BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Тема.    Львів'яни.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Галина Дорощук: Кожен повинен зводити істинний собор у собі
Розмовляв Богдан ЗАЛІЗНЯК
 
Галина ДорощукУ Львові сталася помітна подія, що мала б засвідчувати незворотність процесів, які відбуваються в українському суспільстві після Майдану: понад місяць представники влади, творчих спілок, діячі культури, митці в межах "круглих столів" прозоро і демократично обговорювали стан справ у галузі культури на Львівщині, визначалися з кандидатурою на посаду начальника управління культури і туризму Львівської обласної державної адміністрації. Врешті-решт, після тривалих дебатів, заслуховування програм чи концептуальних бачень розвитку культури і туризму мистецька громада рекомендувала - через рейтингове голосування - голові ЛОДА затвердити на цю посаду Галину Дорощук, голову Львівської обласної профспілкової організації працівників культури, людину, настільною книгою якої є Біблія, життєвим кредо - думки, висловлені в поезіях Івана Франка та Ліни Костенко, моральні імперативи Євгена Сверстюка. А найголовніше - Галина Дорощук любить людей. Пропонуємо познайомитися ближче з пані Галиною, її баченням проблем у галузі культури та методами їх розв'язання.

Моя нинішня посада об'єднувала всіх людей

- Пані Галино, що Ви відчували, коли брали участь у "круглих столах", де прозоро, відкрито, із залученням громадськості визначалися з єдиною кандидатурою на посаду начальника управління культури і туризму ЛОДА?

- Певною мірою, зважаючи на свій досвід роботи, адже я чимало років попрацювала у профспілках, знаючи проблеми знизу, хотіла акцентувати увагу громадськості та "круглих столів" на тих проблемах, які нині постають перед нами в культурі. Спілкуючись не один рік з людьми віч-на-віч, прагнула також визначити пріоритетні напрями. До речі, люди говорять не тільки про добробут, а й розповідають дуже часто про те, якою хочуть бачити установу культури. Їх вражає той факт, що авторитет працівників культури на селі падає (точніше, впав). Влада на місцях до культпрацівників ставиться фактично ніяк, і в тих обдертих, неопалюваних закладах вони відчувають себе лишень ключниками. Власне, на "круглих столах", на тих слуханнях, я хотіла поділитися з цими людьми, а також і львів'янами, своїми думками.

І ще одне. Чиновники від культури повинні дотримуватися чинного законодавства щодо працівників закладів культури. На жаль, зокрема в кадрових питаннях, вони про це забувають. Останні події, які відбулися у Львові - чи в Національному музеї, чи у філармонії - підтверджують те, що вкрай необхідно негайно навести порядок у кадровій роботі. Провести, сказати б, всеобуч і керівного складу, і тих, хто очолює мистецькі заклади. Це - друге питання.

Третє. Спілкуючись із творчими людьми, зокрема на театральних прем'єрах, інших заходах, коли обговорюються суто творчі аспекти, я відчула і хотіла, власне, це відчуття передати людям, що конче необхідно об'єднати цей потенціал - він мав би стати фундаментом для нинішньої культури.

Вибудовуючи сучасний європейський вимір культури, мусимо не забувати про використання всього автентичного, що є в нас, у Галичині. Головне для мене не результат вибору, а оцей шанс спілкування з людьми. Сама процедура призначення начальника підкупила мене своєю демократичністю.

- Як Ви вважаєте, чому громадськість обрала саме Вас?

- Думаю тому, що я не представляю окремо ні театру, ні музею, ні спілки, ні жодної іншої конкретної ділянки культурного ареолу, бо моя нинішня посада (донині, власне) об'єднувала всіх людей усіх цих структур.

Головне - навчити начальників працювати у правовому полі

- Хто Ви за фахом?

- Та журналіст! Ця освіта сформувала в мені, я вважаю, головну рису характеру - небайдужість до всіх процесів, які відбуваються у суспільстві. Після закінчення Франкового ВНЗ я мала вибір: іти або в профспілки культури, або в пресу. Вибрала, як бачите, перше, бо вважала, що в культурі, у профспілках я можу допомогти конкретно людям не тільки словом як журналіст, а й ділом як профспілковий лідер, використовуючи правові механізми. Все ж я ніколи не полишала мрії повернутися в пресу. Галузь культури я дуже люблю за те, що вона - краса, духовний вимір суспільства. І через мистецтво та культуру можна донести до людини головні цінності.

- Тоді як би Ви пояснили таку річ: чому саме в мистецьких колективах, де духовна аура, так би мовити, витає в повітрі, конфлікти виникають частіше, та й інколи вони гучніші, ніж деінде? Що в такому разі діє: амбіції, гроші, слава? Концептуальний підхід до справи?

- Немає школи у керівників, отих психологічних чинників, коли керівники об'єднують колектив і спрямовують його на результат.

- Ви говорите, як пан Сендега, котрий постійно повторював, будучи першою людиною в області: "Ми працюємо на результат. Це головне!"

- То є моє кредо... Отже, продовжую. Деякі керівники, не ставлячи перед собою завдання, щоб їх установа досягла успіху, використовують певний механізм запровадження інтриг, розрізнення колективу. Бо коли в колективі така "бурхлива" атмосфера, в ньому легко приховати своє невміння забезпечити роботу установи. Можна відсидітися. Тому головне - навчити начальників працювати у правовому полі. Нині на цьому наголосили і всі суди в Україні... Розпочинати все треба знизу, з кожної людини. Кожен починає з себе. Кожен повинен чесно працювати.

- Де виховати таких керівників?

- У нас є чимало інститутів, курсів - інститут підвищення кваліфікації, різні академії. І в кожному закладі є факультет правознавства. Той, хто має намір працювати керівником, мусить знати всі закони, Конституцію України, кожну статтю, права та обов'язки, посадові інструкції. Перед тим, зрозуміло, має відбуватися атестування.

- Хто б мав його проводити?

- Обласна влада. Із залученням фахівців - спеціалістів з окремих спеціальностей.

- В одному з інтерв'ю Ви сказали, що якщо туризм не заберуть назад в окрему інституцію, "доведеться й цим займатися". Ви вважаєте, що туризмом повинна все-таки займатися інша вертикаль?

- (Задумалася). Я вважаю, що як би не склалося, але переплетіння цих двох галузей має бути. Тобто культура - для туризму, а туризм, відповідно, - для культури. Це треба вирішувати на найвищому - державному - рівні: в якому поєднанні їм працювати. Мусять бути вироблені механізми поєднання цих двох напрямів.

Потрібен закон про культуру

- Чи поділяєте тезу Оксани Забужко, висловлену нею в присутності Віктора Ющенка на президентських слуханнях: "Внаслідок такого "смертельного" розвитку Україна за роки незалежності випала з числа культурних націй"?

- (Задумалася.) Так. Цілком. Я згідна, що за роки незалежності не вироблено цілісної ідеології.

- Іван Дзюба свого часу, керуючи культурою яко міністр, мав програму в галузі культури, яку, на жаль, не встиг реалізувати. Завадив йому новий президент, котрий став до керма країни 1994 року. Чи Ви чули щось про неї?

- Я колись її читала, пам'ятаю. Але я тоді не мала змоги впливати на процеси вагомо, оскільки працювала заступником у міському відділі.

- Що треба зробити в галузі культури на державному і обласному рівнях, щоб виправити стан справ у ній?

- Передусім ухвалити закон про культуру.

- А що, хіба його немає?!

- Немає. І ще низку законів, про які вже говорено-переговорено, котрі десь застрягли у коридорах Верховної Ради, нецікаві для депутатів. Власне у них повинна бути зацікавлена державна еліта і передусім Президент.

- У пресі промайнуло, що Президент Віктор Ющенко запропонував зробити в Підгорецькому замку місце для спілкування з поважними іноземними гостями. Звичайно, після його відновлення. А для цього, за підрахунками спеціалістів, десь треба знайти до 9 млн гривень. Президент України працює в цьому напрямі, пригадуєте? І щодо Батурина, і щодо створення музею українського мистецтва в приміщеннях "Арсеналу"...

- Згідна. Ми повинні сміливіше презентувати свої культурні надбання.

- Ви керували профспілкою працівників культури в області. Як складалися Ваші стосунки з владою?

- Власне кажучи, мені вдавалося вести діалог на базі соціального партнерства.

- Не зрозумів.

- Ну, є певні механізми взаємодії профспілок і держави. Коли укладається, скажімо, реґіональна угода між профспілками і адміністрацією. Певні зобов'язання двох сторін щодо розв'язання соціально-економічних проблем у трудових колективах. Ці соціально-економічні проблеми не є відокремлені від професійних проблем галузі. А ми ж дуже своєрідні.

- Чим?

- Галичина. І цим усе сказано. У нас стільки пам'яток культурної спадщини, отої автентичної культури української нації! Скільки збірок є у фондах Національного музею, Галереї мистецтв, скільки творів сакрального мистецтва, полотен відомих світових художників! Якщо чесно, то можна лишень подивуватися фанатичності працівників цих та інших мистецьких установ, які дбають про їх збереження. Про це говорить світова громадськість. І не маємо права дати ці цінності приватизувати, закрити, розкрасти, продати...

Скажімо, в Хирові є споруди Єзуїтського колегіуму, де за радянських часів була військова частина. Вони нищаться. А там - гори, підведено джерельну воду. Лише треба відремонтувати приміщення, вичистити територію, аби надати цьому заповітному куточку належного вигляду. Тоді й туристи з'являться, і робочі місця...

- А що, нема кому?

- Відає ним селищна рада. А мала б громадськість втрутитися.

- Як допомогти інтелектуальному потенціалу нації, який виїжджає з країни?

- Це самостійний вибір кожного - де йому комфортно. І це водночас біда нашої держави, нашої влади. І не тільки Львівщини. Не створено комфортних умов для самореалізації цих людей. Є для цього і об'єктивні, і суб'єктивні причини.

- А все-таки, щось можна зробити?

- Згуртувати весь творчий потенціал, створити координаційну раду, зайнятися прогнозом, як буде далі розвиватися ситуація. А взагалі, не можна свого митця залишати без опіки. Його повинні чути, йому потрібно дати можливість зростати, утверджуватись, створити умови для цього. Він може презентувати нашу культуру на сценах Європи і цілого світу. І тоді гордо може писати в афіші, що він, наприклад, співак Львівської опери чи заслужений діяч України, чи піаніст музичної інституції. Я розумію, що потрібні, звичайно, кошти. Якщо він відчуватиме, що його в своїй країні люблять, поважають, потребують, що його цінують, він стане носієм авторитету України. І у такий спосіб він за кордоном долучиться до сприяння економічному розвитку України, до інвестиційної політики.

- Що Ви читаєте? Чи маєте настільну книгу?

- Так. Настільною книгою для мене є Біблія. А ще я постійно перечитую Євгена Сверстюка, зокрема його книжку "На святі надій". Особливо мене схвилював - я вже кілька разів читала це дослідження - "Собор у риштованні".

- Чим?

- Потребою будівництва собору в собі. Кожен повинен зводити істинний собор у собі, а не створювати лишень антураж. Так і в культурі. Взявся за проект - забезпеч його економічно і доведи вагомість його у цілісному національному процесі. Наші культурологічні проекти відповідальні перед формуванням культурологічних проектів загальноукраїнських. Усі мусять працювати на державницьку ідею... Мені дуже імпонує консерватизм. Що важливе у Сверстюка: ніколи не можна побудувати держави, - переконує він, - без національного коріння. Можна, звичайно, щось осучаснювати, іти, як кажуть, у Європу, але ми будемо цікавими і цінними для європейців своєю автентичністю та ідентичністю. Передусім треба працювати задля себе, а вже тоді тебе оцінять. Маємо передусім думати про українську націю.

"Журналісти завжди допомагали мені в роботі"

- Як ставитеся до висловлювання Галини Пагутяк, що "культура і влада за 14 років незалежності знищили довіру до слова"? Отож прошу розповісти, як Ви знищували (чи ні) довіру людей до Слова?


- Український народ, на превелике щастя, не тратив віри й надії на краще. Навіть коли влада не дотримувала слова, у людей однаково жевріла надія, що, можливо, прийдуть інші, і все налагодиться. Від конкретних людей, від їх державницької позиції залежить виконання того слова. І люди шукають тих, хто відповідатиме за свої слова.

- Так, як нині, тобто розпочинається виборча кампанія?

- Так. Людей сьогодні вже скеровувати не треба. Майдан дав їм рецепт.

- Чи допомагали Вам у роботі ЗМІ? Дехто вважає, що більшість з них - продажна. Яка Ваша думка?

- Як я вже говорила, я за фахом журналіст. Я дуже поважаю людей, які працюють у пресі. Журналісти завжди допомагали мені в роботі, відстоювали працівників культури. В нас є спільне бачення і бажання доносити до людей істину, помагати культурі в її розвитку. Це - спільне. Я дуже прихильно ставлюся до журналістів, які не ловляться на гачок сенсації, скандалу тощо.

- Культура і комерціалізація. Чи порозуміються?

- (Задумалася)... Це питання, яке потрібно обов'язково вирішувати на вищому державному рівні? Бізнесовців, звичайно, потрібно залучати. Для того потрібен закон про меценатство. А заробляти культура на себе не може і не повинна. Хіба що приватні заклади.

- Що ж, щиро бажаю Вам успіхів. Будемо намагатися "контролювати" Вашу діяльність.

- Я не проти. Якщо будете нам допомагати.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Велика катастрофа в Польщі 
  ·  Пташиний грип налякав урядовців 
  ·  Європейці відмовляться від автомобілів 
  ·  Розбився літак 
Погляд
  ·  Не забудь мене, Україно... 
  ·  Кому належить земля? 
  ·  Передвиборні вітання 
  ·  Понеділкування Ілька ЛЕМКА 
Поступ у Львові
  ·  Друзі крижаної води 
  ·  І досі без квитків... 
  ·  Боротьба з монополістами 
  ·  Охоронці-грабіжники 
Поступ з краю
  ·  Від газової кризи до Третього Гетьманату 
  ·  Вшанування героїв Крут 
  ·  Не рий яму іншому 
  ·  У Януковича термін давності 
  ·  Баранівський - в опозиції 
  ·  Бацька боїться правди 
  ·  Пінчук не боїться дорогого газу 
Поступ у світі
  ·  Грузія відігрівається 
  ·  ХАМАС створить армію 
  ·  Відлуння пакистанського землетрусу 
Інтерв'ю
  ·  Галина Дорощук: Кожен повинен зводити істинний собор у собі 
Тема
  ·  Віталій ГАПЧИЧ: Іноземці самі "крадуть" свої авта 
Львів'яни
  ·  Окупації Львова у ХХ сторіччі 
Спорт-Поступ
  ·  Жіночі сльози бувають різними 
  ·  Кубкові вершини львів'ян 
  ·  Золото-бронзовий вояж 
Пост-Factum
  ·  Льодовик замість потепління 
  ·  Куріння - отрута для навколишніх 
  ·  КАЛЕНДАР 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Безробітний тримав арсенал 
  ·  Частина Самбора без води 
  ·  Ціна на хліб зросла 
  ·  Інтерпол розшукує Сала 
  ·  Засудили наркоторгівців 
  ·  Тягнибок поїхів на курорт 
  ·  Підприємці привласнили півмільй