BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Інтерв'ю.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Тема.    КуПол: Новини зі Львова.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
11 січня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тема  » 

___________________________________________________________________________

Сьогодні я мушу...
Маріанна КІЯНОВСЬКА
 
 Сьогодні я мушу про все забути, прокинутися о пів на дев'яту, про все забути, про все забувши, вже зовсім остаточно про все забути і якось дожити до вечора... Коли тобі шістдесят один рік, забувати стає якось особливо легко -- така собі вікова амнезія, згадуються хіба що обличчя шкільних і університетських друзів, молоді доостанку, назавжди молодші від мене. Вони так і не дожили до мого віку, вони навіть до свого віку не дожили -- їм так хотілося жити і вмерти водночас, вмерти їм радше вдалося, жити -- радше ні.

Микола був у міліції, вони багато пили, били, пили -- добре, що не вбивали, під гарячу руку їм траплялися бомжі і злодюжки, зморшкуваті, трохи засмерджені жінки із лотків і дещо молодші від них повії -- зрештою, ненабагато молодші. Час від часу траплялися якісь події: супроводження відповідальних автомобілів, сауни з районними начальниками, контрольовані мафією собачі бої, на яких робилися високі ставки (йому навіть кілька разів вдалося зробити на цьому грубі гроші). Микола ніколи не був зі мною відвертим, але що треба, мені було відомо, і яка різниця -- трохи більше чи трохи менше, ми часом зустрічалися, але то теж не мало значення. Йшлося про те, що нам разом добре вдавалося досягати стану забуття, зазвичай було трохи алкоголю, але то теж не мало значення, ми могли пити лише пиво, особливо гарячої літньої пори, або каву з коньяком, кілька разів ми зустрічалися відразу після його чергування, і тоді він хотів сп'яніти і таки достеменно забутися, але пив усе-таки значно менше, ніж інші, він уже два роки, як помер, цей Микола з міліції, да, помер, і ми тепер із ним квити. Квити, я добре пам'ятаю, він уже майже вкінці сказав, що він поквитався зі мною, але ми з ним взаємно поквиталися, да.

Петро просто любив жінок, із сім'єю не склалося -- може, саме тому, коло нього постійно крутилися якісь Стефи або Марусі (бібліотекарка, вчителька, телефоністка...), він не любив ані надто юних жінок (не хотів для себе жодного клопоту), ані перезрілих, усім їм було під (або за) тридцять, і всі вони оберталися навколо Пєті-воєнрука, як планети навколо Сонця, і довго не здогадувалися, які похмурі грішки лежать у нього за душею, а потім здогадувалися і зникали, і його це дуже навіть влаштовувало: коли вони підбиралися до нього занадто близько, якраз настільки, аби забагато дізнатися, все якнайкраще влаштовувалося саме собою: нова пасія, простенькі квіти, солоденьке закарпатське вино, да, навіть я пам'ятаю той спиртбукет, комплект нецікавих жартів, однаковий для всіх, як постіль у поїзді, так само із запашком, йому було досить приємно жити, але він -- переважно поруч зі мною -- шукав забуття, і ці постійні жінки, жодна з яких не хотіла народити йому дитину (він переважно питав -- десь коли це ставалося другий чи третій раз: "Ти народиш мені дитину?", і всі вони, ніби змовившись, дружно казали, що ні або потім, або іншим разом) -- ці жінки теж були його забуттям, але з ними він був халіфом на годину, а зі мною міг просто мовчати, часом він навіть просився переночувати у мене, і деколи просто ночував, йому подобалося спостерігати, як я щось роблю на кухні, його смішили мої окуляри, які завжди могли впасти, коли мені доводилося нахилятися над мийкою, він казав, що ці моменти нічим не гірші від моменту істини, хоч нічим і не кращі, він гладив мого кота, а тоді довго мив руки, а тоді ні з того ні з сього підводився зі стільця і зникав за дверима. Ми були ровесниками, майже однолітками, йому мало виповнитися сорок дев'ять, коли він вистрелив у себе. Мені тоді справді вдалося викинути це з голови, але останнім часом воно нав'язливо повертається. Це почалося зо три роки тому, зараз мені шістдесят один, і я не маю жодної потреби у спогадах, але в голові постійно крутяться останні чотири слова із його передсмертної записки: "Я заплачу перед Богом", -- да, але він уже ніколи не плаче, а я -- ще іноді...

Вєра була мила сердечна ідіотка, вона ненавиділа Лариску, бо та вічно ходила по руках. Вєра була чесна і правильна, вона єдина завжди повертала борги, вона могла півдня посидіти із сусідчиною дитиною і страшенно боялася вогню і болю. Коли її покусав собака, ніхто не міг подумати, що то скажений собака, Вєра не пішла на уколи і дуже скоро померла від сказу. Да, така-от іронія: їй би сестрою милосердя бути, а вона -- сказилася. Хлопці пізніше казали, що Лариска дуже шкодувала, що так і не побачила спотвореного Вєриного обличчя. Мені десь півроку після її смерті снилися дивні речі, я вже не пам'ятаю, що саме мені снилося, да, не пам'ятаю, бо без тих снів якось значно простіше, вони, що не кажи, були занадто важливими, мені ледве вдалося їх забути. Але я все ж таки дуже часто згадую Вєру -- і чорнильні плямки на її пальцях, і її неоднакові ґудзики. Власне про це я постійно і намагаюся не думати... Просто у неї була надто жахлива смерть.

Крім Миколи, Петра і Вєри, десь там, у минулому, десь під шкірою, десь у середині очних яблук лишилися Степан, ще один Микола із жінкою Катрею, Артур Сергійович, Павлик, Мирося. Десь там, під шкірою, залишилася навіть Лариска (вона банально спилася і зійшла на пси), з якою ми якось теж ходили нічними вулицями. Їй не хотілося говорити про деякі речі, в розмові вона весь час зникала: трохи налякано, а трохи -- з незвички, вона вже трохи забула, як то -- підтримувати розмову, і воліла сміятися, і смішно махала руками. Вона тоді була ще майже зовсім молодою, Лариска, то сьогодні вона вже ніхто, а тоді вона ще була принаймні жінкою, і ми говорили про різні речі, які здавалися нам важливими, і я лише зараз розумію, що вони таки справді були важливі.

Моє безсоння гірше, аніж смерть. Прокинутися о пів на дев'яту -- значить через чотири години. У мій шістдесят один рік забувати стає якось по-особливому легко -- доведеться запастися нотатником, щоб нічого не пропустити. Якраз нині я мушу нічого не пропустити. Нічого особливого, і при цьому все -- треба. Рекомендовані листи дійдуть до них уже по всьому, якраз вчасно, якраз тоді, коли вони зможуть їх прочитати. То буде довгий день, да. Головне -- встигнути порозмовляти з тими, до кого листи не дійдуть. А там -- лише дожити до вечора, дочекатися сутінків, а тоді -- темрява, відчинити вікно і загадати зірці, що падає, своє останнє бажання, випити снодійного -- і заснути, бо мені вже занадто давно хочеться водночас жити і вмерти, вмерти мені, радше, вдалося, жити -- ну, мабуть, радше, ні. Нині ввечері я спробую остаточно заснути, да. Чи прокинуся? Ну, може, й так. Колись іншим разом...









» 
Стіни моєї кімнати
Маріанна КІЯНОВСЬКА
 
Стіни моєї кімнати, коли я розплющую очі, вирвавшись із чергового сновидіння, насуваються на мене трьома портретами (репродукція Модільяні, сепієва світлина немолодого лисуватого чоловіка в окулярах, знімок дівчинки у картатій сукенці). Дівчинка у картатій сукенці -- це я.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Парламент розправився з урядом 
Погляд
  ·  Сергій ЛЄСНИЙ: Наші суди завжди були прозорими 
  ·  Аеропорт "Львів" модернізують 
  ·  Лев Грицак знову воює з "Опорою" 
  ·  Бюджет області передали в облраду 
  ·  Коли сусіди заважають спати... 
  ·  Економія на розвитку 
Поступ у Львові
  ·  Жертви святкових феєрверків 
  ·  Побратими по-російськи? 
  ·  Перші в Україні "Різдвяні фантазії" 
  ·  Знову хабарник 
  ·  Смерть через необережність 
Поступ з краю
  ·  Ігор ОСТАШ: Рішення Ради Європи не зможуть вплинути на ситуацію в Україні 
  ·  Американських в'язниць в Україні немає 
  ·  У Криму знову пташиний грип 
  ·  Спершу - вибори та СОТ 
  ·  Канікули треба заслужити 
  ·  Ющенко та Тимошенко - поруч 
Поступ у світі
  ·  Хто замінить Шарона? 
  ·  Пташиний грип "прилетів" на курорти 
  ·  Іран зриває пломби 
  ·  "Аль-Каїда" використовує СНІД як зброю 
  ·  Фішер викладатиме у США 
  ·  Експерименти з клонування - фальшиві 
Арт-Поступ
  ·  Мирослав КУВАЛДІН: Невідшліфований діамант 
  ·  Хай живе треш! 
Інтерв'ю
  ·  Олександр ГОНЧАРЕНКО: Ми із Дольфом Лундґреном зустрічаємося майже щороку 
Спорт-Поступ
  ·  Олімпійці вірять у перспективи 
  ·  Новорічні перемоги господарів 
  ·  Шевченко набирає форму 
  ·  Різдвяні звитяги 
Пост-Factum
  ·  Новий формат читання 
  ·  Працівники лише з року Собаки 
  ·  КАЛЕНДАР 
Тема
  ·  Сьогодні я мушу... 
  ·  Стіни моєї кімнати 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  Шкіль:Росію представляв бандит< 
  ·  На Львівщині створено НЕ ТАК! 
  ·  Гузар:об’єднання Церков можливе 
  ·  Олійник: Тимошенко - хамелеон 
  ·  За хабар затримано посадовця 
  ·  "ЕКО+25%"+ще троє львів’ян 
  ·  Сендака інкогніто включили в Се