BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівські обсервації.    Соціум.    Політика.    Арт-Поступ.    Традиції.    Постаті.    Для молоді.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    КуПол: Львівські новини.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
19 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ВЛОД КАУФМАН: Туга за справжнім
Розмовляли Інна КОРНЕЛЮК, Катерина КИРИЛОВА
 
Влодко КауфманУ людини насправді не буває тільки одного імені, обличчя, як і таланту. Одно слово, нашого співрозмовника можна охарактеризувати дуже точно: Кауфман. Аналогів до ексцентричної кауфманівської персони нема. Але влучніше, мабуть, буде наректи цього митця Кайфмен (якщо послуговуватися термінологією Юрія Андруховича, доброго друга цього вільнодумця).

Нехай Андрухович і письменник, але імпресаріо теж непоганий: "І от переді мною він - Влод Кауфман, художник, волоцюга, ловець Часу, Рибо-Вино-Кур, леґенда Львова й околиць (уточнення: десь і колись я зухвало написав, що околицями Львова є Решта Світу. Так іноді здається). Шістнадцять років тому ми познайомилися на одній із перших для мене артистичних гулянок. То була зустріч нового 1985 року, який і справді виявився новим, хоча тоді ніхто з нас ще не міг знати, що саме того року Час рушить з місця і почнеться Історія. ...Я мовчав би про це, якби не певність, що поруч із нами - один із найглибших, наймудріших, найсерйозніших і найвеселіших гравців і художників сучасного світу".

Мистецтво як хвороба

- Одна з працівниць "Дзиґи" на ім'я Соломія якось сказала, що вона у Львові, бо відчуває, що потрібна цьому місту. Фраза вирвана з контексту, проте такий митець, як Ви, скаже, що потрібен Львову? Дражливе питання... А все ж?

- (Сміється. - Авт.). Аж так сміливо не можу стверджувати! Я не знаю, чи потрібен цьому місту, хоча Львів потрібен мені, це точно. Крім всього іншого, я - людина, хвора на мистецтво. Принаймні мені здається, що якщо людина після 40 років не припинила в це бавитися, то вона або ідіот, або хвора. Коли виходити з того, що мистецтво загалом - це наркота, то я цього облишити не можу... Річ ще й у тому, що хворіти на мистецтво я можу саме у Львові. Тут я спроможний щось народити, й ніде більше. От саме народження всього, зробленого мною, може здійснюватися для мене тільки в цьому місті.

- Як нам відомо, Ви народилися в Казахстані. Не відчуваєте ностальгії за тими місцями?

- Ностальгії за Казахстаном, чесно кажучи, не відчуваю. Тобто знаю, що твердошкірий, що є не так багато речей, які викликають у мене сентимент, як-от: груші, риби і сосни. Чому власне ці три речі є для мене дуже зворушливими, варто добре подумати. Напевно, це пов'язано з тим, що там, де я жив, напівпустеля, сухо, та й із деревами також проблема. Якась дитяча мрія була побачити те недосяжне, чого тоді ще бракувало. Так, очевидно, це якийсь дитячий комплекс (Сміється. - Авт.). Уперше я приїхав до Львова, коли мені було п'ять років. Відтоді мене тягнуло до Львова, хоч мама переконувала, що краще б я робив "торгову кар'єру". А між іншим, вона мені досі не може подарувати того, що я вибрав Львів та художнє училище ім. Труша.

"Ми є тим, що ми вибрали"

- Що стало імпульсом для створення Вашої нинішньої виставки "Утилізація ностальгії"? Чому вирішили писати натюрморти на блясі?

- Писання картин на блясі - проект сентиментальний. Стара бляха виявилася однією з причин, своєрідним поштовхом до того, щоб я писав на ній натюрморти. Доти я зовсім не думав робити "Утилізацію ностальгії", але траплялися якісь дивні збіги обставин, які пришвидшували цю роботу. Бо я переважно веду водночас два-три проекти. "Ностатальгія" стала до сором'язливості сентиментальною, тож я подумав: "Треба б швидше завершити, бо пізніше мені не стане відваги той живопис показати". Сентиментальність - поняття старомодне... Та на презентацію прийшло стільки людей, що я просто здивувався...

- Як Ви думаєте, чи багато людей із тих, котрі прийшли до "Дзиґи" в староноворічну ніч, насправді "догнали" те, що побачили? Чи гостей привабила Ваша ексцентрична персона?

- Немає такого, щоб багатьом подобався хтось безпосередньо. Є люди, котрі второпали, що такий-то автор є відомим, достатньо розкрученим і що його роботи купують за божевільні гроші. А купують тому, що це вигідне капіталовкладення. Те, що я роблю, по-справжньому подобається не багатьом. І це, на мій погляд, нормально. Не вважаю себе розкрученим автором, ну хіба про мене згадують у зв'язку з якимись скандальними проектами, мовляв, зруйнував, поламав, спалив (Сміється. - Авт.). Успішним художником теж не можу себе назвати, бо успішний художник - той, хто живе зі свого мистецтва. Речі, які я створюю, не для продажу. Принаймні мені так видається.

- Чи є такі оригінали, які б повісили намальовані на блясі груші в своїй вітальні? Надто коли люди звикли думати про мистецтво, як про щось "гарне, м'яке, пухнасте й добре", а у Ваших картинах - похмура, тужна містика...

- Так, мій проект песимістичний. Нещодавно я п'яте через десяте дивився чергову екранізацію Гаррі Поттера, й там промайнула цікава думка. Якийсь старий дядечко-професор казав Поттеру, що ми є такими не через те, що можемо і вміємо робити, а через те, що нас робить такими, якими ми є, ТЕ, ЩО МИ ВИБРАЛИ. У житті людину завжди визначає її вибір. От тому, думаю, поняття ностальгії виникає через ВИБІР. Бо переважно ми в житті змушені чи не дуже, та все одно робимо, нехай і через те, що в нас відчуття п'яті-десяті-двадцяті атрофовані, дурниці. Власне робимо не те, що хочемо.

Моя туга за тим, що... Так, є речі, які я ніколи не зрозумію. Я ніколи не зможу почути музику так, як її чують люди з абсолютним слухом. Для мене музика - декоративний шум, який мені подобається або ні. А потім є речі, які, я знаю, ніколи не побачу. І що більше людина знає про те, що є речі, які вона ніколи не побачить, то більше туги... Виникає якийсь синдром ненабутої ностальгії, це взагалі страхітлива патологічна хвороба. А ностальгія не така страхітлива й виліковна. Для мене факт нашого переходу в Європу неминуче пов'язаний із втратою багатьох своїх традицій, свят, цінностей. Те ж святкування Нового Старого року - це наше свято, яке ми втрачаємо.

Що таке туга за справжнім

- А чого Вам ще не вистачає? Є якісь такі речі, які ми вже втратили, які не повернеш, а вони дуже потрібні?

- Коли я домовлявся про те, щоб мені привезли на виставку груші, то отримав... 10 кг "пошлості" з супермаркету. То було щось неможливе, і я змушений був їхати до бабусь по справжні груші, "в цяточку".

Справжнього не вистачає. Катастрофічно бракує

- Єгипет, цивілізація майя, рештки забутого таємничого минулого не наштовхують Вас на думку про вищість наших попередників на цій Землі? Усілякі цивілізаційні витки не проклали жодних містків між ними й нами, як думаєте?

- Думаю, що вони теж жили за вигаданими законами. Докорінне зникнення цивілізації можна пов'язати саме з тим, що ті люди теж "пішли не тим шляхом". Бо якби хоч і такі високорозвинені суспільства більше дослухалися до природи, то і майя, і ацтеки не зникли б... До Тибету в мене сентиментальніше ставлення. Бздурів про Тибет є вдосталь, і я б говорив на таку тему дуже обережно. Тибет - чи не єдина територія, де варто пошукати достатньо логічних відповідей на те, що з нами відбувається. Наприклад, я не можу пояснити, чому стаються деякі речі, які ти бачиш наперед. А може, є щось таке, що в нас притуплене, або незагострене, або ще не дано. Ось один із таких прикладів: я біжу уві сні снігом разом із двома чорними вівчурами. Неймовірна краса зусібіч, сніг лапатий падає... Через два роки так зі мною і сталося. Я працюю у воєнізованій охороні, зі мною два чорні пси - Амур і Дунай, починає падати лапатий сніг, і я раптом згадую сон. Що це було?

"Щоразу знаходиш якийсь новий код"

- Якщо говорити про Ваш "апетит до мистецтва"... Нині він менший, ніж 15-20 років тому?

- Банальна істина про те, що що більше знаєш, то більше не знаєш. Ти проходиш певні етапи. Тут є ще така річ, що я не люблю дублювати. Мене дратують дубляжі. З іншого боку, таки одного разу з'являється відчуття ситості, й настає великий облом. Ти відчуваєш, що нудно робити звиклі речі. Для мене є неприйнятним, коли людина 40 років, щороку, повторює те саме. Зациклення, як на мене, - то не дуже добре. Набагато приємніше переживати народження нових неординарних ідей, відповідно створення потрібних технологій для їх втілення, - ось до того в мене "мистецький апетит".

- Є таке модне словосполучення - "концептуальне мистецтво", яке нерідко нагадує дешевий епатаж. Скажіть, будь ласка, митець робить речі для всіх цікавих, нехай і далеких від ультравангарду, чи передусім митець думає про тих обраних інтелектуалів, які думають складнішими поняттями, ніж багато інших простих людей?

- Свого часу одна молода польська ультраавангардистка "творчо поєднала" пеніс із хрестом, що переросло в справжній національний скандал. У цьому разі навіть для обізнаних людей буває тяжко знайти істину: де скандал чи епатаж, а де мистецтво. Можна для понту поставити на траві червону валізу і назвати це концептуалізмом. Де межа? Я для себе визначаю таке на чуттєвому рівні: вставляє мене це чи не вставляє. А ставлення до символів - це умовності. Розумієте, для мусульманина хрест означає інше, ніж для християнина. Ми виховані на символах, і дуже часто не на справжніх. І все ж, а якщо символ - це посередник, через який ми наближаємося до того, що нам не дано зрозуміти? Ультрасучасне мистецтво в наш час теж є замовним. Повірте, гроші в мистецтві відіграють не останню роль. Справжнього мистецтва мало.

...Японський варіант того, що коли ти все життя вчишся малювати грушку, а проживши життя, удостоїшся почути, що нарешті тобі вдалося! Це радше спосіб медитації, а не мистецтво. Технологія втілення й мистецтво - не те саме. Та ж ситуація: введення сакрального (ледве не зірвалося слово "мистецтво") в побутовий рівень, у соціальну обслугу - то вже наша прив'язка до наших тенденцій та обставин. Іконопис, з мого погляду, - не мистецтво, а культовий ритуал людини, яка наділена даром контактувати з Богом чи з якимись іншими вимірами. Мистецтво - це інше.

- Часто відмовляєте авторам, які хочуть показати в "Дзизі" своє мистецтво, й чому?

- Часто я б волів, аби ми відмовляли ще частіше. Та мусить бути наповнення програми галереї, до того ж кожні два тижні. А два-три проекти на рік мені справді подобаються. Треба зважати, що на весь Львів є три-чотири галереї, де щось відбувається. В нас розписані виставки вже до 2007 року, тобто авторів не бракує. Ми є приватною установою, тому можемо обирати, що нам показувати, а що - ні. Я вибираю з-поміж запропонованих проектів просто, й дуже важливим критерієм є той, чи подобається мені запропонована робота, чи ні. Хоч і ворогів я набув через те, що сказав комусь, що мені його роботи не подобаються. Бо люди з моїх слів роблять висновок: якщо йому не сподобалося, значить, фігня. Смаки - вічна тема. Та щодо своїх смаків я визначився й хочу, щоб до мене ставилися адекватно, навіть коли "Дзиґа" комусь відмовила в експозиції. Є митці, на творчість яких дивишся й не перестаєш дивуватися, щоразу знаходиш якийсь новий код. Бувають й амплітудні відчуття - то подобається, то розчаровуєшся, наприклад, коли я дивлюся на роботи Дюрера. Серед сучасніших імен мені близький Джексон Поллок... Мене найбільше вабить недосяжне в мистецтві, те, що важко зрозуміти раз і назавжди.

... І Час, із якого усе колись розпочиналося в цих Двох. І чай із незнайомим присмаком якихось чаклунських трав... І Кауфман - дуже відвертий та старомодно-сентиментальний. Він і надалі малюватиме свої грушки ще багато-багато літ. А ми дивуватимемося, що ліків від ностальгії досі не винайшли. І це прекрасно. Бо допоки так є, ми все ще маємо шанс залишатися людьми зі своїми святами...









» 
Андрій ПІДЛУЖНИИ: Фрагменти чужого життя
Розмова з музикантом, ведучим телепрограм, автором гітів ''Скрябіна'' Андрієм Підлужним
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ-Львів
 
Андрій ПідлужнийУ цього чоловіка безліч облич-масок. Аби не заплутатися й упізнати його правдиве лице - так думаю собі, стоячи на станції метро "Хрещатик" у Києві. Мушу, бо Андрій Підлужний погоджується зустрітись попри не зовсім добре самопочуття, скаржиться, що кілька днів не вилізав з ліжка через хворобу... Дорогою, автор кількох останніх гітів "Скрябіна" ("Спи собі сама", наприклад), смішний та дотепний дід Андрон, ведучий багатьох телевізійних програм, зокрема "Хочу і буду" на "1 + 1", музикант, свого часу відомий як Ангел та "Нічлава Блюз" розповідає мені купу цікавих історій із шоу-бізнесового життя.
Детальніше>>
» 
Золотий глобус” як індикатор „Оскара”
Катерина КИРИЛОВА
 
Позаяк традиційно - тріумф або ні, але нагородження "Золотого Глобуса" звично позиціонують як репетицію перед більш пафосною роздачею "Оскарів".

Це своєрідний індикатор, завдяки якому нагорода Асоціації акредитованої преси у і спромоглася зробити собі престижне ім'я. 90 журналістів, котрі віддають свої голоси за ту чи іншу стрічку, того чи іншого актора (серед них, до речі, трапляються навіть дещо віддалені від кіно та медіа особи, але вони однаково мають чуття, яке можна назвати шостим, на успішні стрічки).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Заморожені школи і садки 
  ·  Культурну спадщину приватизуватимуть 
  ·  Ріст ВВП сповільнився 
  ·  "Газпром" дає Європі менше газу 
Погляд
  ·  "Самопоміч" рятувала ряснянців 
  ·  Порошок у школі 
  ·  Ми їх втрачаємо! 
  ·  Нема кого і нема кому навчати? 
  ·  Замерзлі люди 
Поступ у Львові
  ·  Партійні торги по-львівськи 
  ·  Гудима не хоче бути першим 
  ·  "Собор" возз'єднається? 
  ·  Приїхали рятувати Буняка? 
  ·  Сендак не хоче балотуватися від СелПУ 
  ·  У нас знову житимуть зубри 
  ·  Зимова каторга 
Поступ з краю
  ·  Обрати суддів. Спроба № 4 
  ·  Лілія ГРИГОРОВИЧ: Діти до урн не ходять 
  ·  Ольга ГЕРАСИМ'ЮК: Тепер у наших працівників очі заблищали 
  ·  Україна отримала гарантії 
Поступ у світі
  ·  Польський сейм може не дожити до лютого 
  ·  Токійську біржу лихоманить 
  ·  Право на легку смерть 
  ·  Європарламент шукає таємні тюрми ЦРУ 
  ·  Секретний візит Кім Чен Іра 
  ·  Наступниця Голди Меєр 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Соціум
  ·  Дванадцять порушень за 30 хвилин 
  ·  ЖЕКівська безвідповідальність 
  ·  Чиновників можна перемогти 
  ·  "Ми - велика родина..” 
  ·  Причини невдач 
  ·  Як кинути курити 
  ·  Незалежність від цигарки 
Політика
  ·  Йосиф ВІНСЬКИЙ: Я не хочу вносити ніяких змін 
  ·  Конституція України 2006?! 
  ·  Ведмежа послуга для Президента 
Арт-Поступ
  ·  ВЛОД КАУФМАН: Туга за справжнім 
  ·  Золотий глобус” як індикатор „Оскара” 
Традиції
  ·  Йорданська вода 
  ·  Священик online 
Постаті
  ·  Доброзичливий президент 
  ·  Пенсіонер 
  ·  Великий друг України 
Для молоді
  ·  На готів-панків розділись... 
Спорт-Поступ
  ·  Вадим ГУТЦАЙТ: У фехтуванні все побудовано на людських стосунках 
  ·  Перший крок 
  ·  На черзі - російський бар'єр 
  ·  Закони справедливості 
  ·  Американські гірки в Маріуполі 
Пост-Factum
  ·  300 років Бенджаміну Франкліну 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  ГОРОСКОП 
КуПол: Львівські новини
  ·  НСНУ фінансує "Пору" 
  ·  Львівський губернатор - морж 
  ·  За щедрівки отримали списки 
  ·  На Львівщині травмовано швейцар