BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Соціум / Точка зору.    Стиль / Арт.    Влада.    Телевізії.    Канапа.    Мандрівка.    Бренд.    Для дому.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
30 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Стиль / Арт  » 

___________________________________________________________________________

Юрко БІЛАС: Чому б не перетворити Львів на місто Карлсона?!
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА
 
Юрко Білас -- львів'янин (архітектор за освітою, дизайнер, артист у глибині душі), який сьогодні, щоправда, мешкає у столиці. Але своїх амбітних ідей щодо відновлення рідного міста, таким, яким його бачить він, -- міста із власним шармом -- цей чоловік не полишає ніколи. Можливо, річ тут у специфіці його професії, яка зумовлює той не відомий іншим кут зору. Можливо, у тому, що він сам -- чоловік із неабияким шармом. А можливо... Хтось скептично усміхнеться із таких сподівань, облишить невдячну справу -- читання рядків про чужі марення -- й звично повернеться до буденних справ. Але ми мусимо жити із внутрішньою пошаною до індивідуальностей. Ми маємо розуміти, що тим обранцям долі, яким вдалося вирватися з кругообігу пересічних турбот та піднятися бодай на мить над суєтою суєт, також не так уже й легко дається оте ідилічне бажання зробити цей світ трішечки кращим.


-- Пане Юрку, що спонукало Вас зацікавитися дизайном житла, властиво, житла елітарного, житла високої якості?

-- Усе розпочинається з житла (усміхається -- Авт). Уже потім ми замислюємося над тим, у якому під'їзді живемо, на якій вулиці та в якому районі, місті, країні... Я особисто завжди починаю експериментувати з власної оселі. Намагаюся поєднати речі, які на перший погляд не поєднуються між собою, і дещо з тих спроб залишається дотепер. Я пробував різні концепції, наприклад, об'єднати усе навколо телевізора. Або зробити в туалеті прозору стіну, щоби запаху не було чути, але можна було дивитися телевізор. Намагався зробити у квартирі басейн, який водночас виконував би функції ванни. А якщо випустити з нього воду та накидати подушок -- то це могла би бути вітальня. Але це все, зрозуміло, дорожезні мої фантазії із когорти, а чому не перетворити Львів на місто Карлсона?! Адже у центральній частині нашого міста є багато пречудових горищ, які можна було би освоїти. Бо Львів -- я завжди так думав -- то насамперед стара частина міста. Всі інші мікрорайони нічим не відрізняються від таких самих районів в інших містах. А я хочу жити у місті, де на подвір'ї грають скрипалі, яким кидають до капелюхів копійки, а симпатичні молодиці розносять просто по квартирах молоко, сир, м'ясо. Це додавало шарму нашому місту. І сьогодні я дуже тішуся, що бодай знову почали бити дзвони на годиннику Ратуші...

Шкода, що Львів тепер такий запущений, неохайний. Я дуже багато подорожую Україною, буваю у різних містах, то можу сказати, що Львів до своїх мешканців ставиться по-сусідськи. У поганому розумінні цього слова. Для того, аби зробити щось добре для Львова, спершу потрібно кудись виїхати. В Америку, Росію, Польщу чи бодай до іншого міста -- тоді ти будеш знаним львів'янином. У самому Львові дуже важко чогось досягнути. Але. Я маю щодо Львова дуже великі амбіції. Я маю намір достукатися до місцевої влади і зробити з цього міста правдиво європейське. Бо на сьогодні від того залишилася лише буква "є".

-- Що для себе вкладаєте у поняття "європейськість"?

-- Насамперед йдеться про чистоту та освітлення.

-- Але ж хіба не варто починати зі свідомості громадян?

-- Авжеж, ми можемо багато про це говорити, махати прапорами тощо. Але насамперед місто потребує реальних дій. Інший шлях -- низка законів від міської ради, які заборонятимуть кидання недопалків та жуйок на вулицях, наприклад. У деяких штатах Америки на вулицю не можна виходити навіть коли ти просто наївся часнику. Інакше людей штрафують. Та й прибирають там постійно, тоді як у нас це поки що велика рідкість. Жити красиво хочуть всі, але робити щось для того не хоче ніхто.

-- А Вам не видається, що львів'яни за своєю природою дещо ліниві та аморфні?

-- Не зовсім так. Раніше я дуже часто запізнювався на зустрічі, бо дуже любив поспати. Але покажіть мені того, хто не любить спати? З часом я привчив себе до того, що не маю права запізнюватися і почав приходити вчасно. Але люди вже настільки звикли до того, що я запізнююся, що й собі приходили трохи пізніше. Йдеться про сформований імідж. Та сама історія з мешканцями Львова... Насправді ж львів'яни дуже працьовиті, вони добрі господарі, власники. Ми вже пережили перший етап міґрації добрих рук та мізків зі Львова на Захід, а сьогодні переживаємо другий -- до Києва та інших міст. Найкращі кадри тікають звідси, бо не бачать перспектив для розвитку. Позаяк, якщо ми не можемо забезпечити цілу Україну бетоном чи піском, ми цілком спроможні наситити ринок мистецькими виробами -- вітражами, картинами, скульптурами. Львів має потужну мистецьку школу, свою культуру, яку не знищено дотепер. І ми маємо це плекати, щоби поступово виробився, так званий "львівський стиль". Щоб колись люди казали не "хочу собі євроремонт", а "хочу так, як у Львові". Ми маємо піарити своє місто. І у цьому, зокрема, я бачу своє завдання. У Львові це все вже колись було, у дореволюційні часи, тож мусимо просто відтворити свої призабуті традиції. Але для цього має бути і культура договору, і культура оплати, і культура збуту... Одно слово, культура. Робота має виконуватися вчасно та якісно, щоби люди знали: у Львові робиться то не гірше, ніж в Італії, наприклад.

-- Дизайнер, архітектор мусить бути публічною людиною чи йому краще залишатися "сірим кардиналом"?

-- Я особисто з радістю залишався би "сірим кардиналом", бо інколи прагнеться того спокою. Але в душі я артист, я люблю публіку, прожектори... Якби не потреба прогодувати дрібних дітей, я, мабуть, був би музикантом. І, думаю, доволі успішним. Завжди мріяв навчитися грати на гітарі, хоч так і не навчився. Проте свого часу грав на барабанах -- заробляв гроші на весіллях. Але у мене не було власного інструмента, тож мій товариш запрошував мене вже після дванадцятої, коли сам ішов спати. Тоді вже не мало значення, як ти граєш та що граєш... (Сміється -- Авт). Можна було грати хоч на самих барабанах... Але мені це подобалося!

-- Пане Юрку, якщо говорити про сучасні тенденції у світі інтер'єрної моди. Я знаю, що Ви мали кілька ефірів на різних українських телеканалах. Поділіться, будь ласка, своїми думками з цього приводу із читачами "Поступу".

-- Квартири сьогодні слід поділяти за віковою категорією. Якщо говорити про людей від 28 до 45 років, то для них тепер дуже модними є теплі, осінні тони, шоколадні, коричневі. Для молодих людей, підлітків натомість краще пасуватимуть -- помаранчевий, рожевий, усі відтінки червоного. На стінах можуть бути малюнки -- футуристичні, геометричні чи ще якісь. Це не важливо. Допустимі поєднання між собою різних кольорів із додаванням білого. Сьогодні модними є світлі квартири. А от стеля може залишатися кольоровою. Це все дуже індивідуально. Стіни можуть бути фактурними, зі зрізами горіха, наприклад, які додаватимуть оселі багатства. Я переконаний, що ми ще повернемося до моди 1970-х і знову актуальними будуть шафи на ніжках. Меблі ставатимуть багатофункціональними: з ліжка робиться стіл, зі стола -- басейн, з басейну -- авто, у яке ми всі сідаємо та їдемо відпочивати...

Модно мати у квартирі багато світла, з якого створюються сцени, як у театрі: сцена, коли до нас прийшли гості, сцена, коли ми читаємо книжку або дивимося телевізор. Має бути вдосталь різних бра, торшерів, люстр. Для молодих сімей це може бути квартира-студія, де можна водночас робити все, що заманеться: і їсти готувати, і на скрипці грати. Для родин з дітьми, зрозуміло, потрібні окремі кімнати, щоби діти почувалися незалежними. Лише за умови абсолютної свободи кожного індивідууму можлива гарна та щаслива сім'я. Виходять з моди альпійські гірки, які всі почали собі будувати, не розуміючи, що воно таке. І це, до речі, дуже важливо -- звертатися за порадою до професіоналів і не соромитися цього. Та, звісно, не шкодувати на це грошей. Люди повинні зрозуміти, що добре будівництво від поганого із фінансового погляду відрізняється дуже мало -- до 20%. А от результат говоритиме сам за себе. У замовників має бути довіра та певний етикет до виконавців. Мало зробити, слід розуміти, як воно потім функціонуватиме. Адже такі речі робляться не на один день. У пострадянському просторі найбільша проблема будівництва -- це завершення. Ми маємо добрі матеріали, гарно будуємо, але коли справа доходить до вилизування якихось шпар, стикування кутиків тощо, ми пасуємо. Здавалося би, дрібниці, але ці речі потім страшно дратують, коли воно все починає відлазити, відламуватися. Нам поки що бракує педантичності у закінченні ремонту.

-- Зрозуміло, що мода на інтер'єри змінюється не так часто, як на одяг, і все-таки: яким є середній вік модного на сьогодні, наприклад, інтер'єру?

-- У цьому весь фокус. Дизайнер, архітектор мусить вгадати та підібрати усе до дрібниць так, щоби воно актуально дивилося і міцно трималося протягом усіх 20 років. На сьогодні ремонт -- це дороге задоволення, тому перш ніж його робити, потрібно добряче все обміркувати. Ми завжди робимо ремонт під конкретну особу. Вивчаємо особливості характеру людини, складаємо її психологічний портрет, тоді й виникають ідеї. Хоча не завжди вистачає для всіх ідей фінансування. Але потрібно розуміти, що завданням архітектора не є пустити замовника голим по світу. Нікому не треба золотої ванни та скляних палаців, насамперед йдеться про зручне та гарне життя. І люди намагаються не шкодувати грошей на житло, бо роблять це насамперед для себе. А коли вже всі набудуються для себе, почнемо займатися чимось більш загального користування... Для мене цікаво рухатися у цьому напрямі, бо це завжди крок уперед. Ми тепер працюємо над кількома дуже цікавими об'єктами у Львові. На жаль, я зв'язаний документами, тож не можу говорити, що саме це буде, але маю надію, що ми всі від того залишимося у виграші. Повторюся: місто має мати власний стиль. Так, як це було до радянської влади, коли у Львові працювали 114 театрів, наприклад. Я бачу наше місто туристично-відпочинково-ремісничим. Красивим і багатим. І я докладатиму всіх зусиль, щоби колись воно так і сталося.









» 
Олесь САНІН: Це розкіш не мати власного кіно
Наступного року побачите дві мої стрічки
Розмовляла Любомира РЕМАЖЕВСЬКА
 
Нещодавно, на презентації стрічки "День сьомий" режисер Олесь Санін зазначив: "Тепер про мене будуть говорити, що я не лише "Мамая" зняв!". Це було сказано з гумором. І справді, панові Олесю гумору вистачає і, як виявилося, на Новий рік він би побажав усім любити й дбати про своїх дітей. І майже як свою дитину він сприймає український кінематограф.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Театр абсурду для одного актора 
  ·  Шуфрич підкупив виборців? 
  ·  Україна краща за Росію 
  ·  НАСТУПНИЙ НОМЕР ''ПОСТУПУ'' ВИЙДЕ 5 СІЧНЯ 2006 РОКУ 
Погляд
  ·  Путін пропонує кредит 
  ·  "Драгобрат" ледь не згорів 
  ·  Світ про Україну 
  ·  Святкування у столиці 
  ·  Хто погрожує адвокату? 
  ·  Замість газу — вугілля і мазут 
Поступ у Львові
  ·  Новий рік миротворці зустрінуть удома 
  ·  Бродівська організація НРУ перейшла до Тягнибока 
  ·  Як депутати мову вчать 
  ·  Олег Сало таки кандидат 
  ·  Із гуртожитків не виселятимуть? 
  ·  Незаконний феєрверк 
  ·  Національний фронт у Львові 
  ·  Живу ялинку – у кожен двір! 
  ·  На кутю – до Шевченківського гаю 
Поступ з краю
  ·  Ліцензії на публічне мовлення 
  ·  Авто в кредит доступніше 
  ·  Із Новим роком! 
Поступ у світі
  ·  Естонія каламутить воду 
  ·  Україні видадуть нацистського злочинця 
  ·  Афганістан хоче звести з Росією рахунки 
  ·  У світі однією війною стало менше 
  ·  Поляки захистять небо країн Балтії від Росії 
  ·  Походеньки Клінтона потрапили в підручники 
Соціум / Точка зору
  ·  cвята без світла 
  ·  Митарства безквартирних офіцерів 
  ·  Непричесані думки небайдужого читача 
Стиль / Арт
  ·  Юрко БІЛАС: Чому б не перетворити Львів на місто Карлсона?! 
  ·  Олесь САНІН: Це розкіш не мати власного кіно 
Влада
  ·  Конституційний колапс конституційної реформи 
Телевізії
  ·  Олег Панюта: Новина має бути цікавою для багатьох, а не для однієї-двох осіб 
  ·  Пора підбивати підсумки 
Канапа
  ·  НЕНАВИСТЬ 
Мандрівка
  ·  Вулиця-стріла Метрологічна 
Бренд
  ·  Історія дерева 
  ·  Традиція 
  ·  Символ 
Для дому
  ·  Дідо йде до хати, а всяке зло з хати 
  ·  Новорічна ніч, або Сильвестр 
Спорт-Поступ
  ·  Підсилення як засіб виживання 
  ·  Львів'янок запросили до Школи Дерюгіних 
  ·  Команда батьківщини ісламу 
Пост-Factum
  ·  Наукові успіхи 2005 року