BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Репортаж.    Інтерв'ю / Політика.    Соціум.    Обсервації.    Мандрівка.    Арт / Для молоді.    Спорт-Поступ.    Постаті.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
22 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:2 28-03-2017 -   Віктор Пушкарьов звільнився з міської ради за згодою сторін  
  16:1 28-03-2017 -   Понад 50% безробітних Львівщини становлять жінки  
  15:52 28-03-2017 -   У Львові затримали рецидивіста, який торгував боєприпасами  
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
Україна
  16:57 28-03-2017 -   Справу Януковича передали в інший суд  
  16:0 28-03-2017 -   У Чернівцях патрульного поліцейського звільнили за кермування напідпитку  
  15:57 28-03-2017 -   Сума збитків від вибухів та пожеж у Балаклії може сягнути близько 300 млн грн  
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
Світ
  16:59 28-03-2017 -   В Австрії заборонили носити паранджу в громадських місцях  
  15:57 28-03-2017 -   Австрія виходить з угоди ЄС - не хоче приймати біженців  
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандрівка  » 

___________________________________________________________________________

Земля, де оселилась Вічність
Юстина ГОЛУБЕЦЬ
 
Єгипет... Уже майже двісті років, відколи Д. Кук відкрив перше туристичне аґентство, ця земля притягує до себе і науковців, і митців, і мисливців за скарбами, і шукачів пригод, і просто поціновувачів екзотики. Цей досить невеликий клаптик земної кулі вражає багатошаровістю часів та вимірів: монументальні храми -- свідки величної минувшини, футуристичні краєвиди пустелі й атмосфера сучасності -- живий колорит арабської культури.

Як і все на світі, засіб згодом перетворюється на мету: туристичні послуги стали туристичним бізнесом, бездушною торгівлею загадковим минулим. Було б дивно, якби араби, з одвічно притаманною їм купецькою жилкою, не змогли б скористати з насиченої історії та символіки давньої цивілізації. Ділова спритність та продумані інвестиції щедро пролилися на узбережжя Червоного моря: мов гриби після дощу, повиростали "атомні гриби" потужного туристичного вибуху -- Хургада і Шарм-ель-Шейх.

В ілюмінаторі замайоріли барвисті клаптики яскраво-жовтої землі, пронизливо синього моря та різнокольорових численних споруд. "Оце і все?!" -- таким було моє перше враження від Хургади, що з висоти пташиного лету видавалася вже надто штучною та іграшковою.

Першим пунктом моєї подорожі був круїз Нілом. Круїз -- це невимушений сплав динаміки і статики; це калейдоскоп давніх храмів та дивовижних пейзажів; це насолода аристократичним перебуванням на п'ятизірковому лайнері.

У перший день круїзу, в Луксорі, нас очікувала насичена програма. Щоправда, мізерний час виділили на грандіозний храмовий комплекс Карнаку -- давньоєгипетський центр служіння верховному богу Середнього та Нового царства Амону-Ра. Напівзруйнований, недоглянутий, він гордо возвеличується над усім земним, над метушливим людом, що бездумно прогулюється колись недоступними для простих смертних пілонами та капличками. Однак, на мить абстрагувавшись від натовпу і зосередившись на монументальних скульптурах, колонах, ієрогліфічних написах, можна відчути міць віків, що струменить крізь зовні мертвий камінь. Особливо це відчутно у знаменитому колонному залі: двадцять чотири велети з капітелями у формі лотоса і папірусу де-не-де ще покриті облицюванням з ієрогліфами. Заплющила очі... І перед внутрішнім зором заграли барвами стіни й колони храму, слух вловив шепіт жерців, їхні тихі, скрадливі кроки, потріскування факелів, долинув аромат мира і лотоса -- священних масел Амона-Ра... "Мадам! Мадам!" -- безцеремонно розвіяв картини уяви пронизливий крик одного з місцевих арабів, яких багато у кожному храмі, де вони настирливо прагнуть показати вам те, що ви можете оглянути самостійно, а потім так само наполегливо вимагають бакшиш, хоча б фунт.

Знову потрібно було перетворюватися на коліщатко екскурсійної машини. Серед дурману парфумерної фабрики-магазину, ювелірного блиску найбільш цікавим видався папірусний магазин, в якому спочатку продемонстрували процес виробництва папірусу, а потім надали можливість помилуватися численними барвистими репродукціями відомих і не дуже єгипетських мотивів. Сподобався звичай пригощати у кожному магазині чашечкою прохолодного каркаде.

Відпочити душею і подумки поринути у Давній Єгипет знову вдалося після обіду, коли катером нас перевезли на другий берег Нілу -- місто мертвих, давній некрополь -- Долину Царів. Звивиста дорога тягнеться серед хвилястих пагорбів Долини. Багато гробниць закриті для відвідувачів. У Єгипті все навпаки: тут мертві бояться живих.

Наступного дня у нас був вільний час у Луксорі. Після сніданку ми з подругою поблукали магазинчиками, занурилися углиб місцевого базару з його галасом та метушнею, погуляли набережною. Та ще перед тим я вирішила відвідати Луксорський храм, який оазисом давнини стоїть посеред сучасного міста з його автомобільними гудками та безперервним рухом туристів і місцевих мешканців. Скориставшись відсутністю туристичних груп (щоправда, була одна французька), я блукала територією храму і насолоджувалася повнотою якогось метафізичного спілкування з давниною.

Ще один яскравий момент дня: перехід через шлюзи Есни і колоритна сцена торгівлі: підніжжя корабля обліпили маленькі човники з галасливими місцевими мешканцями, котрі у досить оригінальний спосіб пропонували свій товар (одяг, хустки), просто закидаючи його нагору пасажирам. Незважаючи на те, що багато пакунків і паперових купюр викупалося у водах Нілу, обидві сторони залишилися задоволеними.

Інший день був насичений відвідуванням храмів Едфу і Ком-Омбо. Храм бога-сокола Гора в Едфу належить птолемеївському періоду історії Давнього Єгипту. Чітко можна простежити грецькі впливи: витонченість колон гіпостильної зали, спрямованість угору ледь нахилених стін, просторість залів, заплутаність переходів. Храм бога-крокодила Собека в Ком-Омбо, навпаки, заворожує своєю простотою. Приземкуваті колони дихали похмурою суворістю, а мумії крокодилів зловісною посмішкою-оскалом демонстрували своє ставлення до відвідувачів своїх володінь.

Наступні кілька днів ми присвятили купанню і засмазі. Особливо запам'яталися морські екскурсії затишними корабликами із зупинками у відкритому морі біля коралових рифів, під час яких, озброївшись маскою і трубкою, ми поринали у підводний світ. Химерні форми коралових замків, зграйки барвистих рибок залишили незабутні враження. Відчувала себе диснеївською Русалонькою -- настільки казкові морські пейзажі оточували мене.

Ще на одній екскурсії сподобалася зупинка на піщаному острові. Засмагаючи після купання, гостро відчула тягучу і водночас ніжну силу, що струменила в глибині пісків і проникала в кожну клітинку розніженого тіла, яке згори омивали потоки гарячого єгипетського сонця.

Морські екскурсії були чимось схожі на кінозйомки: з образу Русалки -- в Робінзона Крузо, знову -- в Русалку, а тоді -- у роль лінивого аристократа, який ніжиться на білих подушках сидінь приватної яхти. Поки більшість туристів після занурювання ховалася від вітру у нижній каюті, дехто, зокрема й ми, вирішив усамітнитися на верхній палубі. Лагідний шепіт хвиль моря, м'яке погойдування кораблика, метушня і перемовляння арабів, відсутність будь-якої сучасності перенесли нас у далеке минуле, мимоволі спонукавши ототожнити себе з манірними гаремними красунями, яких після морської прогулянки очікує розкіш султанського палацу...

Насправді ж нас чекав один із тисячі стандартних номерів одного з тисячі стандартних готелів.

Очевидно, рутинний туристичний відпочинок не припав нам до душі: замкнутий пляж готелю і перетворений на басейн шматочок моря після просторів нільських берегів та казкового відкритого моря; проста холодна кімната, нецікаві, хоча й оригінальні, пальмові насадження після розкоші кают і палуб круїзного корабля? Безперервний екскурсійний режим, у якому цілорічно живе Єгипет, непомітно затягнув нас у свої тенета. Невпинна жага пізнання спонукала нас відвідати Нижній Єгипет, на місці столиці котрого, Мемфіса, виріс сучасний Каїр.

Звичайно, Каїр не вивчиш навіть за тиждень. Одного дня вистачає лише для того, щоб оглянути навіть не визначні місця, а просто символи самого Єгипту -- Національний музей і піраміди. Наступного дня ознайомлюють із мечеттю-фортецею леґендарного Саладдіна та колоритним місцевим ринком. Це максимальна програма, яку вкладають у один день. Оскільки ми не бажали зсипати в одну добу різні епохи і протилежні цивілізації, то замовили дводенну екскурсію, і не пожалкували.

Дивно, але враження першого дня більше вкарбувалися у пам'ять, хоча другий був не менш насиченим і цікавим. У мечеті, яка була водночас стратегічним пунктом, та й названа на честь Саладдіна, головного супротивника доблесного Річарда Левового Серця, одразу ж в уяві постали образи суворої епохи хрестових походів, запеклої боротьби Заходу і Сходу. Пишнота червоних килимів молитовного залу для знаті та холодний сірий мармур зали для воїнів, в якому підступно знищили 70 осіб унаслідок політичної інтриги, наштовхують на роздуми про непоєднуваний сплав жорстокості та релігійності душі арабського народу.

Ще одним яскравим враженням дня стало відвідування знаменитого базару Хан-ель-Халілі. Одяг, прикраси, скульптурки, кальян -- це все можна знайти і в Хургаді; справжній колорит досягається усвідомленням того, що саме тут ще в глибокому середньовіччі кипіло життя ринку. Нескінченний лабіринт переходів, калейдоскоп орнаментів, припрошування та вмовляння торговців -- все це стало достойним завершенням поїздки у Каїр.

Першого дня, як я вже згадувала, були Національний музей та піраміди. Після музею залишилося відчуття, яке тільки може виникнути в дитини, у якої щойно відібрали солодощі, не давши покуштувати їх. Кожний експонат там можна вивчати годинами. Спочатку навіть неможливо уважніше озирнутися навколо, бо слідкуєш, як не загубити свого гіда, який, мов справжнісінький морський вовк, упевнено дрейфував у бурхливому морі туристичних груп. Лише коли блукаєш численними залами самостійно, тоді й проникаєшся енергетикою музею. Виникає дивне відчуття, певний ефект перебування по той бік дзеркала. Таке враження, що не ти, а за тобою здивовано і прискіпливо спостерігають із-за вітрини; що боги і духи Давнього Єгипту -- господарі цього приміщення.

За деякий час ми постали віч-на-віч із Вічністю, пережили момент споглядання першого дива світу -- пірамід Гізи. Перше, що вразило, -- відчуття простору, кришталева прозорість повітря. Мимоволі повіриш, що піраміда -- всесвітній "кондиціонер" планети, своєрідний спалювач негативної енергії. Разом із захопленням генієм творців цього дива в душі визрівало незрозуміле розчарування, яке дуже скоро вибухнуло мовчазним, внутрішнім відчаєм -- відчаєм пізнати, охопити, усвідомити таємницю пірамід, таємницю Єгипту. Але, поглянувши на безпристрасне обличчя Сфінкса, можна бути певним: він вірно та надійно оберігає її. Марно ми обходили піраміди, наближувалися та віддалялися, намагаючись відшукати вдалу точку перспективи, марно торкалися поверхні потужних монолітних блоків... Піраміда втікала від нас. Точніше, ми самі себе відкидали від неї. Дивно, але якась внутрішня важкість, напевно, власне "я" перешкоджало встановленню контакту з нею. А внутрішній голос одразу ж нагадував, що тільки жерці, будучи очищеними і володіючи ступенями посвячення, знали таємницю та її силу. Піраміда -- не для простих смертних. Та навіть її споглядання наповнює душу незбагненною неповторністю. Спробуйте! Можливо, вам пощастить відгадати якщо не загадку пірамід, то загадки власної душі, яка приховує багато сюрпризів.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів залишають на марґінесі 
  ·  УГКЦ вітає з Різдвом Христовим 
  ·  Василь Лозинський боїться за власне життя 
Погляд
  ·  Разом їх багато... 
  ·  Росія догралася з газом 
  ·  Бюджет: перезавантаження 
  ·  Різдвяних канікул не буде 
  ·  Ярослава Вовчака хотіли вбити? 
  ·  Карпатам загрожують лавини 
  ·  Вибори стартували офіційно 
  ·  "Піраміду" підставили 
Поступ у Львові
  ·  Автобус врізався у хату 
  ·  В "Батьківщині" знову скандал 
  ·  Боротьба за театр 
Поступ з краю
  ·  Соціальні блага для обранців 
  ·  Андрій ФЕДУР: 
Поступ у світі
  ·  У Чечні – невідоме захворювання 
  ·  Іран оголосив війну західній музиці 
  ·  Відновився суд над Хусейном 
  ·  Нью-йоркські страйкарі заплатять 
  ·  Створено тканину проти пташиного грипу 
Репортаж
  ·  По той бік колючого дроту 
Інтерв'ю / Політика
  ·  Клаус КЛІП: Рішення згори — не найкращі для реґіону 
  ·  Мірослав ГРИТА: За бізнес на візах має відповідати українська влада 
  ·  Олег МАНДЮК: Рейтинги -- речі відносні, головне – порозуміння 
  ·  ЄВРОПАртія 
Соціум
  ·  Сироти на експорт 
  ·  Навіщо платити більше? 
Обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Мандрівка
  ·  Земля, де оселилась Вічність 
Арт / Для молоді
  ·  Неймовірний блиск світла "у вікні" 
  ·  "Майстер і Маргарита" – рекордсмен 
  ·  "Танок на Майдані Конго": найсильніші чоловіки дозволяють собі плакати 
  ·  ГКЧП очима студентів 
  ·  Погляд зі Львова 
  ·  Погляд із Києва 
Спорт-Поступ
  ·  Наслідки ведмежої послуги 
  ·  Кінець російського комплексу 
  ·  Рахман — офіційний чемпіон 
  ·  Шевченка хочуть у МЮ 
  ·  За рекламу на ЧС-2006 – 320 тис. євро 
Постаті
  ·  Рокфеллер 
  ·  Високоморальна людина 
  ·  Нафта 
Пост-Factum
  ·  П'ята республіка генерала де Голля 
  ·  ГОРОСКОП