BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівщина в особах.    Освіта.    Інтерв'ю.    СНІД.    Соціум.    Арт.    Львівські обсервації.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
1 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем
Розмовляла Ірина КИРИЧЕНКО
 
На хвилі вересневих змін в уряді з'явився міністр архітектури, будівництва та комунальної політики Павло Качур. Міністр, який мав не лише очолити міністерство, а й фактично сформувати його з нуля. Минуло два місяці від часу призначення. Про те, що за ж міністерство отримав Павло Качур, які його головні завдання та програми, як воно може розв'язати проблеми країни з житлом та які з них в Україні найгостріші, "Поступу" розповідав сам міністр.

-- На якому етапі зараз перебуває формування міністерства?

-- Я вважаю, що етап формування ми вже пройшли. Затверджені усі документи, фактично залишилося лише положення, але це вже до нашої діяльності має формальний стосунок. Ми перевели у міністерство з обох (профільних. -- Ред.) комітетів тих людей, які можуть працювати, і оголосили конкурс на вакантні посади, що залишилися.

Міністерство сформувалось як відповідь на державну політику, яку хоче проводити держава. У нас сьогодні є проблеми у будівництві. Воно не стало основою для економічного зростання України. Тому наше найважливіше завдання -- створити сприятливі умови для інвестицій у будівельну галузь, розширити її та зробити її основою економічного зростання у наступному році. Ми б хотіли вже 2006 року дати людям середнього достатку доступ до довготермінових кредитів, щоб ці люди могли бути учасниками будівництва житла.

По-друге, ми повинні розчистити всі перепони, які є на сьогодні у будівництві, починаючи з виділення земельних ділянок, погодження проекту, видання технічних умов аж до прийняття будинку в експлуатацію. Вже сьогодні через міністерство можна зробити ці процедури меншими за витратами та термінами, щоб дорога до будівництва житла не була тернистою.

Далі. Ви спорудили будівлю і хочете, щоб у ній були світло, вода, тепло -- те, що називається інфраструктурним забезпеченням. 2006 року у комунальному господарстві, де нині є дуже багато енерговитрат, ми хочемо зменшити споживання газу на 15-20%. Це дуже серйозне завдання, і власне сьогодні ми займаємося конкретними розрахунками, щоб підкріпити його конкретними кроками. І це все -- наші пріоритети на наступний рік.

-- Чи є вже конкретні результати за цими напрямками?

-- Так, але ще не такі, які б ми могли відчути фізично. Що я маю на увазі? Наприклад, щодо спрощення процедури підготовки проектної документації ми підготувати законопроект. Чи це цікаво для читача? Думаю, що ні. Його цікавлять реальні факти. Одним із таких важливих елементів є та чи інша програма, та чи інша ідея або та чи інша державна політика, підтримана державним бюджетом.

У проекті державного бюджету-2006, який поданий на затвердження до Верховної Ради, є декілька цікавих елементів, про які я міг би говорити. Це знову ж таки тільки проект, але думаю, що депутати цю ідею підтримають. Стосується вона фінансування житлового будівництва. Тобто програми іпотечного кредитування, енергозбереження, технічного переоснащення тепломереж і електротранспорту. Але я кажу, що не можу оперувати конкретними цифрами, допоки ВР не розгляне цього. І, сподіваюся, ми зможемо тоді говорити про реальність тих чи інших намірів і реальність досягнення тієї мети, яка визначає державну політику наступного року.

-- Які на сьогодні обсяги будівництва, які прогнози?

-- Сьогодні дуже часто можна чути, що у житловому виробництві відбувається спад. Проте я можу стверджувати, що за 10 місяців такого спаду немає. Навпаки. Якщо порівнювати 10 місяців минулого року і 10 місяців цього, то зростання становить 6%. Хоча загалом у будівельній галузі є спад. І його можна пояснити насамперед тими змінами, які створила держава. Інвестори, як правило, вирішували свої питання через систему хабарів. Тепер зменшився рівень корупції, але вони не можуть пройти чесний шлях і вже не можуть піти через корупційні схеми. Тому зменшилися обсяги промислового виробництва. Проте я знаю Президента як людину рішучу і послідовну, і сказати, що це тимчасовий переляк, а завтра корупційні схеми будуть викриті, -- марно сподіватися. На сьогодні поставлено завдання щодо спрощення самої системи отримання дозвільної документації, щоб зникла необхідність давати хабара. Це набагато сильніший крок, і набагато сильніший механізм, який міг би дати поштовх для будівництва.

-- Які Ваші прогнози щодо здешевлення житла?

-- Коли ми говоримо про вартість житла, то повинні бачити дві складові. Це власне вартість будівлі і додаткова вартість, яка входить у собівартість. Сьогодні вартість будівлі дуже легко порахувати, і це нескладно. Бо там є традиційні складники: вартість матеріалів, будівельних робіт, заробітної плати, податків, нарахувань. Є інше, що доповнює цю основну собівартість. Це кошти на відселення, ціна земельної ділянки, вартість виконання технічних умов щодо підключення інженерних мереж, вартість офіційних платежів, які є на етапі погодження і затвердження проекту. Це також немалі гроші. Плюс відрахування у фонд розвитку міста на забезпечення житлом малозабезпечених громадян -- усе це сьогодні становить до 45% собівартості житла.

Коли ми говоримо про те, де можемо впливати різними способами -- і регулятивними, і економічними, і політичними, то це саме в цій другій частині. На мою думку, ця додаткова собівартість завелика і ми можемо її зменшити. Чи зростатиме сумарна вартість житла? Треба рахувати. Всі розуміють, що є заробітна плата, очевидно, вона збільшуватиметься. І потрібно, щоб вона ставала вищою і в будівництві, аби люди мали стимул приходити в цю галузь. Я думаю, що будівельні матеріали не дешевшатимуть. Основна складова, очевидно, матиме певну тенденцію до зростання. Але за рахунок цієї додаткової собівартості ми можемо створювати умови, коли загальна собівартість знижуватиметься.

Очевидно, є ще одна категорія -- попиту і пропозиції, що приводить до ринку. Коли на ринку невелика пропозиція, то спекулятивна ціна буде дуже високою. І якщо ми хочемо тут впливати, то повинні розширити ринок будівництва і дати широку пропозицію громадянам -- тоді ціна обов'язково знизиться.

-- Чи є різниця між реґіональними цінами на житло і пропозиціями щодо нерухомості в Києві? Чи є тут спекуляції?

-- Треба говорити категоріями попиту і пропозиції. Сьогодні попит на житло в Києві настільки переважає, що дозволяє формувати такий рівень цін. Якщо ви завтра на ринку Києва запропонуєте більше житла, а в реґіонах -- житлові програми, які сприятимуть доступові середнього класу до отримання житла, то автоматично і в Києві знизиться попит. Очевидно, що тоді ті астрономічні суми, які сьогодні гуляють (я зараз не говорю про центральну частину міста, бо обмеження цього ресурсу завжди матиме економічний вплив, а про території забудов, нові мікрорайони) -- їх не буде і ціни стануть належними.

-- Як Ви вважаєте, чи збільшиться ВВП за рахунок будівництва?

-- Думаю, що сьогодні ми можемо говорити про обсяги будівництва на наступний рік і про реальність цих обсягів. Є дві категорії. Перша -- ми маємо протягом місяця знати реальні обсяги і вимоги іпотечного кредитування. Думаю, що до кінця року ми отримаємо відповідь на ці регулятивні процеси і всі ці речі дозволяють сподіватися, що наступного року будівництво збільшиться приблизно у 1,3 раза. Вважаю, що це стане хорошим поштовхом до економічного зростання.

-- Щодо вступу до СОТ. Чи вплине він на будівельну діяльність?

-- На мою думку, в будівельній галузі ми конкурентноздатні. Тобто готові конкурувати і на світовому, і на своєму ринках. Але очевидна перевага у будівельній галузі -- це можливість доступу до довгих кредитів не за такими ставками, які на сьогодні є в Україні. Думаю, що у нас є певний корпоративний інтерес комерційних банків, які мають високі депозитні ставки і високий кредит. І загально це впливає на кредитну політику. Вважаю, що взагалі голосування законопроектів про доступ міжнародних банків на територію України є проблематичним з огляду на цей корпоративний інтерес. Але ми повинні зробити цей прорив, дати доступ нашим комерційним банкам до дешевих кредитів, які є на світовому ринку запозичень. Це означає, що ми у такий спосіб зможемо передати ці "дешевші" гроші нашим громадянам. Це одразу позначиться на програмах іпотечного кредитування.

І наслідки цього будуть навіть у бізнесі. Ви розумієте, що сьогодні наші комерційні банки переважно послуговуються коштами, залученими від населення під депозити. Якщо ми зазвичай під депозити беремо 12-14%, то очевидно, що перепозичати можна під 18-20% -- от і вся арифметика. Якщо ми матимемо доступ до грошей під умовно кажучи 4,5-5%, то це означає, що кредит громадянинові може піти під 10%. Це значна різниця.

-- А вартість будівельних матеріалів?

-- Сьогодні на вартість будівельних матеріалів уже не впливає вступ чи не вступ кудись. На ринку України -- зайдіть у будь-який будівельний супермаркет -- є такі ж ціни, що й в Іспанії чи Італії. Думаю, ми будемо змагатися, щоб стимулювати в Україні розвиток ринку оздоблювальних будівельних матеріалів, і, на моє переконання, ми тут також зможемо конкурувати.

-- Яка ситуація навколо розв'язання проблеми соціального житла?

- У проекті бюджету на 2006 рік передбачено виділення коштів за програмами "Соціальне житло" та "Житло для інвалідів". Але потрібно говорити про інше. Ми пропонуватимемо, щоб це соціальне житло не стало джерелом соціальної проблеми. Світова практика засвідчує, що соціальне житло досить часто стає причиною соціальних проблем. Ми мусимо щодо цього житла формувати таку ідеологію, яка б сприяла людині якнайшвидше його залишити.

Уже сама назва "соціальне житло" свідчить про те, що це має бути фінансування за рахунок бюджету. Я б відстоював позицію, щоб це житло не можна було приватизувати. Загалом вважаю, що воно тимчасове, і людина, яка в ньому проживає, повинна мати можливість у майбутньому його залишити. Я пропоную таке -- коли людина хоче залишити це житло, то його вартість передається їй як перший внесок у майбутню будівлю нормальної якості, яку вона хоче мати. Це була б людині така премія для того, щоб якнайшвидше залишити соцжитло. Але знову ж таки, про це питання можна говорити на рівні пропозицій, тому що за закон голосуватимуть у ВР. А голосування у ВР, особливо напередодні виборів, має дуже багато елементів ризику, коли популізм переважає здоровий глузд і раціональне використання ресурсу.

-- Що сьогодні відбувається в житлово-комунальному господарстві? Чи достатньо тих програм, які зазначені в реформі до 2010 року, для поліпшення ситуації?

-- У частині житлово-комунального господарства є багато хороших документів, але нема практичних кроків, аби ці документи ставали реальністю. Якщо говорити про проблеми в ЖКГ, про його стан, то ми не можемо однозначно перекладати це все на тарифи споживачам. Сьогодні це доволі затратна економіка. Нам треба допомогти комунальним підприємствам перевести її в нормальну і тоді регулювати її тарифну політику.

Ми сьогодні платимо за певний рівень послуг, але його не отримуємо. Якщо говорити про рівень доходів, зокрема скільки ми витрачаємо на проплату за комунальні послуги, то бачимо, що заробітна плата в Україні зросла за останній рік у середньому на 32%, а рівень тарифів житлово-комунальних послуг залишився таким самим. Чудес нема. У нас була профспілкова конференція працівників житлово-комунального господарства. Профспілки підготували такі дані щодо середньої заробітної плати працівників ЖКГ. Так-от, вона коливається від 360 до 600 гривень. Так, я хотів би, щоб ви розуміли, -- від людини, яка отримує 360 гривень, вимагати якісно виконувати роботу дуже важко. Ми повинні мислити реальними речами, і тоді будемо говорити про рівень комунальних послуг.

-- Чи зацікавлені інвестори у житлово-комунальному господарстві?

-- У нас сьогодні дуже багато охочих увійти в житлово-комунальне господарство, є чимало пропозицій щодо цього ринку. Комунальне господарство -- це дуже вигідна форма вкладання грошей, бо це природні монополії, людина від цих послуг нікуди не дінеться. Вранці і ввечері нам потрібні вода, світло, тепло. Світ бореться за реалізацію виробленого, сьогодні неважко виробити товар, а складно його реалізувати. А система житлово-комунального господарства -- чудова система реалізації товару.

Мені здається, що теза, начебто у нас не хочуть йти у комунальне господарство, не правильна. У нас хочуть іти в комунальне господарство, але не в те, яке ми маємо на сьогодні. Чому? З одного боку, є неефективність і зношеність системи, з іншого -- низькі тарифи, які не покривають цих видатків. І все. Сама економіка комунального підприємства відштовхує. Але охочих є багато.

-- Чи будуть модернізовані комунальні підприємства, хто контролюватиме якість послуг?

-- Ми хочемо вже 2006 року сформувати кредитний портфель за ставкою близькою до нуля, а може, навіть із частковим відшкодуванням основного тіла кредиту. Але це кредитні ресурси, і потрібно, щоб комунальні підприємства мали до них доступ. І це найважливіші, швидкоокупні проекти, які ми можемо реалізувати в межах житлово-комунального господарства.

Уявіть собі трубу з діркою, якою тече вода Насамперед треба закрити дірку, а вже потім говорити, куди пішла вода, звідки вона тече. Це така фраза. Але сьогодні ми маємо у системі житлово-комунального господарства десять із половиною тисяч котелень із коефіцієнтом корисної дії від 46 до 60%. Скажіть, будь ласка, що сьогодні заважає це виправити? Ми можемо це зробити, спектр пропозицій для переоснащення дуже великий. Ми повинні запропонувати механізми фінансової підтримки, щоб ці бажання стали реальністю. І тому я кажу, що міністерство не контролюватиме, а створить умови, за яких міста зможуть розв'язувати свої проблеми щодо технічного переоснащення.

-- Як люди можуть забезпечити собі надання якісних комунальних послуг?

-- Передусім громадяни повинні зрозуміти, що вони -- частинка цих комунальних підприємств. Це не є щось чуже, що прийшло до них. Комунальна форма власності -- це власність громади. У нас громадяни ще не ставляться до комунальних підприємств як до частки своєї власності. Якесь відчуження, незадоволення. Ми повинні допомагати розв'язувати проблеми: і управлінські, і структурні, і тарифні. А не "я би хотів це мати, але краще, щоб я не платив".

На сьогодні у нашій державі є більше як половина громадян, які мають пільги на оплату житлово-комунальних послуг. І ці законопроекти у ВР штампують надзвичайно швидко. Ви не знайдете жодного законопроекту, який би надавав пільги під час купівлі хліба. Хоча хліб також є необхідним продуктом. Ви не знайдете жодного законопроекту, який надавав би пільги, коли купують костюм. А пільг під час купівлі послуг житлово-комунального підприємства -- хоч греблю гати.

Ця ситуація дуже просто ілюструє: що менше людей платитиме, то вищою буде ставка, щоб покрити ці витрати. Сьогодні громадянам потрібно пояснювати, що чудес в економіці нема. Якщо не платиш ти, то за тебе платить твій сусід. Але безкоштовних послуг нема. І баланс має бути, вартість повинна покриватися.

-- Як Ви ставитеся до програми виплати боргів за комунальні послуги через Ощадбанки і за рахунок вкладів громадян? Чи працює ця програма?

-- Я ідеологічно не сприймаю цієї програми. Тому що вона підтримує того, хто допустив борги. Якщо ви порівняєте динаміку минулорічних та цьогорічних платежів за комунальні послуги, то побачите, що цьогоріч динаміка нижча. Це щодо ідеології. Але, звісно, я зацікавлений у тому, щоб ця програма, якщо вона вже задекларована, працювала і щоб ми змогли погасити борги комунальних підприємств і борги громадян перед комунальними підприємствами. Зараз створена така міжвідомча група, яка допомагає прискорити цей процес.

Мушу сказати, що на момент мого затвердження ми мали 471 мільйон гривень виданих чеків на покриття заборгованості. На сьогодні це більше як два мільярди, тобто маємо добру динаміку, тому ми зараз продовжили термін видання до 12-го грудня. Але, очевидно, що всі 6 мільярдів, які там передбачені, перекрити не вдасться. Там є свої внутрішні проблеми: що можна вважати, а що не можна вважати боргом.

Але знову ж таки, на мою думку, ми повинні з боку держави стимулювати того, хто платить, а не того, хто не платить. Для мене це дивно, але пенсіонери з невеликими достатками є одними з найкращих, найдисциплінованіших платників. А ми можемо назвати багато прикладів, коли людина не бідна, а за комунальні послуги не платить. Кожен повинен відчувати, що це моя частка і моя частка відповідальності перед сусідом, бо тут іде консолідований платіж. Якщо не заплатив я, то сусід повинен платити більше.

-- Як покарати тих, хто не платить?

-- Є механізми, сьогодні подають до суду. Думаю, що пізніше ми прийдемо до поквартирного відключення неплатників. Ми вже маємо такі приклади. Вихід можна знайти, але, як правило, перед виборами є чимало спекуляцій навколо цієї теми.









» 
Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди
Розмовляв Володимир Артемів
 
Із Валідом Арфушем ми зустрілися в редакції його журналу "Папараці". Уродженець Лівану, Арфуш справляє приємне враження -- простий у манерах, скромний, без якоїсь надмірності, яку часто можна помітити в багатих людей. Кабінет Валіда обставлений скромно, але зі смаком, і начинений дорогою технікою, яка гармонійно вписується в інтер'єр.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Путін шантажує Ющенка 
  ·  "Пора" побилася з комуністами 
Погляд
  ·  Криза жанру в НСНУ? 
  ·  ЄС усміхнувся Україні 
  ·  Рокіровка в СПУ 
  ·  Турин готується до відкриття Ігор-2006 
  ·  Сірик перекроює мерію 
  ·  Міліція потребує допомоги населення 
  ·  Сніг прибиратимуть на 30-40% 
  ·  Потерпілі не хочуть 10 мільйонів 
  ·  Знову звільнення а архіві 
Поступ у Львові
  ·  Нарешті -- вдома! 
  ·  Матері контролюють призов 
  ·  Правоохоронці взялися за маршрутки 
  ·  Жертви насильства матимуть свій центр 
  ·  Як віддаватимуть борги за воду? 
Поступ з краю
  ·  ЦВК дала есдекам шанс 
Поступ у світі
  ·  Україна + Німеччина = дружба? 
  ·  ЄС планує запровадити ґрін-карту 
  ·  Опозиція Азербайджану не здається 
Львівщина в особах
  ·  Львівщина в особах і вчинках 
Освіта
  ·  Зовнішнє тестування: думка освітян 
  ·  Студентське життя і студентське житло 
Інтерв'ю
  ·  Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди 
  ·  Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем 
СНІД
  ·  Право на ... право 
  ·  Позитивний працівник 
  ·  Що Ви знаєте і думаєте про ВІЛ/СНІД? 
  ·  15 запитань і 15 відповідей про ВІЛ/СНІД 
  ·  З цим можна жити! 
  ·  Коментарі 
Соціум
  ·  Феномен львівського мага 
  ·  Вони теж хочуть працювати 
Арт
  ·  Аномальна філософія ефектної білявки 
  ·  Олег СКРИПКА: феномен некомерційності 
Львівські обсервації
  ·  "Когда эти уроды уже нажрутся?" 
Постаті
  ·  Бест 
  ·  Бабії, алкоголіки і наркомани 
  ·  Традиція 
Спорт-Поступ
  ·  Помилка чи упередженість? 
  ·  Сумніви, народжені Естерсундом 
  ·  Потяг зупинив Лукашенко 
  ·  Збірна України житиме біля Франкфурта 
Пост-Factum
  ·  Жінка-прем'єр Пакистану