BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівщина в особах.    Освіта.    Інтерв'ю.    СНІД.    Соціум.    Арт.    Львівські обсервації.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
1 грудня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівщина в особах  » 

___________________________________________________________________________

Львівщина в особах і вчинках
Записки керівника прес-служби
Тарас БАТЕНКО
 
Частина Х

Управлінські стилі -- 4: Сенчук

Степан Сенчук -- єдиний із постгоринівських губернаторів, який до приходу в структуру облдержадміністрації не мав досвіду компартійної та адміністративно-чиновницької роботи. І це багато що пояснює. З одного боку, це свідчить про те, що на посаді голови ОДА Сенчуку бракувало політичного досвіду (в адміністрацію він потрапив із посади президента АТ "Львівагрореммашпостач"); з іншого ж -- він не був обтяжений номенклатурними догмами та політичними канонами і у певному сенсі виступав першовідкривачем: прописні істини досягав самостійно, залишаючи свій оригінальний почерк. Сенчук проявив себе як людина, що здатна домагатися свого будь-якою ціною. Таким є випадок призначення його 15 січня 1999 року головою Львівської облдержадміністрації. Як свідчать поінформовані джерела, протягом однієї ночі президент Кучма, відпочиваючи у Трускавці, змінив в указі прізвище Фурдичко на Сенчук.

Не раз доводилося чути думку, що на Львівщині кадровий дефіцит. За дванадцять років незалежності так і не було сформовано дієвого резерву на голову облдержадміністрації, заступників голови ОДА, керівників РДА. Кадровий резерв зазвичай формується формально. Політична система дбає про те, щоб не допускати до державного керма сильних особистостей. Щодо Львівщини, то президент Кучма 1999 року зробив виняток. Інтелектуально та ідеологічно слабкому Орестові Фурдичку було протиставлено, на перший погляд, також ідеологічно слабкого Степана Сенчука. Ми робимо наголос на ідеологічності недарма. Ще 1996 року на зустрічі з пресою Леонід Кучма цікавився, "чи є в обласних адміністраціях особи, які займаються творенням державної ідеології?" Однак відповіді на це запитання від губернаторів 1999 року вже не вимагали -- для Львівщини було достатньо самого "крісла імені Базіва". Тому в губернаторові бачили насамперед людину з можливостями: фінансовими, організаційними, менеджерськими. У січні 1999 року в боротьбі двох реґіональних мастодонтів перемогу здобув Сенчук.

Степана Сенчука можна було б назвати "бійцем видимого фронту". Він був переконаний, що влада, яка відхиляється від політичного процесу, зазнає фіаско. Тому губернатор не кремпувався, що як керівник облдержадміністрації він втручається у виборчий процес. Сенчук об'їздив майже всі райони Львівщини, агітуючи за чинну владу. На початку президентської виборчої кампанії 1999 року він отримав соціологічні дані, згідно з якими виразник правого опозиційного табору Євген Марчук набирав на Львівщині до 75% голосів респондентів, а Леонід Кучма -- лише 15%. Але, як свідчить колишнє оточення, песимістичних настроїв у губернатора не було. Він любив розповідати, як під час виборчої кампанії йому по три години доводилося вистоювати перед людьми, відповідати на несимпатичні запитання залу. Найвище досягнення влади -- у відкритому диспуті відчути, що "аудиторія, врешті, ваша". Влада принаймні раз на чотири роки повинна йти в люди і звітувати перед виборцями. Коли так робитиме лідер, то, відповідно, його наслідуватиме і його оточення. Цю тезу, підкинуту дорадниками, з великим запалом сприйняв губернатор, що створювало ефект привабливості кроків влади на Львівщині.

"Якби Степан Сенчук залишався головою облради після 2001 року, то результат на парламентських виборах для блоку "За ЄдУ" був би вищим". Ці слова одного з високих львівських чиновників, якого годі запідозрити у симпатіях до Сенчука, є, можливо, ключем до розгадки управлінського стилю львівського губернатора.

1999 року Сенчук відстояв собі крісло губернатора завдяки здібностям "антикризового менеджера". У нього була виразно жорстка економічна хватка, яку він швидко переніс у політичну площину. Мені вже доводилося говорити про його форми спілкування із президентом. Будучи дещо самовпевненим керівником, Сенчук міг не зважати на табелі про ранги і в присутності членів команди відчитати того чи іншого високого столичного чиновника. Для декого з губернаторів вершиною самостійності було поспілкуватися із заступником голови адміністрації президента чи куратором області від АПУ. Сенчук навпаки -- легко долав такі бар'єри і не визнавав жодних посередників у спілкуванні з президентом. Він керувався закономірною логікою, що губернатор підпорядковується лише голові держави, а не десятьом посадовцям різних рангів. А отже, зобов'язання керівник області може мати лише перед першою особою. "Я вам не пастух якийсь у реґіоні", -- міг не раз жорстко підсумувати телефонну розмову з черговим "куратором" зі столиці. Сенчук мав те, чого бракувало іншим представникам аграрного лобі, -- стрижень, який свідчив про відсутність комплексу меншовартості щодо Києва і дозволяв "іти на пролом", він мав авторитарну опірність перед київською пихатою зверхністю та самодурством. Унікальний момент, коли вчорашній дотаційний реґіон на київську пихатість відповідав не шляхетною мовою галицьких шістдесятників, а тією ж таки мовою гордині рівня "товарного потяга". Вперше "галицький П'ємонт" у донецько-дніпропетровському стилі дозволив собі пожити "за поняттями". Олександр Кривенко у своїй "Енциклопедії нашого українознавства" пригадував зовсім не значущий, але дуже красномовний щодо цієї ситуації випадок, як закурили собі у купе 92-го потягу тодішній заступник голови ОДА Юрій Зима, молодіжний лідер Маркіян Іващишин та, відповідно, Кривенко. "З галасом і криком на порозі постала провідниця... Я, -- пише Кривенко, -- впівголоса кажу до неї: "Пані, не кричіть так. Це заступник представника президента", а вона без паузи мені категорично: "В ср... я мала вашого представника президента!" Але провідниця на своїй (!) території мала рацію. Не помилюся, коли скажу, що приблизно таку уяву про "табель про ранги" (коли це, звісно, стосувалося рівня нижчого від перших осіб держави) на "своїй" (!) території мав у 1999-2000 рр. і Степан Сенчук.

Про опірність львівського губернатора можна було б складати міфи, адже "безпардонне" ходіння Сенчука коридорами київської влади важко було збагнути шеренгам місцевих чиновників. Наприклад, Сенчук чотири рази протягом одного дня побував у кабінеті голови держави, відстоюючи призначення полковника Володимира Ортинського начальником УМВСУ у Львівській області. І вибив згоду на призначення о 8 годині вечора. Такий факт безпрецедентної настирливості взагалі міг погано закінчитися для будь-якого іншого керівника області. Працівники апарату глави держави говорили, що в історії президентства Кучми такого випадку ще не було. Але Сенчук мав свої аргументи і логіку у спілкуванні з президентом, яка робила його ефективним менеджером для Львівщини. Сенчук відкидав рутинний бюрократичний підхід і в кожній конкретній ситуації розумів, що "все має свою ціну". Він, довго не обдумуючи і не надто радячись, завжди оперативно вирішував поточні виробничі, а то й макроекономічні питання для області. Протягом двох днів, у час прем'єрства Ющенка, губернатор вибив у Кабміні 7 млн грн на реконструкцію Святоюрського комплексу напередодні візиту в Україну глави Ватикану Папи Римського Івана Павла ІІ.

Якщо вірити джерелам, то Сенчук намагався критично ставитися до своїх кроків, вважав, що має бути прикладом для інших, жорстким щодо самого себе і, відповідно, до підлеглих. Не один із колишніх членів його команди зізнався, що насправді працювати із Сенчуком було легко та цікаво, не було відчуття, що, розкритикувавши, губернатор звільнить вас із роботи. Дивувало, з якою, здавалося б, політичною необережністю, юнацькою рішучістю, емоційністю підходив він до вирішення питань. Жорсткість до себе і оточення дисциплінувала команду, внормовувала робочий час. Він не раз повторював, що "невнормований робочий день -- це дурість, коефіцієнт корисної роботи від цього мінімальний". За Сенчука також не було "п'яних оргій": губернатор сам контролював себе і від інших вимагав того ж. Сенчук за натурою є одинаком. І багато в чому покладався тільки на себе та... на підтримку дружини Людмили, яка також стала його найближчим дорадником з бізнесу.

Можливо, брак політичного досвіду, стажу державного управлінця пояснює те, що в керівника області не було достатнього страху в очах, як, скажімо, це проглядалося у поведінці губернатора Гладія. Але за такою невимушеністю Сенчук розумів, що йому бракує освіченості, аналітизму. Він був радше галузевим, а не системним керівником. На початку губернаторства у нього проглядалася так звана "хлопська мова", дипломатичні зустрічі видавалися здебільшого примітивними. На прес-конференціях губернатора могло "понести" на нестандартні речі. Але Сенчук ріс, запрошуючи у певний час до співпраці київські піар-служби, маючи мобільну власну прес-службу, постійно опираючись на соціологію, володіючи детальною інформацією про суспільно-політичну ситуацію в реґіоні. Глибока аналітика і об'єктивна соціологія допомагала випереджувати політичні події. Однак, незважаючи на часті зустрічі з журналістами в режимі "без краваток", Сенчук не зумів уникнути відчуження з боку медіа. Досить згадати лише "Хвилю свободи", ініційовану редактором "Експресу" Ігорем Починком. Але слід віддати належне Сенчукові, який не пішов на варіант демонтажу журналістської барикади біля пам'ятника Шевченкові, як пропонували губернаторові.

У політичних питаннях перелік реґіональних керівників, які могли вплинути на позицію керівника області, був не такий уже й великий. Із заступників -- це Василь Базів, "головний ідеолог області", який, однак, влітку 2000 року розпочав "дипломатичну місію", та частково Леонід Мельник. Сенчук довший час не міг знайти заміни Базіву, намагався "затягти" на цю посаду декана філософського факультету професора Володимира Мельника. Врешті 7 листопада він відрекомендував активу ОДА Володимира Герича, колишнього голову Жовківської райдержадміністрації, проте адекватної заміни Базіву так і не знайшов. Жоден заступник голови ОДА з політико-правових питань не міг зрівнятися з Базівим за макіавеллівськими методами ідеологічної роботи. Сенчук був не надто сильним аналітиком, і йому вистачало інформації з боку кількох політологічних центрів. Але він міг вдало прорахувати ситуацію та спрогнозувати її. Не маючи достатніх накопичень університетських знань, він мав аналітизм від природи. З людей, які безпосередньо не асоціювалися з командою, але мали вплив на ухвалення ним рішень, варто назвати Степана Давимуку, керівника реґіонального відділення Фонду державного майна. В деяких напрямках Сенчук часто консультувався з Іваном Гелем, Степаном Павлюком, Юрієм Рудавським, Петром Франком, владиками Гузаром та Гораком. Допомагав вибороти депутатський мандат, а згодом мав дорадників в особі Юрія Криворучка та Олега Тягнибока. Незрозумілий і в дечому магнетичний вплив на Сенчука мала Оксана Бойкович, начальник управління інформації, яку справедливо було б назвати "сірою кардинальшею" облдержадміністрації. Саме вона була джерелом і акумулятором різноманітних чуток. На Львівщині ступінь впливу на губернатора Сенчука, як не дивно, визначався не посадою, а можливістю часто та регулярно потрапляти в кабінет "галицьких намісників" на вул. Винниченка, 18.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Путін шантажує Ющенка 
  ·  "Пора" побилася з комуністами 
Погляд
  ·  Криза жанру в НСНУ? 
  ·  ЄС усміхнувся Україні 
  ·  Рокіровка в СПУ 
  ·  Турин готується до відкриття Ігор-2006 
  ·  Сірик перекроює мерію 
  ·  Міліція потребує допомоги населення 
  ·  Сніг прибиратимуть на 30-40% 
  ·  Потерпілі не хочуть 10 мільйонів 
  ·  Знову звільнення а архіві 
Поступ у Львові
  ·  Нарешті -- вдома! 
  ·  Матері контролюють призов 
  ·  Правоохоронці взялися за маршрутки 
  ·  Жертви насильства матимуть свій центр 
  ·  Як віддаватимуть борги за воду? 
Поступ з краю
  ·  ЦВК дала есдекам шанс 
Поступ у світі
  ·  Україна + Німеччина = дружба? 
  ·  ЄС планує запровадити ґрін-карту 
  ·  Опозиція Азербайджану не здається 
Львівщина в особах
  ·  Львівщина в особах і вчинках 
Освіта
  ·  Зовнішнє тестування: думка освітян 
  ·  Студентське життя і студентське житло 
Інтерв'ю
  ·  Валід АРФУШ: У житті немає нічого сильнішого від правди 
  ·  Павло КАЧУР: Соціальне житло часто стає причиною соціальних проблем 
СНІД
  ·  Право на ... право 
  ·  Позитивний працівник 
  ·  Що Ви знаєте і думаєте про ВІЛ/СНІД? 
  ·  15 запитань і 15 відповідей про ВІЛ/СНІД 
  ·  З цим можна жити! 
  ·  Коментарі 
Соціум
  ·  Феномен львівського мага 
  ·  Вони теж хочуть працювати 
Арт
  ·  Аномальна філософія ефектної білявки 
  ·  Олег СКРИПКА: феномен некомерційності 
Львівські обсервації
  ·  "Когда эти уроды уже нажрутся?" 
Постаті
  ·  Бест 
  ·  Бабії, алкоголіки і наркомани 
  ·  Традиція 
Спорт-Поступ
  ·  Помилка чи упередженість? 
  ·  Сумніви, народжені Естерсундом 
  ·  Потяг зупинив Лукашенко 
  ·  Збірна України житиме біля Франкфурта 
Пост-Factum
  ·  Жінка-прем'єр Пакистану