BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Соціум / Для молоді.    Львівські обсервації.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
16 лютого 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Постаті  » 

___________________________________________________________________________

Марія Ева Дуарте
МАЙКЛ
 
 Марія Ева Дуарте була четвертою позашлюбною дитиною Хуани Ібаргурен. Батько Марії - дрібний землевласник Хуан Дуарте, якого вона ніколи не бачила.

Місце народження - Лос-Толдос, забуте село за 150 миль від Буенос-Айреса.
Щоб здійснити свою мрію та стати акторкою, в 14 років Ева утікає в Буенос-Айрес.

Та малограмотність, провінційність і сільський акцент заважають їй. Проте своєю зовнішністю - вона була високою як для аргентинки (170 см), з великими карими очами, світлим волоссям - дівчина привертає увагу чоловіків, які використовують її у своїх цілях.

В Аргентині на той час понад чверть усіх дітей були, як і Ева, незаконнонародженими. До цього всі звикли й ставилися спокійно. Проте існувало неписане правило - незаконнонароджена дитина ніколи не могла сподіватися на високу посаду в майбутньому. Тому в аргентинок був лише один засіб, за допомогою якого вони могли домогтися своїх цілей, - секс. І Евіта вміло це використовувала. Вже підлітком вона притягувала до себе погляди чоловіків. Якось дівчина ледь не стала жертвою зґвалтування. Роздягнувши її, молоді багаті плейбої, не зумівши перебороти опору дівчиська, викинули її з машини на дорогу. Прийшовши у владу, Евіта безжально відімстила їм за ганьбу дитинства. Її гнів не оминув усіх багатих сімей Аргентини.

Вийшовши заміж за Хуана Перона, Ева спробувала знищити всі свідчення про свою бурхливу молодість. Тому все, що відомо про її життя до заміжжя, - лише плітки.

Свою кар'єру в Буенос-Айресі Ева розпочала повією на вулиці.(Ставши дружиною президента, вона намагалася легалізувати проституцію). Ева вибирала собі заможного й впливового чоловіка і ставала його коханкою, просуваючись у такий спосіб наверх. Вона позувала для порнографічних видань. Пізніше за її наказом їх знищили. Навіть після заміжжя Ева так і не змогла остаточно позбутися ярлика "шльондри". Наприклад, під час офіційного візиту до Італії Ева їхала у відкритому автомобілі вулицями Мілана разом із колишнім адміралом, котрий супроводжував її. Почувши викрики розгніваної юрби, Ева вигукнула: "Ви чуєте? Вони мене називають повією!" - "Я їх прекрасно розумію, мадам, - відповів той. - Я не був у морі вже 15 років, а мене, як і раніше, називають адміралом".

Ева залишалася вірною Перону протягом усього їхнього спільного життя, за винятком одного разу. Вона не змогла встояти перед владою й багатством Онассіса. Вони зустрілися під час Другої світової війни. 1947-го Ева приїхала в Європу, і Онассіс спеціально прилетів у Італію, щоб зустрітися з нею...

Коли Ева приготувала Онассісу омлет, він передав їй чек на 10 тисяч доларів.

Першим коханцем Еви був танцюрист танго Хосе Армані. Вона запропонувала себе як плату за те, щоб він узяв її зі собою в Буенос-Айрес. Пізніше Ева сама змінила цю історію, назвавши своїм першим коханцем не Армані, а Агустіна Магаліса, популярного в той час співака.

У 15-річному віці Ева залишає Армані (Магаліса?) і розпочинає жити з видавцем Еміліо Корстуловічем. Незабаром вона розуміє, що найкориснішими для неї людьми є фотографи й продюсери. Ті, хто близько знав її, стверджували, що вона була холодною, розважливою й хитрою жінкою, якою керувала лише спрага до влади й багатства, а не любов чи бодай пристрасть.

Ева мала фатальний вплив на чоловіків. Рафаель Фіртузо, власник театру, після знайомства з Евою дав їй роль в одному зі спектаклів. Власник миловарного заводу забезпечив її найкращими косметичними засобами. Незабаром вона працює на радіо, до того ж провідною акторкою.

1944-го відбувається епохальна зустріч Еви з овдовілим полковником Хуаном Пероном - красивим чоловіком, улюбленцем жінок і поціновувачем юнок. Першого ж дня після знайомства Ева й Перон стали коханцями. Еві вдалося переконати його в тому, що він стане главою уряду. В 1945-му вона вийшла за нього заміж.

"Керувати країною - це те саме, що й знімати фільм про любов, де в головних ролях є один чоловік і одна жінка. Всі інші - статисти".

Ева втілює у життя свої грандіозні ідеї, стаючи найбільшим в історії Аргентини реформатором. Вона діє в інтересах бідняків. Тисячі вбогих приходять до неї із загублених у джунглях аргентинських сіл. Вона роздає їм речі й гроші, роздаровує одяг й міські квартири. Вона організує миття замурзаних мешканців нетрів у 50 розкішних ванних кімнатах президентського палацу. Безпритульних дівчат Ева видає заміж, влаштовує колективні весілля, на яких сама проголошує вітальні промови. Ще за життя в народі її починають вважати святою. Вона не знає втоми, спонукуючи до того свого чоловіка. "Коли Перон втомлюється, я повертаю йому бадьорість одним дотиком своєї руки...".

Її робочий день розпочинається з того, що своїм автомобілем вона мчить повз дорогі квартали Буенос-Айреса, щосили сигналячи, щоб ненависні їй дружини багатіїв падали від жаху. У багатих родинах її називають "кукарача", мовою аргентинської вулиці це означає "вагіна".

Як перша леді Ева боролася за рівні виборчі права жінок, організовувала профспілки й через Фонд Еви Перон перекачала мільйони доларів із бюджету Аргентини в програми допомоги нужденним, не забувши при цьому й про свої банківські рахунки у Швейцарії.

У неї була патологічна пристрасть до багатства й розкоші. Їй належало 1 200 золотих і срібних брошок, 756 золотих прикрас і 650 інших ювелірних виробів. Її хутра не поміщалися в президентському палаці.

Ева померла у віці 33-х років. Діагноз - рак матки. Вона вмирала довго, дуже схудла й перед смертю важила лише 33 кілограми. За розпорядженням Перона, від неї приховували, що хвороба невиліковна. Понад те, ваги, якими жінка користувалася, переробили так, що вони завжди були на тій самій позначці. Радіоприймачі в палаці не працювали. У всій країні люди більше знали про її хворобу, ніж вона сама.

Леґенда

Евіта


Коли 26 липня 1952 року вона померла, населення Аргентини очікувало кінця світу. Її величезні портрети і досі висять на стінах чи не кожного будинку в бідних кварталах аргентинських міст.

На її похорони прийшли мільйони. Люди непритомніли від утоми, цілодобово простоюючи в черзі до її труни. Не було такого дня, щоб хтось не спробував накласти на себе руки біля її тіла. Чоловіки плакали, жінки мліли.

Сеньйора лежала в кришталевій труні. Скляну плиту, на якій стояла домовина, підтримували в повітрі прозорі троси. Набальзамоване тіло жінки виставили в каплиці будинку аргентинських профспілок.

Наймані робітники й селяни в різних куточках країни бачили її в піднебессі. Тисячі бідних людей за закликом Перона писали їй листи на адресу палацу й отримували у відповідь напарфумлені конверти з написом: "Я цілую тебе з піднебесся". Щовечора, аж до скинення режиму Перона, на радіо переривали будь-яку програму й сумний голос повідомляв:

- Зараз 8 година 25 хвилин. Час, коли Евіта Перон стала безсмертною...

13 днів її тіло лежало в скляній труні, і країна прощалася з ним. Лікар Педро Ара домігся того, що очі Евіти не закривалися, губи залишалися червоними й усміхненими, шкіра зберегла живий відтінок. По її жилах замість крові текла суміш формальдегіду з парафіном, але вона виглядала ще краще, ніж за життя.

Після офіційного прощання доктор Педро Ара муміфікував тіло Евіти. Він працював над ним цілий рік і створив шедевр. Але схибнувся. Дідок гладив розпростерте на цинковому столі тіло, шепотів їй клятви. На полицях лабораторії протягом усього року стояли величезні букети свіжих квітів.

Ненависть до Евіти з боку аргентинської аристократії була такою великою, що, коли вона болісно вмирала від раку, у багатих кварталах пили за її якнайшвидшу смерть, а на стіні будинку напроти президентського палацу з'явився напис величезними буквами: "Хай живе рак!".

Звістка про те, що Евіта смертельно хвора, породила в аргентинському народі настрої, близькі до масового психозу. Сподіваючись урятувати її, люди мучили себе до півсмерті, ледь не щодня присвячуючи їй неймовірні рекорди. Один танцюрист 127 годин, не зупиняючись, танцював танго, поки не впав знепритомнів. Знаменитий більярдист зробив підряд 1 500 ударів києм. Дві жінки похилого віку плазували на колінах навколо центральної площі Буенос-Айреса протягом 5 годин доти, поки одна з них не розбила собі коліно. Вантажники встановлювали рекорди в піднятті ваги, а кухарі - у приготуванні їжі.

У всій країні споруджували вівтарі, на яких безперервно горіли свічі й були портрети Евіти. Люди цілодобово простоювали перед ними, молячись за неї. З настанням сутінків її портрети виносили з будинків на свіже повітря, щоб вона могла подихати прохолодою, і тоді то в одному, то в іншому селі люди раз у раз бачили навколо її голови німб.

1955-го внаслідок змови військових Перона скинули і вислали з країни. Статуї Евіти у всій країні зняли з п'єдесталів, розбили вщент, а за демонстрацію її портрета в громадському місці нова влада погрожувала суворим покаранням. Хунта боялася, що ім'я й тіло Евіти стануть символами народного опору.

Отож було вирішено викрасти мумію Евіти й назавжди сховати. 24 листопада 1955-го це завдання виконав шеф армійської розвідки. У листопаді 1955 року його підлеглі викрали тіло Евіти зі штаб-квартири прихильників Перона.

Воно зберігалося у ящику в робочому кабінеті полковника, який, залишаючись вечорами після роботи один, відкривав ящик і розглядав мумію... Згодом він збожеволів, віддавши роті солдат наказ зґвалтувати мумію. Але муміфіковане тіло виявилося твердим, як камінь, і розсунути ноги, не розколовши його на частини, виявилося неможливо. Тоді солдати за наказом полковника помочилися на тіло. Але це не все.

Потім розпочалася подорож мумії секретними армійськими сховищами і складами.

Пероністи насамперед намагалися викрасти тіло Евіти. А військовій розвідці доводилося переховувати його.

Дівчина Іоланда, дочка колишнього офіцера розвідки, за наказом полковника тримала мумію в себе. Іоланді було вісім років, і вона запам'ятала, як на її запитання: "А що в цьому ящику?" - батько відповів: "Лялька людського зросту". Коли він пішов, Іоланда відкрила ящик. Лялька була одягнена в усе біле, мала босі ноги. Вона пахла лавандою. Дівчинка зачісувала своїй мертвій подружці волосся, фарбувала губи й переказувала фільми, які дивилася у кінотеатрі.

Але некрофілія - невід'ємна риса аргентинського характеру. У жодній іншій країні день поминок покійних не перетворюється на таке гучне загальне свято. Духові оркестри грають на цвинтарях марші, танго й вальси. Люди танцюють серед могил. Ті, у кого торік умер хтось із близьких, просто зобов'язані напитися. Перон, після смерті похований у Буенос-Айресі, також став жертвою некрофілів. 1987 року його колишні опоненти пробралися в його мавзолей і викрали, відрубавши сокирою, декілька частин його тіла. Злочинців затримали, але руки колишнього президента так і знайшли.

У квітні 1957-го мумію Евіти переправили з Аргентини в Італію на кораблі "Граф Б'янка", щоб за посередництва Ватикану нарешті поховати тіло по-християнськи. Евіту вивезли з Аргентини за документами померлої італійки, якоїсь Марії Маггі, також під чужим ім'ям її таємно відспівали й поховали в Мілані.

Через 13 років полковник аргентинської армії, пероніст, викрав зі склепу труну з мумією Евіти й перевіз її своєю машиною з Мілана в Мадрид, де перебував Перон. Вона стояла на столі у віллі Перона й була зовсім оголеною - за винятком невеликої пов'язки на стегнах. Незважаючи на 20 років, що минули після її смерті, Евіта виглядала спокусливо.

Тіло Евіти повернули в Аргентину, і 22 жовтня 1976 року вона була похована на аристократичному цвинтарі Буенос-Айреса серед своїх заклятих ворогів. Труну на похоронах не відкривали. Існує припущення, що мумії в ній не було.

Наприкінці 1970-х міжнародну популярність отримав бродвейський мюзикл "Евіта" про життя і кар'єру Еви Перон. Мюзикл створили Ендрю Ллойд Веббер і Тім Райс, автори рок-опери "Ісус-Христос - суперзірка".

1996 року Алан Паркер зняв за мотивами мюзиклу фільм "Евіта" за участі Мадонни.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  "Як виглядає свобода слова в Білорусі?" 
Погляд
  ·  Буняк хоче стати мером втретє 
  ·  Не агітуйте! 
  ·  Львів розкрадають. А хто відповідатиме? 
  ·  Політреклама: дві мінімальні зарплати за секунду, або гроші, викинуті на вітер 
Поступ у Львові
  ·  Сто грамів для головного комуніста 
  ·  У Львові стартувало Перше галицьке віче 
Поступ з краю
  ·  Помаранчевій коаліції (не) бути! 
  ·  Микола СУНГУРІВСЬКИЙ: Треба піднімати ціну - та й годі! 
  ·  Боротьба зі сміттям 
  ·  У маршрутках встановлять тахографи 
  ·  Вибори та суд - індикатори України 
  ·  Міліції - зарплати та машини 
Поступ у світі
  ·  Геть росіян! 
  ·  Британці б'ють на сполох 
Арт-Поступ
  ·  Момент істини для єдиної нації 
Соціум / Для молоді
  ·  Життя під руїнами 
  ·  "Швидка допомога" - на гелікоптері! 
  ·  Танець без канонів 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Постаті
  ·  Марія Ева Дуарте 
Спорт-Поступ
  ·  Півжиття за олімпійське "золото" 
  ·  Герої небезпечних віражів 
  ·  Зоряний час ветерана 
  ·  forza, Україно! Forza! 
  ·  "Солдати" Олімпіади 
  ·  Місток між перемогами 
  ·  Надмірна гостинність господарів 
Пост-Factum
  ·  День незалежності Кубані 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Сала обізвали білокоником 
  ·  Садовий і Куйбіда лідери 
  ·  Водка+сільодка=комунізм 
  ·  Буняк проголосує ні за кого 
  ·  Новий стадіон до Євро-2012