BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Тема.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Львівські новини.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
20 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Андрій ПІДЛУЖНИИ: Фрагменти чужого життя
Розмова з музикантом, ведучим телепрограм, автором гітів ''Скрябіна'' Андрієм Підлужним
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ-Львів
 
Андрій ПідлужнийУ цього чоловіка безліч облич-масок. Аби не заплутатися й упізнати його правдиве лице - так думаю собі, стоячи на станції метро "Хрещатик" у Києві. Мушу, бо Андрій Підлужний погоджується зустрітись попри не зовсім добре самопочуття, скаржиться, що кілька днів не вилізав з ліжка через хворобу...

Дорогою, автор кількох останніх гітів "Скрябіна" ("Спи собі сама", наприклад), смішний та дотепний дід Андрон, ведучий багатьох телевізійних програм, зокрема "Хочу і буду" на "1 + 1", музикант, свого часу відомий як Ангел та "Нічлава Блюз" розповідає мені купу цікавих історій із шоу-бізнесового життя. Таких історій має в запасі кожен музикант, але не всім вдається так дотепно їх переповідати. Ви ніколи не чули історії про те, як Андрій разом із гуртом "Скрябін" чи не вперше виїхали за кордон, маючи в запасі лише кілька слів англійською мовою? Як вони намагалися увімкнути канал із порнографією у готельному номері в Німеччині? Як... Але то вже справа біографів - занотовувати фрагменти чужого життя.

Я ЖИВУ НА КЛАДОВИЩІ СВОЇХ ПІСЕНЬ

- Андрію, чим ти сьогодні живеш?

- Знаєш, у мене тепер такий меланхолійно-депресивний настрій. Можливо, це пов'язано із тим, що певний проміжок життя, який мені сьогодні доводиться підсумовувати, минувся не зовсім так, як я собі це запланував. Я розумію, що час, можливо, і добрий лікар, але вже точно поганий косметолог. Припускаю, що дечого, можливо, вже й не встигну зробити. Але. Планів дуже багато. Я хочу купити собі нову машину, нову величезну квартиру, в якій можна буде грати у футбол... Також думаю про щось реальніше, як от зібрати нову музичну команду. У ній, звісно, буду я, а також Ростік Домішевський, ще ми ведемо переговори з Шурою.

- Ніколи не думала, що ти так матеріалістично ставишся до життя... Квартира, машина...

- Насправді матеріаліст у наш час це той, хто може на дотик відчувати жінку. Машини й квартири, тут ні до чого... Матеріалізм - то насамперед щось живе. Та й погодься, що у моєму, тридцятилітньому віці було би трохи дивно говорити про якісь неоромантичні речі альтруїстичного характеру. Чи ж бо цитувати слова із "Серця Данко" та розповідати, який я класний чувак... Досвід спілкування з окремими особистостями нашого шоу-бізнесу наклав свій відбиток.

- Розумію. Але ж творчі люди так чи інакше, навіть, коли не йдеться про матеріальні блага, отримують сатисфакцію за витрачені зусилля...

- Я живу на кладовищі своїх пісень. Вони, наче кораблі, стоять у гавані, але не можуть зрушитись з місця. Я часто думаю: а чи слід мені й надалі бавитися у ту музику? Та продовжую тим займатися... Інколи запитую: а навіщо? Заробити грошей? Навряд... Сказати щось людям? Одного дня вони відкриють свої очі, а іншого знову закриють і продовжуватимуть жити так само. Тому також-нема сенсу. Більшість моїх друзів мають власний бізнес. А в мені дотепер продовжує жити той самий образ Андрона, який я свого часу пропагував на МІ. Я знову й знову йду до Леніна за правдою... З бородою, у лаптях та пляшкою горілки в руках... Але я не жаліюся. Я просто хочу, щоби на мої похорони прийшло бодай більше ніж вісім чоловік.

- Чи можна сказати, що для тебе сьогодні в певному сенсі не зовсім приємний процес переоцінки цінностей?

- Ні, неприємно лежати на ліжку, курити одну цигарку за іншою і не розуміти: навіщо ти живеш? Або стояти на балконі, тримаючись великим пальцем лівої ноги за поручні та думати: стрибати чи ні? Це називається депресією... Я ж вірю в краще. Тим паче, що більшу частину свого життя я проводжу в оточенні жінок. Тоді сповна розумію, що жити насправді варто не заради великої квартири, а просто заради того, щоб жити.

"ВСТАВАЙ, СОНЦЕ!" - ДОБРА НАЗВА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ "ВІАГРИ"

- Андрію, мені цікаво, чи ти почуваєшся мандрівником у цьому житті, бо коли придивитися до твоєї творчої кар'єри, то ти дуже часто змінюєш проекти й починаєш займатися чимось новим?

- Дякую за слово "мандрівник", бо інші інтерпретують то радше, як мою конфліктність. Звісно, я знаю ціну певним речам. Я знаю, що таке чорне, а що таке біле. Тож інші не зможуть переконати мене у зворотньому. Якби я був кар'єристом, я б мирився з багатьма речами. Але життя мені дали для іншого: аби розрізняти кольори, аби обирати жінок та справу, якою хочу займатися. Я ніколи не прагнув дожити до 90 років, бути багатим, але при тому не відчувати жодного смаку до цього життя. Людина не може прорахувати цього наперед, бо трапляються депресії й фінансова нестабільність. Хто знає, як ти тоді поводитимешся? Це те саме, що реакція людини на дотик, на воду, на вогонь... Нема жодної сталої формули. Чи ж можна сказати, що людина, яка працює 20 років на одному місці, дуже розумна чи крута?

Ми всі, якщо говорити про музичну братію, дуже сподівалися, що після Помаранчевої революції бодай якось зміниться ситуація в українській музиці, проте... Жодних кардинальних змін не помітно дотепер - ефірів українським музикантам як не давали, так і не дають. Ну добре, було 3%, стало 6%, але має бути 50% української музики на наших каналах. Є така добра польська приказка - "Нє в дупє, нє в главє".

- Наскільки актуальною сьогодні, на твій погляд, є революційна свого часу пісня, яку ти виконував - "Вставай, сонце!"?

- Вона тепер є актуальною для чоловіків 60-річного віку, бо саме такою є назва реабілітаційного центру. А чому нє, це хороша назва для якої-небудь української "Віагри". До речі... Мої знайомі тепер розробляють нові прокладки для жінок, які матимуть музичний супровід. Наприклад, оптимальний варіант, вважаю, "Ніч така місячна". Щоби чоловіки собі голову довго не ламали: чи у дівчини критичні дні, чи ні? (Сміється. - Aвm.}

- Питання до тебе, як до автора багатьох популярних на сьогодні пісень, власне, поезій до тих пісень. Що ти сьогодні читаєш та які маєш уподобання, пріорітети, якщо говорити про українських авторів?

- Коли ми ще товаришували з Кузьмою, то мали цікаву традицію. Ми кожного вечора сідали у нього на подвір'ї, коли йшов дощ, то ховалися під "грибочком" та читали Чарльза Буковскі або Вуді Алена. Ми шукали найновішу, нестандартну літературу та читали її вечорами. Ми багато говорили, що пісні насправді дуже схожі на книжки - вони передають окремий кавалок чийогось життя. Навіть думали, чи не написати якусь свою книжку. Я знаю, що сьогодні Кузьма вирішив узятися за ту справу...

Кузьма взагалі унікальний тип. Він єдиний серед моїх знайомих, хто не дозволяє собі спати із самого ранку. Він ґіперактивний чувак, цілий день щось робить, ані на мить не присяде. Те, що сталося між нами - інша історія... Нам, до речі, не завжди просто було порозумітися, бо Кузьма майже завжди лягає рано спати і рано встає, а я можу цілу ніч працювати, а потім вдень відсипатися. Але зранку треба було їхати до Кузьми записуватися... Тож він постійно бурчав, чого це я невиспаний... Розпорядок мого дня завжди був ненормованим.

НІКОЛИ НЕ ПРАГНУВ БУТИ ГУРУ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

- Чи можливо, що програма "Хочу і буду" колись усе-таки повернеться в ефір?

- Навряд, цей проект від початку планували як недовгостроковий. Мені, звісно, було приємно повернутися на якийсь час знову на "1 + 1". Бо колись на цьому каналі ми разом із Кузьмою вели рубрику "Муза" у програмі "Бомба". Ми сиділи з ним у ванні, наповненій водою і розмовляли... Цікавий момент, але не більше того. Я ніколи не мріяв стати гуру телебачення. Хоча мене трохи тягне на МІ - там було більше свободи і більше драйву. Я мав змогу повніше виражати себе.

- А як щодо знайомства із Ольгою Герасим'юк? Які спогади залишила по собі ця, вочевидь, непересічна жінка?

- Коли ми йшли на проби, мене попередили, що вона заледве не монстр. - Може бути водночас і дуже веселою, і дуже суворою.

Одно слово, людей, які хотіли підговорити мене від роботи на "1 + 1" та від знайомства з Ольгою Герасим'юк, було чимало. Але коли ми познайомилися, я побачив, що це зовсім не так. Ми часто зустрічалися не лише на знімальному майданчику, але й поза ним. Ольга - дуже мила й тендітна жінка. Принаймні іншою мені не доводилося ЇЇ бачити. Я це все кажу не для того, що мені дуже хочеться "шоколаду для неї зварити", просто той час направду пригадується, як дуже приємний. Після ефіру ми могли не лише поспілкуватися про наболіле, а й навіть собі поспівати. В кожного чоловіка бувають такі моменти, коли хочеться просто поговорити. Ольга, наче джин з пляшки, кількома словами вміла повернути мене до життя.

- Знаю, що у тебе завжди в запасі вдосталь смішних історій з життя. Таке собі незвичне хобі - колекціонування курйозів... Може, поділишся своїми спогадами?

- Без питань. Розкажу одну історію. Я можу їх в принципі розповісти багато, але ти мене не будеш так довго слухати. Отож. Мій знайомий, ти маєш його знати, такий Юрко Зелений, знімав квартиру. Зрозуміло, що до нього часто приїздили гості з інших міст: бо кожен родич прагнув прислати якусь свою доню чи сестру (до речі, у цьому плані абсолютно унікальним є Шура - людина з величезним серцем - у нього якийсь час жило по сорок чоловік!). Так от, я сидів собі вдома, смакував коньяк, і якось сумно мені було. Вирішив пожартувати. Дзвоню Юркові, знімає слухавку хтось із його друзів, що на той час мешкали в нього, я змінюю голос і кажу: "Добрий вечір, а чи є раб Божий Юрій?". Чую перелякане: "Нема, а хто це?". "Це Отець Порфирій із Новотроїцього монастиря. Дзвонила хазяйка квартири Надєжда Пєтровна, просила зайти посвятити хату. Ви у якій кімнаті знаходитеся?". "У гостинній". "Так, кажу, правильно, у гостинній було повєшаніє, а в спальні - тройноє убійство...". І чую, як у чувака ледь ноги не підкошуються. Але кажу: "Ви не хвилюйтеся, як посвятимо, все буде гаразд. Чекайте, завтра об одинадцятій будемо". І кладу слухавку та забуваю про все це. Я у такий спосіб багатьох людей розіграв - і Бурмаку, і Катю Чілі зі Сметаніним.

А потім якось в компанії я почув, як цю історію переповідає Зелений. Я зізнаюся, що то був я, і він починає мене ледь не душити. А тоді розповідає продовження історії... Він повертається вночі додому і бачить, як його родич сидить у кутку й труситься. Кричить: "Обійди люстру, там людина повісилася. І будемо сьогодні спати в коридорі, бо у спальні відбулося потрійне вбивство...". Ми тоді собі ще подумали: от чого та баба нам так дешево квартиру здала! Вони до неї побігай наступного дня. А вона: та я нічого не знаю! Сама недавно ту хату купила! Починає дзвонити до попередніх власників... А Юрко за кілька днів виїхав з тієї квартири (Сміється. - Авт.). Шкода, що ти не п'єш нічого міцного й алкогольного, у такому стані ця історія в кілька разів смішніша...









» 
ВЛОД КАУФМАН: Туга за справжнім
Розмовляли Інна КОРНЕЛЮК, Катерина КИРИЛОВА
 
Влодко КауфманУ людини насправді не буває тільки одного імені, обличчя, як і таланту. Одно слово, нашого співрозмовника можна охарактеризувати дуже точно: Кауфман. Аналогів до ексцентричної кауфманівської персони нема. Але влучніше, мабуть, буде наректи цього митця Кайфмен (якщо послуговуватися термінологією Юрія Андруховича, доброго друга цього вільнодумця). Нехай Андрухович і письменник, але імпресаріо теж непоганий: "І от переді мною він - Влод Кауфман, художник, волоцюга, ловець Часу, Рибо-Вино-Кур, леґенда Львова й околиць (уточнення: десь і колись я зухвало написав, що околицями Львова є Решта Світу.
Детальніше>>
» 
Золотий глобус” як індикатор „Оскара”
Катерина КИРИЛОВА
 
Позаяк традиційно - тріумф або ні, але нагородження "Золотого Глобуса" звично позиціонують як репетицію перед більш пафосною роздачею "Оскарів".

Це своєрідний індикатор, завдяки якому нагорода Асоціації акредитованої преси у і спромоглася зробити собі престижне ім'я. 90 журналістів, котрі віддають свої голоси за ту чи іншу стрічку, того чи іншого актора (серед них, до речі, трапляються навіть дещо віддалені від кіно та медіа особи, але вони однаково мають чуття, яке можна назвати шостим, на успішні стрічки).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Хто господар у Криму? 
  ·  Тимошенко судиться з газетою 
  ·  Підрізали старшого лейтенанта 
  ·  Кличко іде в мери 
  ·  Плачкова та Івченка знову звільнили 
Погляд
  ·  Комісія - (не) панацея! 
  ·  На Львівщині газ є 
  ·  Партії під мікроскопом 
  ·  Світ про Україну 
  ·  Світ про Україну 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Ліс у небезпеці 
  ·  Міністерські оглядини 
  ·  Вимушені канікули 
  ·  Ігор БОЛІБРУХ: Не відкладайте техогляд на останній день! 
  ·  У Пустомитах горів цех термічної обробки 
  ·  Шахтарі хворіють на силікоз 
  ·  Іван Стефанишин очолив народників 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Чом ти не прийшов... 
  ·  НСНУ розбереться з провокаціями 
  ·  Луценко не порушив слова 
  ·  Цифровий підпис запрацював 
  ·  Допомогу - як прожитковий мінімум 
Поступ у світі
  ·  США - головна загроза правам людини 
  ·  Франція погрожує ядерною зброєю 
  ·  Росія рятується від морозів 
  ·  Шарона лікували небезпечними ліками 
  ·  Тисячі американців зникли безвісти 
Арт-Поступ
  ·  Андрій ПІДЛУЖНИИ: Фрагменти чужого життя 
Тема
  ·  Обережно, обмороження! 
  ·  Дороги стали небезпечними 
  ·  Львів не Москва і дороги в нас не ті... 
Для чоловіків
  ·  Ми і „Кіно” 
Спорт-Поступ
  ·  Смерть - не перешкода перемозі 
  ·  На Corus Chess-2006 перший вихідний 
  ·  Галицька бронза "Золотих воріт" 
Пост-Factum
  ·  Що робити з Палацом Республіки 
  ·  Дружба змія та хом'яка 
  ·  КАЛЕНДАР 
КуПол: Львівські новини
  ·  НСНУ фінансує "Пору" 
  ·  Львівський губернатор - морж 
  ·  За щедрівки отримали списки 
  ·  Сани - головний медтранспорт 
  ·  Затра на Львівщині - мінус 23