BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт.    Соціум.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 листопада 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:14 24-04-2017 -   У Львові терміново збирають кошти на препарати для двох хворих на рак дівчат  
  9:57 24-04-2017 -   На Львівщині презентували книгу "Мустафа Джемілєв. Незламний"  
  9:56 24-04-2017 -   До річниці аварії на ЧАЕС у школах Львівщини відбудуться виховні заходи  
  9:55 24-04-2017 -   На Львівщині висадили 140 га лісу  
  9:54 24-04-2017 -   Львівський геріатричний пансіонат отримав міжнародну гуманітарну допомогу  
Україна
  12:13 24-04-2017 -   Україна відключить від електропостачання окуповану Луганщину  
  11:10 24-04-2017 -   Крим засипало снігом  
  11:9 24-04-2017 -   Місія ОБСЄ не покине Донбас  
  10:17 24-04-2017 -   Вандали обікрали могилу Лесі Українки у Києві  
  10:12 24-04-2017 -   На Донбасі на міні підірвалась машина ОБСЄ  
Світ
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  
  9:59 24-04-2017 -   У Голлівуді осквернили зірку Трампа  
  17:5 21-04-2017 -   В Арканзасі вперше за 12 років стратили засудженого  
  15:29 21-04-2017 -   Королеві Єлизаветі виповнився 91 рік  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Російський центр
МАЙКЛ
 
Не так давно їм минуло 15 років. Їм -- це російському культурному центру імені Алєксандра Пушкіна. Нагода, щоб урочисто відзначити такий ювілей, була більш ніж поважною. Тому на іменини прийшло багато гостей, серед них був і Генеральний Консулом Росії у Львові пан Євген Гузєєв.

На святі все було як годиться: урочистий концерт, на якому люди, котрі співали під акомпанемент рояля, вражаючи як своїми голосами, так і своїм класичним сценічним вбранням, численні виступи на біс і, звичайно, фуршет. Іншим це свято бути, зрештою, і не могло. Все ж таки 15 років -- це ювілей. У такі дні згадують минуле, історію.

Усіляке бувало за ці роки. В липні 1998-го тут встановили погруддя А. Пушкіна, яке знищили 2005-го невідомі хулігани. Приміщення центру неодноразово підпалювали, били вікна, якось навіть пробували підірвати. Щодо достатньо образливих написів на стінах центру, то їх важко перелічити. Утім під час ювілею не прийнято згадувати погане. Краще пригадати, як усе розпочиналося.

Ще у жовтні 1990-го року обласна влада вирішила передати колишній кінотеатр імені Короленка, який в ті часи перебував у жалюгідному стані, Російському товариству імені Пушкіна. Ремонт тут робили ентузіасти і аж ніяк не професійні будівельники, люди переважно літнього віку. Тому і затягнулося все так у часі. Аж у квітні 1994-го було відкрито малий зал -- перше відремонтоване приміщення майбутнього Російського культурного центру. А ремонт актового залу повністю завершили тільки у квітні 1996-го. Головними спонсорами були приватні особи -- Алєксандр Свістунов, Анатолій Мацнєв, Анатолій Ратаєв.

Для чого львівським росіянам потрібен був цей центр? Власне таке парадоксальне на перший погляд питання виникає в багатьох українців. Невже у місті Львові мало російської культури? Невже люди відчувають таку тугу за етнічною батьківщиною? Та достатньо глянути на вуличні розкладки, де розкладені книжки російською мовою, відвідати газетний кіоск, де знову ж не бракує російських чи російськомовних газет, увімкнути радіо, звідки лунає російська попса, щоб переконатися, що це не так.

Вам хочеться живих виконавців? Які проблеми, вони всі до нас приїжджають. І Максім Галкін, і Міша Жванєцкій, і ВІАГРА з Меладзе чи без Меладзе і навіть "Корні". Навіть театри московські бувають у Львові. А про кіно і телебачення можна й не говорити. Там значно важче знайти щось українське.

То у чому тут справа? Саме у культурі. Вона має бути своя -- близька, зрозуміла, доступна і висока, нехай комусь і не подобається це слово. Ці люди виросли в іншу епоху і на інших цінностях. Вони таки тужать за етнічною батьківщиною, до того ж достатньо сильно. Сучасне популярне мистецтво заповнити цей вакуум не може, навіть якщо воно і на твоїй рідній мові.

Фактично відбувся певний розрив у часі. Старші люди, які виховувалися на класиці, часто відчувають себе чужими і непотрібними у космосі масової культури. Сучасні ж росіяни, нові росіяни, ніякої туги за етнічною батьківщиною не відчувають. Вони скоріше політичні українці, навіть космополіти, більшості з них ніякий центр не потрібен.

Крім того, слід зважити і на фінанси. Мистецтво має бути доступним, а квитки на концерти російських зірок дорогі. Та і культури ті, хто приходить сюди, потребують іншої -- класики, а не авангарду. Сам перелік заходів, проведених центром за його 15-ти річну історію, про це недвозначно свідчить.

Червень 1994-го. У малому залі вперше зазвучала музика. Відбувся концерт "Очарованіє романса". У грудні 1995-го -- засідання Клубу мандрівників "Славноє море священний Байкал". 2003-го у центрі вже працювало 12 клубів за інтересами.

Січень 1997-го. В малому залі відкрилася бібліотека, фонд якої налічував чотири тисячі книжок. На сьогодні тут є понад вісім тисяч книг. Лютий 1997-го -- проведено перші пушкінські читання "Пушкін і сучасники" (усього відбулося десять таких заходів).

Люди, як відомо, не тільки читають книжки, вони їх і пишуть.

Березень 1998-го -- презентація книжки Юдиф Львовой "Расскази в авоське". Всього в стінах російського центру відбулося п'ятнадцять презентацій книжок (Ангеліни Буличовой, Владіміра Куракіна, Маргаріти Любіной, Віталія Савіцина, Леоніда Тіміна, Жанни Храмовой, Аркадія Фільова і інших).

А тепер подумайте, чи ви багато зараз романсу почуєте на FM-станціях? Ви дуже багато балету побачили на нашому телебаченні? Чи дуже великий вибір програм для літніх людей?

Це, звісно, не означає, що всі ці люди живуть у якомусь культурному ґетто, відірвані від часу і простору, реалій сьогодення. Ні.

У вересні 1996-го тут відбувся концерт, присвячений 740-річчю Львова, у березні 2000-го тут був День російської общини міста Червонограда. Зберігає центр і тісний контакт із Росією. У жовтні 2002-го тут з концертом побували заслужена артистка Росії Надія Кригіна та ансамбль "Русскій берег".

Цього літа група дітей зі Львова, Червонограда, Ужгорода провела канікули в підмосковному дитячому таборі "Зарніца". Дуже багато дітей (зазвичай це найкращі учні) отримує змогу навчатися у ВНЗ Росії, до того ж безкоштовно. Регулярно проводяться екскурсії в Росію. Нічого екстраординарного у цьому немає. Така практика властива і іншим етнічним товариствам міста Львова.

Звичайно, така робота центру не залишається непоміченою. В січні 2004-го президент Росії В. В. Путін нагородив директора центру Валерія Провозіна орденом "Дружби".

Але все це знову ж таки офіціоз. А тут головне інше. Про цей центр можна сказати коротко словами однієї дуже літньої пані: "А куди ще піти, в синагогу? Тут на Паску такі столи накривають!". Незважаючи на те, що це російський культурний центр, пані, майже ровесниця цісаря, говорила чистою українською зі сильним галицьким акцентом. Очевидно, сюди усіх приводить передусім потреба у спілкуванні. Тут мало офіціозу й помпезності. Якось усе по-домашньому. За словами голови товариства Олєга Пєтрова, "буває так, що вам хочеться поговорити, але немає з ким. Поділитися радістю, відкрити свою печаль, але поряд немає близької людини. В такі хвилини ми чекаємо на вас. Ми зігріємо і пригостимо чаєм".

Уже в самому центрі вас не залишає відчуття серйозної ностальгії. Люди, які проходять мимо, говорять мовою розстріляних комуністами дворян. Ніяких "карочє", "тіпа", "блін" і "чьо". В їх мові взагалі дуже багато складнопідрядних речень. Щоправда, звертаються вони до вас не царським "гаспадін" а цілком демократично: "товаріщ". Меблі, які стоять всередині, як і книжки, також несуть нас собі серйозну печать часу. Вони -- ровесники людей, які приходять в центр. Літніх людей.

Це не погано і не зле, але це факт, який констатував доповідач на вечорі, присвяченому 15-річчю центру. Молоді тут мало. Щоб не сказати неймовірно мало. Хоча сам центр робить для її залучення багато. Пропонує концерти, літературно-музичні і поетичні вечори, презентації книг, виставки живопису й фотографій, творчі зустрічі з відомими діячами культури. Центр навіть видає свою газету "Русскій вєснік".

Тобто це аж ніяк не закостеніла в часі і просторі структура, це живий механізм зі своїми проблемами і своїми перемогами, який може з гордістю відзначити свій 15-річний ювілей. Життя триває.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Річниця свободи духу 
  ·  Тимошенко хоче змінювати Конституцію 
  ·  Пам'ятник Чорноволу в Києві 
  ·  Луценко відвідає Львів 
  ·  Міліціонери-ветерани протестують 
Погляд
  ·  НСНУ таки блокуватиметься з БЮТ? 
  ·  Тріумф Піскуна зупинили охоронці 
  ·  У телерадіоефірі помітив Ілько ЛЕМКО 
  ·  Очікуючи єдності 
  ·  Нове проти старого 
  ·  Тимошенко та Янукович – реальні кандидати 
  ·  "День сьомий" 
  ·  "Мікроприлад": контрабанда зброї 
  ·  Пам'ятник Міцкевичу вже без риштувань 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Молодь – у молитві за мир 
  ·  "Острів" без постійного місцеперебування... 
  ·  Лікарі взяли тайм-аут 
  ·  Німці шукають партнерів 
  ·  В електричці загинув молодий хлопець 
  ·  Офіс Руслани пограбували 
  ·  Дозволи підприємцям видаватимуть швидше? 
  ·  Склозавод зупинився 
  ·  Живемо навіть не за ''мінімум''? 
  ·  А в нас дешевше! 
Поступ з краю
  ·  Річниця та самоспалення 
Поступ у світі
  ·  Шарон створює нову партію 
  ·  Путін обіцяє нафту та Курили 
  ·  В Польщі рахували вірян 
  ·  Ангела Меркель приймає справи 
Арт
  ·  Валерій САРАУЛА: колобок із задатками термінатора 
  ·  Інтелектуальна "картографія" з Варшави 
Соціум
  ·  Російський центр 
Спорт-Поступ
  ·  Арбітри рятують "фіалок" 
  ·  Переможне слово Реброва 
  ·  Невиправдані сподівання у рингу 
  ·  Давидів день 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР