BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 лютого 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Для чоловіків  » 

___________________________________________________________________________

I wish you love
МАЙКЛ
 
Перше, що ми бачимо в житті, - великі й добрі очі акушера-гінеколога. Далі - шофер таксі, тато, його тато, дідо з боку мами, хресний батько, святий отець, Дід Мороз, учитель малювання, уролог, стоматолог, травматолог, хірург, дільничний міліціонер, анестезіолог, патологоанатом і нарешті столяр, який прийде знімати з нас мірку. Копатимуть яму вже без нас.

Здається, все наше життя ми так і будемо затиснуті між особами чоловічої статі. Страшно подумати, але насправді це не так. Чоловічий легіон - це сезонне явище в нашому житті. Все залежить від обставин та географії.

У садочку з представників чоловічої породи тільки завгосп, сторож і пес, який охороняє цей дошкільний заклад уночі. В школі, як правило, чоловіками є директор, завуч, учителі трудового навчання, фізкультури та ДПЮ. Філологи, історики, математики й навіть фізики - здебільшого жінки. В інституті до чоловічого племені належить ректор, декан і тренер із плавання. На заводі - майстер, директор і комендант гуртожитку. В тюрмі - начальник цюпи, наглядач і всі інші "пасажири". В лікарні - взагалі труба, особливо у пологовому будинку. Там чоловіків меншість. Звісно, не йдеться про пацієнтів, а про персонал обслуги. Медсестри, акушерки, працівники кухні, навіть лікарі - жінки. Хоча є й чоловіки. Гінекологи, заввідділів та водії.

Навіть погоду на телебаченні "показує і розказує" дама з такими формами, що вже байдуже, про що вона там говорить і яка картинка на екрані. Могла б і помовчати. Спроби деяких каналів виставити в цій ролі чоловіків виглядають непереконливо. І сніг - не сніг, і дощ - не дощ. Не віриться якось у їхній прогноз. Сухо, мляво і, головне, жодної еротики.

Про що говорити, якщо навіть удома, на старті, в ніжному віці з нами залишається мама, якій дають декретну відпустку! Батька ми бачимо час від часу. Діда - на фотографіях. Прадіда - ніколи. Бабцю - з інтервалом у півгодини. Тітку, вуйну, тету, стрину, сусідку, швагрову невістку і приятельку мами - через день. Як із нас може вирости щось мужнє й чоловіче, коли навіть "На добраніч, діти" тепер веде якась солоденька тітка, а не дід Панас? Якщо навіть лікарка і медсестра, котрі кажуть: "Дихай, не дихай", - не чоловічого роду. Чоловічої статі, як правило, є той драматично серйозний, у стані перманентної депресії громадянин у білому халаті, що стукає вас молотком по коліні, питає табличку множення і намагається визначити, чи ваша психіка нормально реагує на його ідіотські запитання.

Мине зовсім небагато часу, якихось 18 років, і ми потрапимо в абсолютно унікальний, екзотичний, дикий і жорстокий, небачений до того світ чоловічого легіону. Армія. Чоловіча компанія, слова, які "дорослі ніколи не вимовляють уголос", море сирої, первісної агресії і гола правда чесної чоловічої ненависті й пристрасті, приправленої кулаками й ударами чоботом. Ця неповторна "магія" триматиме у своєму полоні юнака і, нарешті, дорослого чоловіка до кінця його днів. Леґенди, фільми, казки, анекдоти.

Вийшовши звідти фізично пошарпаними і морально потовченими, напівдикими й голодними до нових вражень, ми почнемо шукати свою половинку. Ми шукатимемо напівсвідомо, інстинктивно, не звертаючи уваги на те, що вона носить, не знімаючи навіть у літню спеку, великі чорні армійські черевики, кашкет "Я - хуліган" і штани-хакі-експериментальний варіант. (Фірма випустила пробну партію і збанкрутувала). На такі речі не звертаєш уваги. Вони - наче чорні окуляри, які деякі оригінали не знімають навіть уночі. Імідж - це все, і його потрібно дотримуватися, не забуваючи, що більшість людей шукає сестер по розуму, а ніяк не братів. Є оригінали, щоправда, їх мало і у нас їх ще не реєструють. Офіційно.

Ні, ми вибираємо ту, яка зробить, перетворить нас на батька, котрий для кожного з нас є саме тим, єдиним. Тільки тоді світ перевернеться. Тільки тоді ми перестанемо бути самі по собі. Острови в океані самотності. Ми зрозуміємо, відчуємо, ми вживемося в просту й очевидну істину. Має бути той, єдиний.

Саме він і розкаже нам про те, що пити шкідливо, але бувають випадки в житті, коли алкоголь - це правильний засіб, щоб перебратися через перевал відчаю і не впасти в яму депресії, з якої один крок до самогубства, до смерті. Він розкаже, що випивка - це шанс пережити страшну невдачу, гірку втрату всього і всіх, забутися на мить і повірити, що ти в раю, а не на Землі.

Хто ж ще подарує нам велику кольорову карту Африки, купу індіанських сувенірів, мокасини, навчить готувати рибу на вогні, заварювати шімарон і носити колумбійські джинсові сорочки? Хто ознайомить нас із оригінальними "Левіс", "Драбиною в небо" Цепелін і романом "Три товариші"? Хто розкаже нам красиву байку про старі добрі часи? Наприклад, шкільну леґенду, шмат біографії, витяг файлу зі свого минулого.

Чіпа пив "Агдам" і мріяв тримати в руках "Фендер Стратокастер". Зараз він тримає виріб Чернігівської фабрики музичних інструментів, граючи в ресторані "Пожежний клуб". Офіційно - "Вогні міста". Ресторанна класика. Червоний пластиковий костюм, білі спортивні шкарпетки, зачіска "паровоз" і польський одеколон "Вєчур" разом із триденною щетиною й кремпліновою краваткою з черепахами. Лабух. Тоді на випускному вечорі він грав, а ми... З якимись штурпаками з "його оркестру" він нас тримав у напрузі всю ніч. Коли урочиста частина вечора так і не змогла плавно перейти в розважальну, і випускний був на секунду від свого колапсу, Чіпа вивів на сцену свій ВІА. В кедах, запраних, майже білих джинсах і червоній сорочці, на якій висіли широченні підтяжки кольору сажі, майже втрачаючи рівновагу, з неймовірним почуттям власної гідності Чіпа підійшов до мікрофона і викрикнув одну-єдину фразу: YES! І впав. На секунду зал затих, а потім завив в екстазі: YES!

Чіпа повільно, з якоюсь неземною кволістю і зосередженістю підняв з крісла гітару, вперся своїми божевільними, п'янезними очима в зал, узяв перший акорд і майже нечутно прохрипів "Карі із джаз е блек вуман". Усе. Поташ. Коли він закінчив грати, дівчата ридали, витираючи сльози і соплі рукавами суконь, пацани перестали курити, гості за столом чавкати, а директор зіпрів. У кого Чіпа здер текст (інгліш він і зараз не знає) - містика, але гітарний блюз, які видали його неймовірні руки, ввів масу в стан трансу. То був ще той вечір - танців і проводів дитинства. Майже як у кіно.

У кожного з нас є своє кіно, але має бути той, не може не бути, єдиний, хто навчить нас бити по м'ячу, рибалити, кататися на лижах, терпіти біль, падати і вставати, перемагати страх, вірити в перемогу, тримати молоток, паяльник, рубанок, стамеску, штангенциркуль, лопату і найголовніше - розповісти, чому в цьому житті ми повинні любити і поважати їх - жінок. Без них ми, чоловіки, зграя голодних і злих вовків. У гіршому разі - стадо баранів. Без них ми не реалізуємося до кінця. Принаймні на цій планеті. Тільки з ними ми стаємо чоловіками-батьками. Це важко. Це не обмежується банальними побутовими жахами: обідами нашвидкуруч, шкарпетками, що валяються у несподіваних місцях, мертвими мишами в холодильнику, брудним, ніколи не митим посудом, непрасованими сорочками з відірваними ґудзиками і порножурналами. Ні, секс - дуже потужна й неймовірно потрібна, навіть корисна для здоров'я річ. Справа в іншому. Потрібне кохання. Велике, як останнє свято, як карнавал у Ріо-де-Женейро. Коли найкрасивіше місто Бразилії дуже довго приходить до тями і гамір не стихає протягом тижня. І натовпи туристів пакують валізи й сідають в літаки, і поліція рахує кількість пограбованих, побитих та просто зниклих, і жебраки доїдають останні крихти дармової гостини, і злодії ділять здобич, і двірники натирають перші мозолі, намагаючись прибрати великі купи сміття. І тільки звуки самби ще блукають заплутаними вулицями столиці карнавалів. Самба, серце каріоки, тримає на плаву душу мешканця фавел і не дає вмерти з відчаю жебракові, котрий ночує на пляжі Копакабани. Хто нам розкаже про таке?

Якщо нас опустять на грішну землю, він скаже: "Не падай духом, тілом. Тримайся на плаву". У нього повинна бути відповідь навіть на чорний день.

Він повинен сказати: "Тих, хто нас зрадив, забудь. Їх ніколи не було". Презирство, ненависть - це почуття. Забути, стерти з пам'яті.

Їх ніколи не було. Тих, хто вибрав не нас, спробуй зрозуміти, вони вибрали кращий варіант, навіть якщо діяли за принципом: або ти вийдеш за мене заміж, або ми залишимося друзями на все життя. Завжди потрібно набратися достатньо мужності й мудрості, щоб змогти чесно сказати: I wish you love. Він єдиний повинен це сказати. Нам.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Село провалюється під землю 
  ·  Життя в історичній пам'ятці 
  ·  Маніяк у Львові? Це все чутки! 
Погляд
  ·  "Львівобленерго" готується до штурму? 
  ·  Тимошенко і коаліція: знайди 10 відмінностей 
Поступ у Львові
  ·  Голодування як останній аргумент 
  ·  Тепла у Трускавці не буде? 
  ·  До джинсів - агітку! 
  ·  Наш маленький Алчевськ 
  ·  Побиття чи симуляція? 
  ·  Руйнівне сусідство 
  ·  ''Поступ'' хочуть залякати? 
Поступ з краю
  ·  "Нафтогаз" замовили 
  ·  Україні подобаються проекти 
  ·  Піскун майже не має рації 
  ·  В Україну не впустять погане м'ясо 
  ·  Передвиборні прогнози 
Поступ у світі
  ·  Телезвернення опонентів Лукашенки 
  ·  Завалився ще один дах 
Арт-Поступ
  ·  "Люблю вранці легкий секс і... сало!" 
Для чоловіків
  ·  I wish you love 
Спорт-Поступ
  ·  good bye, Америко! 
  ·  Маємо те, що маємо 
  ·  Олег ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ: У цьому весь наш спорт 
  ·  Трилер у місті музикантів 
  ·  Ставку на складність зроблено 
Пост-Factum
  ·  Нове велике пограбування 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Зінченко відкриє чемпіонат 
  ·  Таксисти взяли тайм-аут 
  ·  У гуртожитках карантин 
  ·  "Зелені" очистили дерева