BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Арт-Поступ.    Мандрівка.    Репортаж.    Канапа.    Телевізії.    Стиль.    Бренд.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
11 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:33 21-11-2017 -   На Личаківському кладовищі вшанували новітніх Героїв України  
  14:57 21-11-2017 -   Поблизу парку «Знесіння» відкрили пам’ятний знак Романові Шухевичу  
  13:37 21-11-2017 -   У Бориславі чоловік зарізав власну дружину  
  13:34 21-11-2017 -   Медиків Львова перевірять на СНІД  
  12:6 21-11-2017 -   На Львівщині зменшилась кількість безробітних  
Україна
  14:21 21-11-2017 -   У МОЗ пояснили хто не отримуватиме безкоштовні медичні послуги  
  14:20 21-11-2017 -   На Одещині скоїли ритуальне вбивство  
  13:36 21-11-2017 -   Ціни на залізничні квитки можуть зрости  
  13:32 21-11-2017 -   В Україні знову подорожчає газ для промисловості  
  11:30 21-11-2017 -   Порошенко звільнив заступника голови Служби зовнішньої розвідки  
Світ
  14:54 21-11-2017 -   У Росії онколог порадив пити пиво через радіоактивне забруднення  
  11:25 21-11-2017 -   У Монако засипають море, щоб вмістити мільйонерів  
  11:10 21-11-2017 -   Став відомий актор, який зіграє Джеймса Бонда  
  11:9 21-11-2017 -   У Німеччині знайшли вкрадені щоденники Джона Леннона  
  10:36 21-11-2017 -   На зйомках загинув оператор, який знімав «Шерлока» і «Гру престолів»  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Львівська Хоружівка, або Хорущина
Ігор МЕЛЬНИК
 
Вулиця Чайковського, колись ХорущинаПро рідне село Президента Віктора Ющенка на Сумщині знає тепер уся Україна. Виникло вона на прикордонні Речі Посполитої та Московського царства у XVII сторіччі. За переказами, хорунжий із козацького війська поселився в цьому місці, а тому його назвали Хорунжівкою. Згодом літера "н" зникла, і народ почав називати село Хоружівкою, бо так було зручніше й милозвучніше.

Хорущина

Приблизно в той час інший хорунжий заснував поселення неподалік від мурів міста Львова, на Галицькому передмісті. У тому ж XVII сторіччі виникають юридики, що належали магнатам та міським патриціям: Собєщина, Синявщина, Яблоновщина, Зборовщина, Балабанівка, Цетнерівка, Вулька Кампіанівська, Сикстівка... Дідичі купували землю у передмісті, споруджували там будинки, в яких розселяли ремісників, городників, своїх підданих. Інколи зводили свої палаци. Такі поселення називались юридиками і підлягали не місту, а дідичам. Це було особливо вигідно для ремісників, на яких не поширювалися норми та обмеження цехів Королівського столичного міста Львова.

Таку юридику наприкінці XVII сторіччя заснував на південь від Галицької брами, між Полтвою та двома горами - Калічою і Шембека (званою пізніше Вороновських), Андрій Потоцький, котрий у переліку свої титулів, поряд із польним гетьманом, воєводою Київським та Краківським, каштеляном та старостою, іменувався ще й "хорунжим великим коронним". Через це юридику, що постала на осушених болотах, назвали Хорущиною (польською мовою - Хорунщизна).

Драматургія

Деякий час так називали усю частину передмістя біля Галицької брами. Після кривавої "галицької різанини" 1846 року граф і драматург Александр Фредро вирішив переселитися до столичного Львова і купив собі тут "хатинку, в якій мешкав якийсь стельмах" із великою ділянкою в районі вулиці Семінарської (тепер Словацького). Однак наступного року передумав там будуватися і 10 липня 1847 року "заплатив 20 тисяч флоринів Шимону Сухоцькому за палацик на Хорущині". Це на нинішній вулиці Фредра.

"Розложена біля підніжжя гори Вороновських Хорущина ледве починала виростати з юридики. Там ще навіть окремих вулиць не називали - вся територія мала одне спільне ім'я. Тільки після 1840 року почали розрізняти Хорущину Верхню, Нижню, Бічну", - писав Фридерик Паппе в "Нарисі історії міста Львова".

У той час на сцені львівського театру, яким керував Ян Непомуцен Камінський, найбільш популярним був водевіль "Майстрова з Хорущини", котрий десятками років залишався в репертуарі. "Майстрова з Хорущини" - це зразок уподобань львівської недільної публіки. У нас не було таланту, котрий би зміг би впровадити на сцену зі справжнім артистизмом львівські місцеві особливості... Сьогодні у Львові панує міжнародна цивілізація. Місцеві особливості, яких і так не було багато, зникли разом із рештками старих будинків, залишився лише спомин про "Майстрову з Хорущини", - писав сто років тому дослідник Львова Францішек Яворський. І, на жаль, його слова залишаються актуальним і на початку ХХІ сторіччя. Львів так і не дочекався театральної п'єси чи художнього фільму, що міг би передати неповторність галицької столиці. А залишки колишнього Львова кінорежисери використовували лише для того, аби показати настрій Парижа, Відня чи навіть Мінська...

Назва Хорущини залишилася лише для однієї вулиці, що виникла 1871 року після об'єднання Верхньої та Нижньої Хорущини. Після 1944 року вона називається вулицею Чайковського. Здається, так і залишилась вулицею композитора Петра Чайковського, хоча були плани перейменувати її на честь письменника Андрія Чайковського.

Площа

На планах початку ХІХ сторіччя видно посеред колишньої юридики прямокутну площу. Тоді вона називалася На Хорущині. З 1892 року її перейменували на честь Вацлава Домбровського - ремісника, якого у 1883 - 1886 роках обирали президентом Львова.

За радянських часів площу перейменували. Цього разу на честь Ярослава Домбровського (1836 - 1871), генерала Паризької комуни. Тепер це площа Євгена Маланюка. 1981 року тут встановили пам'ятник Степанові Тудору роботи скульптора Дмитра Крвавича.

Степан Олексик (1892 - 1941) родом із Поникви на Бродівщині. Під час Першої світової війни потрапив до російського полону, де перейнявся більшовицькими ідеями. 1923 року повернувся на Галичину, і тут став активним діячем комуністичного руху. Писав твори під псевдонімом Степан Тудор, був одним із організаторів літературної групи "Горно" і редактором журналу "Вікна". За перших совітів Тудора призначили членом правління Львівського відділу Спілки письменників України та керівником Львівської філії інституту літератури АН УРСР. Загинув разом із поетом Олександром Гаврилюком у червні 1941 року від німецької бомби.

Восени 1987 року Товариство Лева провело біля пам'ятника Степану Тудору неформальний вечір поезії Богдана Ігоря-Антонича - одну з перших несанкціонованих комуністичною владою акцій часів перебудови.

Помешкання Грушевського

За пам'ятником зберігся старий двоповерховий будинок (площа Маланюка, 6). Тут містилася перша квартира, у якій поселився професор історії Львівського університету Михайло Грушевський після одруження з Марією Вояковською. У цьому будинку подружжя жило, доки не було збудовано вілли професора на Софіївці (на сьогодні це вулиця Івана Франка, 154, тепер тут меморіальний музей Михайла Грушевського).

А в кам'яниці на площі Домбровського у родині професора народилася донька, яку назвали Катериною. Згодом Катерина Грушевська (1900 - 1943) стала відомим науковцем-антропологом, етнографом та фольклористом. Разом із батьками 1924 року повернулася в УСРР із еміґрації. Після смерті батька Катерині ще вдається підготувати до видання 10-й том "Історії України-Руси" та 6-й том "Історії української літератури" Михайла Грушевського. Проте 1938 року у Києві органи НКВС заарештували Катерину Грушевську. Військовий трибунал звинуватив її у сприянні антирадянській діяльності української націоналістичної організації для "встановлення фашистської диктатури" та засудив на вісім років таборів. За документами КДБ СРСР, Катерина Грушевська померла 30 березня 1943 року в Темлагу, поховано її у Новосибірську.

Коли Грушевський проживав на площі Домбровського, спокій його помешкання порушувала сусідня кам'яниця під № 7. Її звели в романтично-еклектичному стилі за проектом архітектор Франца Сковрона.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Спіймані на гарячому 
  ·  Іракська нафта дотече до України 
  ·  "Укргаз-Енерго" попереджають 
Погляд
  ·  Учителів уже досить! 
  ·  Геннадій УДОВЕНКО: До нас у світі дуже погано ставилися 
  ·  Єхануров - Янукович: хто українцям миліший? 
Поступ у Львові
  ·  Аналітична записка: Про стан об'єктів, внесених ЮНЕСКО у Список світової культур 
  ·  УНА вміє агітувати 
  ·  Молитовна хода на честь псевдособору 
  ·  Привид міністра 
Поступ з краю
  ·  Роман ЗВАРИЧ: На записах є голос особи дуже високого рангу 
  ·  Українців виводять з Лівану 
  ·  Українська влада задобрила Єврокомісію 
Поступ у світі
  ·  Три сценарії боротьби з Лукашенкою 
  ·  Найбагатші люди планети 
Спорт-Поступ
  ·  А що з регламентом? 
  ·  Зберегти дух перемоги 
Арт-Поступ
  ·  Кручена придибенція з Богданом ЖОЛДАКОМ 
Мандрівка
  ·  Львівська Хоружівка, або Хорущина 
Репортаж
  ·  Коштовний зв'язок 
Канапа
  ·  ВАМП (стерва) 
  ·  ТРАХТЕМИРІВ 
Телевізії
  ·  Костянтин Грубич: Завтра Юлія Тимошенко кататиметься у метро 
  ·  Труднощі перекладу 
Стиль
  ·  Неогіпі: втеча в іншу реальність 
  ·  Чоловічий шопінг: за і проти 
Бренд
  ·  Тюльпан