 Учора у Відні розпочалися перемовини щодо майбутнього статусу Косово. Ця територія, населена зараз переважно албанцями, формально належить до Сербії, однак уже кілька років є практично незалежною, хоча від 1999 року перебуває під контролем ООН та міжнародних миротворців.
Переговори у Відні проводять делегації Сербії та Косово, а їх модератором від імені ООН є колишній президент Фінляндії Марті Ахтісаарі. Перемовини не будуть легкими, бо албанці-мусульмани з Косово хочуть абсолютної незалежності, а серби не можуть змиритися із втратою частини своєї території, на якій споконвіку жили православні християни.
"Ми наполягаємо на такій формулі: більше, ніж автономія, менше, ніж незалежність... Це означає: по-перше, гарантії безпеки для сербської меншості у Косово та Методії, по-друге, збереження нинішніх кордонів Сербії з Албанією та Македонією", -- заявив напередодні переговорів міністр закордонних справ Сербії та Чорногорії Вук Драшкович, -- передає радіо DW.
Натомість 31 січня під час останнього засідання міжнародної контактної групи, до якої входять представники Великобританії, Німеччини, Росії, США, Франції, ЄС та НАТО, було визначено три основні принципи, яких необхідно дотримуватися на переговорах у Відні: Косово не можна повертати Сербії, його не можна розділяти і не можна приєднувати до іншої держави (йшлося про приєднання Косово до Албанії)...
Тож Косово може отримати абсолютну незалежність, хоча ще довго перебуватиме під міжнародним контролем. Були, щоправда, плани перетворити Косово на третю частину союзної держави Сербії та Чорногорії. Однак схоже на те, що це штучне утворення довго не проіснує.
25 лютого парламент Чорногорії має ухвалити рішення про проведення референдуму щодо виходу із союзу з Сербією. Референдум планують провести вже 15 травня цього року.
Віденські переговори мали розпочатися кілька тижнів тому. Однак через смерть першого президента Косово Ібрагіма Ругови їх проведення було перенесено. 10 лютого парламент Косово обрав новим президентом краю 54-річного Фатміра Сейдіу. Він є менш поміркованим політиком, ніж Ругова і напевне захоче якнайшвидше стати президентом незалежної держави.
"Я радий, що незалежність Косово розглядається як реальність, бо саме такого статусу хоче народ Косово", -- заявив Сейдіу 14 лютого під час засідання Ради Безпеки ООН.
Щоправда, у незалежному Косово албанці мають гарантувати права і для сербів, що залишились у Косово чи мають намір туди повернутися. Вони стали заручниками великодержавних амбіцій Белґрада і тепер фактично усунені від влади у Косово, а дехто просто залишив цей край.
Багато що залежатиме і від позиції Москви. Нещодавно Владімір Путін заявив, що він пов'язує надання незалежності Косово зі схожим статусом для інших невизнаних держав. Таких як Абхазія, Південна Осетія чи Придністров'я. |
