-2017 -   У Львові поліцейські забрали у п’яної матері немовля  
  12:30 13-12-2017 -   До дня Святого Миколая для дітей та осіб з інвалідністю організують свято  
  12:22 13-12-2017 -   У Карпатах зберігається лавинна небезпека  
  11:17 13-12-2017 -   У Львові та Брюховичах сьогодні вимикатимуть світло. Адреси  
Україна
  12:38 13-12-2017 -   Захисту Януковича відмовили у відводі колегії суддів  
  12:37 13-12-2017 -   Уряд планує підвищити пенсії військовим на півтори тисячі гривень  
  12:0 13-12-2017 -   У Карпатах зберігається лавинна небезпека  
  11:43 13-12-2017 -   Мінфін позичив в українців 4 млрд гривень  
  11:14 13-12-2017 -   В Одесі підпалили Lexus чиновника  
Світ
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  
  10:26 13-12-2017 -   В Австрії відновили транзит газу на одному з найбільших хабів Європи  
  15:56 12-12-2017 -   Вибух в Австрії: поставки газу в низку країн Європи призупинені  
  14:2 12-12-2017 -   Внаслідок вибуху на газопроводі в Австрії загинула одна людина і десятки постраждали  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Нижня частина Хорущини
Ігор МЕЛЬНИК
 
Дім № 5 на вулиці ТихійБільшість будинків на вулиці Хорущина (тепер Чайковського) походить із ХІХ сторіччя. Однак і тут маємо два зразки львівської сецесії.

Над "Зеленою брамою"

Насамперед це будинок на розі Академічної, який має фактично дві адреси - Чайковського, 6 та проспект Шевченка, 4. Це знаменита кам'яниця Сеґаля (точніше, Зеґала). Будувало її архітектурне бюро Уляма за проектом Тадеуша Обмінського, професора архітектури Львівської політехніки, який після смерті Густава Бізанца очолив кафедру будівництва та будівельного законодавства. Чимало будинків Обмінський споруджував разом із будівельним концерном Івана Левинського. Співавтором проекту вважають також архітектора Зиґмунда Кендзєрського.

Кам'яницю на розі Хорущини та Академічної будували у 1904-1905 роках на замовлення доктора Адольфа Сеґаля, який був тоді власником маєтку у Майничу в Самбірському повіті. Будинок вважають одним із найкращих зразків сецесії у Львові, хоча чистоту стилю дещо псує еклектичний наріжний купол. Але архітекторам треба було вдовольняти бажання замовника, котрий хотів прикрасити центр галицької столиці ще одним шпилем.

У будинку містилися офіси різних фірм, приймальні адвокатів та лікарів, Спілчанський банк (Genossenschaftsbank), а також Крайовий союз промисловців. Цю традицію зараз продовжує Асоціація роботодавців Львівщини, що розташована на другому поверсі. За радянських часів тут поселились обласні комітети різних профспілок, і чудові сецесійні інтер'єри були дещо знищені перегородками й перебудовами. Хоча й збереглися деякі елементи сходової клітки, решітки, віконні рами, двері, п'єци та спіральні "чорні сходи".

На першому поверсі були модні крамниці, які за радянських часів об'єднали у довгий гастроном, названий у народі "перетягом". Про те, що цей магазин належить до двох будинків, які мали різний рівень підлоги, нагадують сходинки.

Із боку Хорущини був ресторан Ісака Кельча, традиції котрого продовжує кнайпа "Зелена брама", яку по-демократичному називають "Ґрін-брамс". Напроти містилася колись знаменита їдальня (покої для снідань) Софії Теличко (Телічкової). У тому ж домі (Хорущина, 5, або Академічна, 6) було й кілька кравецьких майстерень та заклад модистки Сабіни Бреннер, котра продавала львівським паням та паннам модні капелюшки.

Можна було тут знайти і "транспортне підприємство" - Товариство львівських носіїв. Ще у 1960-х роках львівськими вулицями їздили дерев'яні візки з двома великими колесами та бляшаними номерами, якими підвозили до будинків мішки з бульбою, дрова, вугілля, меблі... Рушійною силою цих транспортних засобів, пофарбованих переважно на зелено, були носії, або, як їх у Львові називали, "траґажи". За додаткову плату вони піднімали й заносили важкі та громіздкі речі до помешкань.

Філармонія

Сусідній будинок, під сьомим номером, був збудований для Галицького музичного товариства. Ця інституція продовжувала традиції Музичного товариства Святої Цецилії (покровительки музики), яке заснував сам Вольфґанґ Амадей Моцарт (1791 - 1858). Звичайно, не автор "Чарівної флейти" та "Дон Жуана", а його молодший син. Хоча під час хрещення йому дали імена Франц Ксаверій Вольфґанґ, однак він переважно використовував останнє ім'я, додаючи до нього батьківського Амадея. Проте після прізвища не забував зазначити "юніор". Моцарт-молодший прибув у Галичину 1808 року. Тут він давав концерти та уроки музики, дириґував театральним оркестром. До речі, мелодії деяких його творів походять із галицького фольклору. З перервами на гастролі син Моцарта перебував у Галичині до 1838 року.

Будинок музичного товариства з великим залом збудували у сецесійному стилі 1907 року за проектом Владислава Садовського, теж професора Львівської політехніки, де він очолював кафедру артистичного рисунку. Фігури двох лебедів, що увінчують будинок, та деталі його оздоблення, - це роботи скульптора Петра Віталіса Гарасимовича, викладача Львівської художньо-промислової школи, традиції якої продовжує Львівський державний коледж ужиткового та декоративного мистецтва імені Івана Труша.

Галицьке музичне товариство у цьому будинку також утримувало консерваторію. До війни зал використовували і для кінотеатру "Аполіо". В домі містився й магазин музичних інструментів Володислава Бачинського, а також такі, менше пов'язані з музикою, заклади, як майстерня емальованих таблиць (шильдів) Євгена Маріана Унтера чи ювелірна крамниця Едмунда Беєра.

Зараз тут Львівська обласна філармонія. Оздобою її залу є орган. Він лише прикрашає, бо не працює вже понад 40 років. Його перенесли 1955 року з Домініканського собору, і кілька років орган використовували під час концертів. Хоча цей музичний інструмент вважали тоді найкращим в Україні, проте, на думку дослідника органного мистецтва Сергія Каліберди, роботи з перевезення та модернізація органа були виконані невдало, до того ж ускладнили конструкцію музичного інструмента, зробили важким обслуговування.

"Із 1963 року орган поступово "згасав": повітряні канали розсихалися, труби сичали, повітря втікало в ущелини, і через декілька років його використання припинилось; відтоді це лише декорація залу", - писав Сергій Каліберда. До речі, науковець вважає, що цей музичний інструмент можна відновити, але для цього потрібні кошти.

На бічних вуличках

Нижню частину Чайковського перетинає вулиця Ковжуна, названа так 1993 року на честь Павла Ковжуна (1896 - 1939), знаменитого українського графіка, маляра і мистецтвознавця. Раніше вона складалася з двох частин. Справа була вулиця Бічна Хорущина. 1892 року її перейменували на честь Августина Бєльовського (1806 - 1876), галицького історика та письменника, директора Національного закладу ім. Оссолінських у Львові. За радянських часів вулицю називали спочатку на честь поета Володимира Маяковського, а з 1946 - російського композитора Алєксандра Глазунова.

Зліва була вулиця Слюсарська. 1885 року її назвали на честь "Сокола", руханкового товариства, будинок якого споруджували тоді на розі нинішньої вулиці Дудаєва. 1944 року вона стала вулицею Спартака.

Під № 8 на вулиці Ковжуна розташований будинок колишньої польської гімназії імені Тадеуша Костюшка. За радянських часів тут була школа № 13. Спочатку це був жіночий точніше, дівочий) навчальний заклад із російською мовою викладання. Наприкінці 1950-х школа стала "змішаною", і її перевели на українську мову. Хоча вона містилася у центрі міста, однак вважалася непрестижною, бо була восьмирічною.

Кілька років тому будинок відреставрували за рахунок Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, і зараз тут перебуває відділ періодики Львівської бібліотеки НАНУ ім. Стефаника.

Нижня Хорущина закінчувалася площею На Хорущині (тепер Євгена Маланюка). Від неї до задньої брами Палацу Потоцьких веде невелика вуличка Тиха. Її назва відповідає особливостям вулички, забудованій кількома сецесійними кам'яницями. У будинку № 5 була друкарня Тадеуша Барщинського та літографія Станіслава Чайковського.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Що буде на площі Ринок? 
Погляд
  ·  Контрабанда не припиняється 
  ·  Українська зброя проти грипу 
  ·  Чому Росія так вболіває за Україну 
Поступ у Львові
  ·  У Пустомитах згорів відділок міліції 
  ·  Молода НСНУ підтримала Садового 
  ·  Львів чекає на Бандеру 
Поступ з краю
  ·  Пукач та Мельниченко "змовилися" 
  ·  В Україні заборонили фільм Тарантіно "Хостел" 
  ·  МВС пропонує "настукати" 
Поступ у світі
  ·  Французькі протести переросли в погроми 
  ·  У неділю - вибори Лукашенки 
  ·  Атомний бум 
Інтерв'ю
  ·  Аляксандр МІЛІНКЕВИЧ: Після виборів буде значно більше протестів 
Арт-Поступ
  ·  "Rеволюція", українське RUBEDO 
Точка зору
  ·  Весна настане. І це станеться зараз, а не через п'ять років 
Мандрівка
  ·  Нижня частина Хорущини 
Репортаж
  ·  Алло! Народна довідка слухає 
Телевізії
  ·  Ганна ГОРОЖЕНКО: Таке буває лише в кінофільмах 
Канапа
  ·  Шапка 
Стиль
  ·  Краса по-чоловічому 
  ·  Весняний оптимізм 
Спорт-Поступ
  ·  День Тре крунур у країні Суомі 
  ·  Румунське щастя в Європі 
  ·  Інструменти, якими творять мистецтво 
  ·  Юрій БРІСКІН: Наші паралімпійці змагаються відданіше за суперників 
  ·  Станіслав МОРОЗОВ: Усе повинно бути просто та зі смаком