BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Реклама у Поступі.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
26 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Харашо живйом!
Ювілей

Ну от і ми ся дочекали празника. Маєте в руках 1000 число “Поступу”. Важко повірити, що ми ще жиємо, що нас іще не задушили, не закрили і не пригріли інвестиціями. Незважаючи на прогнози і плітки, “Поступ” уже п’ять років залишається єдиною незалежною газетою. Ніким не купленою і нікому не проданою. Як кіт, що гуляє сам по собі, “Поступ” бреде у суцільній пітьмі і веде за собою тисячі читачів.

Не все на цьому задрипаному світі продається. Але все має свою ціну.


Карлос, ти не правий!

Розчулив мене днями посол США Карлос Паскуаль, який заявив, що в силових діях міліції “не було надмірної жорстокості”. Бідачка, чи то осліп, чи то оглух, всяке буває. Але на відміну від попереднього посла, якого наш Татусько називав падлюкою, Карлос вирішив грати ролю наївної овечки, котра вірить усім обіцянкам вовка. Коли він до всього ще й бовкнув про те, що в Америці ніхто б у житті не дозволив ставити намети біля Капітолія, я подумав, що це вже точно не його особиста фантазія, а котрийсь радник Татуська підкинув йому цю здорову мисль разом зі скромним конвертиком. Ну, не може американець таку бздуру заявити! Зате ця заява, яку навперебій стали цитувати усі ЗМІ, дуже зграбно пасує до всіх решт бздур, які ми чуємо від влади.

Ну звичайно, в Америці ніхто наметів біля Капітолія не ставить, але поруч у величезному сквері — будь ласка, став, які хочеш намети чи курені і проголошуй любе. Інша справа, що таких вимог, як в Україні, там нікому і на думку не спаде ставити. Бо ж у них ДЕМОКРАТІЯ не на словах, а насправжки. І там, крім приватизованого телебачення і приватизованих газет, є незалежне телебачення і незалежні газети, і такі яскраві, такі нахабні фальсифікації під час виборів там востаннє робилися за часів мафії в 1930-тих роках.

Можливо, американський посол не дивиться нашого телебачення, якщо не помічає відсутності демократії. Тепер хіба з російського та польського телебачення можна довідатися, що діється в столиці і побачити свіжі кадри малої революції. Тим часом усі наші канали працюють згідно з одним й тим же сценарієм, і тепер УТ-1, 1 плюс 1 та ІНТЕР уже абсолютно нічим не відрізняються в своїх випусках новин. Досі мали ми одного брехунця на УТ-1, а зараз уже на кожному з каналів чуємо брехні цілої зграї маленьких підбрехачів і лапікур.

Коли телебачення нам показує людей, що вимагають відставки президента, то неодмінно вживають такі визначення, як “натовп”, або “юрба”, а камера виловлює зазвичай людей літніх і червоні прапори.
Ось хтось співає, а голос за кадром коментує: “Чимало прийшло напідпитку”. Тисячі людей у стані алкогольного сп’яніння? У це неможливо повірити. Але влада себе принаймні таким чином намагається втішити.

Інколи бувають проколи. На 1+1 в одному сюжеті прозвучали слова Татуська про те, що “акції — це добре, значить, є в нас ще демократія”, і про те, що таким чином можна всіх інвесторів віджахнути, і про те, що все це було проплачено.

В “Епіцентрі” Піховшек втратив бдітєльность і бовкнув: “Це вже питання політичної послідовності. Я маю на увазі, звичайно, позицію лідера “Нашої України” Віктора Ющенка, оскільки не можна підписувати резолюції з вимогами відставки президента із формулюваннями на зразок “президент — батько дитячої проституції”, і працювати з цим “батьком дитячої проституції” над створенням більшості”.

Воно, звичайно, так, але ж, повідомивши на усю країну те, що могло досі чути обмежене коло людей, Піховшек підсунув свиню Татуськові.


Лідери

От колись усе було ясно і прозоро. Тут тобі були червоні з серпочками-молоточками, там тобі — синьо-жовті з тризубами, а посередині тоті жи з долярами. А нині що маємо? Все зя змішало. Зійшлися докупи такі, жи ще пару років тому в страшному сні би ся не привиділо. “Уж з єжом”, як образно висловився Татусько.

І справді, ще недавно такий червоний Мороз раптом став символом правдивості. Та що там казати — власне з нього почалося “Геть Кучму!”. А Симоненко? Що ся з хлопом стало? Чи то Грушевського, як і Мороз, прочитав і прозрів, чи то так замаскувався, але теж ставить дуже радикальні вимоги і коли раніше він відмежовувався від протестів опозиції і заявляв, що комуністи будуть протестувати окремо, то тепер червоні опинилися в одних рядах із правими. І нема на то ради. І мусимо з червоними ся братати.


Козир-дівка

Ні, це вже не та тендітна принцеса, яку всі ображали. Після того, як Юльця вночі 17 вересня напуцувала писок руйнівникові наметового містечка міліцейському генералу Савченкові, а в понеділок на чолі своїх друзів-депутатов на півтори години заблокувала студію каналу УТ-1 з вимогою надати опозиції прямий ефір, вона перетворилася на яскравого лідера опозиції.

Це визнали навіть вороги. Ось і первий замісник глави Адміністрації президента Валерій Хорошковський у газеті “День” назвав головним зачинщиком неконструктивних виступів проти влади саме Юльцю.

Несподівано народна улюблениця перетворилася на пострах для Татуська: “Кучма і люди, які його оточують, будуть лягати з думкою про нас, і вставати з думкою про нас. Ми кожен день будемо дарувати Леонідові Даниловичу новини”. Еге, ми вже щось подібне пам’ятаємо. Колись і Наташа Вітренко являлась Олександру Морозу в страшних снах. Але ж конотопська відьмочка не відзначалася інтелектом і, викидаючи із себе найпримітивніші лозунги, могла повести за собою тільки набурмосених пенсіонерів. А Юльця збурила маси. 16 вересня на Європейській площі тільки й чутно було скандування “Юля!”, і жодного разу “Петя!”, “Саша!” чи навіть “Вітя!”.
Є над чим задуматися.


Харашо живйом!

Так во збоку, з погляду якогось Зімбабве, то Україна скидається на суперзаможну державу. Принаймні наш Татусько жиє на широку ногу і ні в чому собі не відмовляє та ще й проголошує на всю Україну, як нам файно жиється, як у нас росте економіка і благоустрій. Як сказав Татусько, це “пачяток і начяло нашого шляху”.

І я му вірю. Як не вірити, коли бачу на прикладі конкретно одного українця, що справді ніц йому не бракує і добробут його росте як на дріжджах. Одикаво на ремонт тільки четвертого поверху його Адміністрації із сауною і тренажерним залом, пише www.grani.kiev.ua, пішли мільйони з Чорнобильського фонду. А яхта, подарована Татуськові, коштує чи то 9, чи то 12 мільйонів доларів.

Ось із Одеси повідомляють, що “на базі міського Палацу дітей і шкільної молоді, якого колись побудував генерал-губернатор Міхаїл Воронцов, скоро буде відкрита державна резиденція президента України. Про це сьогодні повідомив журналістам глава облдержадміністрації Сергій Гриневецький. За його словами, “спільна пропозиція керівництва облдержадміністрації та Одеського виконкому про виділення дітям і шкільній молоді іншого приміщення для гурткової праці, і розробки проекту реставрації пам’ятника архітектури “Воронцовський палац” підтримали глава держави та уряд”. На думку С. Гриневецького, необхідно реставрувати не тільки архітектурний комплекс, починаючи від колонади і закінчуючи графськими конюшнями, але й прокласти, згідно з європейськими стандартами, автотрасу “Аеропорт — резиденція президента” (УНІАН від 9 вересня).

Ну видите, як то файно? Від лозунгу “все краще — дітям” переходимо плавно до лозунгу “все краще — Татуськові”. І все за європейськими стандартами! Не за стандартами Зімбабве — Боже, борони! Наш національний Татусько на то заслужив, нє?

Мало того, та ж невтомна www.grani.kiev.ua дошукується ще й ще. Окрім кримських та карпатських резиденцій, ще одної на Бориспільскій трасі, будується ще в Кончі-Заспі за іноземними проектами і зі всіма прибамбасами. Ну все там є, про що б ви не подумали. І навіть таке, про що ви й не здогадуєтеся. Просто справжній тобі замок з трьома рівнями захисту. Партизани не візьмуть. А є ще ж і дача під Москвою вартістю в 50 мільйонів доларів — це вже на крайній трафунок, коли доведеться кивати п’ятами і просити політичного притулку в єдиній країні, яка ще може його надати.


Підводний човен у степах України

Таке враження, що наша залізниця просто не має, куди гроші подіти. То ублажає, як може, Татуська, то купує щось таке, що ні в кут ні в двері.

Є в України один-єдиний підводний човен. Дістався нам, коли ділили Чорноморську фльоту. Купа країн, аби-сьте знали, підводних човнів не мають і ніц собі з того не роблять. Мають то в носі. І при тому це країни, котрі живуть куди краще за нас.

Ну але є в нас підводний човен. Є то він є, але не плаває. Бракує акумуляторів, вартість яких, кілько б ви думали? — вісімнадцять мільйонів гривень! Та ще на ремонт треба зо п’ять мільйонів. Але наш Татусько дуже вже запрагнув, щоб той човен таки зрушив з місця. І що ви гадаєте, хто виявився тим патріотом, який дав гроші? Та таки наш головний залізничник.

Цікаво, що коли мали-сьмо міжконтинентальні балістичні ракети, то нікому й на гадку не спало, аби виділити гроші на їхнє утримання. Навпаки тільки й думали про те, як би то їх хутенько позбутися. Бо то, бачите, надто дороге задоволення. А от без підводного човна, виявляється, ми ну ніяк обійтися не можемо. І вже везуть, вже трагають з Греції тоті акумулятори. І на радість Татуськові незабаром наш єдиний підводний човен зачне човгати по наших неозорих степових просторах. Бо жи пірне він під воду, то тяжко повірити після десяти літ простою.

І знову я питаю себе? Невже наша залізниця така багата, що не знає, куди гроші діти? Недавно їздив я до Києва, а потім і до Чернівців. З вікон дує, двері в купе не замикаються, бо, напевно, є домовленість зі злодюгами, кондиціонери не працюють, з кльозетів один фунциклює, а в другому лямпочка перегоріла. Але запам’яталося мені найбільше не це, а подорож до Чернівців і назад. Туди ми їхали певно волами, а не потягом — цілу ніч. Тридцять вісім зупинок! Ну, добре, врешті я знав, чим я їду і як я їду, і, приїхав таки рівно о заповідженій годині. Але, купивши квиток в купе, я не мав цілу ніч спокою, бо провідники постійно впускали пасажирів, а ті шарпали двері, шукаючи собі місця, а двері, як я вже казав, не замикалися. І так тридцять вісім разів! Назад мене чекала ще більша втіха. Потяг 76 “Чернівці-Львів-Перемишль” називається швидким, але їде з Чернівців до Львова шість годин. Колись і справді був такий швидкий потяг, то він їхав іно чотири години. Тепер уже й шість годин — швидкість. Потяг мав прибути у Львів о пів на другу. І ось годинник показує пів на другу, а за вікном я бачу розлогі поля, зелені ліси і незнайому місцину. Я йду до провідника і з жахом дізнаюся, що потяг їде через Стрий і у Львів ми потрапимо через три години! А не шлячок би вас яснесенький трафив? То чому мені того ніхто не сказав, як я сідав до потягу, аби я міг запастися водою і харчами?

Ну, знаєте — їхати вісім годин з Чернівців до Львова, то вже не вкладається в жодні рамки. Вісім годин їхав хіба наш Татуньо Франц-Йосиф. Але нині? І це при тім, що у потязі нема буфету, спрага дошкуляє, та й голод не тітка, а Юльця ві Львові на пероні місця собі не знаходить? Бо в довідковій службі її запевнили, жи потяг буде вчасно! А він прибув на три години пізніше. І ніхто переді мною не вибачився. Коли-небудь так во сядеш до Франківська, а ті потім скажуть, жи потяг мусить їхати через Козятин. І ти хоч дуба вріж, а нічим ті ніхто не зарадить.

І тепер мені поясніть, нащо мені тоті всі залізничні прибамбаси на вокзалах, тоті фонтани, ескалатори, мармури, пальми, ружні оздоби, якщо я на вокзалі проводжу лічені хвилини, а в потязі стільки годин! Жахливих годин, мушу сказати. Нащо мені той ваш заср... підводний човен з його забацаними акумуляторами, коли ви не годні довести до ладу вагони? Та що вагони — провідник не має лямпочки, аби вкрутити в кльозеті! Про кльозетовий папір я вже не кажу. Мовчу і про бруднющу смердячу мокру стирку на підлозі. То вже такий стиль, з тим я звикся. Але стояти в черзі до єдиного кльозету — то вже занадто. А їхати вісім годин замість чотирьох — то ви вже мене вибачте.
За стільки часу то й підводний човен доповзе без грецьких акумуляторів, а не швидкий потяг.


Реклама в Юзя

Юзьо підключений

Інтернет – сила! Телєвізор – могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1 (76-84-05, 76-84-01)).
А моя елєктронна адреса: juzyk_observator@yahoo.com









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Міцні горішки для президента 
Погляд
  ·  Поступ” на зламі століть 
  ·  Польські ліві проти УПА 
  ·  Яцек Куронь – Юрію Шухевичу 
Поступ у Львові
  ·  Специфіка львівських акцій протесту 
  ·  Осінь: у Львові падає листя і балкони 
  ·  Львівщина готова брати гроші 
  ·  Винники без голови 
  ·  Обласна рада готується до зими 
  ·  Учителі знову страйкуватимуть 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  США змінює українську політику 
  ·  Гандівський дух революції 
  ·  Газовий консорціум до ювілею 
  ·  КРУ звинувачує Укрзалізницю 
  ·  Необґрунтований нафтопровід 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Релігійна війна в Індостані 
  ·  Тепер НАТО реагуватиме швидше 
  ·  Здається, на Ірак розсердилися... 
  ·  Американські в’язні вибирають іслам 
  ·  Корея попросила вибачення 
  ·  Щастя - це... 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Арт-Поступ
  ·  Фоторепортаж: Gefajston–2002 
  ·  Буддистські рукописи в норвезькій колекції: запитання та сумніви 
  ·  Зустрічі “Коло нас” 
  ·  Сміючись із власної хвороби 
  ·  Мистецька Європа про Нью-Йоркську трагедію 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Кому і навіщо потрібні швидкі комп’ютери 
  ·  Масові арешти власників ґеймклубів 
  ·  fujifilm FinePix F402 
  ·  blizzard, але не WarCraft, StarCraft але не стратегія 
Реклама у Поступі
  ·  Банк “Дністер” – традиції стабільності і добробуту 
  ·  Супермаркет будматеріалів “Ерго” – “Поступ” у будівництві!” 
Спорт-Поступ
  ·  Динамівський крах у Турині 
  ·  Карпати” без тренера 
  ·  Нові правила дискваліфікації 
  ·  Дель П’єро може опинитися в Англії 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР