BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Інтерв'ю.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
2 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:21 24-04-2017 -   У поліції розповіли подробиці затримання вбивць львівського таксиста  
  17:19 24-04-2017 -   Цьогоріч відновлять басейни у трьох школах міста Львова  
  17:17 24-04-2017 -   На Львівщині прикордонники виявили викрадене у Бельгії авто  
  17:16 24-04-2017 -   На Львівщині сьогодні-завтра – сильні вітри  
  17:11 24-04-2017 -   Львівська галерея мистецтв виявила пропажу 224 стародруків  
Україна
  17:10 24-04-2017 -   САП відкрила справу щодо збагачення Ляшка  
  17:9 24-04-2017 -   Гройсман: підвищення цін на газ не передбачається  
  17:7 24-04-2017 -   Головного люстратора України Мін’юст представить завтра  
  16:58 24-04-2017 -   НБУ перерахував до бюджету перший транш прибутку за минулий рік  
  16:56 24-04-2017 -   Реальні витрати на оборону в Україні скоротилися  
Світ
  17:13 24-04-2017 -   У Лондоні покажуть золото скіфів  
  17:6 24-04-2017 -   У Йорданії скасували дозвіл ґвалтівникам одружуватися на своїх жертвах  
  17:5 24-04-2017 -   Унаслідок вибуху гранати у дагестанській школі загинула дитина  
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Петро Олійник: Це вбивство – виклик
 
Зухвале вбивство колишнього голови Львівської облдераждміністрації стало справжнім шоком для багатьох львів’ян, які повірили у те, що після Помаранчевої революції збройні розправи над бізнесменами і політиками стали неможливими. Чому воно стало можливим, хто може за ним стояти, чого добивалися вбивством Степана Сенчука замовники цього злочину – відповіді на ці питання дає інтерв’ю голови ЛОДА Петра Олійника своїй прес-службі, яке вирішив передрукувати «Поступ».

-- Петре Михайловичу, вчинено жахливий злочин: вбито Степана Романовича Сенчука, політика, бізнесмена, людину, яка кілька років тому очолювала представницький та виконавчий органи влади в області і яка активно підтримувала кандидатуру Віктора Ющенка на минулих президентських виборах. Сьогодні можна почути думку про те, що це була автоматна черга не лише в нього, але й у помаранчеву владу Львівщини.

-- Те, що сталося, можна розцінювати саме так. І я поясню чому. 1999 року, коли мене обрали міським головою Червонограда, там люди місяцями не отримували пенсій, зарплат, у багатьох мікрорайонах не було тепла. Ми мали розбиті дороги. Я пам'ятаю свою співпрацю зі Степаном Сенчуком. А він тоді очолював спочатку обласну раду, а згодом ще й обласну державну адміністрацію.

На той час я був "туристом", який ходив київськими владними коридорами, не знаючи стежок, не володіючи відповідним інструментарієм. І Степан Романович надав мені неоціненну допомогу. Безумовно, він замість мене не працював. Але він допоміг мені як голова облдержадміністрації, голова обласної ради.

-- Вважають, що Степан Сенчук підтримав Віктора Ющенка і його команду вже на завершальних етапах передвиборної боротьби.

-- Це зовсім не так. У березні 2003 року Віктор Ющенко призначив мене начальником штабу "Нашої України" на Львівщині. Тоді у Львові ми починали свою роботу з одного маленького кабінету. Слід було готуватися до проведення передвиборної кампанії, вибудовуючи схему агітації та контрагітації, готуючи системи для організації паралельного підрахунку голосів, для навчання тисяч і тисяч членів дільничних та територіальних виборчих комісій, спостерігачів. Ми відбудували систему зв'язків, комунікацій, створили єдину комп'ютерну мережу. Я запевняю: грошей у нас не було.

Тоді навколо нас зібралася невелика група бізнесменів, які не боялися влади. Але вони не були спроможні в усьому необхідному обсязі профінансувати підготовку до виборчої кампанії. І коли ця проблема постала, до нас приєднався Степан Романович Сенчук. І це тоді, коли деякі нинішні "помаранчеві герої", залишивши фракцію "Нашої України", перейшли до свити Віктора Януковича, відстоювали його позиції.

А Степан Сенчук непомітно, але дуже активно зайнявся фінансуванням виборчої кампанії Віктора Ющенка. Про це знало дуже обмежене коло людей -- я та троє моїх заступників.. Але саме тоді проти Степана Романовича і почали порушувати кримінальні справи, про які говорять і досі. До того ж наголошують, що ці справи не є політичними. Зрозумійте, я не фахівець із юриспруденції, тому мені важко сказати, чи у тих справах є якісь обґрунтовані факти. Це будуть визначати судді. Але та обставина, що справи проти Сенчука порушили після того, як він почав допомагати "Нашій Україні", свідчить про їх замовний характер. Адже у той же час в області коло Медведчука грабувало державу через відшкодування несплаченого ПДВ, йшла контрабанда тощо. Правоохоронні органи насправді мали б займатися злочинцями, що перебували у ранзі високих державних службовців.

Восени 2003-го деякі депутати, які згодом розмахували помаранчевими прапорами, завдали першого удару по Сенчуку, піддавши його жорсткій критиці. Вони розповідали про буцімто скоєні ним кримінальні злочини і поливали його брудом. Завдання у них було зрозуміле -- позбавити фінансової підтримки "Нашу Україну", вибити з нашої команди дієвого гравця.

Щодо закидів на адресу Степана Сенчука, то він мав серйозні впливи у різних сферах діяльності. Він, безумовно, був задіяний і в приватизаційних процесах. Пригадую приватизацію НПК "Галичина". Ми зібралися у вузькому колі і вирішили підтримати Петра Димінського, щоб підприємство не опинилося в руках Суркіса і Медведчука. Степан Сенчук теж підтримав Димінського і їздив з його питанням до Кучми. Ми формували свій енергоринок. До слова, про це свідчать навіть записи, зроблені майором Мельниченком. На одній із плівок зафіксована розмова Сенчука з тодішнім президентом України. Я хочу ще раз підтвердити: така розмова справді була.

Степан Сенчук був дієвою і фінансово незалежною особою. Його хотіли позбутися ще кілька років тому. Але усунути фізично не могли, бо це скомпрометувало б тодішню владу. Тому щодо Степана Романовича обрали іншу тактику: тотальне обливання брудом.

Хочу ще раз зазначити, що Степан Сенчук був однією із ключових осіб, які реально вплинули на перебіг виборчої кампанії Віктора Ющенка на Львівщині. Його фінансову, моральну, організаційну підтримку важко переоцінити. Сотні людей, які ходили під іншим прапором де-юре, де-факто працювали в команді Сенчука юристами, спостерігачами. Багато людей на виборах було де-юре від Януковича, а реально -- від нас. І в цьому була теж заслуга Степана Сенчука.

Коли ми перемогли і Президент призначив мене головою Львівської ОДА, я знав, що не маю права дозволити монополізувати місцеву економіку, політику, вплив будь-якої фінансово-промислової групи. А у нас їх не так вже й багато. Влада залишається сильною тоді, коли вона рівновіддалена від усіх фінансово-промислових, політичних груп. Відповідно у нас на одному фланзі була група за походженням, умовно кажучи, з Дрогобиччини, Волині, Кривого Рогу. Вона має декількох народних депутатів, впливи у різних середовищах. Я пішов на співпрацю з цією групою, звісно, у межах чинного законодавства. Другим центром впливу стала команда Степана Сенчука. І тут слід говорити не тільки про "Еколан". Це команда, яка має свої медіа, своїх політиків. А третє середовище -- молоде, амбіційне -- комітет підприємців Львівщини, з яким я теж пішов на співпрацю.

Порушення балансу сил, який склався в області, означало б для голови ОДА узалежненість, зокрема й політичну, або ж, скажемо так, винятково представницькі функції на території області: підписи ставиш, але на процеси в області не впливаєш.

Степан Романович у цій ситуації відігравав дуже велику роль. Але та ж сама особа, яка сьогодні присутня у складі обласної ради і яка в часи Януковича била по Сенчуку, за завданням фінансово-промислового магната (а в мене про це є достовірні дані) вдалася до методів чорного піару. Їм потрібно було витіснити з політичного та економічного середовища Степана Романовича. Я був вдячний йому за те, що він мене зрозумів і зняв будь-які претензії на те, щоб стати депутатом чи то обласної, чи то Верховної Ради, або на те, щоб обіймати важливі державні посади у Львівській області. Він усвідомлював, що може піти працювати лише до Києва. Про можливе його призначення на високу посаду вже неодноразово писали газети. Але я особисто в цьому участі не брав. Бо це не завдання голови облдержадміністрації -- лобіювати когось на посаду керівника "Держрезерву".

Та попри усе Степан Романович залишався серйозним політичним гравцем на Львівщині. Він почав підсилювати свої позиції, створивши медіа-холдинг. Він міг би стати тим центром, який прагнув би консолідувати, а не роз'єднати громаду на тих же виборах до місцевих органів влади. У контексті того, що сталося цими днями, цей фактор теж не можна не брати до уваги.

Слід сказати й про інше. Сенчука звинувачували у намірах приватизувати "Львівсільмаш". Але я можу запевнити, що він не мав до цього підприємства прямого стосунку. Ми не могли допустити, щоб "Львівсільмаш" продали за формулою медведчуківщини, коли увесь завод разом із землею хотіли купити за 16 мільйонів гривень. І те, що ми зупинили спробу продати таке підприємство за копійки, -- це велика перемога.

Зрозумійте, я намагаюся розповісти про той великий унікальний шлях, яким пройшов Степан Сенчук. Бо ЗМІ досі завжди зосереджували увагу на інших речах, які зовсім не відповідали внутрішньому еґо цієї людини, її поглядам.

Нас зі Степаном Романовичем єднає те, що і мої, і його батьки були на засланні. Я і він народилися в Сибіру. Мій і його батько стали шахтарями. Тому в основі його характеру було моральне підґрунтя, на яке він завжди міг обіпертися. Саме Степан Сенчук 1999 році дав жорстку відсіч медведчукізму на Львівщині. І тільки з легкої руки Михайла Гладія сюди прийшли і міцно тут закріпилися такі люди, як Сергій Медведчук. Саме тоді і розпочався перший безлад. Я це відчув як керівник бізнес-групи, міський голова, депутат обласної ради. А Сенчук не побоявся , він перебував у жорсткому клінчі з Медведчуком.

Я не хочу, аби Степана Романовича робили цілковито білим і пухнастим. У нього були свої недоліки. Але в його характері були риси бійця. З ним я багато років ходив у бій, не маючи при цьому, зазначаю, жодних ділових контактів, інтересів. Я заявляю це як голова обласної держадміністрації, і роблю це напередодні виборів. Мої слова легко перевірити. Я також розумію, що менш вразливою була б позиція, коли ти просто мовчиш. Але я маю за людський і громадянський обов'язок розповісти про Степана Романовича і про те, що він зробив і ще міг зробити для Львівщини.

У нас виникали різні ситуації. Інколи ми сварилися. Сенчук міг сприймати щось надто прямолінійно. Але він мав позицію, на відміну від багатьох інших, тих, хто нині став "помаранчевим".

Хочу також сказати, що я дуже співчуваю родині Степана Сенчука, його синам.

-- Петре Михайловому, як, на Вашу думку, вбивство Степана Сенчука може вплинути на середовище підприємців Львівщини?

-- Це вбивство -- виклик. Якби Степана Романовича хотіли тільки вбити, то принаймні 200 осіб у Львові знали, що кожного ранку він одягає спортивний костюм, бере песика і гуляє лісом. Без охорони. Сенчук ніколи не їздив з охороною. Але вбивство скоїли за добре відомих вам обставин.

Нам кинули виклик, і він непокоїть багатьох. Так, бізнес переживає. Підприємці хочуть почути чіткі відповіді. За резонансністю вбивство Степана Сенчука можна порівняти хіба що із розстрілом Щербаня у донецькому аеропорту. Саме тому Віктор Ющенко взяв перебіг розслідування цього злочину під свій контроль. В області працюють найвищі посадовці правоохоронних органів держави.

Я запевняю: наступ криміналітету на Львівщину буде зупинений. Хочу також сказати львів'янам, мешканцям області: я дав всю інформацію у цій справі правоохоронним органам. А в мене її є дуже багато, до того ж із різних джерел. Люди повинні бути впевненими: нікому не вдасться зламати поступ України до декриміналізованої, моральної політики та економіки.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Три версії і машина-вбивця 
  ·  Перша леді приїде до Львова 
  ·  У СБУ буде свій мобільник 
Погляд
  ·  Парламент хоче "солодкий" бюджет 
  ·  ЦВК ощасливить Мельниченка? 
  ·  Світ про Україну 
  ·  Львів прощався зі Степаном Сенчуком 
  ·  Українські проблеми: рік після революції 
  ·  Молебень перед плащаницею 
  ·  Депутати обрали редактора "Ратуші" 
Поступ у Львові
  ·  Битва за львівську культуру 
  ·  Бориславці мерзнуть і сидять без води 
  ·  Депутати Мостищини незадоволені 
  ·  Помаранчева революція і життя українців 
  ·  Горе-панельні будинки 
  ·  Сила Церкви – у єдності 
Поступ з краю
  ·  На крок ближче до ЄС 
  ·  Запаморочливо успішний саміт 
  ·  Вісь трьох проти одного 
Поступ у світі
  ·  Франція створює конкурента CNN 
  ·  Замість потепління на Європу чекає похолодання 
  ·  Винайшли вакцину від пташиного грипу 
  ·  США гострять зуби на М'янму 
Арт
  ·  Національному музеєві -- 100 
  ·  "Незнайомі" жінки очима чоловіка 
  ·  Іронічний дует у нових капелюхах 
  ·  Мистецтво проти СНІДу 
Інтерв'ю
  ·  Петро Олійник: Це вбивство – виклик 
Спорт-Поступ
  ·  На прощання грюкнули дверима 
  ·  Неприємний сюрприз від Волокітіна 
  ·  Тиждень для баскетболу 
  ·  Шахова Аріадна для ув'язнених 
  ·  Шевченко знову пролетів 
Пост-Factum
  ·  Весілля найбагатшої дівчини 
  ·  91.1 одержимих музикою 
  ·  КАЛЕНДАР