BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівщина в особах.    Освіта.    Інтерв'ю.    СНІД.    Соціум.    Арт.    Львівські обсервації.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:18 23-03-2017 -   Змонтовано 80% контактної мережі по трамвайному маршруту № 8 до «Санта-Барбари  
  11:16 23-03-2017 -   У центрі Львова озброєний напад: пограбовано ювелірний магазин  
  11:13 23-03-2017 -   Правоохоронці перевіряють черговий факт хабарництва  
  11:12 23-03-2017 -   На Золочівщині створили нову пам’ятку природи  
  11:10 23-03-2017 -   Аналог екологічного сміттєспалювального заводу у Кракові може постати на Львівщині  
Україна
  11:15 23-03-2017 -   В Україні з’явиться 40 заправок для електромобілів  
  11:8 23-03-2017 -   Названа причина вибухів у Балаклії  
  11:3 23-03-2017 -   Над палаючими складами у Балаклії закрили небо  
  17:8 22-03-2017 -   Гройсман показав найгірші дороги України  
  17:7 22-03-2017 -   Юлії Самойловій заборонений в'їзд в Україну на три роки  
Світ
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  
  11:6 23-03-2017 -   Австрія збільшує виплати мігрантам, які добровільно виїжджають  
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  
  17:5 22-03-2017 -   Рокфеллера поховають на сімейному кладовищі  
  16:7 22-03-2017 -   Відкрите на ніч вікно може врятувати від діабету - вчені  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт  » 

___________________________________________________________________________

Олег СКРИПКА: феномен некомерційності
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА, Київ-Львів
 
Не варто сподіватися, що у повсякденному житті фронтмен леґендарного гурту ВВ Олег Скрипка поводиться так само по-вар'ятськи, як на сцені. Зовсім ні. У випадкових контактах із представниками мас-медіа цей чоловік виступає в ролі такого собі екзаменатора: прошу дуже, сміливіше, друзі, креативніше, впевненіше... Чим зумієте здивувати мене?! Хоча навряд чи слід аж надто морочити собі голову з цього приводу. Рецепт вдалого спілкування зі Скрипкою насправді простий та навіть дещо банальний: крихту оригінальності, кілька крапель нахабства, а насамкінець страву слід добротно покропити щирістю. Бодай уявною. І у виграші залишаєтеся обоє -- і ти, і Олег Скрипка.

Хочу зробити наше суспільство культурнішим

-- Олеже, на Вашому сайті є десять запитань, яких журналістам не варто ставити гурту ВВ. Особисто в мене складається враження, що Ви є не надто прихильними до журналістів... Чи так це насправді?

-- Не зовсім. Ви, мабуть, не надто уважно прочитали ці десять запитань. Йдеться про те, про що журналісти найчастіше нас запитують. Щоби не повторюватися, ми вирішили одразу написати відповіді на них. З одного боку, це спроба провокації до глибшого зацікавлення журналістів гуртом, до креативності мас-медіа, зрештою. Бо коли мене запитують про щось банальне, я розумію, що журналіст просто хоче заробити гроші на статті. І це, до речі, не лише проблема журналістів, це проблема будь-яких людей, для яких не є цікавою їх робота. Тоді, мабуть, слід зайнятися чимось іншим.

-- Чи намагалися Ви колись підрахувати, скільки інтерв'ю дали за час існування ВВ?

-- Ні, але можемо вже зараз підрахувати. На тиждень я переважно даю три інтерв'ю. Отож цю цифру слід помножити на роки існування колективу.

-- А буває, що спілкування з тими ж журналістами якось заохочує до творчості?

-- Спілкування в принципі заохочує. І коли після спілкування ти отримуєш якусь інформацію для себе, то це позитив. Навіть через те, як люди мене запитують, я вже отримую інформацію про те, як вони сприймають мене і те, що я говорив перед тим. З цього я роблю для себе висновки. І це, можливо, не так допомагає у творчості, як у стратегічному спрямуванні тієї ж творчості.

-- Зрозуміло. Але чи часто збігається думка критиків із Вашим особистим сприйняттям тих чи інших подій, пісень, учинків?

-- Ніколи. Але все одно я мушу знати, як навколишні реагують на мене, на мої пісні.

-- А якщо говорити про близьких Вам людей...

-- Моя творчість не адресована близьким мені людям. Я би навіть сказав, що тут усе з точністю до навпаки.

-- Але ж Ваша творчість -- це Ви?

-- То якраз абсолютно протилежні речі. Це речі, які не перетинаються взагалі.

-- То Вам, мабуть, зовсім не важко абстрагуватися й окремо сприймати особисте життя та творчість?

-- Скажу навіть більше: для цього не потрібно абстрагуватися. Для цього достатньо просто бути щирим. Творчість завжди йде окремо від особистого життя. Тож коли людина починає розказувати щось на кшталт: розумієте, то я від себе, від серця... То все оголений нерв, пошматоване серце... Я таким людям ніколи не вірю.

-- Чому ж? Наприклад, останній альбом "Другої ріки" позиціонується, власне, як дуже відверті переживання фронтмена Валерія Харчишина...

-- Даруйте, але "Другу ріку" я взагалі не сприймаю як гурт. Це комерційний проект.

-- Дуже цікаво. Хто ж тоді у нас "не комерція"?

-- В Україні таких команд дуже і дуже мало.

-- "Мандри" можна зарахувати до таких колективів?

-- Так. Але тут, мабуть, слід говорити про відсоток некомерційності, який більшою чи меншою мірою належить групам. Є багато некомерційних молодих колективів. Деяким із них я сьогодні допомагаю розвиватися. Я їх підтримую, але не продюсую. Це різні речі. Я не проплачую ефірів невідомих груп, щоби пізніше здобути бранців, які працюватимуть на мене. Це давно відома схема: люди їздять по концертах і отримують за це копійки, ти ж собі забираєш майже все. Я бачу перед собою іншу мету: хочу зробити наше суспільство культурнішим. Я працюю лише з тими людьми, які заслуговують бути зірками. Я не можу сказати, що "Мандри" -- моя клієнтура, але свого часу я інформаційно підтримував цей колектив. Думаю, є й моя часточка того, що вони стали відомими. Зрозуміло, що насамперед їм це вдалося завдяки їхній музиці. "Мандри" -- дуже гарні люди та артисти. І все-таки... Є фестиваль "Країна мрій", який об'єднав між собою багатьох талановитих людей. Завдяки їм, хочеться вірити, відсоток безкультур'я у нашій країні зменшується.

-- До речі, чи задоволені Ви проведенням цьогорічної "Країни мрій"? Які є задумки на наступний рік?

-- Я ніколи не думав, що насправді так просто зробити направду якісний фестиваль із добрими колективами. Не йдеться про кількість так званих зірок, запрошених на фестиваль. Це все фігня. Мене не цікавить, скільки грошей вкладено у того чи іншого виконавця. Людина насамперед мусить бути цікавою. Але коли я говорю про цікавість того чи іншого виконавця, то не приховую, що такою є моя власна думка. Власне, свій смак я пропоную на фестивалі "Країна мрій". Це та музика, яку вважаю якісною я.

-- Задоволені відгуками про фестиваль у мас-медіа?

-- Так. Хоча на майбутнє планую зробити фестиваль міжнародним. Я задоволений тим, як на ньому була презентована українська культура, але не хотів би, щоб "Країну мрій" позиціонували як націоналістичний фест. Радше як міжнародний фестиваль етнічної культури. Все це можливо, тільки потребує більше коштів. Ми до цього йдемо, вже навіть збільшили бюджет. Наступного року це мало би бути масштабніше дійство, яке матиме активніший відгук у четвертій владі. Все-таки ЗМІ трохи затискають інформацію. Я це зрозумів, коли побачив, що мас-медійний ефект значно менший за той, який є безпосередньо на майданчику під час фестивалю. Колективи, які були на "Країні мрій", казали, що це геніально, мовляв, чому цього не чутно повсякчас. Такою, мабуть, є проблема нашого часу. Із нею зокрема намагаємося боротися.

-- Можливо. Але є й інша думка: кожна країна заслуговує на тих музикантів, яких вона має...

-- Тут є подвійне дно. Традиційна етнічна музика, така, що потенційно пишеться в Україні, є дуже цікавою. Я не можу пояснити цього феномену. Але я вивчав українську культуру минулих століть і спостеріг, що вона завжди була страшенно цікавою й непересічною. Водночас маємо примітивний устрій цивілізації. Коли більш поширене, можливо, дещо краще, ніж у Росії, але таке ж саме сміття. Це проблеми соціуму. Люди у нас значно цікавіші й талановитіші, ніж те, що подається на поверхні уявлень про країну. Чому так є, мусять доколупуватися соціологи та психологи. Моя версія така, що влада досі належить не українцям, а меншинам, які тримають її в своїх руках та регулюють процеси, що видаються їм доречними. Для таких людей завжди одним із завдань було задушити етнічну культуру народу.

... То залишатися порядною людиною чи бути популярним артистом?

-- Олеже, якби новий альбом ВВ продався так само вдало, як "Вище неба" "Океану Ельзи", який висновок Ви б для себе зробили?

-- Що у нас нормально запрацював PR-відділ. Альбоми "Океанів" насправді так не продалися, це піар. Ви ж працюєте у журналістиці, отож не мені Вам це пояснювати.

-- Ви автор вислову, що Чорнобильська катастрофа, окрім паніки та безумств, спровокувала народження українського року. Про що саме йдеться?

-- Це метафора. Ви розумієте, що таке метафора?

-- Авжеж. Ви такий лаконічний, даруйте... Які якісні зміни в українській музиці останнім часом спостерігаєте?

-- Після революції?

-- Можна й так.

-- Кожен процес має дві фази розвитку. Перша -- внутрішня, коли змінюється структура, відбувається перебудова всередині самого організму. А вже потім -- зовнішня реакція і якісь реальні результати. Оскільки на сьогодні результати не дуже помітні, то хочеться думати, що ми все ще у першій фазі процесу. Тобто змінюється сама структура суспільства, ставлення людей до української культури. Результати ж ми матимемо за кілька років.

-- Чи часто Вам говорять, що Ви педантичний?

-- Я не педантичний. Радше людина твереза. І тому я не розумію піар-вибриків на кшталт "Другої Ріки". Для мене музика -- це моя професія, тому завжди придивляюся до тих людей, які виходять на сцену. Для мене достатньо послухати колектив 15 хвилин, щоб зрозуміти, чи музикант прагне заробити купу грошей, чи він хоче подобатися дівчатам, чи просто... має потребу грати добру музику. Якщо я бачу, що команду можна зарахувати до перших двох позицій, то автоматично втрачаю цікавість.

-- А хіба не буває, що ті речі переплітаються між собою?

-- Звісно, вони переплітаються, але важливо, що є насамперед. Усі хочуть подобатися дівчатам та заробляти великі гроші, але треба відповісти собі на запитання: навіщо ти вийшов на сцену? Якщо не заради музики, то, мабуть, не слід морочити людям голову.

-- ВВ уже понад десять років на сцені. Цікаво, чи змінювалася та як змінювалася Ваша мета, оте бажання, із яким Ви виходили на сцену?

-- Візьмемо за приклад будь-якийсь колектив. Він має купу добрих пісень, гарний склад, якісно виступають на концертах, але... З якоїсь причини гурт абсолютно непопулярний -- ніхто його не знає, не чує. З такої ситуації є два виходи: або колектив розчаровується у музиці й розпадається (так чинить 90%), або з'являється розуміння, що потрібно у якийсь спосіб організувати адміністрацію. Для ВВ упродовж перших трьох років існувала сама творчість, тоді ж з'явилося розуміння, що слід звернути увагу на адміністрацію. Насамперед для того, щоби мати можливість і надалі займатися творчістю.

На сьогодні стереотипне сприйняття популярного артиста є дуже негативним. І, мабуть, не дарма. Адже більшість артистів досягає популярності у такий спосіб, що нормальна людина не дозволить собі так діяти. Виникає дилема: то залишатися порядною людиною чи ставати популярним артистом? Ці поняття є протилежними за своїм змістом. Протягом усіх років існування нашого гурту ми саме цим і займаємося: намагаємося залишатися рок-колективом і водночас бути популярними.

-- Тобто Олег Скрипка не є прихильником теорії про те, що мета виправдовує будь-які засоби?

-- Авжеж, що ні. Можна красти гроші та різати людей задля своєї мети. Можна бути багатієм-покидьком. Але то не є великою метою. Значно цікавіше жити у гармонії зі самим собою і пишатися собою та своїми рідними. Це як Помаранчева революція: велику перемогу здобули без крові. Це результат, гідний будь-якого руху.

-- Я так розумію, що Ви не вірите у те, що колись український шоу-бізнес стане єдиним організмом, де, якщо навіть не буде дружби, зникне ворожнеча?

-- Це неможливо. Український шоу-бізнес не стане єдиним організмом ніколи, тому що тут така ж ситуація, як, наприклад, у середовищі депутатів. Там є 60% шахраїв, і лише 20% -- патріотів. У музиці ситуація ще гірша. Отже, мені нема чого бути єдиною тусовкою з різними вікторамипавліками. Хоча інколи ми зустрічаємося на одній сцені, проте я не їстиму з ним борщ із однієї миски. Я підтримую ідею, що культурний світ зрештою має означитися та мати власні культурні простори. Нехай собі існують незалежно одне від одного рок-тусовка, попсовики (нехай собі гризуться, їдять одне одному печінку), джаз. Але наше суспільство на сьогодні так погано розвинуте, що нас усіх мішають в одному баняку у вінегрет.

-- Для поступу вперед людина має бути трошки злою?

-- Людина має бути доброю, але в ній повинна бути потужна енергетика. Власне задля поступу вперед. Є люди злі і добрі, слабкі та сильні. Сильні майже завжди досягають успіху, а вже серед них є і злі, і добрі. Між собою вони відрізняються тим, що сильні та злі люди є необмежені у засобах на шляху до своєї мети. Хоча в добрих також є свої переваги. Ці люди зазвичай розумніші від злих. Бо мета злих людей примітивна. За рахунок свого інтелекту добрі люди завжди мають шанс на перемогу.

-- Раніше Францію називали Вашою другою Батьківщиною. Які сьогодні у Вас відносини з цією країною?

-- Жодних контактів. Ми поїхали до Франції, коли в Україні було майже все зруйновано, ми прижилися там, багато чому навчилися, а коли стало можливим, повернулися назад. Майже всі наші тамтешні зв'язки пообривалися, тому що це нереально -- жити тут і підтримувати якісь контакти чи бізнес там. Ми сконцентрували всі свої зусилля в Україні. Інколи я буваю у Франції, але не частіше, ніж раз на рік. Приємно приїхати до Парижа, де я все знаю. Але я переконався, що Київ для життя є значно кращим. Принаймні сьогодні я почуваюся тут дуже комфортно.









» 
Контрастна музична поетика "Карміни Бурани"
Оксана САЙКО
 
Кожна прем'єра у Львівській опері -- це справжня подія. Подія, яка насамперед має значення не стільки для шанувальників цього мистецтва, які завжди прагнуть чогось нового й цікавого, скільки для внутрішнього стану самого театру. Адже саме якість тих вистав і свідчить про його розвиток чи застій, професійний рівень трупи.
Детальніше>>
» 
Аномальна філософія ефектної білявки
Діана КОРНЕЛЮК, Катерина КИРИЛОВА, Київ-Львів
 
Цього разу для такого масштабного дійства, як презентація дебютного альбому Міки Ньютон "Аномалія", у Києві було обрано не дорогий нічний клуб, палац чи оперету, а київський "АВІАНТ". Тут акустика з неймовірною силою вдаряла по мізках кожним звуком. Він був такою ж мірою потужний незалежно від діапазону голосу промовця: тенора чи баритона.
Детальніше>>
» 
Кіно має окрему службу
 
Те, про що так багато останнім часом говорили і прагнули діячі кіно, сталося. В Україні створено новий урядовий орган державного управління -- Державну службу кінематографії. Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2005 року № 1111
Детальніше>>
» 
Роджер Вотерс повертається у Pink Floyd
 
Прихильники леґендарної британської рок-групи Pink Floyd можуть бути щасливими. Колишній учасник і один із засновників групи -- Роджер Вотерс зізнався, що знову прагне "повернутися в сім'ю", тобто почати працювати зі своїми колишніми колегами.
Детальніше>>
» 
Гаррі Поттер у космосі
Підготував Артем ГАЛИЦЬКИЙ
 
Популярність Гаррі Поттера вийшла за межі нашої планети. Тепер фільм про нього дивляться навіть у космосі. Космонавти Міжнародної космічної станції так хотіли переглянути новий фільм "Гаррі Поттер і кубок вогню", що не захотіли чекати повернення на Землю, а звернулися з проханням до компанії Warner Brothers надіслати їм копію стрічки.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Путін шантажує Ющенка 
  ·  "Пора" побилася з комуністами 
Погляд
  ·  Криза жанру в НСНУ? 
  ·  ЄС усміхнувся Україні 
  ·  Рокіровка в СПУ 
  ·  Турин готується до відкриття Ігор-2006 
  ·  Сірик перекроює мерію 
  ·  Міліція потребує допомоги населення 
  ·  Сніг прибиратимуть на 30-40% 
  ·  Потерпілі не хочуть 10 мільйонів 
  ·  Знову звільнення а архіві 
Поступ у Львові
  ·  Нарешті -- вдома! 
  ·  Матері контролюють призов 
  ·  Правоохоронці взялися за маршрутки 
  ·  Жертви насильства матимуть свій центр 
  ·  Як віддаватимуть борги за воду? 
Поступ з краю
  ·  ЦВК дала есдекам шанс 
Поступ у світі
  ·  Україна + Німеччина = дружба? 
  ·  ЄС планує запровадити ґрін-карту 
  ·  Опозиція Азербайджану не здається 
Львівщина в особах
  ·  Львівщина в особах і вчинках 
Освіта
  ·  Зовнішнє тестування: думка освітян 
  ·  Студентське життя і студентське житло 
Інтерв'ю
  ·  Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди 
  ·  Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем 
СНІД
  ·  Право на ... право 
  ·  Позитивний працівник 
  ·  Що Ви знаєте і думаєте про ВІЛ/СНІД? 
  ·  15 запитань і 15 відповідей про ВІЛ/СНІД 
  ·  З цим можна жити! 
  ·  Коментарі 
Соціум
  ·  Феномен львівського мага 
  ·  Вони теж хочуть працювати 
Арт
  ·  Аномальна філософія ефектної білявки 
  ·  Олег СКРИПКА: феномен некомерційності 
Львівські обсервації
  ·  "Когда эти уроды уже нажрутся?" 
Постаті
  ·  Бест 
  ·  Бабії, алкоголіки і наркомани 
  ·  Традиція 
Спорт-Поступ
  ·  Помилка чи упередженість? 
  ·  Сумніви, народжені Естерсундом 
  ·  Потяг зупинив Лукашенко 
  ·  Збірна України житиме біля Франкфурта 
Пост-Factum
  ·  Жінка-прем'єр Пакистану