BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Інтерв'ю.    Соціум.    Репортаж.    Постаті.    Львівські обсервації.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:40 13-12-2017 -   На Львівщині у 40-річної жінки діагностували ботулізм  
  14:38 13-12-2017 -   Львівщина співпрацюватиме із Латвією у напрямку розвитку лісового господарства  
  14:19 13-12-2017 -   Львів має відмовлятись від маршруток та розвивати електротранспорт, – активіст  
  13:54 13-12-2017 -   Вбивці продавців у Бориславі викрали з магазину 23 телефони та ₴25 тис.  
  13:50 13-12-2017 -   Львівщина приймає юніорський чемпіонат України з біатлону  
Україна
  14:45 13-12-2017 -   У Донецькій області стріляли в голову міськради  
  14:43 13-12-2017 -   Суд дозволив Каськіву виїхати за кордон  
  14:33 13-12-2017 -   Кабмін схвалив план реформування середньої освіти  
  13:52 13-12-2017 -   Водійка Олена Зайцева визнала провину у смертельній ДТП у Харкові  
  12:38 13-12-2017 -   Захисту Януковича відмовили у відводі колегії суддів  
Світ
  14:57 13-12-2017 -   Вартість виходу Великої Британії з ЄС оцінили в майже €40 млрд Світ — Олег Костюк, 11 грудня1150  
  14:35 13-12-2017 -   В Єгипті співачку посадили на два роки за розпусний кліп  
  13:47 13-12-2017 -   Чорногорську мову офіційно визнали відмінною від сербської  
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Станіслав ШУШКЕВИЧ: У політичному сенсі Росія лукашенкізується
Розмовляла Ірина КИРИЧЕНКО
 
Перший керівник незалежної Білорусі і досі не залишає політичної арени. Він не погоджується йти на пенсію, яку, за спеціальним указом Лукашенки, йому призначили розміром десять доларів. Тому читає лекції на запрошення найвідоміших світових університетів та підтримує одного з опозиційних кандидатів у президенти Білорусі Аляксандра Мілінкевича. Він часто супроводжує свого улюбленця під час передвиборних турне країною.

На відміну від молодих запальних білоруських опозиціонерів, Станіслав Шушкевич, навчений часом і досвідом, не намагається випередити події, а лише, загадково посміхаючись, знає своє. Він не боїться розповідати, що прийшов у політику без необхідного для цього досвіду, проте не боявся вчитися...

Про актуальні проблеми сучасної Білорусі, сучасну опозицію та паралелі з минулим розповідав спеціально для "Поступу" Станіслав Шушкевич.

- Ще півроку тому, коли білоруська опозиція не була такою сформованою, як нині, важко було назвати хоча б одного лідера, котрий міг би замінити Лукашенку. Якою є ця ситуація тепер?

- Об'єднання демократичних сил Білорусі почало формуватися три роки тому. Формально воно відбулося 2004 року. Проте відтоді було чимало входжень і роз'єднань.

Демократи в Білорусі - це досить складне явище. Їх тільки суворі життєві умови можуть змусити об'єднатися. Наша біда у тому, що всі порядні демократичні люди хочуть стояти в центрі. Була група "Республіка", яка складалася з 12 осіб, проте згодом з'ясувалося, що всі вони бояться. Зрештою, залишився лише генерал Валєрій Фролов, олімпійський чемпіон Владімір Парфенович і бізнесмен Сєрґєй Скрєбєц. Йшлося про те, щоб між собою домовитися про правила. Проте генерал вважав, що він розумніший від інших, і пролетів. Ще частина демократів - це люди, котрі не зуміли догодити Лукашенці так, як він того хотів.

Загалом політиків і людей я поділяю на дві групи: інтелігентних та неінтелігентних. Інтелігент - це не лише освічена особа. Є багато інтелігентів, які не мають жодної освіти. Інтелігент - це людина, яка дотримується принципів і не відходить від них.

- Чи є якась особа, яка має достатньо харизми, аби повести націю за собою?

- В Аляксандра Мілінкевича є харизма, але він мусить локально доводити свою харизматичність. У нього було 30 хвилин на телебаченні, і він добре виступив: що треба робити, щоби Білорусь належно розвивалася. Проте мислення людей зосереджено в іншому ракурсі. Інший опозиційний кандидат - Казулін - виступив невдало. Він наголосив на тому, що в нас немає першої леді, натомість у Лукашенки є коханка... Я такі виступи вважаю непристойними, оскільки це втручання в особисте життя за принципом "якщо тобі щось не подобається, то йдеш жалітися в партбюро". Проте люди, які звикли створювати образ ворога навіть у демократичному ключі, у такий спосіб уміють перетягти електорат на свій бік.

- Ви відчуваєте підтримку США?

- Ми відчуваємо могутню моральну підтримку США. Ми чітко знаємо, що Конгрес вирішив надати підтримку фінансову, зокрема політичним партіям.

Згідно з білоруським законодавством, не може бути зовнішньої підтримки політичних партій чи діячів. Тому рішення США про виділення коштів не дуже коректне. Проте вони все ж шукають способів для надання такої підтримки. Наприклад, у Вільнюсі чи Варшаві відбуваються семінари, на які приїжджають американські спеціалісти і вчать. Ці гроші витрачаються по-американськи. І якби я в партії мав якийсь процент тих грошей, які виділяють на такі навчання, то я б міг чимало зробити.

- Чи є в Росії політичні сили, з якими Ви співпрацюєте?

- Я розумію Росію так: за дуже рідкісними винятками, усі - імперщики, котрі своєю чергою поділяються на комуністів, лібералів, єдиноросійців... Цього я, щоправда, не можу сказати про Ґайдара, оскільки це чесна людина і справжній ліберал, проте дещо захоплений вченням Гарвардської школи.

Я вважав, що такі прагнення мають і люди, котрі 1999 року очолили групу взаємодії в Білорусі. Проте коли я проаналізував його пропозиції, то дійшов висновку, що вони мають на меті лише імпорт російської демократії в Білорусь. Проте така ідея не має перспектив розвитку, оскільки імпорт демократії неможливий, її треба будувати у себе, хоч як би це важко не було.

Ще один аспект сучасної Росії - це об'єднання старої номенклатури навколо "Єдиної Росії". Коли дивлюсь на це, то аж страшно робиться: в політичному сенсі Росія лукашенкізується.

- Якою, на Вашу думку, була роль спецслужб у розвалі Союзу? І наскільки спецслужби могли підтримати опозицію, котрої не могли не помітити?

- Зараз спецслужби ми бачимо передовсім корумпованими. Проте на ваше запитання дуже добре відповів академік Сахаров ще 1988 року: "Я дуже сподіваюся на те, що нам допоможе КДБ, оскільки це професійна організація і найменше корумпована". Це вже пізніше, коли почали високопосадовців виганяти, вони очолили різні структури, зокрема й організовану злочинність. Очевидно, у той час непрофесіонали взяли ситуацію в свої руки, і, думаю, такий розвиток подій, який стався, був усе-таки несподіванкою. У КДБ вважали, що Союз настільки могутній, що політичного розвалу не буде. Спецслужби не могли завадити ще й тому, що на той час змінився сам Ґорбачов. Він не міг зважитися на радикальні кроки.

Це тепер спецслужби поліполітизовані, тоді вони були монополітизовані. Вони обслуговували тільки одну структуру.

- Проте якщо говорити про нинішню Білорусь, то наскільки у вашій країні можливий переворот за участі спецслужб?

- Я дуже сумніваюся в існуванні незалежних спецслужб у Білорусі. З іншого боку, Лукашенка створив собі дуже сильне оборонне відомство. Вся моя охорона складалася з дев'яти осіб. Зараз Лукашенку охороняє три тисячі.

- Проте є думка, що Чаушеску зрадили його ж спецслужби?

- Є різні погляди на це питання. Про це я багато розмовляв із президентом Румунії Ілієску. У випадку з Чаушеску було дуже багато причин для того, щоб його зрадити. Той розгул, до якого він дійшов, і та розкіш, якою себе оточив у надзвичайно бідній країні, були просто неприродними. Я був у його апартаментах, бачив усе багатство. У свої спецслужби Чаушеску брав нещасливих людей, майже озвірілих, які могли робити все, тому вони були надзвичайно відданими.

- Проте як сталося, що парламентська республіка Білорусь переросла в президентську?

- Були дві тенденції: одна - щоб права президента були винятково представницькими, а друга - рішучими. Коли ми затверджували конституцію, то дуже ретельно відпрацьовували статті. За мого головування було ухвалена 101 стаття. Проте залишилося ще 49 статей. На той час уже був новий голова парламенту. Дванадцять статей ще ухвалили, а далі ніяк не йшло. Один із депутатів запропонував ухвалити одразу всі статті. І це голосування фактично зруйнувало всю систему, яка на той час існувала.

- Свого часу для Білорусі газове питання стало ключовим під час побудови "братських" відносин із Росією. Нещодавно газова криза наздогнала й Україну. Як Ви оцінюєте українську тактику газової війни і молдавський вихід із такої кризи?

- Як на мене, то Україна дуже палко відстоює свої права. Ми переживаємо такий час, коли з одного стану треба переходити в інший. Проте коли ціна на газ зростає у п'ять разів, про будь-які подальші партнерські стосунки говорити вже не можна. У ситуації з Молдовою Росія мала значно більше "аргументів", аби тиснути. Там стоїть російська армія, Росія підтримує сепаратизм у Придністров'ї. Зрештою, Росія завжди говорить про свою цілісність, проте вважає, що це не має стосунку до інших держав. У Росії одні принципи щодо себе і зовсім інші - щодо інших. Візьмімо хоча б Грузію. Російські високопосадовці говорять про те, що впускають без візи громадян Північної Осетії і не впускають громадян Грузії. Це ж фактично зізнання у сепаратизмі.

- Як Ви вважаєте, чи політика загалом може бути чистою і прозорою?

- Буває. Спробуйте, наприклад, звинуватити Тоні Блера в тому, що він непорядний і нечесний, і навести необхідні докази цього. Думаю, він і двох тижнів не протримається прем'єром після цього. Звинувачення - це одне, але він блискуче спростовує усі закиди. Я не відкидаю, що він не хитрує. Однак якщо цього немає, то людина ніколи не стане прем'єром. Ще одним таким прикладом є Масарик. У Польщі такою совістю нації є Мазовецький.

Міхаїл Сєрґєєвіч говорив, що політика - це мистецтво можливого. Хоча вважаю, що таке висловлювання - дурниця. Я спочатку не зрозумів його. Мені навіть видалося, що воно дуже розумне... Але потім я задумався над цим і дійшов висновку, що "можливе" - це надто широке поняття. Навпаки, я вважаю, що політика - це мистецтво неможливого. Це прагнення зробити навіть неможливе на благо людям.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Мораторій на підвищення цін 
Погляд
  ·  Садовий викликав Куйбіду на дебати 
  ·  Як мансарди зруйнували будинки 
  ·  Радіаційні хліб та молоко 
Поступ у Львові
  ·  Неякісні послуги - не платіть 
  ·  Останнє шоу Буняка 
  ·  Площу Ринок закриють на ремонт 
Поступ з краю
  ·  На Литвина знайшли компру 
  ·  Росіяни визнали - маяки наші 
  ·  Україна порушила права узбеків 
  ·  Обміняй паспорт, бо не проголосуєш! 
Поступ у світі
  ·  Лукашенка виганяє іноземців 
  ·  Мілошевича поховають на батьківщині 
Арт-Поступ
  ·  Олександр Кирієнко: Вершина, до якої прагну, - це кіно і мистецтво 
  ·  "Нащо нам ті бандури? Дайте нам спокійно вмерти!" 
  ·  Як гартувалася сталь 
Інтерв'ю
  ·  Станіслав ШУШКЕВИЧ: У політичному сенсі Росія лукашенкізується 
Соціум
  ·  "Незалежні" рахунки за тепло 
Репортаж
  ·  Прожити 115 років! 
Постаті
  ·  Український космос 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Спорт-Поступ
  ·  Владислав ВАЩУК: В Україні великий попит на "тренерів-пожежників" 
  ·  Незапланована втрата очок у Криму 
КуПол: Новини