|
|
|
|
Арт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Дякуємо, Вчителю... |
|
|
| |
| |
Я ніколи не забуду свого досвіду спілкування з Вами, що повністю змінив моє ставлення до виконавства”. Цими словами закінчується лист-спогад американської піаністки Ю. Осінчук, що надійшов з Аляски на адресу урочистостей, присвячених 100-річчю від дня народження видатного піаніста, професора Київської і Львівської консерваторій та Нью-Йоркського університету Олександра Лазаровича Ейдельмана. Два концерти у філармонійній залі ім. С. Людкевича та конференція в музичній академії ім. М. Лисенка, що відбудуться 2 і 3 жовтня, майже символічно збігаються з Днем музики (заініційованим у світовому календарі Д. Шостаковичем) і Днем вчителя.
Професор Ейдельман був саме тим унікальним поєднанням видатного музиканта і педагога.
Життєвий шлях О. Ейдельмана (1902 -1995) вивершився у трьох періодах: київському (1923-1941), пов’язаному із найактивнішою концертною діяльністю; львівському (1950-1977), вершинному у своїх педагогічний здобутках; і американському (1978-1995), підсумковому. Після закінчення у 1923 році Київської консерваторії (клас Ф. Блюменфельда) О. Ейдельман, чиї мистецькі ідеали формувались під упливом В. Горовиця і Г. Нейгауза, отримує диплом на звання “Вільного художника” і відтоді стає солістом київської філармонії.
З 1950 року О. Ейдельман був завідувачем кафедри спеціального фортепіано у Львівській консерваторії. Показником фахового рівня професора стала гра його учнів, серед яких – такі відомі музиканти, як: професор М. і Л. Крихи, О. Левицька, Л. Спірягіна, Ю. Хурдєєва, П. Юрженко, З. Цуккер, Т. Старух, О. Качева, В. Вайцнер, Х. Гумецька, І. Юдкін, Ю. Полубєлов та багато-багато інших поважних імен. За 27 років викладання у консерваторії, продовживши високі традиції як своїх вчителів, так власне і львівської фортепіанної школи, професор Ейдельман став однією з її чільних фігур. Риси творчого портрета видатного педагога-піаніста оживуть на святочній академії у слові його учениці – професора Н. Кашкадамової – провідного фахівця у галузі історії фортепіанного мистецтва. Власне Кашкадамова стала головним ініціатором і організатором цього піаністичного форуму, на якому, зустрінуться, об’єднані заповітами Вчителя, музиканти-учні Ейдельмана різних поколінь і з різних країн (Росії, США, Франції, Бельгії тощо). Приїзд із Нью-Йорка К. Хучуа (дружини Ейдельмана, у минулому – теж викладача фортепіано у львівській консерваторії) та старшого сина Г. Ейдельмана (маестро прямо з Ельби, де разом із неперевершеним Ю. Башметом проводять музичний фестиваль) також стане хвилюючими моментами святкувань.
У філармонійному концерті поряд зі знаними Е. Чуприк, К. Колессою, Л. Вакариною, виступатимуть музичні “онуки”, так би мовити, учні учнів: Х. Федорняк (учениця О. Гереги), Х. Цап та А. Драган (клас проф. Л. Крих), студенти Н. Квашук (клас П. Юрженка), С. Григоренко (випускник О. Гереги) і ассистент-стажист Т. Милодан (клас М. Крих). Зрозуміло, виступ В. Дайча, сина відомого львівського органіста С. Дайча, – концертуючого піаніста європейського виміру, професора, завідувача кафедри спеціального фортепіано консерваторії ім. С.Рахманінова (Ростов-на-Дону) приверне особливу увагу львів’ян. Сольний концерт С. Ейдельмана – молодшого сина Олександра Лазаровича, втім кращого з його учнів, який постійно концертує у Японії, Америці та в Європі і має низку виданих звукозаписів високого рівня, – визначить кульмінацію урочистостей. Концертна програма з творів Моцарта, Шумана і Шопена – чарівний, нев’янучий букет незабутньому Батькові й Учителеві.
Ірина ЧЕРНОВА-СГРОЙ |
|
|
|
|
Скандал: “Контрасти”, як вони є |
|
|
| Марта ГАРТЕН |
| |
|
Сьогодні у Львові розпочинається VIII міжнародний фестиваль сучасної музики, щодо якого Міністерство культури і мистецтв України не виконало фінансових зобов’язань. Не встигли у Львові з’явитися традиційно червоно-чорні афіші “Контнрастів” – щорічної жовтневої імпрези, котру так високо шанують у середовищі прогресивної інтелігенції, як найкращі із перелічених концертів організаторам довелося викреслювати. Причина банальна. Міністерство культури відмовилося переказувати 50 тисяч гривень, які були попередньо заплановані на цей фестиваль. Іще таку ж смішно мізерну суму Мінкульт “продинамив” на гастролі до Львова національного симфонічного оркестру під керуванням Володимира Сіренка. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Класицистичні реверанси |
|
|
| |
| |
|
Іще одним початком сезону потішив львівських меломанів недільний концерт у Будинку органної та камерної музики. Два львівські колективи, які найбільше з-поміж інших кожного року спромагаються запропонувати меломанам по кілька нових концептуальних програм, – камерний хор “Ґлорія” і камерний оркестр “Віртуози Львова” – відкрили багатообіцяючий сезон камерного музикування спільним проектом, прем’єра якого відбулася влітку на музичному фестивалі в польському містечку Ланцуті. |
| Детальніше>> |
|
|
|
СВІТОВИЙ РЕКОРД ВСТАНОВЛЕНО... |
|
|
| |
| |
|
14 вересня в парку культури ім. Б. Хмельницького на стадіоні “Юність” відбувся Перший український чемпіонат із метання мобільних телефонів. Організатором свята була мережа мобільних салонів “НТОН” під егідою Західного територіального управління UMC, а ініціатором виступив особисто директор ММС “НТОН” В. М. Терешко. На дійство зійшлося близько 5-ти тисяч львів’ян та гостей міста, із яких близько 300 чоловік безпосередньо брали участь, метавши не свої, а заздалегідь заготовлені організаторами телефони моделі Alkatel-302 (маса телефону – 116гр.), але обмежень не було, 35 учасників використали для метання власні телефони, найдорожчий з яких був Nokia-8850. |
| Детальніше>> |
|
|
|
