BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівщина в особах.    Освіта.    Інтерв'ю.    СНІД.    Соціум.    Арт.    Львівські обсервації.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
1 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди
Розмовляв Володимир Артемів
 
Із Валідом Арфушем ми зустрілися в редакції його журналу "Папараці". Уродженець Лівану, Арфуш справляє приємне враження -- простий у манерах, скромний, без якоїсь надмірності, яку часто можна помітити в багатих людей. Кабінет Валіда обставлений скромно, але зі смаком, і начинений дорогою технікою, яка гармонійно вписується в інтер'єр. Валід пропонує чай -- я, як годиться, відмовляюся. Допомагає мені полагодити зіпсуту аудіокасету, і от розпочинаємо розмову. Зрозуміло, що найбільше мене цікавлять події довкола журналу "Папараці", фотографій Андрія Ющенка, які там були надруковані, та підпалу автомобіля Арфуша, в чому він звинуватив українську владу. Адже після цих подій Арфуш та його журнал, про який майже ніхто не чув, стали відомими на всю країну.

Із того, що "не писалося" в інтерв'ю, але випливало під час невимушеної розмови, я дізнався, що Валід має дружину-українку і дітей-українців, як він сам висловився. Діти навіть спілкуються українською, хоча сам Валід із ледь помітним акцентом розмовляє російською. Щодо релігійних переконань, то пан Арфуш розповів, що в дитинстві його виховували як ревного православного. Але строгість чи навіть жорсткість у вимогах дотримання релігійних приписів викликала у молодого Валіда протилежну реакцію, і зараз він означує себе швидше як атеїст.

-- Пане Арфуш, Ви народилися в Лівані, проживаєте в Україні. Громадянином якої країни Ви себе вважаєте?

-- Уже більше як півжиття, як я поїхав із Лівану і живу практично між Україною та Францією. І цей випадок, який зі мною стався -- з підпалом машини, був першим у моєму житті, коли необхідно було щось вирішувати -- повертатися в Україну чи жити в іншому місті. Саме тоді я зрозумів, що не готовий поки що жити без України. І, незважаючи ні на що, саме в Україні я почуваюся як удома.

-- Що Вас привело в Україну? Чому саме Україна?

-- Ну, це давня історія.

-- Ви в Лівані довго жили?

-- До шістнадцяти років.

-- А можете порівняти життя в Лівані та Україні? Де краще?

-- Мені важко на це відповідати, оскільки в Лівані я жив, коли був ще малим. Я би міг порівняти життя, наприклад, в Україні та у Франції, тому що доросле життя я провів між Україною і Францією. Проте я би назвав одне "але" України -- тут сонця не вистачає (сміється. -- Авт.). Так, тут справді не вистачає сонця.

-- Наскільки ефективний в Україні Ваш бізнес і передусім Ваш журнал "Папараці"?

-- Мій бізнес почав потерпати від підпалу мого автомобіля. Це закономірно -- великі компанії не хочуть працювати з компаніями, в яких є якісь проблеми.

-- А рейтинги журналу від цього не піднялися?

-- Журнал став більш популярним. Це, звісно, закономірно, тому що всі про нього говорять. Але це ніяк не позначилося на, наприклад, розміщенні реклами в журналі. Навпаки, рекламодавців стало менше.

-- А як було до того?

-- Стабільно.

-- І журнал був популярним?

-- Звичайно, що так. Журнал завжди був популярним. Тому ця історія нічого позитивного не дала.

-- Якщо жартома, то я до того не знав журналу "Папараці". А зараз він є відомий. На мою думку, це добре.

-- Я би хотів, щоб ви знали журнал "Папараці", тому що ми, наприклад, робимо акції у Львові. А знати його завдяки підпалу мого автомобіля -- це не найкращий спосіб.

-- Чому ж, поганий піар -- теж піар.

(Сміється).

-- Цікаво, чому Ваш журнал виявив таку зацікавленість до сина Ющенка?

-- Це нормально. Пам'ятаю, після інавгурації мене запросили в ефір "1+1" і ми там говорили саме про діяльність "Папараці". Отож вони мене спитали: хто би міг бути сьогодні героєм чи жертвою вашого журналу. Я сказав, що сім'я Президента не тільки для нас, але й для багатьох у майбутньому стане цікавими зірками -- для будь-якої жовтої преси чи для будь-якої загалом. Особливо цікавили дочка і син, оскільки вони дорослі і мають власне активне життя, а це цікавить будь-якого журналіста. Як і в будь-якій нормальній країні Європи, коли діти Президента щось роблять, то це всіх цікавить. Тому в наступному номері ми знову будемо висвітлювати історію з Андрієм Ющенком.

-- В ефірі якогось із каналів Андрій Ющенко сказав, що в цих фотографіях нема нічого такого...

-- Що за такі фотографії не підпалюють автомобілів. Це ж Президент сказав, перебуваючи у Франції. Ви знаєте, це жахливо, що вони разом так сказали. Тому що це означає, що вони не проти підпалювати авто журналістів. Якби журналіст справді створив якусь сенсацію, то ми підпалимо його автомобіль, а так (махнув рукою. -- Авт.) за ці фотографії не варто підпалювати. Тобто, я так розумію, що Президент і його син думають, що ви як журналіст, котрий працює у Львові, якщо зробите якусь серйозну сенсацію, то, якщо у вас є авто, -- вони готові його підпалити.

-- А якщо у мене немає авто?

-- (Сміється. -- Авт.). Тоді вас підпалять чи квартиру, тобто щось таке. Слухати це... Коли це сказав Андрій, то я подумав: ну, хай вже буде, молодий ще. А Президент у Франції сказав ту ж таки фразу, тобто що за такі фотографії автомобілів не підпалюють. Отож Президент і його син не проти принципу підпалу машин?

-- Я зрозумів логіку. Але якщо подивитися на ситуацію з іншого боку, то Андрій справді не мав за що на Вас ображатися.

-- Вони нас попередили, щоб ми взагалі не ставили Андрія в журналі. Це було після лютневого числа, коли ми надрукували президентського сина на обкладинці. І тоді сам Андрій попередив мого брата в ресторані, що "якщо ще раз поставиш мою фотографію в своєму журналі, то ти зникнеш". Він так і сказав. Тому питання тут не в тому, ставити чи не ставити і які фотографії ставити, а у тому, щоб взагалі не ставити. От не чіпайте і все.

-- "Українська правда" теж багато писала про сина Ющенка, чому тоді проти них не було якихось репресій?

-- Як це не було репресій? У них теж були великі проблеми. "Українська правда" -- я їх зараз називаю "Українська неправда" -- після того, як Президент потис їм руку під час телефонної розмови, стали рупором глави держави. Тобто як не подивишся -- від початку й до кінця -- Президент робив те, він зробив інше, фотографія Ющенка в такому ракурсі, в іншому. Навіть особистий сайт Президента стільки не ставить його (сміється. -- Авт.).

-- Тобто, Ви хочете сказати, що на них тиснули?

-- З ними просто домовилися. Хоча до того вони самі ("Українська правда") повідомляли, що їхні телефони прослуховують. В них були важкі моменти, але вони швидко домовилися.

-- І це також дає Вам підстави вважати, що в Україні немає свободи слова?

-- Немає, звичайно! Свободи слова не може бути трохи. Це коли запитувати жінку про вагітність -- вона ніколи не буде ледь-ледь вагітна -- або так, або ні. Так само і зі свободою слова. Якщо я, людина, бізнесмен, можу собі дозволити зателефонувати вам і радити щось не робити або "так не робіть, а робіть краще так", то це означає, що свободи слова немає. От і все. І коли журналіст зважає на те, що телефонують згори, то це означає, що нема цієї свободи слова. І тому я говорю, що її нема. Бо я сам відчуваю це на собі -- стільки людей до мене телефонувало.

-- Я хотів про це запитати. Ви заявляли, що Вам погрожували. Наскільки реальними були погрози? Чи була небезпека для життя?

-- Звичайно! Була небезпека для життя, але я не думав, що це буде так серйозно. Вважав, що це просто розмови, щоб налякати.

-- І саме тому Ви виїхали до Франції?

-- Так, тому що підпалили машину. Це було попередження.

-- І Вам говорили про це?

-- Так, вони конкретно сказали, що ми тебе взагалі вб'ємо, мовляв, зробимо те чи се.

-- Спочатку машина, потім ти?

-- Ні, про машину не йшлося. Говорили загалом, що ми тобі зробимо таке й таке, але ніколи не казали, що підпалять моє авто. Я думав, що це лише телефонні погрози. Тому коли це сталося з автомобілем, то я зрозумів, що це більше, ніж телефонні погрози.

-- Детектив, якого Ви найняли, щось уже розкопав у цій історії?

-- Він багато чого розкопав. Найважливіше, що він знайшов свідка, котрий багато розповів.

-- І що, є вже якісь підтвердження того, що до підпалу може бути причетний син Ющенка?

-- Усе в розслідуванні свідчить саме про це -- він (Андрій. -- Авт.) звернувся до однієї людини, і та йому пообіцяла, що розбереться зі мною. От і розібралася. Я думаю, що вони ніколи не думали, що я так довго протестуватиму. Тиждень, два, потім зіп'юсь, і все на цьому закінчиться. Вони ніколи не думали, що я так довго боротимусь. Але я стоятиму до кінця. Бо жодна людина не може собі такого дозволити -- нападати на іншу людину.

-- Попри цю загрозу Вашому життю, Ви залишаєтеся в Україні. Вам не страшно?

-- Я думаю, що сьогодні буде дуже нерозумно, щоби хтось зі мною щось зробив. Тому що про мене знає вся країна.

-- У багатьох виникає думка, що ця історія була піар-акцією. У Вас же ж є аґентство з піару, чи не так?

-- Так, у мене є аґентство "Супернова". Але я вам скажу, що так думати нерозумно. Взагалі бачити, що я так довго борюсь за правду, щоб ви дізналися, хто це зробив -- цього достатньо, аби зрозуміти, що це не був піар. До речі, чутку, що це піар-акція, ширила Ірина Геращенко, прес-секретар Президента. У нього дуже сильна команда, яка знає, як маніпулювати громадською думкою. І вони дуже потужно це роблять, адже рік -- це надзвичайно мало, щоб народ відійшов від старих психологічних моментів.

-- Ви впевнені, що ця справа матиме логічне завершення, тобто підтвердиться, що до підпалу Вашого автомобіля причетний Андрій Ющенко і що хтось відповідатиме?

-- Я все-таки сподіваюся, що ми знайдемо винного. Я боротимуся до кінця. Два тижні тому я подав у суд на міністра внутрішніх справ Луценка, тому що він говорить неправду щодо мене і мого брата. Повинна бути поважна причина, щоб таке сильне міністерство просто брехало з приводу двох бізнесменів, які фактично не є цікавими для країни. І я впевнений, що принаймні це суд доведе, бо Луценко сказав, що на мене ось уже рік, як є кримінальна справа. Проте як це може бути, що прокуратура порушує проти людини справу, а вона про це не знає (сміється. -- Авт.)? Ми звернулися в Генеральну прокуратуру, і нам сказали, що про це не знають. До речі, вчора суд прийняв цю справу, бо ми хвилювалися, що він узагалі її відхилить. Я сподіваюся, що з'ясую правду. До того ж минулого тижня парламент створив спеціальну слідчу комісію, яка розслідуватиме мою справу. І слідство вже залежатиме не тільки від Луценка, а й від парламентської комісії. Це теж важливий крок. Тому я вірю в свою правоту і в те, що ми з'ясуємо правду.

-- Отже, Ви самотужки воюєте з українською владою?

-- Ну, чому з українською владою? Зараз із нами вже двісті шістдесят два народні українські депутати, які проголосували за створення парламентської комісії. А вони представляють стільки народу...

-- Ви вважаєте, що можете мірятися силою з Президентом Ющенком? Адже ця історія зачіпає і його...

-- У житті немає нічого сильнішого, ніж правда.

-- Але, як кажуть, у кожного своя правда. Ви наполягаєте на своєму, інша сторона переконує, що саме вона має рацію...

-- Я знаю, що я таки маю рацію, і спокійний, тому що бачу, як Андрій та Луценко говорять неправду. Тому я спокійний.

-- Але вони казатимуть, що Ви брешете. І де ж правда?

-- Хай доведуть, ось і вся правда. Бо я говорю й доводжу, а вони просто говорять.

-- Але справа про підпал машини -- це ж теж поки що розмови з Вашого боку?

-- Але тут же ж слідство буде, і воно все доведе. Тобто будуть свідки. Коли знайдуть людину, яка підпалила машину (і ми вже на 90% підійшли до цієї людини), то вона потягне за собою всіх, хто це замовив, бо не захоче сама бути винною. Або вже треба бути настільки нерозумним, щоб узяти всю вину на себе.

-- А якщо з'ясується, що це не Андрій Ющенко замовив підпал?

-- Ну, так (розводить руками. -- Авт.).

-- Але як тоді бути з Вашими звинуваченнями?

-- Усе одно рано чи пізно ця інформація стане відомою. Дивіться, в Президента є двоє дорослих дітей. Чому ми ніколи не чуємо про причетність дочки до якихось скандалів? А тільки про те, що вона гарно виглядає або буває десь із чоловіком? Тому, що вона веде правильний спосіб життя. А чому з Андрієм повсякчас якісь скандали? Все літо говорили тільки про Андрія. До того ж усі скандали пов'язані з автомобілями. Тобто людина, яка так поводиться, здатна на все. Президент у цьому не винен.

-- В усій цій історії я не бачу розв'язки...

-- Я жодного разу не чув, щоб хтось із влади сказав, що жалкує, що так сталося в центрі міста. Не сказали: ми усе з'ясуємо, поговоримо і з Арфушем, і з Андрієм, і з сусідами, і зі всіма бандитами. Ніхто цього не сказав, навіть Президент. Луценко говорить, що Арфуші погані. А який сенс обливати нас брудом? Цього я не розумію. А останнє, що сказав Президент, -- це операція проти України. Ось зі мною зараз ходять два міліціонери, яких Луценко мені дав, -- нібито мене захищають. Вони 24 години зі мною і бачать мій спосіб життя. Вони можуть сісти і розказати, як я живу, тобто яка я людина за натурою. В мене дуже просте життя. Мене пов'язують із Медведчуком, а я його особисто навіть не знаю. Тут треба хоч трохи думати. Логічно, що такий хлопець, як Андрій, може робити всілякі дурниці.

-- Із цією справою Ви зачепили політику. Ви це хотіли?

-- Ні. Я не люблю політики. Політика -- це суцільна брехня. Я сам бачу, як усі брешуть. Політики так брешуть, що вже не можуть згадати, чи колись говорили правду (сміється. -- Авт.). Я ніколи в житті не був політиком. Я люблю шоу-бізнес, і все в моєму житті -- це шоу-бізнес: різні заходи, конкурси краси, реклама. Все моє життя таке, і воно мені подобається.

-- Вас називають політиком, громадським діячем, бізнесменом-мільйонером чи мільярдером, нарешті журналістом. Хто Ви насправді?

-- Я простий веселий хлопець, який любить жити гарно й добре. Тому я і їздив "Бентлі", що люблю себе якнайбільше оточувати красою, особливо тут, в Україні, де не всюди вона панує. Я найбільше люблю свою роботу, своє аґентство, просування нової продукції, організацію вечірок чи якихось заходів. А політика -- це найменше, що мені подобається.

-- У Вас ніколи не виникає якогось відчуття дискомфорту від того, що те, як живете Ви, відрізняється від того, як живе більшість українців?

-- Ні. А чому я маю це відчувати? Я ж ні в кого нічого не вкрав. І мені ж не вісімнадцять чи дев'ятнадцять, що я живу на батькові чи материні гроші і вдаю зі себе крутого. Я розпочинав працювати ще в шістнадцять років і заробив на життя. Та я тільки тепер розумію, що в Україні поки що не слід жити так гарно, як хочеться.









» 
Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем
Розмовляла Ірина КИРИЧЕНКО
 
На хвилі вересневих змін в уряді з'явився міністр архітектури, будівництва та комунальної політики Павло Качур. Міністр, який мав не лише очолити міністерство, а й фактично сформувати його з нуля. Минуло два місяці від часу призначення. Про те, що за ж міністерство отримав Павло Качур, які його головні завдання та програми, як воно може розв'язати проблеми країни з житлом та які з них в Україні найгостріші, "Поступу" розповідав сам міністр.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Путін шантажує Ющенка 
  ·  "Пора" побилася з комуністами 
Погляд
  ·  Криза жанру в НСНУ? 
  ·  ЄС усміхнувся Україні 
  ·  Рокіровка в СПУ 
  ·  Турин готується до відкриття Ігор-2006 
  ·  Сірик перекроює мерію 
  ·  Міліція потребує допомоги населення 
  ·  Сніг прибиратимуть на 30-40% 
  ·  Потерпілі не хочуть 10 мільйонів 
  ·  Знову звільнення а архіві 
Поступ у Львові
  ·  Нарешті -- вдома! 
  ·  Матері контролюють призов 
  ·  Правоохоронці взялися за маршрутки 
  ·  Жертви насильства матимуть свій центр 
  ·  Як віддаватимуть борги за воду? 
Поступ з краю
  ·  ЦВК дала есдекам шанс 
Поступ у світі
  ·  Україна + Німеччина = дружба? 
  ·  ЄС планує запровадити ґрін-карту 
  ·  Опозиція Азербайджану не здається 
Львівщина в особах
  ·  Львівщина в особах і вчинках 
Освіта
  ·  Зовнішнє тестування: думка освітян 
  ·  Студентське життя і студентське житло 
Інтерв'ю
  ·  Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди 
  ·  Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем 
СНІД
  ·  Право на ... право 
  ·  Позитивний працівник 
  ·  Що Ви знаєте і думаєте про ВІЛ/СНІД? 
  ·  15 запитань і 15 відповідей про ВІЛ/СНІД 
  ·  З цим можна жити! 
  ·  Коментарі 
Соціум
  ·  Феномен львівського мага 
  ·  Вони теж хочуть працювати 
Арт
  ·  Аномальна філософія ефектної білявки 
  ·  Олег СКРИПКА: феномен некомерційності 
Львівські обсервації
  ·  "Когда эти уроды уже нажрутся?" 
Постаті
  ·  Бест 
  ·  Бабії, алкоголіки і наркомани 
  ·  Традиція 
Спорт-Поступ
  ·  Помилка чи упередженість? 
  ·  Сумніви, народжені Естерсундом 
  ·  Потяг зупинив Лукашенко 
  ·  Збірна України житиме біля Франкфурта 
Пост-Factum
  ·  Жінка-прем'єр Пакистану