BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Тема.    Точка зору.    Соціум.    Львівські обсервації.    Батьки і діти.    Наука / Здоров'я.    Арт.    Поступ / Спорт.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
3 листопада 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors
Папа детские дни рождения в Киеве празднует с golf-center.com.ua по дешевке.
Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Наука / Здоров'я  » 

___________________________________________________________________________

Зробити колекціонерство суспільно значимим
Розмовляв Тарас РІЗУН
 
Напевно, кожен із нас хоч коли-небудь що-небудь колекціонував. Марки, значки, навіть сірникові коробки. Що спонукає нас до цього? Пристрасть, бажання пізнавати щось нове? Можливо. З'ясувати це я спробував в Інституті колекціонерства українських мистецьких пам'яток, який функціонує у Львові при Науковому товаристві ім. Шевченка. Про це "Поступу" люб'язно погодилися розповісти директор інституту Ігор Завалій та його заступник Тарас Лозинський.

-- Коли і як виникла ідея створити інститут колекціонерства?

Ігор Завалій: Група колекціонерів у Львові сформувалася давно. Під час виходу альбому "Українська старовина. Твори з приватних збірок", який ми робили у співпраці з київським видавництвом "Родовід", виникла ідея утворити певне об'єднання, яке б ставило собі за мету ширші завдання, а саме, популяризацію українського мистецтва, співпрацю колекціонерів з музеями та мистецтвознавцями, видавництво альбомів тощо. Врешті-решт вона втілилася у пропозицію утворити Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток. Олег Романів, голова НТШ, підтримав цю ідею. Утворений інститут при НТШ працює тільки на громадських засадах, не маючи жодного фінансування, крім добровільних пожертв.

-- Які основні напрями роботи Вашого інституту?

І. З.: Збирацька, виставкова, видавнича роботи, співпраця з музеями й колекціонерами. Спочатку ми не знали, який з цих напрямів переважатиме, але згодом так склалося, що в рік святкування сторіччя Романа Сельського в нас виникла ідея організувати виставку робіт цього художника з приватних збірок. Цю експозицію було відкрито в Музеї етнографії у Львові у листопаді 2003 року, і вона мала широкий резонанс. Відтак виникла ідея видати альбом за матеріалами виставки, який називається "Роман Сельський. Твори з приватних збірок". Тепер це видання широко відоме, і воно відіграло ключову роль у популяризації імені Романа Сельського, зокрема на Великій Україні і в Києві.

-- Чи перетинається якось діяльність Вашого інституту з бізнесом речами мистецтва, антикваріатом, який досить широко розвинутий у Львові?

І. З.: Інститут стоїть осторонь цього процесу. Натомість об'єднатися навколо такої ідеї -- що ще колекціонери могли би зробити для загальної справи, щоб колекціонерство стало більш суспільно значимим і відкритим процесом. Адже коли колекціонери приносять свої речі на виставку і показують їх усім, то це вже не приватна справа, а більш значима, громадська.

Те саме відбувається, коли колекціонери видають альбоми і популяризують українське мистецтво. Отже людей, які стоять біля витоків нашого інституту, об'єднала саме ця ідея -- зробити колекціонерство більш суспільно значимим.

-- Ви сказали, що праця інституту йде в декількох напрямах. А який з них на сьогодні є для Вас пріоритетним і найуспішнішим?

-- Найліпше нам іде видавнича діяльність. На сьогодні ми вже випустили вісім альбомів. Зокрема згаданого Романа Сельського (до речі, зараз готується до друку й альбом його дружини Маргіт Сельської), Івана Труша, Олекси Шатківського (його ім'я фактично було забуте), Володимира Патика, якого ми знали, але більше з розмов, ніж насправді. Це лише незначна частина тих імен, які, як ми вважаємо, треба популяризувати.

-- Чи відомо, скільки є у Львові колекціонерів?

Тарас Лозинський: На жаль, ні. Коли ми видавали альбом творів Івана Труша, то інформації про колекціонерів, які володіють його творами, не мали. Та й вона нам, зрештою, не потрібна. Мені не треба знати, в кого на стіні що висить. Коли готується видання альбому, наприклад того ж Труша, то між знайомими поширюється інформація, хто має такі роботи і хоче, щоб їх було опубліковано в альбомі. Призначається певний день, певна година, певне місце (як правило, в якійсь суспільній установі), туди людина привозить на машині роботу, фотограф її фотографує, записуємо розміри, матеріал і все.

-- Яке основне завдання ставить перед собою Ваш інститут?

Т. Л.: Витягнути з невідомості те, що реально існує, і не тільки в колекціонерів, але й звичайних людей, яким декілька робіт Труша дісталися, наприклад, від батьків тощо. Показати ці роботи можна, тільки репродукувавши їх. Іншого способу немає. І цьому, власне, допомагає видавнича діяльність, якою займається наш інститут. При цьому ми не претендуємо на наукове опрацювання того матеріалу, ми просто констатуємо сам факт, що такі речі існують. Тобто наше основне завдання показувати джерела, а науковці потім нехай їх вивчають.

-- Що Ви можете сказати про стан сучасного колекціонерства?

Т. Л.: Із розпадом Радянського Союзу повністю змінилася ситуація й з колекціонерством. Якщо колись колекціонером вважали того, хто мав декілька картин на стіні, то тепер, якщо брати столицю держави - колекціями є збірки, які нараховують 1000-1500 картин. Отже існує і зовсім інший рівень колекціонерства. Сьогодні є люди, які мають на рахунках кілька мільйонів або кілька десятків мільйонів доларів США, і вони можуть собі дозволити мати відповідні колекції, які цілком можна прирівняти до музейних. З ними ми зв'язків не маємо. Водночас є багато людей, які володіють однією або кількома речами і з ними ми працюємо.

І. З.: Водночас нині є така проблема, що ми не маємо альбомів робіт визначних постатей, таких як Труш, відтак не можемо порівнювати твори нашого мистецтва. Накопичення цього матеріалу, його популяризація є дуже важливим завданням, щоби сформувати певне загальне уявлення, а чим усе ж таки є українське мистецтво - чи XX століття, чи взагалі. Широкий загал узагалі дуже мало знайомий з мистецьким процесом у зв'язку з тим, що нема відповідної літератури.

Я думаю, що те, що ми робимо у плані видавничої діяльності, з часом призведе до того, що почне витворюватися певний контекст, певна ієрархія цінностей українського мистецтва. І цю ієрархію буде створено лише тоді, коли можна буде покласти на стіл різноманітні видання, на основі яких можна буде порівняти й сказати, що це - наші найбільші раритети, найбільші досягнення, а це ні. Видаючи матеріали, ми, власне, працюємо на якусь більшу мету.

Т. Л.: Якщо сьогодні музейника попросити назвати десятку найліпших українських митців XX століття, то він цього не зробить. Буде суцільний хаос. Кожен називатиме інші імена. Але це природно, бо той фах, який одержували у вищих навчальних закладах СРСР, не давав об'єктивної оцінки ні творчості поодиноких митців, ні процесу загалом. Певні імена замовчувалися, певні не популяризувалися. І як правило, імена найбільші. Тому перед нами праці щонайменше ще на 20-30 років.

-- Що люди колекціонують, крім творів образотворчого мистецтва?

Т. Л.: Марки, монети, ґудзики, відзнаки тощо. Проте якщо філателія й нумізматика розвинуті дуже добре (є каталоги, література), то в образотворчому мистецтві такого немає. Така сама ситуація й зі старими українськими книжками. Вам можуть назвати перше видання творів Тараса Шевченка, "Енеїди" Івана Котляревського, але десять найцінніших видань вам ніхто не назве. Тобто в цій сфері теж панує цілковитий брак інформації. Натомість у Франції є такі каталоги, і в них вказано скільки того чи іншого видання примірників збереглося, яка його ціна тощо. А в нас ситуація протилежна. Наприклад, ніхто сьогодні не може сказати, скільки прижиттєвих видань "Історії України-Руси" Михайла Грушевського збереглося.

Ми намагаємося й цим займатися. Але інформацію про книжки дуже складно зібрати.

-- Які в такому разі подальші перспективи Вашої діяльності?

Т. Л.: Ми, зокрема, плануємо відкрити курси лекцій, які б читали безплатно у Львівській академії мистецтв. Щоправда, для цього потрібне сприяння з боку чиновників, які, коли йдеться про такі безплатні ініціативи, якось із підозрою ставляться до цього. Хотіли би ми читати такі лекції і для багатих людей, які нічого не знають про мистецтво, але хочуть прикрашати стіни своїх будинків картинами. Такі лекції (всього в курсфі їх може бути 10-15) можна було б читати для них у НТШ. І у такий спосіб ми дамо їм уявлення про мистецтво, про різні його пласти, постаті.

І.З. А наразі суспільство здебільшого не має уявлення про все це, живе якимись абсурдними уявленнями. На Заході є різноманітні музеї (державні, муніципальні, приватні), галереї. Довкола них гуртуються колекціонери, працюють аукціони. Все відбувається впорядковано й цивілізовано. Все це працює як єдина система. У нас ситуація дуже далека від цього. У нас є державні музеї, які не мають фінансування і не можуть видати навіть своїх каталогів, немає товариств шанувальників при музеях, немає приватних музеїв тощо.

-- А чи маєте Ви якусь державну підтримку, зокрема фінансову?

І. З.: Ми намагаємося самі давати собі раду.

Т. Л.: Гроші й колекціонерство не пов'язані. Колекціонерство пов'язане зі знаннями. У нас побутують якісь міфи про величезні гроші, якими оперують колекціонери. А йдеться тут насправді не про гроші, а про біг наввипередки і про знання. Справжні колекціонери, такі як Вітрук, як Гречко, як Петро Лінинський, -- це люди, які все робили тільки головою, а не грошима, були повністю віддані своїй справі і створили унікальні колекції, які вже давно переросли статус приватних.









» 
Світовид зі Збруча
Степан ТАРАСЮК
 
Кам'яну фігуру староукраїнського божка Світовида, яка тепер зберігається в Краківському археологічному музеї, знайшли в серпні 1848 року на Тернопільщині.

Його видобули з ріки Збруч, лівої притоки Дністра, неподалік села Личківців біля Гусятина.
Детальніше>>
» 
Рецепти швидкої допомоги під час застуди
Підготував Остап ТАРЧАНИК
 
Застуда -- найпоширеніша осіння недуга. З настанням холодів ми, наче за командою, починаємо шморгати носами, чхати і кашляти. При цьому більшість людей ставиться до застуди як до неминучого зла і навіть не намагається її вилікувати, вважаючи, що "як не лікуйся, а застуда однаково зникне не раніше, ніж за тиждень".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Протести в білих халатах 
  ·  Україна – без Євро-2012 
  ·  6 000 перемишлян без води 
Погляд
  ·  Судді радяться 
  ·  Коновалюк вистрелив у Сівковича 
  ·  Самореклама Медведька 
  ·  Заява Південної Осетії -- провокація 
  ·  Священик і бізнес -- речі несумісні 
  ·  Чиновники запрацюють ліпше? 
  ·  Денькович їде до Турчинова 
  ·  КОРОТКО 
Поступ у Львові
  ·  Незрячі артисти страйкують 
  ·  Таксисти поїхали до Президента 
  ·  "Самопоміч" оголошує конкурс "Громадська ініціатива молоді" 
  ·  Купити книгу для бібліотеки – проблема? 
  ·  Педагогічний конгрес у Львові 
  ·  Здорових дітей стає менше 
  ·  Відомче житло – у комунальну власність 
  ·  Про пам'ятник Бандері говоритимуть у міськраді 
  ·  Щоби не відмивали грошей... 
  ·  КОРОТКО 
Поступ з краю
  ·  Гріхи Порошенка –як марево 
  ·  Плагіат і піар-технології 
  ·  Україна – на продаж 
Поступ у світі
  ·  США готуються до нападу Росії 
  ·  Китайська космічна розвідка 
  ·  Хвиля насильства в Парижі 
  ·  Президент Ірану проводить чистку серед послів 
  ·  Спадщина митрополита 
Інтерв'ю
  ·  Юрій КОСТЕНКО: „Ми працювали з виборцями, коли не було ні НСНУ, ні „Батьківщини” 
  ·  Ярослав ДАВИДОВИЧ: Вони сподівались, що історія все виправдає 
Тема
  ·  Кендзьор + Олійник = вибори 
  ·  Руїни львівського спорту 
Точка зору
  ·  Орест ЧАБАН: Найціннішим паливом є не газ, а хліб 
Соціум
  ·  Василько – син Італії 
  ·  Тріумф сили духу 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Батьки і діти
  ·  Три скоринки хліба, або Реалії шкільних їдалень 
  ·  Дискримінація люблячих татусів 
Наука / Здоров'я
  ·  Зробити колекціонерство суспільно значимим 
  ·  Світовид зі Збруча 
  ·  Рецепти швидкої допомоги під час застуди 
Арт
  ·  Василь ШКЛЯР: У тих сльозах тоне і сюжет, і стиль, і самобутність... 
  ·  Фіона Гордон: Про любов -- незграбну та дурну 
Поступ / Спорт
  ·  Король футболу 
  ·  Перші ластівки весни-2006 
  ·  Перемога на батьківщині Бетховена 
  ·  Гостьовий вояж 
  ·  Українці піднімаються вгору 
Пост-Factum
  ·  Електричка до Львова 
  ·  КАЛЕНДАР