BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Коли буде археологічний Музей у Львові?
 
Уперше на стіну так званої третьої лінії оборони Львова археологи натрапили, коли вели роботи біля 8 школи. Тоді відкриті фрагменти оборонного муру дали можливість уточнити, як і де насправді пролягала ця лінія (адже на мапах різного часу її розташування різне). А от коли цього літа велися роботи на вул. Підвальній біля Королівської бастії, там чомусь ця стіна не простежувалася. І от, коли під час встановлення пам’ятника Чорноволу (“Поступ” присвятив цьому кілька публікацій) стіна знову відкрилася буквально на глибині 15 см від рівня асфальту, радості археологів не було меж.

Цього разу історія знахідки виявилася більш-менш щасливою: мур розкопали, дослідили й законсервували, а пам’ятник проектанти погодилися посунути на кілька метрів, щоб його фундамент не завдавав шкоди підземній архітектурі. Утім, крім стіни, археологи мають і безліч іншого матеріалу, здобутого на поверхню із земної товщі та глибини віків. Керівник комплексної археологічної експедиції Василь Оприск розповідає про пам’ятки, знайдені на вул. Підвальній.

– На які знахідки ви наштовхнулися в культурному шарі?

– Тут не було культурного шару неперемішаного, адже ґрунт насипний. Траплялися у ньому предмети 16, 18 і навіть 19 століть. Надзвичайно поталанило з німецькою срібною монетою рубежу 15-16 ст.
Тобто вона певною мірою може датувати нам насипний ґрунт, хоч розуміємо, що потрапити сюди вона могла й у пізніший час: у кінці 16 – першій половині 17 ст. абощо. Знахідок дуже багато, якщо порівняти ті роботи, які були проведені на вул. Руській, Підвальній, пл. Митній, – то тут, на цьому клаптику досліджень, їх було знайдено більше, ніж на тих разом взятих об’єктах. Є майже цілі посудини – керамічні, скляні. Є кахлі дуже цікаві, фрагмент дуже гарної миски з відбитками пальців із внутрішньої сторони, а з зовнішньої із орнаментованими виступами. Матеріалу дуже багато, він різночасовий. Під час “камерального” опрацювання цього матеріалу ми його класифікуємо і звітуємо замовнику та польовому комітету інституту археології, який видає відкритий лист.

– Сподіваюся, що цього разу роботи велися за відкритим листом, який виданий Інститутом археології?

– Так, на моє ім’я, а також у мене є й дозвіл від Міністерства культури України на проведення досліджень. Тут все згідно з законом, як має бути. Це була комплексна експедиція, де працюють співробітники Інституту українознавства ім. Крип’якевича (я і Юрій Лукомський), а Володимир Шишак і Олег Осаульчук представляли археологічно-архітектурну службу Львова. Вважаю, що всі дослідження, які ведуться у Львові, мають бути комплексними, а до складу експедиції мають входити історик, археолог, архітектор, урбаніст тощо. Міждисциплінарні дослідження є більш об’єктивними.

– Де зберігатимуться ці знахідки, зокрема ця чудова монета, яку так легко тримати на долоні, ніби вона нічого не важить?

– Після опрацювання знахідок і публікації матеріалів вони повинні перейти у музей разом зі звітом. У польовий комітет ми даємо довідку, де саме будуть зберігатися ці матеріали. І ця довідка засвідчується тим, кому передаємо на зберігання. У дозволі рекомендовано, щоб ці матеріали зберігалися в історичному музеї. Але й Інститут українознавства має свій археологічний музей. По ідеї, вони мали би бути там. Але давно вже стоїть інше питання (при чому дуже нагальне!): Львів, історична частина якого під охороною ЮНЕСКО, не має музею історії Львова, де були б археологічні й архітектурні експонати!

– Знахідки тепер просто розпорошені?

– Частина з них є в Історичному музеї, частина – в Інституті народознавства, частина – в Музеї релігії. А все-таки таке місто має мати спеціалізований музей. Для нього є й місце непогане – Цитадель. Там, на жаль, деякі з укріплень руйнуються (на власні очі бачив, як одну з них просто розбирали), а їх би цілком можна було перепрофілювати під музей.

– Знаю, що археологам докучають мародери. Як ви з ними даєте раду?

– Уже одне підозріло, коли розкопку фотографують без дозволу. Є ж закон про авторське право, і саме науковці мають право вводити інформацію про знахідки в науковий обіг. Звісно, коли приходить журналіст, ми надаємо інформацію, бо інтерес до історії Львова великий.

– А крадії не зловживають вашою відкритістю?

– Ніхто нам сторожа не дасть. Звісно, ідеально – обгородити кругом. Але загалом у місті дуже важко копати. На нараді в міськраді прозвучала пропозиція вивішувати на паркані інформаційний бюлетень про знахідки... Якби ми таке зробили, то наступного дня розкопали б пів-Львова вже без нас. Щодо цих розкопок, то заслугою в тому, що стіна залишається неушкодженою, є взаєморозуміння, якого досягли археологи й проектанти.

– А коли ставили пам’ятник Королеві Данилові, такого взаєморозуміння не було?

– Там було трохи важче. Нам запрограмували 2 тижні на розкопки, але... Дякуючи Олександрові Сендезі, ми копали 3 місяці замість 2 тижнів, щоправда трохи вбік від місця пам’ятника.

– Шкода, що не сприйняли вашу ідею – відкрити барбакан – справжню оборонну споруду княжих часів і біля неї поставити бронзового Данила – у цьому була б реальна символіка...

– Щодо пл. Галицької: коли закривалися ці розкопки, ми там усе законсервували. Оскільки об’єкт, який ми відкрили, до кінця не докопали, ми не можемо точно сказати з упевненістю, що саме там стоїть. Так, є залишки стін. Але чого? У мене є документ за підписом заступника начальника управління капітального будівництва м. Львова, де чорним по білому записано, що в бюджет будуть закладені гроші на плановані археологічні дослідження в центральній частині Львова, в тому числі й на пл. Галицькій під час реконструкції ринку. Я з великим задоволенням мушу наголосити на тій великій увазі, з якою преса ставиться до археології у Львові. Зберігаю всі вирізки. На пл. Галицькій ми справді мали чим похвалитися: залишки споруди 13-15 ст., багато матеріалу із княжого часу (кераміка, скло, шкіра, кахлі). Та найунікальнішими тоді виявилися фрагмент бересту з орнаментом та фрагмент стилосу, яким писали в княжий період, орнаментовані вироби з кістки, полив’яні плитки, якими викладали підлоги або церков, або княжих палат! Тому я дуже хочу, щоб там завершилися розкопки, розпочаті в 2000 р.

– Це залежить від міської влади?

– Як керівник експедиції я інформував нового мера про ті роботи, які були проведені у Львові за останні 3 роки. Поки що зустрів розуміння з його боку. Але у Львові так багато проблем в археології, що вирішення їх потребує зусиль різних зацікавлених структур. Тільки не замовчуйте їх у пресі.

P.S. Гаразд, замовчувати не будемо. І в наступному інтерв’ю із археологом Юрієм Люкомським з’ясуємо подальшу долю львівських підземних фортифікацій.









» 
vIII Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти"
 
1-19 жовтня 2002 року

1.10 (вт) 17.00 Концертний зал Філармонії. Ансамбль Cjntinuum. Твори Бібіка, Грабовського, Кьорчнера, Мемлока, Ненкерроу, Балея.

18.00 Концертний зал Філармонії. Камерний хор "Київ". Микола Гобдич -- диригент. Твори Євгена Станковича.

8.10. (вт) 17.00 Концертний зал Філармонії. Камерний хор "Глорія", Львівський симфонічний оркестр. Сімон Камартін -- диригент. Твори Дерунгса, Гайдна.

20.00 Будинок органної музики. П'єр Стефан Меже -- саксофон. Твори Вареза, Жоляс, Шельсі, Мефено, Штогаузена.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Захід проти Кучми 
  ·  Яцюк далі під вартою 
Погляд
  ·  Італія легалізовує домогосподарок 
  ·  День захисника України 
Поступ у Львові
  ·  Львів освітлюють кіоски 
  ·  Світовий банк йде на компроміс 
  ·  Бюджетні клопоти обласного голови 
  ·  Єдиний податок – панацея для підприємців 
  ·  Студентські квитки не дійсні 
  ·  На ЛТБ закінчився патріотизм 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  20 мільярдів українських доларів 
  ·  Бюджет потребує доопрацювання 
  ·  Новий етап парламентської кризи 
  ·  Запоріжжя хоче розмовляти законно 
  ·  Крим, Хмельницький і Харків об’єднуються 
  ·  Кучмі подарували Воронцовський палац 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Валєнса хоче до Іраку 
  ·  Віце-президента “Лукойла” звільнено 
  ·  Життя на Венері 
  ·  Канада відмовиться від іммігрантів? 
  ·  Угода з рецидивістом 
  ·  Американська віра – консервативна 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тенденції Поступу
  ·  Шанси для Кучми 
Арт-Поступ
  ·  vIII Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти" 
  ·  Коли буде археологічний Музей у Львові? 
Пост-Factum
  ·  Клички готові побити всіх 
  ·  КАЛЕНДАР