BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 вересня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:33 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:32 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:28 27-03-2017 -   Завтра у Львові презентують життя та історію професійних театрів  
  15:8 27-03-2017 -   370 туристів з України та Польщі спільно підкорили «зимову» Говерлу  
  15:7 27-03-2017 -   До кінця весни у притулку для бурих ведмедів з’являться перші вольєри  
Україна
  16:37 27-03-2017 -   Двоє бійців загинули, підірвавшись на вибухівці – штаб АТО  
  16:36 27-03-2017 -   У школах долатимуть репетиторство вчителів – Гриневич  
  15:2 27-03-2017 -   Геращенко: Вбивця Вороненкова був скінхедом  
  14:12 27-03-2017 -   На Луганщині села залишилися без світла через обстріли  
  14:11 27-03-2017 -   В Одеській області начальник військового складу крав вибухівку  
Світ
  16:34 27-03-2017 -   Названо найдешевший напрямок для відпочинку в Європі  
  15:4 27-03-2017 -   Ле Пен поскаржилася на відмову банків видавати їй кредити  
  11:48 27-03-2017 -   У Всесвіті знайдено найхолодніше місце - ЗМІ  
  11:37 27-03-2017 -   У Санкт-Петербурзі далекобійники розпочали протест  
  10:7 27-03-2017 -   Меркель запросила доньку Трампа на саміт  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ДЕБЮТ

___________________________________________________________________________

Самотина кольору молочного бурштину
Малярство Юрія Коваля у мистецькій галереї “Ґердан”
Надія СЛОБОДЯН
 
Відколи у Львові припинив існування виставковий зал “першого кроку” “Яровіт”, молодим художникам усе важче й важче стало пробитися з дебютом до глядача. По суті, коли не брати до уваги академічні суто учнівські виставки, то дебютанти локалізовані у двох камерних галереях — “Дзизі”, яка декларує пошук, і “Ґердані”, який декларує консервативність. Тому, коли в “Ґердані” з його консервативізмом (у доброму розумінні цього слова) з’являється початківець, це спонукає до відповідних роздумів. Адже з одного боку це може бути потрактовано як великий старт, а з іншого — як сумнівний комплімент.

Малярство Юрія Коваля — автора, який наповнює зараз “Ґердан” тихим світлом бурштиново-молочних картин, — іще не свідчить про вироблену манеру чи характерний почерк, а радше про внутрішні духовні пошуки, які, як і в кожної молодої людини, можуть мати дуже велику амплітуду — аж до самозаперечення. Однак художник, вийшовши на першу зустріч із глядачем, сам іще не задає собі справи, які твори слід виставляти, а які не варто. Наприклад, його зовсім не бентежить, як будуть сусідувати медитативні краєвиди душі тішачих кольорів та безголовий жіночий торс із вклеєною засохлою трояндою на причинному місці.

“У кожного свої критерії, кожен сам визначає, що є кічове, а що ні, — намагається пояснити Юрій Коваль. — Уважаю, що ці твори не є кічовими. Для нашого “Вернісажу” переважно Львів, Карпати (хоч я люблю місто, але його вже стільки намальовано!) — оці теми кічові. А кожен художник, переглянувши старе, хоче показати тіло по-новому. Нічого довершеного нема, кожен шукає, і, можливо, знаходить таке вирішення. Це було бажання висловитися, а от чи навіки, не знаю. Для початку — прагнув заявити про себе і свої почуття, душевний стан. Хотілось би показати щось реальне, але водночас і не зовсім. Тому на кольори впливає реальне життя, а на образи — фантазія”.

До речі фантазія автора явно натхнена символічними сюжетами, при спогляданні його картин виникають згадки про Чурльоніса, Рапса й Далі одночасно. І чого б це? Але художник заперечує будь-які впливи: “Тут у всіх картинах символізм, але не через закоханість у мистецтво символізму ( кінець 19 - поч. 20 ст.). Він, уважаю, не присутній тут якимись цитатами, а тільки через внутрішній стан, почуття. “Перший день творення” — спроба самому відчути, як це було. Вважаю, що це вдалося.
Тут не домінує колір чи фігуративне зображення, вони поєднуються. Наприклад, “Перший день творіння” без експресивного червоного кольору — це було б не те. Кольори відображають мій душевний стан. Судячи з назви, можна зрозуміти — “Одинокість” — тому й колір делікатний, без експресій життя. Темрява також не є однозначною. У темряві шукаю світла. Чорний так само, як і білий, — це не колір, умовність. Для мене важливий пошук себе дійсного, самоідентифікація, — про це “Шизофренія” (тема вирішена як роздвоєння особистості на дві половини — жіночу й чоловічу, коли відповідно людина не може знайти самого себе). Вже коли уклалася виставка, я зрозумів, що й релігійна тематика тут присутня, але я не намагався її вводити зумисне. Так випадково проявилося, можливо, найпотаємніше. Мабуть, щось турбує художника, хоча, створюючи ці картини, я не об’єднував їх якимось спільним серіалом. Люди споконвіків руйнують релігію, трактуючи її кожен по-своєму, спотворюючи, перекручуючи. Основна релігія — християнство, а людство до неї ставиться неадекватно. Релігія — догма, а догма мусить бути догмою. Я ж хотів відобразити те, як сучасне людство вірить, і чи вірить? Якщо в середні віки релігія для людей була на першому плані, то тепер релігія відіграє для них найменшу роль. Моя мета привернути увагу до цього, хоч це — особиста справа кожної людини.

Юрій Коваль, застосовуючи поєднання олійного й темперного малярства, експериментує, у пошуках найвідповідніших засобів утілення задуму, коли ж йому це не надто переконливо, він звертається до вербального окреслення образу через назву.” Назва це те, що собі уявляв художник. Що він хотів зобразити. А якщо глядач бачить інакше — це його думка. Як художник, я вважаю, що можна було обійтися без назви, сама істина картини дійшла б до глядача. Але з назвою глядач може сам прийти до висновку, чи відповідає втілення художника його задуму. Краса підозріла, бо що за нею? Вона може насторожувати. Пізнання краси — пошуки ідеалу. Ось про що може говорити назва сюжету про крилату істоту”.

Хоч у молодого художника не було задуму поєднувати фах із своїми творчими роботами, але пристрасть перемогла, і те, що було на початку хобі, згодом переросло в основну роботу, якій Юрій присвячується тепер навіть більше, аніж професії. “ Я закінчив львівський коледж ім. Труша, факультет “реклама в архітектурно-просторовому середовищі”. Грубо кажучи, це дизайн усього. А зараз навчаюся в академії на 5 курсі. Найбільше враження на мене справили педагоги Юрій Зозуляк і Олена Турянська, яка зробила невеличку революцію навіть у навчанні. Але те, що роблю тепер, — бажанням висловитися не через фах. Моє малярство нічого спільного з інтер’єрами не має. Це внутрішній стан. Хотілось показати глядачеві класичну картину в рамці, всі художники з цього починають, а виростають до чогось грандіозного. Для початку класика. Я й малюю не спонтанно, а за ескізами. Хоч буває, що в процесі щось інакше набігає чи міняється. Переважно досягаю того, чого хотів. Утім це ще пошуки чогось особистого. Прогнозувати, куди заведе, не можу. Перша проба пензля”.









»  ЮВІЛЕЙ
Патичок і бубличок для “ПТ”
Сьогодні львівська вокальна формація “Піккардійська терція” святкує десятиліття
 
Патичок і бубличок для  “ПТ”
Для тих, хто не знає (але ж хто того не знає!): “ПТ” — це не пожежна тачка, а один із найулюбленіших естрадних музичних колективів, яким захоплюються гурми люду не тільки у Львові, в Галичині чи на сусідніх західних теренах.

Коли не ймете віри останньому твердженню, можете звернутися по коментар до генерального консула Республіки Польща у Львові Кшиштофа Савицького, хай він офіційною міжнародною нотою підтвердить, що жодні міждержавні кордони не ладні стримати хвилю всенародної любові до акапельного співу “піккардійців”. Чи не тому вони останнім часом залюбки співають про потяг “може, у Прагу, може, у Відень”?
Детальніше>>
» 
АРТ-АНОНС
 
Сьогодні, у вівторок, 24 вересня, о 16 годині в Музеї етнографії (проспект Свободи, 15) відбудеться відкриття виставки знаного львівського майстра Ігоря Копчака, який є автором рельєфних зображень, створених із застосуванням унікальної технології тиснення шкіри.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Націоналізація з лагідним ім’ям 
  ·  Шредер не переміг, але й не програв 
Погляд
  ·  Україна знову намагається повстати 
  ·  Концентрація безпеки 
Поступ у Львові
  ·  15 жовтня можуть перенести 
  ·  Світло буде тільки за гроші 
  ·  Свято квітів в Олеську 
  ·  З турботою про імідж України 
  ·  З міста зроблять заповідник 
  ·  Держава віддає “Львівприлад” 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Україну знову звинувачують 
  ·  Литвин Путіну гарантує 
  ·  Одеса-Броди-Ґданськ: знову сумніви 
  ·  Осінні міста-уродинники 
  ·  Міліції заплатили за знесення наметів 
  ·  У Харкові теж ліквідовано намети 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Мечіяр виграв і програв 
  ·  Чи буває забагато ... золота? 
  ·  У Лондоні тряслась земля 
  ·  Путін та Алієв поділили Каспій 
  ·  Суперечки довкола газопроводів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Володимир ЧЕМЕРИС: Успіхом акції “Повстань, Україно!” будуть реформи 
Арт-Поступ
  ·  Патичок і бубличок для “ПТ” 
  ·  Самотина кольору молочного бурштину 
  ·  АРТ-АНОНС 
Пост-Factum
  ·  Карпати” знову розчаровують 
  ·  КАЛЕНДАР