BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Львівські обсервації.    Точка зору.    Тема.    Постаті.    Соціум.    Пост-Factum.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
9 березня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:14 24-04-2017 -   У Львові терміново збирають кошти на препарати для двох хворих на рак дівчат  
  9:57 24-04-2017 -   На Львівщині презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний"  
  9:56 24-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  9:55 24-04-2017 -   На Львівщині висадили 140 га лісу  
  9:54 24-04-2017 -   Львівський геріатричний пансіонат отримав міжнародну гуманітарну допомогу  
Україна
  12:13 24-04-2017 -   Україна відключить від електропостачання окуповану Луганщину  
  11:10 24-04-2017 -   Крим засипало снігом  
  11:9 24-04-2017 -   Місія ОБСЄ не покине Донбас  
  10:17 24-04-2017 -   Вандали обікрали могилу Лесі Українки у Києві  
  10:12 24-04-2017 -   На Донбасі на міні підірвалась машина ОБСЄ  
Світ
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  
  9:59 24-04-2017 -   У Голлівуді осквернили зірку Трампа  
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Микола ВЕРЕСЕНЬ: Я провокую життя
Розмовляли Катерина КИРИЛОВА, Інна КОРНЕЛЮК, Киї
 
Цей чоловік - ніби індикатор журналістської профпридатності (попри те, що й сам він журналіст). Коли Микола Вересень дивиться вам в очі, можна забути не лише про те, яке питання ви хотіли йому поставити, але й те, як, наприклад, звати... вашого коханого песика.

Пан Микола нервово струшує попіл і, схоже, нарешті відводить очі вбік... Саме час помститися йому за цей аналітичний погляд, який нам довіку, мабуть, не вдасться забути. Журналістика - непроста наука, похідна від психології. У тому сенсі, що деякі співрозмовники змушують замислитися: кожен лікар, окрім пацієнтів, також повинен мати лікаря. Журналістика - непроста наука, дещо схожа на дипломатію. У тому сенсі, що манери інколи говорять більше, ніж слова. Тобто, може, варто більше зважати на манери, не на слова... Навіть якщо перед вами - Вересень.

Спосіб довести, що ти ідіот...

- Скажіть, будь ласка, пане Вересню, чи Ви читали кого-небудь із тих фіналістів, що були присутні на "Книжці року Бі-Бі-Сі"? Мали час - на "Бі-бі-Сі" працювали ще в ті погані часи, коли не те що писати деякі речі, а й говорити не лише письменники не могли собі дозволити. Без жартів: кого з "п'ятірки найкращих" встигли прочитати?

- Чи я читав когось із них? Я не читав романів, які номінували на нагороду. Проте я читав інші твори цих авторів. І Винничука, безумовно, і Оксану (Забужко - Авт.), і Свєту Пиркало, яка хоч і не фіналістка, активно фігурувала у церемонії нагородження. Когось там ще читав, але... Я не є фахівцем із читання, бо дуже швидко то все забуваю. Найпростіший спосіб довести, що я ідіот, перерахувати для вас усе те, що я прочитав. Скажімо, я прочитав чотирнадцять книжок за останні півроку. І, можливо, я пам'ятаю приблизно зміст тих книжок, але не імена авторів та назви книг.

- Якщо не із читання, то з чого Микола Вересень є фахівцем?

- ...З життя (Жодного натяку на усмішку. - Авт.).

- А що воно таке? Може, ми також є фахівцями із життя, бо як-не-як прожили певну кількість літ?

- Ні! То не важливо, скільки тобі років. Ти можеш дожити до двадцяти і знати більше, ніж сорокарічний. Життя - це така собі наука... Досвід. Слідство. Так, власне, слідство. Я живу, просто живу і пізнаю для себе цю науку.

- Ви сказали, що Ваша пам'ять не реагує на назви та імена, на що ж вона тоді реагує?

- На події. На емоції. Взагалі на все, що є відповідним до життя. А таких речей насправді не дуже багато - три-п'ять, максимум шість. Війна, кохання тощо. Але людина може сама собі придумати те, без чого вона не може жити. Причому не в переносному сенсі, а буквальному - не може жити! Тоді ці речі стають сенсом життя. І тоді тобі жити цікаво.

- І все-таки. Яку останню книжку Ви прочитали?

- Якась родина узагальнила досвід різних країн світу і написала книжку "Чоловік і жінка". Я узяв її та й прочитав. І зрозумів, що я такий самий розумний, як і вони. Ми з друзями якось обговорювали природність та неприродність поведінки певних людей і зрозуміли, що... природа все-таки бере своє (Уважно дивиться, але брови не хочуть "спуститися" з висоти чола... - Авт.)

Не секс-символ (у кількісному плані)

- Добре, тоді поїхали далі. Схоже на факт, хоча, можливо, Ви скажете, що то зовсім не факт: Миколу Вересня називають секс-символом української журналістики. Чи виправданим є таке твердження?

- Щоби правдиво називатися секс-символом, потрібно мати величезну кількість сексуальних контактів із різними людьми. То я вам одразу скажу, що я такої кількості секс-контактів не мав. Щодо якості... то інша річ. Але саме поняття "секс-символ" містить у собі кількість, а не якість. Отож у кількісному плані я, зрозуміло, не є секс-символом.

- А в якісному? (Усміхаємось, аби спровокувати те саме. - Авт.)

- Це не у мене потрібно запитувати (не полишаючи усміхатися, Микола Вересень торкається руками свого лівого вуха, де... - Авт.).

- Навіщо Ви прокололи собі вухо?

- Так просто.

- Але так не буває, за кожним нашим вчинком насправді ховається якась причина...

- Це вам тільки так здається. Насправді дуже багато речей варто робити неосмислено, так просто. До речі, всі ті параметри, відповідні до життя, про які ми говорили трохи раніше, вони всі неосмислені. Це не розум і не емоція, це щось посередині. З Лесем Подерев'янським ми інколи дискутуємо на цю тему, коли я буваю у нього в майстерні. І, спостерігаючи за тим, як він творить свої картини, я відчуваю: розум тут ні до чого. Це розмови рівня Кривенка, Набоки, людей, яких, на жаль, із нами вже нема. Це щось, повторюся, третє, але не раціо і не емоціо.

- Ким для Вас насамперед є Подерев'янський - художником, письменником?

- Він Бодя. Для мене.

Усі запитують: чого він лізе?

- Вам ніхто не казав, що у Вас... невротичні жести? Прикмета така, що Ви, може, творча людина...

- Ой, та знаєте скільки мені всього різного казали. Борони Боже, аби я називав себе творчою людиною. Я ненавиджу слово "творчість". Утім, як і "духовність" та "культура". Мені не подобаються ці слова.

- Яка тоді альтернатива?

- Не знаю. Розумна... не знаю.

- Добре. Скажіть таке: чому Вас у Ваших телепроектах показують частіше, ніж, власне, Ваших співрозмовників-гостей?

- Про це всі запитують: чого він лізе? Так сталося. На жаль, не знаю. Я просто працюю так, як працюю. Я не певен, що було би краще, якби я ставив похмурі односкладові запитання... У принципі, мене можна було б взагалі десь сховати, залишити тільки голос: так-так, а що Ви робили вчора? Це запитання... (Не усміхається, на жаль, вдивляється у нас якось надміру пронизливо. - Авт.).

- В одному зі своїх інтерв'ю Ви кажете про те, що, мовляв, телебачення - то продукт масової культури, яка відучує людей самостійно мислити... І все ж. Ви досі працюєте у цій телевізійній системі, чому?

- Знаєте, я, попри все, відповідальна людина. Мені потрібно годувати свою родину, я звик до певного ритму життя. По-перше. А по-друге, коли я вляпався в цю авантюру, була велика надія, і вона досі залишається, що телебачення можливо змінити, переробити. Воно стало таким. У добу Кучми, до речі. Але ж телебачення може бути таким, де вдасться подумати, бодай... трохи. З 23-ї до першої ночі, наприклад. Позаяк я просто звик там працювати. Інколи я також працюю на радіо чи пишу статті. Сьогодні телебачення, на жаль, справді продукт масової культури. І Україна, так само, як Білорусь або Молдова, має унікальний шанс, перебуваючи на перетині культур, дати якийсь поштовх. Ми є посередині між Азією і Європою, і ми маємо шанс щось змінити. Не тому, що ми талановитіші за поляків чи англійців, просто ми ще не знаємо, як має робитися телебачення. В інших країнах телебачення є усталеним, правильним. У нас цього всього нема. І раптом виявляється: о-па, і так можна робити!

- Пригадується радянський фільм "Москва сльозам не вірить", де один із героїв-телевізійників наполягав на тому, що за кілька років телебачення сповна замінить кінотеатри, театри тощо... Сьогодні яку ситуацію у цьому керунку для себе фіксуєте?

- Я би не був таким категоричним. Бачите, зараз ми перебуваємо на церемонії нагородження "Книги року Бі-Бі-Сі". І тут є багато різних людей. Треба думати, всі вони читають книжки. І я пишаюся тим, що одним із перших вручив Винничукові десять тисяч гривень за те... що він просто робить літературу.

- А що Ви думаєте про роман Винничука "Весняні ігри в осінніх садах". Бо, знаєте, багато різного говорять про цю книгу, мовляв, автор описує надто вже непристойні речі...

- Ну чому непристойні? Таких людей слово "піхва", мабуть, просто виводить із рівноваги... І в певному сенсі все правильно. Я довго думав над таким феноменом: чоловік може бачити свій фалос, а жінка... ні. Треба якісь допоміжні засоби, дзеркала чи що? Я навіть думав, чи Господь спеціально так придумав: якби не було дзеркала, жінка взагалі не могла б побачити себе.

- До речі, щодо піхви, Винничук вживає інше слово, призабуте таке, стареньке - "розкішниця"...

- Буває і так. Буває, що розкішниця. Але не завжди. Інколи просто піхва.

Без моралі: "такой внєзапний"

- Знову ж таки, повертаючись до того, що ми зараз перебуваємо на нагородженні "Бі-Бі-Сі", таке запитання: останнім часом у логічний рядок вибудовуються приблизно такі речі. Мовляв, публічна людина, попри все інше, має також написати книжку. Скажімо, аби просто довести собі й навколишнім, що і це вона також може...

- Я написав дві книжки. Хоча це занадто голосно - написав. Вони з телебачення вродилися... Одну сам, і це просто передрук моїх програм. Іншу - разом зі Світланою Пиркало і Тетяною Ворожко також про те, що ми робили в "Без табу". Все, що я можу сказати з цього приводу: писати - цікаво, але за це не платять грошей. Треба мати неабияку силу волі, аби жити так, як Винничук чи Андрухович, чи Курков. До речі, Курков мене постійно вмовляє, аби я щось написав. Подумки, шкрябаю... Але подумки. Це ж треба сісти і серйозно взятися до роботи, а я ...я "такой внєзапний".

- А у Вас ніколи не виникало "внєзапних" бажань поїхати у якусь приємну місцинку, не конче в Україні...

- На Рив'єрі. Так! Але коли я починаю думати про це, я беру калькулятор і починаю рахувати: скільки коштує прожити день на Рив'єрі. І тоді кажу собі: Миколо, треба більше працювати на телебаченні!

- На політичних кампаніях не заробляєте грошей?

- Я втрачаю, на жаль. Завжди. Я такий відвертий і чесний. Не можу!

- Дехто каже, що Ви полюбляєте епатувати...

- Далі.

- То Ви актор у житті, актор, якого ми бачимо не на сцені, а просто перед собою... Бо, знаєте, у Вас дуже артистичні манери, які помітять, даруйте, навіть ідіоти, не залежно від того, що вони читають...

- Я так більше не буду. Чесно.

- Ви провокатор?

- Так, я провокатор. І провокую завжди з однією метою, провокувати в принципі не можливо якось інакше: ти провокуєш саме життя. Коли ти провокуєш якусь іншу людину - то дурниці. Але життя - гідний суперник, тоді мусиш вибирати, куди тобі далі рухатися: праворуч, ліворуч чи, може, під стіл... Людина завжди прагне підглянути у шпаринку. Я це роблю. І мені за то платять гроші. Непогані.

- Але чи знаєте Ви свою межу, за яку не варто переступати, бо потім вже назад не повернешся?

- Так, то ті п'ять параметрів, про які я казав раніше.

- Ви колись "внєзапно"... стежили за своїми знайомими жінками чи навіть більше ніж лише знайомими жінками?

- Одного разу. Це був початок розриву і мені було дуже боляче. Мораль проста. Але дивитися на те, як хтось іде від тебе... це важко. Хоча це просто час на те, аби розкидати і збирати ...нове каміння. Горе та й годі! (Усміхається, ми раді. - Авт.).









» 
Будинок воскових фігур
Любомира РЕМАЖЕВСЬКА, Київ - Львів
 
Фігури Президента України Віктора Ющенка та екс-прем'єрки Юлії ТимошенкоУ центрі Києва, на вулиці Пушкіна, працює єдиний в Україні Музей воскових фігур. Це не філія Санкт-Петербурзького, а наш, рідний... Перший у державі музей, хоч і приватний. Проте подивитися там є на що.

Перша експозиція - відомі люди, і не лише українці. Арнольд Шварценеґґер, Брітні Спірз, Лілія Подкопаєва, Микола Вересень, Дмитро Гордон, Яна Клочкова... Щоправда, до експонатів торкатися руками заборонено. Проте якщо дуже хочеться, можна сфотографуватися із восковою фігурою, що сподобалася.
Детальніше>>
» 
Непокірний Жадан у Львові
Інна КОРНЕЛЮК
 
"Коли одного разу ти прокидаєшся і розумієш, що для продовження життя тобі необхідна стороння підтримка і бажано, аби це була підтримка безпосередньо Господа Бога або кого-небудь із його найближчого оточення. Але яка підтримка, забудь це слово, все в цьому житті замішано на тобі, так що і вигрібати доведеться самому...". Нова книжка ну (майже) культового Сергія Жадана називається так: "Гімн демократичної молоді".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Поетичні суперечки з Богом 
  ·  Розваги на швейцарські гроші 
Погляд
  ·  Руслана підтримує Андрія Садового 
  ·  Заплатив 10 гривень - торгуй підсніжниками 
  ·  ЗАТ "Львівська міська рада" 
  ·  Кому вірити? 
Поступ у Львові
  ·  Навіщо нам 120 обласних депутатів? 
  ·  Львівським студентам - європейський досвід 
Поступ з краю
  ·  Вогнем і мечем по авторських правах 
  ·  Чи варто бити горщики з Тирасполем 
  ·  У "Вестерн Юніон" серйозний конкурент 
  ·  "Одеса - Броди" торує шлях на Захід 
  ·  Іван ТОМИЧ: Ми купуватимемо хліб за кордоном 
  ·  Кабмін ліцензуватиме експорт газу 
  ·  Цукор до виборів не дорожчатиме 
  ·  Стратегічний запас за наш кошт 
Поступ у світі
  ·  Офіційно: леді Діана загинула в автоаварії 
  ·  Праматір людства - африканська Єва 
  ·  Америка прагне помсти 
Інтерв'ю
  ·  Андрій САДОВИЙ: Три умови для залучення інвестицій - це порядок, безпека і прозо 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Точка зору
  ·  Сопілка - панацея проти куріння? 
Тема
  ·  "ВЕПР" для українських доріг 
  ·  Новий гіт із Маранелло 
Постаті
  ·  Олександр Засядько 
Соціум
  ·  Будинок на сонячних батарейках 
Пост-Factum
  ·  Спроба ліквідації Церкви 
Спорт-Поступ
  ·  Паралімпіада: найсміливіша спроба 
  ·  Особлива Олімпіада для особливих людей 
  ·  Перемогти через ''не можу'' 
  ·  Віта СТЬОПІНА: У Москву візьму "Код да Вінчі" 
  ·  Прагматичний футбол романтичної "Барси" 
КуПол: Новини зі Львова