BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Роки незалежності.    Соціум.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
19 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:54 29-05-2017 -   У Львові через невивезене сміття та навалу щурів перекриватимуть дорогу  
  14:44 29-05-2017 -   Зовсім скоро на Львівщині розпочнеться призов офіцерів запасу  
  14:41 29-05-2017 -   Завтра на Львівщину приїде Володимир Гройсман  
  14:23 29-05-2017 -   У Львові створять сайт для незрячих людей  
  14:21 29-05-2017 -   Проект реконструкції Замарстинівського парку найближчим часом подадуть на експертизу  
Україна
  14:58 29-05-2017 -   Підозрюваних у мукачівській стрілянині відпущено  
  14:52 29-05-2017 -   У Києві затримали педофіла, який роками розбещував дітей співмешканки  
  14:48 29-05-2017 -   Адвокати Януковича хочуть, щоб суд допитав Порошенка  
  14:46 29-05-2017 -   Податківець на Київщині отримав подарунком 2 млн грн від дружини  
  14:42 29-05-2017 -   Україна несе відповідальність за довгі черги на кордоні, - прикордонна служба Польщі  
Світ
  14:51 29-05-2017 -   Генетики Китаю зібралися клонувати Леонардо да Вінчі  
  14:50 29-05-2017 -   Вчені довели можливість розмноження в космосі  
  11:41 29-05-2017 -   У Ворохті 19-річний юнак загинув, зірвавшись з тарзанки  
  11:36 29-05-2017 -   Смерть на фестивалі у Нью-Йорку: через нерозкритий парашут загинув військовий  
  10:17 29-05-2017 -   У Каннах перемогла шведська картина "Квадрат"  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Миколай – подарунки – дитинство
МАЙКЛ
 
Ми сиділи півколом на килимку біля ялинки і уважно дивилися, як старша вихователька і завгосп чіпляли іграшки на ялинку. Скоро Новий рік. Новий рік у садочку. Карнавал. "Дітки! Будуть подаруночки. Ми співатимемо пісеньку", -- підбадьорювала нас вихователька". Коли прийшов час карнавалу, завгосп став Дідом Морозом, вихователька Снігуронькою, а ми, взявшись за руки, співали.

Зараз трошки не так. Зараз і краще, і веселіше, і цікавіше. Кого ви тепер здивуєте набором апельсинів і фініків. Колись це було ЩОСЬ! Слово "ананас" ми вимовляли з помилками. Немає нічого поганого і в тому, що функція Діда Мороза роздавати подарунки перейшла до Святого Миколая. Головне, що роздає. Навіть спекуляція на дітях-сиротах з метою самореклами -- не така вже й паскудна річ. Добре, що про дітей хоч раз на рік згадали і роздали подарунки. Їм, дітям, в принципі, все рівно, під яким соусом отримувати солодощі та іграшки. Слова забудуться, подарунки залишаться. Занедбані долею і людьми, вони будуть щасливими.

Ялинка, символ Нового року, також перемістилась у часі. Точніше, він, цей час, розтягнувся на місяць. Від 18 грудня до 18 січня -- український Рамадан. (Деякі ориґінали розбирають ялинку десь аж під літо). Офіціоз й інші контори легко, одним розчерком пера, змістили новорічні фестини на день Святого Миколая, який плавно перетікає в Новий рік та Різдво. Щось схоже зробила й індустрія розваг та торгівлі. У нас, звичайно, ще немає різдвяної вакханалії розпродажу всього і вся, яку з року в рік переживає Західний індустріальний світ, але сцени тотального скуповування товару на подарунки, які можна спостерігати в наших супермаркетах напередодні свята Миколая, є дуже обнадійливими. Ми їх, проклятих капіталістів, майже догнали. Наша промисловість і наша торгівля видає на прилавки стільки різноманітних товарів, які дарувати не передарувати, що пройти повз них і не купити хоча б маленького шоколадного Миколайчика, неможливо. А це тільки початок. Вибір настільки безмежний, що за бажання і наявності поважної копійчини в гаманці можна придбати навіть дирижабль.

Новий рік при цьому також не сильно постраждав. Ми знову робимо подарунки, потужно п'ємо шампанське і все, що "горить". А темінь за вікном і теплий дощ, що стукотить у Новорічну ніч по шибі вікна, додає відчуття втоми, до якої доплюсовується відчуття прощання з чимось незабутнім. Стандартно п'ємо, ліниво танцюємо і за інерцією клянемось у вічній дружбі собі та всім присутнім на святі. Дід Мороз, у багатьох випадках, уживається з Миколаєм -- вони не створюють один одному конкуренції. Навіть, якщо зважати на той факт, що вони не те що схожі зовні, а практично однакові, особливо у вигляді фігур, які надувають перед нашими торговими комплексами і ставлять біля ялинок. Для дітей -- це мультфільм, перенесений з екрану на вулицю, це казка. Для менеджерів торгових компаній -- це маркетинг, для дорослих -- сімейне свято. Немає значення, що ви купили комусь, адже це все-таки подарунок. Навіть банальні чоловічі шкарпетки чи жіночі колготки підійдуть, тому що альтернатива -- жодного подарунку -- ще образливіша. Немає значення, яка річ -- звичайно, краще бажана і омріяна, особливо між людьми, які знають один одного, як свою долоню -- але це знак. Про тебе думають, про тебе дбають, тебе розуміють. Сорочки, парфуми, набір інструментів фірми "Бош" і косметики від "Лореаль", навіть коробка цукерок чи вовняна хустинка -- це подарунок. А вже фантазія і виробничі можливості цеху пакувальників перетворять цю просту річ на елемент творчості.

Спробуйте знову, хоча б на мить, уявити себе дітьми великого міста. Коли на голову тисне двадцять метрів залізобетону, а очі впираються в три тисячі однакових вікон навпроти, важко повірити в прихід ангелів і казку про Святого Миколая. Особливо у століття Інтернету і комп'ютерних ігор. А акустика великих будинків, яка ніколи не залишає вас сам на сам з собою. Звуки кухонної сварки сусідів за стіною і хрипучі завивання водостічних труб поверхом вище, заважають думати про вічне і казкове. Матюки нетверезих пацанів і втомлених чоловіків, різкі, нервові крики перехожих, що кудись хронічно не встигають, скрипи зношених автобусів, вантажних машин і тролейбусів за вікном. Хор великого міста. Через димарі заводів і фабрик не видно неймовірно гарного зоряного неба. Стандартна газова плита, не дає того аромату, що давня піч, натоплена дровами.

Потрібна глибока, об'ємна тиша, наприклад, лісу. Відчуття гармонії та єдності.

Холодне, зимове повітря з сіней. Сліди на снігу. Ми, діти, виходимо на сніг. Так просто. Не потрібно чекати старого, зламаного ліфту, а потім йти довгими затемненими сходами, що наскрізь пропахли сміттям і відчаєм великого, ворожого міста. Достатньо просто відкрити двері і вийти на поріг. І почути ліс. Гомін великих зелених дерев, засипаних снігом. Вражаюче терпкий запах соснових гілок. Де його взяти в стандартній квартирі бетонного блоку?

Ми всі -- діти природи, переселені на бетонні мури великого, чужого міста заради хліба насущного. Нам усім дуже часто не вистарчає природи. Її немає, вона пропала, в холодному місті, населеному залізними монстрами, де наші очі перестали бачити природне, денне світло сонця в своїх безмірних цехах, офісах, лабораторіях і кімнатах гуртожитку, а потім стандартних, власних квартирах. Місто, де наші вуха перестали чути мелодійні звуки лісу і літа, трави і птахів. Усі звуки наглухо забиті скрипом трамваїв, автомобільних гальм, заводських цехів і безрозмірної, тисячної людської маси. Маси, яка тисне і паралізує своєю німою, тупою силою. Маса, яка робить нас схожими на чужинців, незнайомих один одному, маса, яка майже перемогла нас. Здолала наш опір. Ми стали такими, як усі, біороботами з заданим набором звичок і потреб. У кінці кінців щоденне життя не дає змоги роздумувати, ніколи. Часу немає. Сім'я, діти, вони вимагають хліба, одягу, тепла, книжок, шкільної форми. Ліки в страшні хвилини хвороб. Робота -- вона замінила все. Сосновий ліс. Сад. Вечір. Зиму. Казки природи, яку дає розкішний хутір, оточений фантастичної краси сосновим лісом...

Але казка не вмирає, коли є подарунки. Вона живе. Коли, прокинувшись, дитина може знайти під подушкою щось, про що вона мріяла, сподівалась, очікувала. Так мало потрібно, щоб це сталося.

Зробити маленький, реальний крок назустріч комусь. Вгадати чиїсь бажання і докласти якихось мінімальних зусиль, постаратися, потратитися, щоби вони здійснилися. Це і нам, дорослим, потрібно, адже це означає, що казка -- жива і в неї можна вдихнути життя в маленькій квартирі і це не вийде штучно. Це буде по-справжньому, реально, для всіх, не лише для дітей.

Але найголовніше -- діти. Це, насамперед, їхнє свято. Вони, як ніхто, чекають дива. Діти повинні в нього вірити. Вірити в добро. Тоді в їхні дитячі душі поселиться спокій і вони захочуть бігти додому. З садочку, зі школи, та навіть з інституту. Ми залишаємося дітьми, незважаючи на роки. В їхні душі, дитячі душі, прийдуть тіні казкових героїв і покличуть їх в подорож у країну мрій.

Хіба нам, дорослим, час від часу не хочеться знову відчути себе дітьми? Відчути хвилю тепла, ласки, турботи і поваги до себе. Забути все і повернутися в дитинство, своє дитинство. Воно у кожного своє і неповторне. Навіть у того покоління, що пережило його в часи офіційно забороненого, неіснуючого, "неправдивого" Святого Миколая. Подарунки, які наші батьки клали нам під подушку, були справжніми. Вони вірили в це, а ми вірили їм. У країні загального атеїзму і мертвих традицій батьки продовжували вірити і передали цю віру нам. Вони не хотіли і не могли стримати цей бажаний поклик до щастя. Так робили їхні батьки. Традиції не вмирають серед багатоповерхових цегляних потвор, новобудов індустріального міста. В самому повітрі, здається, висить якась дивна, містична напруга. Ніч. Вона тримає нас у своїх чарах. Зранку ми прокинемось і під нашою подушкою буде...









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Політичний променад 
  ·  Журналісту "Поступу" погрожує СБУ 
  ·  Димінському не дали місця в БЮТ 
Погляд
  ·  Львів'яни знову на других ролях 
  ·  ПОНЕДІЛКУВАННЯ ІЛЬКА ЛЕМКА 
  ·  Львівські партійці в роздумах 
  ·  Олена ДУБ 
  ·  Ще одна жертва "Львіввугілля" 
Поступ у Львові
  ·  Афера, яку погодила Ратуша 
  ·  Комунальникам Миколай принесе велику різку 
  ·  Олег ОГОРОДНИК: Шукаю недовершені форми 
  ·  Верховна Рада України 
  ·  Віктор БУРЯК: Влада обіцянок не виконала 
Поступ з краю
  ·  Перші десятки виборчих списків партій та блоків 
Поступ у світі
  ·  Після 2013 фермери СОТ залишаться без субсидій 
  ·  "Титаніку" загрожує ще одна загибель 
  ·  Буш стежить за американцями 
  ·  Македонія – кандидат у члени ЄС 
  ·  Касьянову не вдалося стати лідером 
  ·  Помер Джек Андерсон 
Арт
  ·  "Ще можна" поламати стереотип 
  ·  Гурт "Асса": молоді, перспективні і... скромні 
  ·  Бездомні бджоли нюхають клей... 
Роки незалежності
  ·  2002: Підґрунтя зриву 
Соціум
  ·  Миколай – подарунки – дитинство 
Спорт-Поступ
  ·  Бронзовий подіум Лілії 
  ·  Везіння першого призера 
Пост-Factum
  ·  Клони "Коду да Вічні" атакують 
  ·  Скільки років Місяцю?