BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Тема.    Репортаж.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
1 лютого 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  11:41 20-11-2017 -   Поліція затримала підозрюваного у нічному пограбуванні чотирьох львівських магазинів  
  11:11 20-11-2017 -   На початок цього навчального року у Львівській області діяло 43 виші  
  11:9 20-11-2017 -   На Замарстинівській авто злетіло в кювет і перевернулося  
  11:4 20-11-2017 -   На Львівщині триває ремонт автомобільної дороги Куровичі-Рогатин  
  10:32 20-11-2017 -   На трасі під Львовом перекинувся бензовоз з пальним  
Україна
  11:2 20-11-2017 -   У Чорткові перепоховали членів ОУН, розстріляних німецькими окупантами у 1942 році  
  10:35 20-11-2017 -   Укргідрометцентр повідомив про погіршення погоди в Україні  
  10:24 20-11-2017 -   В Україні скасували поїзд Київ-Луцьк  
  10:22 20-11-2017 -   Держпраці підрахувало кількість неоформлених працівників  
  10:19 20-11-2017 -   На Донбасі через грубку загинули троє військових  
Світ
  10:39 20-11-2017 -   Ізраїль планує депортувати 40 тисяч африканських біженців  
  10:28 20-11-2017 -   Король Норвегії потрапив до лікарні  
  10:27 20-11-2017 -   У NASA розповіли, коли зустрінуться з інопланетянами  
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

"Гра в маґодзи"
У ляльки бавляться не лише діти
Інна КОРНЕЛЮК
 
Інна ІвасюкНе будемо бавитися у високе мистецтво, бо насамперед ми все-таки бавимося, а в що - питання набагато серйозніше. Ми бавимося в національну свідомість, гарні пафосні слова, нетлінні українські ідеали, але, здається, маленькі діти більше знають про свої ляльки, ніж дорослі про ті дурниці, про які говорять на телебаченні, пишуть в львівських газетах і таке інше.

На схожі роздуми наштовхує виставка художнього текстилю "До витоків", присвячена 60-літтю кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв, яку зараз експонують у Львівському палаці мистецтв і заслуговує на увагу не лише фахівців.

Варто зауважити, що це лише одна із акцій в межах святкування ювілею кафедри, оскільки кафедра має намір проводити протягом року й інші заходи, які б висвітлювали ту велику науково-методичну, дослідницьку, мистецько-творчу, педагогічну роботу, яка характеризує її не лише як одну із перших (бо воно так і є), але й, безперечно, провідних в Україні.

Саме випускники кафедри становлять основний склад багатьох кафедр текстилю мистецьких закладів, чи то в Києві, Рівному, Луцьку, Косові, Вижниці, Ужгороді, чи у Молдові - в Кишиневі, Рибниці, а тепер уже й у Сургуті, де стараннями таких педагогів, як Зеновія Шульга і Валерій Несторенко при Коледжі російської культури ім. А. С. Знаменського відкрили відділення художнього текстилю і моделювання костюма.

Не будемо бавитися в юний максималізм й думати, що кожна академія мистецтв штампує геніїв, або що такі заклади повинні випускати в світ широкий "відшліфовані діаманти", до яких залишається хіба що підібрати оправу. Так, на згаданій експозиції є кілька неперевершених робіт.

Та підемо шляхом експерименту й подивимося на реакцію маленьких дітей, які прийшли "До витоків". Що може бути щирішим і показовішим від раптового захоплення маленької дівчинки, яка побачила аж десять кольорових ляльок одразу і вигукнула: "Це моя улюблена страшна лялька!"

Ляльки Інни Івасюк впадають у вічі не лише маленьким дітям, дорослим теж. Вони гіпнотизують, в них є щось яскраве й невловиме, щобільше, в них відчувається щось рідне. Проте не тільки ці приємні враження провокували на розмову з молодим дизайнером, авторкою "ляльок":

- Інно, що можете розповісти про "маґодзи"?

- Маґодзи - це рукотворні ляльки, які виготовляли колись на Поділлі. Як казала моя бабця, тоді вірили: якщо діти бавляться ляльками-маґодзами, то в родині буде багато діток. А ще на Хмельниччині у с. Кітайгороді кажуть: "Вирядилася, як маґодза", очевидно, маючи на увазі своєрідність і неповторну виразність цієї ляльки. Мистецтвознавці, з якими я спілкувалася на тему ляльок, на жаль, нічого не знають про "маґодз". Ляльками я почала цікавитися не так і давно - три роки тому. Й несподівано для себе захопилася. Тобто не хочу тобі розповідати якісь вигадливі історії про несусвітні речі. А скажу так: я отримую велике задоволення, коли шию свої ляльки.

- Скільки часу потрібно, щоб пошити таку "маґодзу"? На виставці їх в тебе є десять.

- Приблизно місяць на кожну. Цю верету (Ткана вовняна спідниця на одній з ляльок. - Авт.) мені зробила моя прабабця. Але хочу застерегти, ці ляльки - більше інтерпретація, переосмислення національного строю, ніж народна автентика.

До слова, куратор виставки, доцент Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга, зусиллями якої в світ вийшло три книжки, присвячені мистецтву текстилю, розповіла чимало цікавих і важливих речей:

- Зеновіє Михайлівно, скажіть, будь ласка, ці костюми на "маґодзах" - гарна стилізація чи все-таки реконструкція?

- Якщо говорити про історичну достовірність строю, то це чудово демонструє проект Юрія Мельничука "Ляльки в традиційному народному вбранні різних реґіонів України". Натомість Інна вільно творить образ національного строю, по-авторськи його переосмислюючи. Коли ж вас цікавить жива автентика, то її можна знайти в українських Карпатах і не тільки.

Сучасна молодь в таких селах, як Яворів і Соколівка, зовсім не нехтує національним весільним вбранням. Саме у весільному костюмі гуцули поєднали різні тенденції, які зараз можна спостерігати в Україні - використання автентичного національного строю, авторська інтерпретація народних мотивів і білі європеїзовані шати, розвівши ці тенденції по різних днях весільного ритуалу.

КІЛЬКА СЛІВ ПРО МИСТЕЦЬКУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

- Якби не фотографії в щойно виданих книгах, то просто б не повірила, що українська молодь все частіше надає перевагу національному весільному вбранню - чи то автентичному, чи стилізованому, не лише в Карпатах, але й у Львові, Києві. До створення таких костюмів долучилася когорта кращих професійних художників - Оксана Миронович, Надія Горак, Наталка Дяченко-Забашта, а також і Ви.

- Джерелом для створення робіт учасників виставки є українська національне мистецтво як самодіяльне, так і професійне. Саме тому впродовж восьми років кафедра текстилю проводить пленери в Карпатах. Там збереглася така архаїка - дерев'яна хата, в ній - від ліжників до рушників й навіть запахи - це справжній "живий музей". І найперше, що я кажу бабусям, які живуть там, - аби вони нічого не продавали! Думаю, що наше сучасне професійне мистецтво повинне творитися на національній культурі.

Не можна думати, що народне мистецтво - це просто примітив, бо воно є основою тієї доброї національної традиції, яку можна бачити в роботах О. Архипенка, С. Гординського, П. Холодного та інших, коли національне професійне мистецтво мало свою нішу в Європі й у світі.

Зараз ми хапаємося за якісь формальні речі, не розуміючи суті їхнього походження. Один наш знаменитий геніальний художник якось зробив цікавий перфоменс: спочатку кувалдою розбив фортепіано, на якому ще можна було й грати, а потім витирав вишитою сорочкою підлогу. Не заперечуючи свободи творчості, вважаю, що є речі сакральні, якими, може, і не варто так вільно оперувати. Тому що митець має відповідальність перед суспільством, оскільки собі не належить.

- Чому буде присвячений наступний пленер у Карпатах?

- Це вже буде дев'ятий пленер художнього текстилю із назвою "Лялька - образ моделі світу". Лялька як знак. Як символ. Як оберіг. Ми в Карпатах цього року пошукаємо прадавні ляльки, наповнені глибоким змістом. З давніх-давен вони були обрядовим символом, який використовували у магічних заклинаннях і містеріях. Відлуння цього залишилося й досі, скажімо, під час Різдвяних свят, Масляної чи Івана-Купала.

...Наші пленери є міжнародними, ми тісно співпрацюємо з художниками з Молдови, Росії, Польщі, Угорщини, Німеччини, Канади. Ручні ремесла, які формувалися впродовж усієї історії розвитку людства, акумулювали в собі найдосконаліші традиції багатьох поколінь людського роду. Науково-технічний прогрес, на жаль, поступово призвів до того, що багатьох народних промислів уже практично не існує.

Віднайти й зберегти рукотворне ремесло для майбутніх поколінь - чи не найважливіша мета науково-дослідної роботи арт-проектів: "Від чорного до білого, не фарбуючи" (нефарбовані матеріали), на другому "фарбувала сама природа" (технологія) використання натуральних барвників), третій - "Писанка", четвертий - "Рукотворна тканина в сучасному одязі", п'ятий - "Стебло, волокно, нитка" (плетіння)...

Є цілі пласти культури, на які перестали звертати увагу... Саме на цих пленерах можуть зустрітися й попрацювати разом такі непересічні особистості, як Ніна Саєнко, Катерина Сусак, Галина Забашта, Наталка Борисенко, Галина Кантор-Молотова, Ірина Вах, Ельвіра Чимортан-Волошин, Ірина Шух, Марта Токар, Олена Падовська та багато інших.

Результатом цієї багаторічної праці є навчально-методичний посібник "Рукотворна тканина. Традиції та сучасність", який щойно вийшов у світ і складається з трьох окремих книжок. Ці книжки, які Ви побачили, - це плід багаторічної співпраці між двома містами - Львовом і Сурдутом, коледжем російської культури ім. А. С. Знаменського, Українською недільною школою міста Сурдута та Львівською національною академією мистецтв.

Співпраці, здійсненої в межах таких проектів: "Писанка" (Україна - Росія), "Слов'янський хід" (Росія) і "Екологічний ракурс" (Україна). А вихід цих книжок у світ став можливим завдяки інтелектуальному потенціалу згаданих освітніх закладів, а також підтримці державних органів - департаменту культури, молодіжної політики і спорту в особі начальника управління культури м. Сурдута Ганни Литвин.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  А чиновникам байдуже! 
  ·  Є номінанти на "Оскар" 
  ·  Аварію в Алчевську розслідує прокуратура 
  ·  Путін критикує Україну 
Погляд
  ·  За півкроку до угоди 
  ·  П'яні міліціонери побили волонтера 
  ·  Вода нам не потрібна? 
  ·  Політолог йде в Парламент 
Поступ у Львові
  ·  Підготовку до ювілею Львова "завалили" 
  ·  ЖЕКи на реформу! 
  ·  Сендак "наїхав" на Олійника 
  ·  Будемо з теплом ...десять днів 
  ·  Буде новий дитсадок 
  ·  Залізничники шукали бомжів 
  ·  Земельного заступника досі нема 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Розбір польотів від генпрокурора 
  ·  Від чого померли птахи 
  ·  Крок уперед чи назад? 
  ·  Кандидати махлюють у деклараціях 
  ·  Брак кадрів у Президента 
  ·  Злочинці з ''дахом'' у ВР 
  ·  Луценко готовий вмовляти Щербаня 
  ·  ЧФ таки прибріхує 
Поступ у світі
  ·  У бій ідуть тільки Аляксандри 
  ·  Горбачов знав про підготовку путчу і... вичікував 
  ·  Книжкова цензура 
  ·  Ірану дали час 
  ·  Польща боїться повторення Катовіце 
Арт-Поступ
  ·  "Гра в маґодзи" 
Тема
  ·  Великий друг малої людини, 
  ·  Львівська зооперукарня 
Репортаж
  ·  Електричка - "форевер"! 
Спорт-Поступ
  ·  Синьо-жовте дербі за бронзу 
  ·  Українці образили господарів 
  ·  П'єдестал для львів'янок 
Пост-Factum
  ·  Повітряні кулі забезпечать покриття 
  ·  Повітряні кулі забезпечать покриття 
  ·  КАЛЕНДАР 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Облрада воює з обладміністраціє 
  ·  Завершено спецоперацію БОМЖ 
  ·  Підприємці вкрали півмільйона 
  ·  Головний комуніст у Львові 
  ·  Вже є 4 офіційних кандидати на 
  ·  Погодні умови погіршуватимуться 
  ·  Полохало про три помилки Ющенка 
  ·  Кому у Львівську облраду?