 Розпочинався учорашній парламентський день багатообіцяльно - бійкою.
Розпочалася вона з того, що комуністи повісили у сесійній залі біля місця Президента плакат з написом: "Де кроки назустріч людям?" Водночас депутати з "Нашої України" заступилися за честь Президента та спробували зірвати плакат. Спалахнула сутичка, в якій зазнав травми лідер НУ Микола Мартиненко. Він одержав удар по обличчі, після чого в нього потекла кров з носа. Шоковані депутати остудили запал, після чого спікер Литвин розпочав засідання. Щодо Миколи Мартиненка, то його відвезли до лікарні.
Незабаром у залі з'явився Віктор Ющенко, якого зустрічали досить таки стриманими оплесками. Промова Президента була насичена уже звичними закликами до консолідації та роботи на благо держави. Загальний її зміст - у нас здебільшого усе добре. На цьому тлі виділялося кілька моментів. Зокрема Віктор Ющенко пообіцяв депутатам не порушувати питання політреформи у Конституційному Суді до виборів. Однак дав зрозуміти, що від проекту нової Конституції він не відмовився. Щодо економічних питань, то тут Віктор Ющенко був більш конкретним. Президент розповів про плани створити українську "силіконову долину" та ввести погодинну оплату праці, щоб у такий спосіб побороти тіньові зарплати.
Зрозуміло, що реакція самого парламенту на виступ Президента була різною. Михайло Волинець, народний депутат від БЮТ, вважає, що сильний бік промови - щодо розвитку аграрного комплексу. Щобільше, на думку бютівця, у промові було багато аналітики і вона була достатньо виваженою.
Натомість Степан Гавриш, член блоку "НЕ ТАК!", не побачив у ній нічого хорошого - "надто багато мрій, дуже багато лукавства". "Виступ Президента був досить депресивний. Усе, що він сказав, спрямоване на завтра, немає жорсткої оцінки ситуації в Україні", - твердить Гавриш. На його думку, Ющенко жодного разу не був самокритичний. "Він намагався перекласти всю відповідальність на суспільство, яке винне лише в тому, що обрало його.
А от Борис Беспалий, народний депутат з "Нашої України", вважає, що виступ Президента абсолютно відповідав ситуації. "Це щорічне послання, але рік президентства був перший, і тому тут були два месиджі. Перше - це стратегія розвитку України на 5-10 років для України. І друге - це завдання на найближчий період, тобто на найближчий рік", - зазначає Беспалий. Щодо змісту, то, на думку депутата, доповідь побудована на високому рівні.
Коментар
Володимир ФЕСЕНКО
керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента"
Цей виступ можна порівняти лише з інавгураційною промовою Віктора Ющенка. Звісно, не позбавлена промова притаманної Президентові стилістичної патетики, філософсько-світоглядної манери виступу. Проте це один із найбільш змістовних його виступів, починаючи з першого року президентства з погляду накреслення стратегічних напрямів діяльності і самого голови держави, і держави загалом.
Ці два моменти: наявність стратегічної змістовності і наявність конструктивності - посприяли тому, що можна назвати політикою консолідації. Новий момент - проблема консолідації багатоетнічної української нації, що є дуже важливим. Власне, Президент звернувся не лише до проблеми політичних чи економічних розколів, а окреслив і стратегічне завдання - консолідацію нації.
Ключова ідея виступу - досить сваритися. Президент не обмежився лише миротворчим закликом, а сформулював дуже багато конкретних пропозицій. Він окреслив свою короткострокову та середньострокову стратегію.
Важливою частиною промови була й та, де йшлося про пакет реформ, які неможливо втілити лише зусиллями Президента. Для цього мають попрацювати і уряд, і парламент.
Президент дав позитивні оцінки минулого року, проте не вказав на негативні тенденції. Критичним зауваженням з мого боку є й те, що у нього дуже багато пропозицій, він формулював конкретні стратегічні напрями, проте сьогодні цього замало. Ющенко не вказав, що саме має робити уряд і парламент. Отже, були окреслені цілі і завдання, але за кадром залишилися інструменти, як саме це реалізовувати. |
