BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 лютого 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львів'яни  » 

___________________________________________________________________________

Юрій Волощак: Ми втрачаємо Львів щодня
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
Культура, екологія, архітектура - нагальні проблеми сучасного Львова. Що робить зараз у цьому напрямі громада нашого міста, "Поступу" розповів координатор культурологічно-екологічної секції Громадського форуму Львова Юрій Волощак.

Унікальні дуби збережено випадково

- Пане Юрію, чому в одній секції Громадського форуму поєднуються культурні та екологічні проблеми?

- Проблеми культури і екології дуже дотичні, тому що є екологія повітря, екологія природи і так само екологія душі. Всі ці речі стосуються того, що Вернадський назвав ноосферою. Створюючи своє середовище, ми формуємо ту ноосферу, з якої потім черпатимуть наші нащадки, і що чистішою, світлішою вона буде, то яснішою буде й думка і щасливішим буде життя наших нащадків. У секціях Громадського форуму Львова збираються здебільшого інтелектуали, для яких небайдужа доля нашого довкілля і архітектури нашого міста.

- Коли я читав програму Вашої секції, мене надзвичайно зацікавило завдання збереження у Львові старих, столітніх дубів. Де є такі дерева у Львові і як їх зберегти?

- Нам уже декілька разів доводилося, буквально сідаючи на ківш екскаватора, рятувати старі дерева. Зокрема такий дуб, якому понад 350 років, є у Софіївці, це місце колишнього парку вище від басейну "Динамо" в районі вулиць Івана Франка і Енергетичної. Цей дуб гігантський, дуже гарний. Там мали намір продовжувати будівництво гаражів і хотіли знищити дуба, але люди просто не дали цього зробити.

Ті стародавні дуби, які мають поза триста років і яких є у Львові не більше, як п'ятнадцять, ростуть у дуже несподіваних місцях. Наприклад, один з них росте поблизу поліклініки СБУ на вулиці Лукіяновича. Йому пообтинали гілляки, бо він закривав людям світло, але дуб живий і росте. Є чудовий старезний, дуже гарно збережений дуб у подвір'ї на вулиці Січових Стрільців - це повір'я Українського товариства сліпих. Є дуб дуже унікальної породи, бо він має буйну кучеряву крону, у подвір'ї головного корпусу університету "Львівська політехніка".

Такі дерева зберігаються лише випадково. На них ще ніхто не зазіхнув, хоча деякі з них є під загрозою. Наприклад, на перетині вулиць Панаса Мирного і Литвиненка є дуб, за кілька десятків метрів від котрого побудована церква, і зараз панотець хоче збільшувати захристію, і церква таким чином може дійти до дуба. Треба такі дуби взяти під охорону і навіть створити товариства захисту кожного конкретного дуба, тобто знайти для нього хресних батьків. Ці дерева простояли у Львові триста і більше років, і було би дуже боляче, якби вони загинули тепер.

Звичайно, не тільки стародавні дуби потребують охорони, є групи модрин у парках Залізна вода та Стрийському, від більшості з яких залишилися пеньки, бо зараз парки Львова перебувають у жахливому стані запустіння і безгосподарності. У Львові є також раритетні дерева - тиси ягідні, їх дуже мало і вони недоглянуті, їх треба зберігати. Якусь часину раритетних дерев охороняє держава, але це чи не третина тих, які треба охороняти.

Львівські джерела шкідливі для здоров'я

- У Львові останніми роками буквально на очах зникали і зникають потічки, ставочки, струмочки, джерела. Що у цьому плані реально можна зробити?

- Візьмімо, наприклад, потічок, який витікає з-під лева, в парку Залізні Води Здавалося б, що це чисте джерело, з якого можна брати воду. На жаль, настільки зараз поріділи зелені насадження, що там можна брати воду лише тоді, коли сонячна погода. Щойно пішли дощі, як уже наступного дня води брати там не можна, бо туди просочуються поверхневі води, в яких багато залишків сміття, цигарок, накиданих у парку, бо їх ніхто не прибирає. Львів і так не багатий на воду і прикро, що останнім часом зруйнували водяні колонки з помпами, які тягнули дуже чисту воду з глибоких пластів, із 80-метрової глибини. На Новому Львові останню колонку забрали зовсім недавно.

- Якою є зараз якість львівських джерел?

- Майже всі джерела в межах міста Львова, за винятком джерела у Стрийському парку, яке тече з-під Котигорошка і дракона, і джерела під Високим Замком з боку Підзамча, особливо в дощову погоду є шкідливими для здоров'я, але треба зазначити, що не шкідливіші, аніж звичайна вода з водотягу, яка є невідфільтрованою. Це одна з найбільших причин, чому місто не може розростатися за кількістю населення. Фактично у Львові зараз не можна збільшувати чисельності населення, тому що нема води. Бракує води, бракує зелені, бракує чистого повітря: виходиш у центр навіть вранці і відчуваєш, що немає чим дихати, подекуди навіть на околицях відчуваєш страшну загазованість повітря. Якщо ми хочемо, щоб наші діти були здорові, треба обмежити кількість населення Львова. Нехай воно зростає за рахунок народжуваності.

Нагальна потреба - визначення меж парків

- Що може зробити львівська громада для покращання екологічної ситуації?

- Наша секція тепер підходить до цієї проблеми планомірно і методично. В нашому плані є окреслення меж парків, тому що в нас у парках триває будівництво, наприклад, у Стрийському колишній ресторан "Лебідь" на декілька поверхів оббудований готельним приміщенням. В інших парках теж немає чітко окреслених, затверджених законодавством меж, які би передбачали карну відповідальність за незаконне будівництво. А оскільки найбільше в нас джерел і водойм є в зелених зонах, тобто в межах парків, то введення таких меж автоматично їх охоронятиме.

Мені дуже сумно, що на Погулянці ми втратили три ставки, в яких я свого часу врятував дитину, бо там була достатня глибина для того, щоб утопитися. Тепер там асфальтова доріжка. Багато львів'ян не знає, що вздовж вулиці Вітовського, починаючи від старого трампарку і до площі Івана Франка, тягнувся цілий каскад ставків. Тепер перед входом до Парку культури стоїть нікому не потрібний кам'яний квадрат фонтану, а це можна було зробити мальовничо у формі ставка. Минулого року мені довелося побувати у Central Park'у в Нью-Йорку і я побачив, як саме члени громади змогли всередині величезного мегалополісу створити живе і дуже природне середовище, де повно різних тварин і птахів. Ми мали шанси це зробити і у Львові, але зараз триває страшна забудова всіх старих зелених зон. Ця забудова настільки ущільнена, що удвічі переважає щільність забудови у Кракові, але далі будують і будують. У тих місцях, де мали бути легені Львова - зелень, вишні, дуби - активно споруджують чотири-, шести-, восьмиповерхові будинки, не спитавши думки сусідів. А колись у Львові було таке правило: коли новобудова мала комусь закривати краєвид із його вікна, то забороняли на цю висоту зводити будинок. Це правило треба би було ввести сьогодні, і тоді ми побачимо, що у центральній частині Львова будувати просто не можна.

Середньовічний оборонний мур просто забетонували

- Невже якось реально можна зупинити будівництво у центрі Львова?

- Можна лише ремонтувати, реставрувати, покращувати умови, ремонтуючи або переорієнтовуючи внутрішні приміщення, але обов'язково без втрати історично важливих конструкцій. Тому що в приміщенні магазину "Еліт" на площі Ринок просто видерли всю історичну частину і зробили свій новітній інтер'єр, який нічого спільного не має з історією Львова. Так є, на жаль, у багатьох місцях. Під час спорудження будинку на Валовій, 15 забудовники були зобов'язані зберегти відкритий археологами середньовічний високий оборонний мур Львова і експонувати його в подвір'ї. Днями я там був і побачив, що не лишилося навіть слідів від муру, все забетоновано і, напевно, вже навіки. Це просто злочинні дії.

- Окрім загрози екологічній спадщини, що ще найбільше у Львові загрожує історико-архітектурній спадщині?

- Чомусь трапляється так, що руйнують пам'ятки, пов'язані з українською історією Львова. Руйнується середовище колишньої української початкової школи на вулиці Коцюбинського, 23, де колись були класи Рідної школи імені Тараса Шевченка. Зараз цей будинок викупили. На місці Рідної школи імені князя Лева на вулиці Круп'ярській звели дев'ятиповерховий будинок. У колишньому вестибулі Товариства "Дністер" на Руській, 20 розташоване приміщення ЛТТУ з черговим пунктом і ремонтними майстернями. У залі, який мав належати "Руській Бесіді" і де виступав Лесь Курбас, зараз спортзал. Дуже незрозуміло, чому на вулиці Дорошенка у приміщенні колишньої "Народної гостинниці", яку колись будували Василь і Євген Нагірні, міститься Реґіональна митниця, зовсім тут непотрібна. Є ряд будинків, які належали українській громаді. Наприклад, зараз між вулицями Парковою і Івана Франка стоїть двоповерхова споруда, яка колись була однією з українських шкіл, потім стала осередком українського дитячого туризму, а зараз її намагаються передати польському консульству.

Сьогодні стоїть питання про передання театру Західного оперативного командування під польський народний дім, тоді як у Львові немає українського Народного дому, а в приміщенні Народного дому є Будинок офіцерів, де частіше почуєш російську мову, аніж українську.

Кожен дуб повинен мати своїх хресних батьків

- Чи має Громадський форум конкретну концепцію збереження архітектурної і екологічної спадщини Львова?

- Так само, як кожний дуб повинен мати своїх хресних батьків, так само кожна кам'яниця, кожне джерело мусять мати своїх господарів - ту громаду, ту групу людей, яка живе поряд і відчуває, що це їхнє рідне. Треба формувати громадську думку і збиратися у громади за інтересами, це має бути свідомий, добровільний вибір. У нас ще недостатньо сформована ні громадськість, ні громадська думка. Має бути швидка реакція громади на будь-яке неподобство, яке чиниться у місті, бо ми втрачаємо Львів щодня. Можна тільки уявити, скільки щодня зникає старовинних латунних клямок, скільки ставлять щодня пластикових вікон, скільки зникає сходових бронзових деталей, скільки нищиться дерев'яних, різьблених колон. Щодня!

Великою проблемою є те, що в роки незалежності порушували питання про чітке затвердження меж львівського архітектурного заповідника і надання йому більш діяльних функцій, однак його затвердили як підрозділ міськвиконкому, тобто заповідника як такого зараз нема. Він підпорядковується мерові міста і не може критикувати жодні негативні явища, бо він фактично є у структурі виконкому і ним керують нефахові люди. Щоб вирішити цю ситуацію, потрібно знайти джерела максимального фінансування заповідника, відкрити окремий від міста рахунок на реставрацію. Заповідник має бути структурою науковою і господарською, керівника якої потрібно не призначати, а вибирати на основі консенсусу громадських організацій. Громадський форум також наполягає на тому, щоби громада мала вплив на формування і призначення керівного складу міста на всіх рівнях.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кличко заговорив. Українською 
  ·  ХАМАС погрожує ревізією 
  ·  Нас - 6,5 мільярда 
  ·  Золотий тріумф Тре крунур 
Погляд
  ·  Сендак - гейт ІІ 
Поступ у Львові
  ·  Львів'янин хоче до Книги рекордів Гіннеса 
  ·  Технікумам дадуть нове життя 
  ·  Із новенькими тролейбусами 
  ·  Поговоримо про "чорні" зарплати 
  ·  Студенти вимагають покарати Куйбіду 
Поступ з краю
  ·  Олександр ЗІНЧЕНКО: Я абсолютно не думаю про крісло 
  ·  Усі - на боротьбу з адмінресурсом! 
  ·  З чим приїде Качинський? 
  ·  У пошуках газу 
  ·  Допомога дітям-сиротам 
Поступ у світі
  ·  Фаворит "Сезара" - трилер 
  ·  Європейське радіо для білорусів 
Арт-Поступ
  ·  Три обличчя світу 
  ·  Народження колисанки 
Львів'яни
  ·  Юрій Волощак: Ми втрачаємо Львів щодня 
Спорт-Поступ
  ·  Стабільність за Крікуновим 
  ·  А нам більше і не потрібно?!.. 
  ·  Мультимедалісти Турина-2006 
  ·  ... і всі за одного 
  ·  Чотири роки локшини 
Пост-Factum
  ·  Лєніна хочуть забрати з мавзолею 
  ·  Завершення епохи проекторів 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Регіони хочуть 2-х мерів Львов 
  ·  Рава-Руська митниця працює 
  ·  На заводі "Іскра" страйк 
  ·  Чиновник погорів на хабарі