BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Для чоловіків.    Тема.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  9:57 24-04-2017 -   На Львівщині презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний"  
  9:56 24-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  9:55 24-04-2017 -   На Львівщині висадили 140 га лісу  
  9:54 24-04-2017 -   Львівський геріатричний пансіонат отримав міжнародну гуманітарну допомогу  
  9:52 24-04-2017 -   Один із найвідоміших дириґентів світу завітає до Львова з єдиним концертом  
Україна
  10:17 24-04-2017 -   Вандали обікрали могилу Лесі Українки у Києві  
  10:12 24-04-2017 -   На Донбасі на міні підірвалась машина ОБСЄ  
  10:9 24-04-2017 -   В Авдіївці електропостачання відновили на 15%  
  17:8 21-04-2017 -   Жданов та Омелян хочуть взяти Мартиненка на поруки  
  16:19 21-04-2017 -   В Одесі знайшли вкрадений пам'ятник солдату Швейку  
Світ
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  
  9:59 24-04-2017 -   У Голлівуді осквернили зірку Трампа  
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  
  12:12 21-04-2017 -   Перестрілка в центрі Парижа: затримано трьох підозрюваних  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема  » 

___________________________________________________________________________

Сучасне телебачення: вибір зроблено за нас
Світлана ОДИНЕЦЬ
 
 З винаходом телебачення багато хто прогнозував, що з часом воно витіснить літературу, газети, театр, поезію. І хоча через кілька десятків років ні газети, ні театр нікуди не зникли, проте щось з цих передбачень таки збулося. Адже слово "відпочинок" для багатьох із нас сьогодні підсвідомо асоціюється з переглядом телевізора у теплому кріслі. Схоже, всі інтереси, бажання, емоційні потреби чітко обмежилися чотирикутником блакитного екрана, який гіпнотизує мільйони людей.

Сила цього гіпнотизування є просто приголомшливою, адже об'єктом є навіть не людська свідомість, а радше підсвідомість і природні інстинкти. Чи зауважували ви, що навіть близькі люди або родичі, які могли довго не бачитися і не спілкуватися, сидячи за родинним столом... прикипають поглядом до телеекрана, забуваючи про те, де вони.

Останніми роками у кожній другій кав'ярні чи барі встановлено телевізор, і відвідувачі навіть мимоволі втуплюються в екранну картинку. Хоча кав'ярні для багатьох із нас асоціюються саме з місцем для спілкування та зустрічей. Певно, недарма з'явився жарт про те, що телевізор - апарат для вирівнювання мозкових звивин...

Дитина і телебачення

Навколо цієї проблеми сьогодні тривають гарячі дискусії. Дехто з науковців переконаний, що вплив телебачення на дитячу психіку дуже небезпечний. Проте у наукових колах також вважають, що агресія і насильство з екранів не може негативно впливати на несформовану дитячу і підліткову психічну систему. Навпаки, побачений на телеекрані жах дозволяє "пережити" власні страхи у реальному житті.

І все ж статистика оперує надзвичайними цифрами - кожна пересічна дитина у віці від двох до вісімнадцяти років споглядає на екрані понад 18 тисяч убивств та близько 200 тисяч інших насильницьких сцен. Із 50-х років ХХ ст. серйозно досліджувати вплив телебачення на людину розпочав Вілбур Шрамм та його колеги в Японії і Великобританії, які довели, що перегляд телепрограм суттєво скорочує час, призначений для читання, негативно позначається на вмінні читати і шкільній успішності взагалі. Загалом, за даними Патриції Вільямс, негативні наслідки впливу телебачення дають про себе знати, коли дитина приділяє перегляду телепередач понад 10 годин на тиждень.

Протягом п'ятирічного спостереження за 732 дітьми було помічено, що конфлікти з батьками, бійки з однолітками та злочинність неповнолітніх скорельовані з кількістю годин, проведених перед телевізором. До того ж зростання агресії збігається із зростанням кількості годин перегляду будь-яких передач, а не тільки пов'язаних із сценами насильства. Завдяки проведеним дослідам науковці з'ясували, що в реальному житті перегляд жорстоких телевізійних сцен підсилює агресію дитини проти оточення, стимулює страх.

До того ж з'ясували, що вигадані мультиплікаційні герої можуть провокувати дитину до агресії не менше, ніж люди. Американська колегія педіатрів навіть опублікувала найважливіші висновки, у яких ішлося про те, що діти, які переглядають багато насильницьких сцен, сприймають насильство як нормальний, часто єдиний спосіб розв'язання конфліктів. Такий перегляд робить їх беззахисними перед насильством у реальному житті, і що більше дитина переглядає таких сцен, то більше ймовірності, що вона сама колись стане жертвою насильства.

Альтернативним способом протистояння телевізійному впливові психологи вважають спілкування з батьками, спільні справи, відвідування виставок та музеїв.

Тероризм

Багато американських дослідників вважає, що для організаторів терактів 11 вересня 2001 року журналісти були частиною терористичного задуму. Адже, напевно, саме на таку реакцію журналістів та їхньої аудиторії і сподівалися сценаристи, завдаючи у такий спосіб не тільки прямого, а й опосередкованого удару. В одному з висновків ідеться, що машина мас-медіа так само, як і машина цивільної авіації, почала завдавати удару по своєму ж цивільному населенню.

Погляд зсередини

З падінням Радянського Союзу у нашому телепросторі, та й не лише у ньому, з'явилися західні проблеми - велика кількість насильницьких, жорстоких або порнографічних сцен, які поза тим, на думку дослідниці Наталії Габор, потребують саме українського "лікування". Не секрет, що маніпуляція людською свідомістю і психікою через екран телевізора є найефективнішим способом нав'язування аудиторії потрібних бажань, потреб, думок, відчуттів. До того ж подальше керування цією аудиторією стає справою техніки.

Варто просто зрозуміти, щоб по той бік екрана тебе підсвідомо (!) хотіли бачити і слухати, а далі кожне слово з екрана - від політики до розваг - глядач сприйматиме майже як істину. Можна чітко простежувати висхідний процес наростання цієї атаки. В останні роки апелювання до природних інстинктів (від реклами і фільмів до спеціальних "реальних" шоу) набуло настільки агресивного характеру (теж чіткий прорахунок), що пересічний глядач, який ще не підпав під екранне зомбування, почувається некомфортно та ніяково - передачі на кшталт "Вікон" Дмитра Нагієва несуть у собі схований агресивний докір: "Для багатьох, навіть для всіх це все є нормою, а ти що, інший?" З психологічного погляду, пересічний глядач власне боїться бути іншим, а тому бруд, відверті провокації і абсолютний несмак таких шоу вже не викликає в нього естетичного та морального спротиву. Принципову відмінність у сприйнятті цього висловлюють люди, здатні критично мислити. Проте вони, як завжди, у меншості.

Можливо, саме тут концентрується найбільша проблема. Через багато об'єктивних історичних, психологічних, матеріальних обставин українське суспільство сьогодні не є суспільством із внутрішніми сформованими поглядами на життя, власну національну ідентичність, власну націю, культуру, місце у світі. В цьому контексті я маю на увазі саме критичну масу суспільства, яка в конкретні етапи свого розвитку здатна породити еліту - найкращих з-поміж себе. Їхні визначені і внутрішньо сформовані погляди, світогляд є насамперед показниками внутрішньої зрілості, і саме вони стають провідними у діях та вчинках всієї нації.

В Україні сьогодні немає жодної сфери (освіта, культура, бізнес, економіка, політика, національні інтереси), в якій беззастережно і чітко працюють єдині моральні стандарти та погляди, прийнятні та висловлені критичною масою свідомих українців. Саме тому протистояти маніпуляції збоку, обрати пасивний чи активний спосіб цього протистояння є надзвичайно складно.

Якщо дивитися на проблему у вужчому ракурсі, то у сфері формування громадської думки, в площині функціонування ЗМІ відсутність єдиних стандартів є особливо помітною, адже анархія і професійна безсистемність розпочинаються насамперед з підготовки українських журналістів, коли самі науковці, викладачі не мають єдиного цілісного усвідомлення, якою повинна бути якісна українська журналістика і що взагалі означають терміни "журналістика" та "якість". Адже провідні кафедри країни навіть у середині власних наукових систем не мають визначених професійних стандартів, коли на одній парі студентам розповідають, що "журналіст - це той, хто готує і збирає інформацію для ЗМІ", а на іншій під цим словом розуміють особистість, що власним текстом, пропущеним через кількарівневу, багатогранну площину власного світогляду, професіоналізму, ерудиції, здатна на переворот у людській свідомості. А оскільки нестійкість позиції або й узагалі її відсутність є найкращим полем для маніпулятивних дій з боку, то розуміємо, що такі впливи на психіку є справою зовсім нескладною.

Найстрашніше, що ми практично втратили право вибору. Сучасні українські канали за своїм наповненням є просто уніфікованими. Масовий вибір чи радше нав'язана ілюзія масового вибору недолугих серіалів про "нових рускіх", дегенерована Вєрка Сердючка і "няня Віка" безапеляційно проголосили нову "світоглядну" еру. Для того, хто не сприйняв її, альтернативи не передбачено. Перемикнувши другий, п'ятий, двадцять перший канали... глядач не знаходить жодного нового змісту, думки, жесту. Він приречений на це безглузде мерехтіння екрана.

Що ж далі?

2003 року в Україні було ухвалено Закон "Про захист суспільної моралі", який обмежує поширення продукції, що пропагує культ насильства і жорстокості. У країні діють навіть спеціальні комітети з питань духовності. Проте законодавчі бар'єри практично не зменшують кількості насильства та бруду на екранах. Та й не секрет, що заборона - часто новий поштовх до "солодкого плоду".

На думку українських дослідників Наталі Габор та Бориса Потятинника, найкращим виходом із ситуації може стати медіаосвіта та медіакритика, які передбачають загалом вироблення "імунітету" проти можливих маніпуляцій. Ця система пропонує відповідні семінари і тренінги, які дозволяють краще усвідомити маніпулятивний вплив медіа та виставити відповідний психологічний бар'єр.

Коментарі

Олександр ФІЛЬЦ, доктор медичних наук, професор, президент Європейської асоціації психотерапевтів


Будь-який систематизований і постійний продукт ЗМІ, вже за визначенням, повинен впливати на психіку людини. Будь-яка інформація - це носій певного смислу. Проте, на мою думку, в сучасному інформаційному світі загальна ситуація змінюється набагато швидше, ніж будь-які технології, тому такі впливи не можуть бути надто сильними.

Оцінюючи вплив телебачення на психіку і світогляд людини, треба обов'язково пам'ятати про міру. Якщо інформація негативного чи позитивного змісту є дозованою, то людина сприймає її. Якщо ж її стає забагато - людська психіка реагує на неї відмовою. Щось схоже сталося на Заході, коли через величезну кількість насильства і порнографії на телеекранах через сімдесят-вісімдесят років у суспільстві з'явилося багато пуританських настроїв. Що ж до впливу сучасного телебачення на психіку дитини і підлітка, то навколо цього багато дискутують. У будь-якому разі до кожної ситуації треба підходити індивідуально.

Андрій ЮРАШ, релігієзнавець, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка

Ми мусимо чітко усвідомлювати, що сучасне суспільство не можливо уявити без телебачення, людина залежна від нього як в емоційному, психологічному, так і світоглядному планах. Але якщо доросла сформована особистість здатна сама зробити свідомий вибір, то дитина набагато швидше підпадає під цей неконтрольований, негативний інформаційний вплив. У релігійному контексті телебачення найчастіше є засобом пропаганди чи, радше, євангелізації.

Телебачення не можна демонізувати, так само, як і сакралізувати. Щодо кількості насильства на наших екранах, то, з одного боку, ми повинні поважати право вибору людини. Проте я як пересічна людина безперечно обмежив би ці речі. Адже навіть у дитячих мультфільмах сьогодні є багато жорстокості. Відповідальними за це, зокрема, є і журналісти.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Дитя обмерзло у ...маршрутці 
  ·  Наш газ видобуватимуть французи 
  ·  Спостерігачі від ОБСЄ будуть в Україні 
  ·  Гегемон Близького Сходу 
Погляд
  ·  Ахметов відстав від Коломойського 
  ·  Сміття треба спалювати! 
  ·  У військових забрали театр 
Поступ у Львові
  ·  "Сфальшований" кандидат 
  ·  База даних для довкілля 
  ·  Лебеді зими не бояться 
  ·  Хліба не буде? 
  ·  Чи покарають депутатів? 
  ·  На консервацію ''Полімінералу'' замало коштів 
  ·  НПК "Галичина" працює! 
  ·  Лускунчик у Львівському цирку 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  БЮТ відкликав позови 
  ·  Севастопольський камінь спотикання 
  ·  Електрика для населення не подорожчає 
  ·  Стоп-кадр спільного підприємства 
  ·  Візи відтануть у квітні 
Поступ у світі
  ·  Терористи стали міністрами 
  ·  ПАРЄ частково засудила злочини комунізму 
  ·  У Давосі - творчий імператив 
Арт-Поступ
  ·  Гострий смак у музиці: Марк Токар & Юрій Яремчук 
  ·  Руська, 12: небачене задоволення 
Для чоловіків
  ·  Ми і подарунки 
Тема
  ·  Сучасне телебачення: вибір зроблено за нас 
Спорт-Поступ
  ·  Доля України вирішиться завтра 
  ·  На Кіпрі не визнають авторитетів 
  ·  Львів'яни серед лідерів 
Пост-Factum
  ·  Планета, схожа на Землю 
  ·  Сир робили 8 000 років тому 
  ·  КАЛЕНДАР 
КуПол: новини зі Львова
  ·  Горів театр „І люди, і ляльки” 
  ·  МОЗ:"Каліфорнії" ще нема 
  ·  Екс-мер Львова вимагає зарплату 
  ·  БЮТ звинувачує НСНУ у провокаці 
  ·  Депутати втратять недоторканіст