BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Релакс.    Спорт-Поступ.    Мандрівка.    Канапа.    Соціум.    Стиль.    Для дому.    Точка зору / Постфактум.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
13 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
  13:7 21-07-2017 -   У Львові затримали п’яного чоловіка, що «замінував» житловий будинок  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Релакс  » 

___________________________________________________________________________

Вертеп
МАЙКЛ
 
 Цар Ірод мав розкішну сиву бороду, а його корона була зроблена з гофрованої фольги, яка відбивала промені електричного абажура і блиск гірлянди. Голоси трьох царів, малих кумедних дядьків, були могутніми і чистими. А все дійство вертепу чомусь нагадувало виступ недобре зіграної театральної трупи, тому спочатку нам зовсім не було лячно.

Зате коли здоровенний, чорний, як сира нафта, чорт рвонув у наш бік, ми заверещали і поховалися під ліжко. Там пахло сіном та порохом. Чорт набрав пампухів і почав свою коляду разом зі всіма силами зла. Смерть, висока і струнка, на тлі загальної динаміки веселощів і розваг вражала своєю статечністю. Ангели були полохливими і боязкими, з дрібними неакуратними крилами, і не могли відігнати її. Здавалося, у самому повітрі була якась дивна містична напруга. Ніч. Вона полонила нас своїми чарами. Коли вертеп нарешті пішов на вулицю, ми повилазили зі своєї схованки. З двору потягнуло холодним повітрям. Грюкнули двері. Напруга зникла. Чари також. Ми повилазили грітися на теплий гладенький п'єц. Він був величезний. Його ставив ще прадід, який ніби передбачив, що в домі житиме стільки люду. Нас було дванадцятеро. І на цей вечір, Святвечір, ми збиралися всі разом. "Нова радість стала" не так лунає серед багатоповерхових цегляних потвор чисельних новобудов індустріального міста. Всі - діти і внуки. Родина. Клан. Ми збираємося в бабуні. Патріарха роду.

Нам було байдуже, що, згідно з класичним визначенням, вертеп - це велика скриня із маріонетками для проведення лялькових постановок на біблійні сюжети. Ми не знали, що це давня італійська традиція, яка відповідає слов'янським народним театрам-вертепам. Ми не здогадувалися, що на Різдво у таких вертепах розігрували лялькові спектаклі, які зображували таїнство народження Ісуса Христа. Нас не хвилювало, а насправді ми тоді і не могли знати, що в класичному вертепі повинен бути пономар, убраний у звичайний сірий халат. Волосся має бути з проділом прямо проти носа. Що знані нами ангели з крилами повинні мати одну лілію.

Пастухи - у звичайних халатах із відлогами; Ірод - у парчевому кунтуші, з короною на голові і зі скіпетром. Охоронець Ірода - у панцирі, з великим мечем і в шоломі. Три східні царі повинні бути в парчевих шатах, з коронами на головах, а Сатана - класично чорний, із хвостом, крилами кажана, великими рогами та шматком вугілля в роті. А ще у нього пальці з кігтями, нога коняча.

Смерть - просто скелет із косою. Рахіль - у єврейському вбранні, з дитиною на руках. Воїни - зі списами, в шоломах та панцирах.

Зараз це просто, елементарно. В країні оголошено вихідний день, і кожен школяр знає, що у канонічному біблійному сказанні вертеп - це печера, у якій поміж стійлами віслюка та вола в ясла поклали народженого Ісуса.

А тоді...

Вертеп. Там, на хуторі, можна побачити вертеп. Там, де немає партійних бонз і їх слуг. Ми, діти, повинні бачити вертеп. Цього хочуть наші батьки. Різдво без вертепу не буває навіть у країні переможеного атеїзму. Такі закони жанру. Дванадцять страв можна приготувати і тут, на маленькій квартирній кухні, де газова плита, буфет, холодильник, стіл і чотири табуретки. Можна, але це буде штучно. А має бути по-справжньому. Так хотіли наші батьки. В такі часи в їхні душі поселявся неспокій, і вони хотіли додому. В їхні душі приходили тіні предків і кликали назад. Вони знову почувалися українцями. Забути все і повернутися. В дитинство. Холодне і голодне, але дитинство, їхнє дитинство. Воно у кожного своє. І вони не могли стримати цей неясний тягучий поклик. Вони брали нас і сідали в непристойно перевантажені, смердючі електрички, розбиті паралічем технічної відсталості, немічні автобуси, власні потворні, третьосортні, секонд-гендівські автомобілі і їхали. Сніг, дощ, мороз, заметілі, туман.

Відпрошувалися з роботи (тоді день Різдва був робочим у всіх, навіть учителів під час зимових канікул). Їхали. Купували фальшиві лікарняні. Просто давали пляшку коньяку і шоколадку продажним та брехливим керівникам на роботі і їхали. Дванадцять онуків. Діти її дітей. Четверо дітей. Дванадцять онуків. Свята вечеря збирала всіх. Знову разом. Знову з нею в цей Святвечір. Великий вечір. Під дахом її старого дому. Дому ще її батьків. Трохи перебудованого, але все-таки її старого, отчого дому. Так, як було колись. Дуже давно. Він був ще живим, і вона була молодою... Тоді був голод.

Велика сім'я не витримала страшного пресингу часу і долі, розлетілася світом. Тріснула, але не розвалилася. Щоб не вмерти з голоду в період активної совєтизації, її діти вирушили в далеке місто. Це було важко. Але як жити, коли забрали корову і город? Якщо забрали майже все?

Гуртожиток, проста стипендія, зарплата, хліб. Надія вижити в жорстокий і немилосердний час. Вони вижили. Стали людьми. Сильними, енергійними і злими. Злими до своєї не зовсім нещасливої долі і свого напівголодного минулого, яке викинуло їх, дітей природи, на бетонні і кам'яні мури великого, чужого міста. Як їм не вистачало тієї природи, як вони марили нею ночами і порожніми довгими днями в неділю. Казка природи, яку дає розкішний хутір, оточений фантастичним у своїй красі сосновим лісом. Вони не мали цієї казки в холодному місті, населеному залізними монстрами. Це прокляте місто, де їхні очі перестали бачити природне денне світло в своїх безмірних смердючих цехах, холодних лабораторіях і незатишних кімнатах гуртожитку, а потім таких стандартних квартирах. Місто, де їхні вуха перестали чути мелодійні звуки лісу і літа, наглухо забиті скрипінням трамваїв, автомобільних гальм, заводських цехів і тисячної людської маси. Маси, яка тиснула і паралізувала своєю німою, тупою силою. Маса, яка зробила їх схожими на чужинців, маса, яка майже перемогла їх. Здолала їхній опір. Вони стали такими, як усі. Вірили швидше в себе, ніж у Бога. Не те, що стали атеїстами, але Церкву, яку майже закрила влада, також не вважали чимось таким, без чого не можна жити. Швидше традиція, ніж віра, жила в їх душах. Так робили дід і прадід. Дехто навіть не брав шлюбу. Загс - хіба мало? Дітей, щоправда, хрестили всі. Хоча, найімовірніше, це було даниною традиції. Щоденне життя не давало змоги роздумувати про стан душі. Сім'я, діти вимагали хліба, одягу, тепла, книжок, шкільної форми. Ліків у страшні хвилини хвороб. Робота замінила все: сосновий ліс, сад, вечір, зиму. І тільки тоді, коли надходив час Різдва, вони не могли стримати цей неясний поклик. Вони хотіли додому.

Із нею залишився жити тільки старший син. Він повернувся додому після армії. Таким був неписаний закон збереження роду. Звичайного роду, сім'ї, яких тисячі і тисячі в Україні. Такий, як усі, і не такий водночас. Він - старший. Він і став хазяїном великого господарства і власником великого дому. Завод після двогодинної їзди електричкою. Нічна зміна. Денна зміна. Доба відпочинку. На Різдво він брав відпустку. Завжди. Майстер отримував за це шинку, сальцесон, кишку. Як коли. Залежно від того, яким був рік. Деколи свиня була надто малою. Інколи хворіла, і він не давав нічого. Майстер не був злою людиною і ніколи не вимагав, але ніколи й не відмовлявся. У нього також була сім'я.

Як старший син він і мав найбільше дітей. Дуже хотів сина. Йому просто необхідно було мати сина. Щоб була велика сім'я. Троє дівчат і два сини. А ще на Різдво до нього приїжджають його брати і сестри. Він зможе накрити стіл. Потім дати кожному гостинець. М'ясо. Сало. Копчене. Солене. Ну і що з того, що це робочий день?

Різдво - національний вихідний в Україні. Більше немає країни, де переміг атеїзм. Як і на Заході, у нас зображення вертепу з ляльковими персонажами можна побачити в кожному, і не тільки католицькому, храмі. Навіть у вітринах магазинів.

Тому буде знову Святий вечір, і вони не можуть стримати цей неясний тягучий поклик. Вони знову сідають у непристойно перевантажені електрички, немічні автобуси, власні, часто потворні, третьосортні, секонд-гендівські автомобілі і поїдуть. Сніг, дощ, мороз, заметіль, туман... Вони поїдуть. Їх більше. Правнуки. Велика сім'я. Традиція.

У кожного народу свій вертеп

Вертеп, який білоруси звуть батлейкою, угорці - бетлегемом (Бетлегем - одна з переінакшених назв Вифлиєма), молдавани - хизробом, румуни - вуклеїмом, поляки - шопкою чи яселками. Навіть у нас, в Україні, ця суто різдвяна "забавка" послуговується багатьма назвами (вертеп, бетлегем, шопка), серед яких і райок. Вертепний будиночок (він, власне, і є шопкою), де відбувається музичне різдвяне дійство, - це зазвичай розкладна двоповерхова шафка заввишки до двох метрів (інколи вельми складна за конструкцією), яка дивовижно модифікується, або ж проста лава з "церковними главками" понад нею. Нижній поверх - "земля" - відведений для побутових подій "тутешнього світу", які відбуваються з простими людьми, а також царями, священиками, генералами, злодіями і дурнями. На вищому поверсі, "небі", розгортаються біблійні сюжети.

Але це тепер. А колись в Україні з вертепом ходили бурсаки - спудеї - учні братських шкіл-колегіумів, потім і Київської академії - майбутнє вище духовенство. Згодом вертеп поширився серед музикантів, ремісників. З'явився також "живий вертеп", де ролі грали не ляльки, а актори. Свого часу вертеп із його "небом" та янголятками не на жарт занепокоїв радянську владу. Лялька, цей "пережиток буржуазного минулого", у тридцятих роках викликала відразу владарів. Традиційна притягальна магія "балаганної свободи", одвічне прагнення до веселого сміху над недоладністю у житті не подобалися владі "робітників і селян". До того ж це видовище - чи то в Італії, чи в Румунії, чи в Молдові, чи у нас, в Україні, - завжди мало яскраво окреслені національні риси. У кожному вертепі герої відтворювали традиційний біблійний сюжет, додаючи імпровізовані подробиці з життя пізнаваних близьких, а зовсім не "книжних" вождів, начальників, вояків, пройдисвітів і простих пересмішників. У Старому Світі у минулорічних різдвяних лялькових сценках-вертепах можна було зустріти таких зовсім не різдвяних "героїв", як Джордж Буш та Усама бен Ладен! Чимало миролюбних європейців вважає їх гідною компанією для жорстокого царя Ірода. Тож вертеп завжди був своєрідним "театру соціальної сатири". А у цю спрощену форму неважко було дотепно вплести будь-яке приховане дисидентство. Головне ж - насиченість вертепного дійства дитячою нелукавою чистотою.

Очевидно, що народний розум не зміг встояти перед ідеєю "оживити" сценки на біблійні сюжети. А що з того вийшло, можемо спостерігати зараз. Достатньо вийти на вулиці міста і не тримати закритими двері своїх осель, коли до нас іде вертеп.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко відмовився від Януковича 
  ·  "Криворіжсталі" більше немає 
  ·  Тимошенко хоче дружити з Ющенком 
  ·  Депутатам залишать недоторканність 
Погляд
  ·  Томенко відповів за БЮТ 
  ·  Сільська освіта: тільки проблеми? 
  ·  Поневіряння погорільців 
  ·  Шухевич за антиконституційні дії Президента 
Поступ у Львові
  ·  Бюджет і проблеми львівських псів 
  ·  "Собор" клонували 
  ·  "Мерседес" покійного Сенчука продадуть 
  ·  Вирішили, що реставрувати 
  ·  Одружуються і взимку 
  ·  Корови опановують нововведення 
  ·  Європа навчатиме львівську молодь 
  ·  На станції Лавочне міг статися вибух? 
  ·  Зимових канікул не продовжать 
  ·  ''Спас'' вирушає у плавання 
Поступ з краю
  ·  Штраф за відмову 
  ·  Відставка уряду - незаконна 
  ·  Туризм з ностальгією 
  ·  Рейтинг України "на гальмі" 
  ·  Заборона на пернатих 
  ·  Кір атакує Закарпаття 
  ·  Щербаня не видадуть 
  ·  Суддів знову не обрали 
Поступ у світі
  ·  Аміт Мор: Україна має почуватися впевнено 
  ·  Спокуса дострокових виборів 
  ·  Боротьба з графіті у Нью-Йорку 
  ·  Бунт у Монголії 
  ·  Чехія шукає газ у Норвегії 
Арт-Поступ
  ·  Це я, Наївна, Супер, Жінка 
  ·  Треба знати українську вдачу 
Релакс
  ·  Вертеп 
Спорт-Поступ
  ·  Богдан ШУСТ: Думаю, "Карпати” виграють Кубок України 
  ·  Переможні мрії орлів Карфагену 
  ·  Троє йдуть далі 
  ·  Ціна перемоги – півчеревика 
Мандрівка
  ·  Площа Святої Софії 
Канапа
  ·  Втіха 
Соціум
  ·  Українська вишивка - стильний атрибут свята 
  ·  Наталя ГОТЬ: 
Стиль
  ·  Стиль це 
  ·  Мобільні новинки 
Для дому
  ·  Шляхетна печеня 
  ·  Узявши музику зі собою 
Точка зору / Постфактум
  ·  Таємні тендери 
  ·  Непричесані думки небайдужого читача 
  ·  КАЛЕНДАР 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Сендак має писати заяву 
  ·  Шухевич обізвав БЮТ 
  ·  Дружина Медведчука у Львові 
  ·  Томенко звинуватив Кінаха 
  ·  Стретович виступатиме в театрі 
  ·  Патроном Тимошенко є Коломойськ 
  ·  Екс-мер Львова став радником Ющ 
  ·  В неділю Тимошенко - у Львові